Рішення

від 19.12.2023 по справі 510/1836/23

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1836/23

Провадження № 2/510/1226/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.12.23 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

-за участю секретаря Арабаджи Л.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідачки ОСОБА_2 ОСОБА_3 позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності.

Позивач на задоволенні позову наполягав, просив про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія договору купівлі-продажу від 17.07.2023р.; копія акту приймання-передачі майна за договором від 17.07.2003р.; копія державного акту серії ІV- ОД №020089 від 20.06.2002р. на право приватної власності на землю - на земельну ділянку площею 3,69 га, розташовану на території Лиманської сільської ради Ренійського (нині Ізмаїльського) району Одеської області (масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 ), виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; копія витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 08.09.2016р.; копія кадастрового плану земельної ділянки.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезгаданими вимогами до відповідачки ОСОБА_2 , зазначивши, що 17.07.2023 р. між ним та представником ОСОБА_2 ОСОБА_3 була досягнута домовленість про купівлю належної ОСОБА_2 земельної ділянки площею 3,69 га, розташованої на території Лиманської сільської ради Ренійського (нині Ізмаїльського) району Одеської області (масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 ), виділеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за30000грн.17.07.2023р. сторони уклали між собою відповідний письмовий договір. В той же день позивач передав представнику відповідачки обумовлену суму, а ОСОБА_3 передав документи на земельну ділянку (які були у нього в наявності). У майбутньому представник відповідачки пообіцяв позивачу засвідчити договір купівлі-продажу нерухомості в нотаріальному порядку.

Після вчинення правочину позивач став користуватися земельною ділянкою за її призначенням. З метою нотаріального засвідчення правочину позивач неодноразово звертався до представника відповідачки, однак ОСОБА_3 від посвідчення договору ухиляється, на прохання позивача про зустріч не реагує, мотивуючи нестачею вільного часу, матеріальними труднощами та ін. Пізніше, при зустрічі, представник відповідачки пояснив, що засвідчити угоду в нотаріальному порядку неможливо, оскільки на час укладення договору купівлі-продажу (17.07.2023р.) ОСОБА_2 не рахувалась зареєстрованим власником нерухомості, оскільки не зареєструвала земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

При зверненні до відповідних органів із питанням про засвідчення договору, оформлення документації на земельну ділянку на себе, позивачу було роз`яснено, що зробити це неможливо, оскільки у сторін відсутній правовстановлюючий, належним чином завірений документ на доказ вчинення правочину, крім того, під час укладення договору про купівлю-продаж земельної ділянки, відповідачка не була зареєстрованим власником майна. Враховуючи вищенаведене, позивач вимушений був звернутися із позовом до суду.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно : було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Також не підлягає віндикації майно, що було продане набувачу у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Відповідно до ч.3 ст. 388 ЦК України майно набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, може бути витребуване в усіх випадках.

Згідно із ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 ЦК України, майно не може бути витребуване у нього. Згідно ст. 397 ЦК України, володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Право володіння чужим майном може належати одночасно двом або більше особам. Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.

Враховуючи вищевикладені засади законодавства, сторона у справі позивач ОСОБА_1 є добросовісним набувачем, оскільки на час укладення письмової угоди про купівлю-продаж земельної ділянки площею 3,69 га, розташованої на території Лиманської сільської ради Ренійського (нині Ізмаїльського) району Одеської області (масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 ), виділеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, він не знав і не міг знати про те, що ОСОБА_2 не мала права на відчуження нерухомості раніше, ніж вона зареєструвала б право власності на неї. Отже, вбачаються правові підстави для набуття позивачем права власності на вищевказану нерухомість як добросовісним набувачем.

Як вже зазначалося вище, між позивачем та представником відповідачки була досягнута домовленість про купівлю-продаж нерухомості, згідно якої представник відповідачки ОСОБА_2 ОСОБА_3 продав, а позивач купив земельну ділянку площею 3,69 га, розташовану на території Лиманської сільської ради Ренійського (нині Ізмаїльського) району Одеської області (масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 ), виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, - за 30000 тис. грн. 17.07.2023р. позивач передав представнику відповідачки обумовлену суму, а ОСОБА_3 передав позивачу документи на земельну ділянку (які були у нього в наявності) за вищевказаною адресою. Оскільки на момент укладення угоди сторони не мали змоги засвідчити договір нотаріально, вони домовилися зробити це згодом. Оскільки це виявилося неможливим, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Виходячи із вищенаведеного, угода (правочин) між сторонами відбулася, вона виконана в повному обсязі, нею були припиненні обов`язки відповідачки щодо земельної ділянки та встановленні права на неї у позивача як добросовісного набувача, тому є правові підстави визнати право власності на нерухомість за позивачем як добросовісним набувачем.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355ЦПК України, ст.ст. 16, 330, 388, 397, 657 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) право власності на:

-земельну ділянку площею 3,6938 га із кадастровим номером 5124181700:01:002:0835, розташовану на території Лиманської сільської ради Ренійського (нині Ізмаїльського) району Одеської області (масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 ), виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала ОСОБА_2 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя Вячеслав ДУДНИК