Вирок

від 28.12.2023 по справі 357/16539/23

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/16539/23

1-кп/357/1333/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.12.2023 м. Біла Церква

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду № 1 міста Біла Церква, Київської області, кримінальне провадження № 12023111030005380 внесене 16.11.2023 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 1) 05.01.2004 Білоцерківським міським судом Київської області за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді штрафу розміром 510 гривень; 2) 20.07.2004 Білоцерківським міським судом Київської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки; 3) 24.03.2006 Білоцерківським міським судом Київської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки; 4) 11.01.2007 Ірпінським міським судом Київської області за ч. 1 ст. 390, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 1 рік 6 місяців. Звільнений 25.12.2007 з Калинівської ВК №27 умовно-достроково на невідбутий строк 4 місяці 19 днів; 5) 30.04.2010 Білоцерківським міським судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. Звільнився 26.12.2013 з Бучанської виправної колонії № 85 Київської області по відбуттю строку покарання; 6) 02.09.2014 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. Звільнився 13.05.2017 з Бучанської виправної колонії № 85 Київської області по відбуттю строку покарання; 7) 16.07.2019 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 2 місяці. Звільнений 31.03.2021 з Старобабанівської ВК №92 по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області: ОСОБА_4 ,

захисник адвокат: ОСОБА_5 ,

обвинувачений: ОСОБА_3

У С Т А Н О В И В:

До суду надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, під час судового розгляду учасниками кримінального провадження укладена угода про визнання винуватості, за погодженням з представником потерпілого.

Так, встановлено, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України ведено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, та після його затвердження Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» цей Указ набрав чинності, у зв`язку з чим в Україні відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» розпочався воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє то теперішнього часу.

Проте, 16.11.2023 приблизно о 02 годині 30 хвилин ОСОБА_3 проходив повз приміщення амбулаторії загальної практики-сімейної медицини №8 Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Міський центр первинної Медико-санітарної допомоги №2», за адресою проспект Незалежності, 63, м. Біла Церква, Київської області та в цей час у останнього виник умисел на таємне викрадення чужого майна, яке знаходилось у вказаному приміщенні.

Реалізуючи свій протиправний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, таємно від оточуючих, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи незаконний характер своїх дій, шляхом віджиму металопластикового вікна проник в приміщення амбулаторії загальної практики-сімейної медицини №8 Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Міський центр первинної Медико-санітарної допомоги №2», за адресою проспект Незалежності, 63, м. Біла Церква, Київської області, звідки викрав маршрутизатор марки «TP-LINK Archer C50» вартістю 1199 гривень 00 копійок, після чого залишив вказане приміщення.

В подальшому, ОСОБА_3 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив майнової шкоди Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Міський центр первинної Медико-санітарної допомоги №2» на загальну суму 1199 гривень 00 копійок.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 належить кваліфікувати за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше приміщення, в умовах воєнного стану.

28.12.2023 відповідно до вимог ст. 472 КПК України, між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисника адвоката ОСОБА_5 , за письмовою згодою представника потерпілого ОСОБА_6 , укладено угоду про визнання винуватості.

Враховуючи, що угода про визнання винуватості від 28.12.2023 укладена між прокурором та обвинуваченим у присутності захисника подана до суду під час підготовчого судового засідання, суд відповідно до вимог, передбачених ч. 3 ст. 474 КПК України невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, розкаювався та визнав всі фактичні обставини, які викладені у формулюванні обвинувачення та від надання показань відмовився. Наполягав на затвердженні укладеної угоди від 28.12.2023.

Представник потерпілого в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву відповідно до якої не заперечував проти затвердження угоди. Матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого не має.

Прокурор у судовому засіданні, вважала, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просила цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Захисник в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання.

За умовами цієї угоди сторони, а саме прокурор ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_3 , дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 4 ст. 185 КК України та істотних для цього кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість за ч. 4 ст. 185 КК України у зазначених діях. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке має понести ОСОБА_3 за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на п`ять років.

Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_3 обвинувачення, обставинами, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, обставиною, що обтяжує покарання є рецидив злочинів.

При цьому суд не враховує обвинуваченому, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, оскільки викрадене майно було повернуто представнику потерпілого, після того як були внесені відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань, тобто після втручання правоохоронних органів, що не може бути враховане, як обставину, яка пом`якшує покарання обвинуваченому.

Крім цього при призначенні покарання сторонами угоди враховані дані про особу обвинуваченого, а саме, що останній раніше судимий, перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, неодружений, у якого відсутні на утриманні члени сім`ї, які у розумінні Сімейного Кодексу України, являються учасниками сімейних правовідносин з останнім, непрацевлаштований, має постійне місце проживання, яке співпадає з місцем реєстрації.

Таким чином, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених статтями 50, 65, 68 КК України, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Вирішуючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд зважає на таке.

Згідно зі ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Суд встановив, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином. При цьому суд з`ясував, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Також суд переконався, що укладання угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також суд встановив, що умови цієї угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Судом установлено, що під час досудового розслідування відносно ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі Київській слідчий ізолятор Міністерство юстиції України.

Отже, в строк відбування покарання ОСОБА_3 має бути зарахований строк попереднього ув`язнення, а саме: відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, починаючи з 03:16 год. 16.11.2023 до набрання вироком законної сили, - з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили, слід продовжити та залишити тримання під вартою, враховуючи наявність встановлених при його обранні ризиків.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_7 від 17.11.2023 по справі № 357/14255/23; 1-кс/357/2868/23 на кросівки чорного кольору з написом «New style», які належать ОСОБА_3 , скасувати.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати - в межах обвинувачення за ч. 4 ст. 185 КК України підлягають стягненню з ОСОБА_3 у порядку статей 122, 124 КПК України.

Цивільний позов не заявлено.

Керуючись статтями 314 ч. 3 п. 1, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Угоду від 28.12.2023 про визнання винуватості, укладену між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 - затвердити.

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 28.12.2023 покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з часу його фактичного затримання з 03:16 годин 16.11.2023.

Зарахувати ОСОБА_3 строк його попереднього ув`язнення з 16.11.2023 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі на підставі ст. 72 КК України.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_7 від 17.11.2023 по справі № 357/14255/23; 1-кс/357/2868/23 на кросівки чорного кольору з написом «New style», які належать ОСОБА_3 , скасувати.

Речові докази по справі, а саме: роутер «Tp-link», який повернутий на відповідальне зберігання представнику потерпілого Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Міський центр первинної Медико-санітарної допомоги № 2» ОСОБА_6 , залишити у останніх, як у власників майна.

Кросівки чорного кольору з написом «New style», які зберігаються відповідно до квитанції № 1551 від 21.12.2023 у камері зберігання речових доказів Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, повернути ОСОБА_3 , як власнику майна.

На підставі статей 122-124 КПК України стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення судово-дактилоскопічної експертизи в сумі 2390 гривень 00 копійок та за проведення судово-трасологічної експертизи в сумі 6058 гривень 24 копійок, а всього на загальну суму 8448,24 (вісім тисяч чотириста сорок вісім тисяч гривень 24 копійок).

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ст. 473 КПК України.

Обвинувачений та захисник мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.

Суддя: ОСОБА_8