Постанова

від 27.12.2023 по справі 632/339/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

27 грудня 2023 року

м. Харків

справа № 632/339/23

провадження № 22-ц/818/2303/23

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Пилипчук Н.П.

суддів:, Бурлака І.В., Мальованого Ю.М.

розглянувши у порядкуст. 369 ЦПК Українив м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Агроком» простягнення заборгованостіпо оренднійплаті,пені,3%річних, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком» на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від02серпня 2023року, постановлене суддю Библівим С.В.,

в с т а н о в и в:

У березні 2023 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до ТОВ «Агроком» про стягнення орендної плати, пені та 3% річних.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилалась на те, що відповідач систематично порушував свої зобов`язання щодо своєчасного розрахунку за користування земельною ділянкою у 2021 2022 роках та відповідно нехтував терміном визначеним в п. 11 договору оренди землі, просила суд стягнути з ТОВ «Агроком» на свою користь заборгованість по орендній платі за 2021-2022 роки в розмірі 72000,00 грн., пеню у розмірі 13966,01 грн., 3 % річних у розмірі 2160,00 грн., а також понесені судові витрати.

Рішенням Первомайськогоміськрайонного судуХарківської областівід 02серпня 2023року стягнуто з ТОВ «Агроком» на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати орендної плати в розмірі 57960,00 грн., пеню за несвоєчасну виплату орендної плати в розмірі 8302,66 грн., 3 % річних від простроченої суми в розмірі 1209,00 грн., а також судовий збір в сумі 821,95 грн., а всього 68293,61 грн. В іншій частині заявлених вимог у задоволенні відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Агроком» просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.

Зазначає,що судбезпідставно відхиливдоводи відповідача,що договіроренди земліприпинив своюдію з31.05.2022р. Так, згідно зп.8Договору орендиземлі від31.05.2012р.,даний договірбуло укладеностроком на5років,втім,23.05.2017року Позивачта Відповідачуклали додатковуугоду донього якоюзбільшили строкдії договорудо 10років.Отже,сторони погодили«строк діїдоговору». Таким чином,оскільки Договіроренди земліукладено 31травня 2012року,то строкйого діїзакінчився післяспливу 10річного термінуз дняйого укладання,тобто 31травня 2022року. Крімтого,вважає,що вданому випадку,суд першоїінстанції необгрунтованопослався всвоєму рішенні,як напідставу задоволенняпозовних вимогвідсутність актуприйому-передачіземельної ділянкиПозивачці тавідсутності сівозміниу 2022році. Такожпосилаючись на пп.69.14п.69підрозд.10розд.XXПКУ відповідач звільненийвід сплатиорендної платиза Договороморенди землівід 31.05.2012р.за 2022рік. Зазначає, що земельна ділянка, кадастровий № 6324581000:21:000:0007, яка належить Позивачу входить до Олексіївської сільської територіальної громади, яка віднесена до переліку територіальних громад, які перебувають в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), повноцінне її використання відповідно до умов договору неможливе. Отже, застосування до Відповідача штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасне внесення орендної плати за 2021 р., а тим більш за 2022 р. є безпідставним.

Позивач надаладо судуапеляційної інстанціївідзив наапеляційну скаргу,в якомузазначила,що відповідачсистематично порушувавсвої зобов`язаннящодо своєчасностірозрахунку закористування земельноюділянкою у2022році тавідповідно нехтуєтерміном зазначенимв п.11договору орендиземлі,який єйого істотноюумовою.Навіть станомна теперішнійчас відповідачем,в рахунокпогашення заборгованостіза користуванняпротягом 2022р.належною їйземельною ділянкою,не сплаченожодних грошовихкоштів.До тогож ніякихпослуг врахунок орендноїплати за2022р.вона відвідповідача неотримувала. Посилання відповідача на бойові дії, збройну агресію та дію військового стану на території України, як на підстави несплати ТОВ «Агроком» орендної плати за користування земельною ділянкою, пені та штрафних за прострочення платежу, судового збору... у даному випадку вважає не доречними, оскільки на території Берецької сільської ради Лозівського ( Первомайського) район} Харківської області де розташована зазначена земельна ділянка, бойові дії не велися, натомість ТОВ «Агроком» повною мірою, без будь-яких перешкод обробляли цю землю протягом 2022 року, отримали урожай та відповідно прибуток з цієї земельної ділянки і жодні обставини, (військовий стан, тощо) не завадили їм у цьому. Зазначає, що відповідачу добре відома адреса ОСОБА_1 , на відміну від останньої, оскільки її про зміну адреси ТОВ «Агроком» не повідомляли. Однак, всупереч умов договору, вимог чинного законодавства України, відповідач умисно не виконав взяті на себе зобов`язання та не доклав жодних зусиль для виплати заборгованості.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 1ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем доведено факт існування заборгованості по своєчасно не виплаченій орендній платі, яка підлягає стягненню з орендаря. Враховуючи, що така орендна плата є грошовим зобов`язанням, то у зв`язку з невиконанням орендарем умов договору оренди землі про повну та своєчасну виплату орендної плати для нього настають наслідки, передбаченіст. 625 ЦК Українияк додаткові фінансові санкції за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Колегія суддів не може в повній мірі погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, кадастровий номер № 6324581000:21:000:0007, яка розташована на території Берецької сільської ради Лозівського (колишнього Первомайського) району Харківської області, що підтверджується, копією Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ХР № 042603, виданий згідно розпорядження голови Первомайської райдержадміністрації від 10.03.2005 року № 108, площею 12,0443 га у межах згідно з планом, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.11).

31 травня 2012 року укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6324581000:21:000:0007 між ОСОБА_1 та ТОВ «Агроком», а 23.05.2017 року додаткову угоду до нього. Строк дії договору 10 років (а.с. 9-10, 12). Дата державної реєстрації основного договору 26.12.2012 року.

Пунктом 9 Договору визначено, що орендна плата становить 36000,00 грн. на рік і вираховується із 10% проіндексованої нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно п. 11 Договору орендна плата вноситься до 31 грудня поточного року.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 13.01.2022 року та постановою Полтавського апеляційного суду від 26.09.2022 року договір оренди між сторонами розірвано, стягнено орендну плату за 2019-2020 роки, пеню, 3 % річних та витребувано у відповідача земельну ділянку.

Відповідно до статей525,526,530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк виконання, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Статтею 629 ЦК Українипередбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першоюстатті 2 ЗУ «Про оренду землі»передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюютьсяЗК України,ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно достатті 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1ст. 15 Закону України «Про оренду землі»визначено, що істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Положеннями п. п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 розд.ІV Податкового кодексу Українивизначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п.170.1 ст. 170 ПКУ. Відповідно до п. п.170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України, податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену вст. 167 ПКУ(п. п.168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України).

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (п. п.168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України).

Якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов`язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку. Якщо оподатковуваний дохід надається у не грошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (п.п.168.1.3.-168.1.5 п.168.1 ст. 168 Податкового кодексу України).

Таким чином, у будь-якому випадку саме відповідач як податковий агент зобов`язаний з дотриманням нормПодаткового кодексу України, сплатити податки з нарахованого або нарахованого та виплаченого на користь позивача розміру орендної плати, що було враховано судом першої інстанції та зазначено про необхідність стягнення таких податків з нарахованої до стягнення заборгованості по орендній платі.

Враховуючи норми діючого податкового законодавства ТОВ «Агроком» як податковий агент при виплаті орендної плати повинен утримувати податок на доходи фізичних осіб 18% та військовий збір 1,5%.

Таким чином, якщо юридична особа відшкодовує (виплачує) на користь фізичної особи грошові кошти, ця особа, виступаючи щодо такої фізичної особи податковим агентом, зобов`язана (у випадках, передбачених ПК України) утримати і перерахувати податок із суми такого доходу.

Схожий за змістом висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах був викладений у постанові Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі № 359/10023/16-ц (провадження № 61-14794св18).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Отже, положення зазначеної статті передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

При цьому визначений у ч. 2 ст. 625 ЦК України обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення є відшкодуванням кредитору понесених втрат у зв`язку з простроченням виконання основного зобов`язання в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України, що свідчить про відсутність подвійного стягнення при обчисленні розміру орендної плати за землю з урахуванням індексів інфляції відповідно до вимог договору оренди.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 вказує, що незважаючи на визначену в договорі оренди дату виплати до 31 грудня поточного року, кошти за 2021 та 2022 роки не були виплачені, що змусило її направити відповідачу 01.02.2023 року претензію з вимогою сплатити як борг по оренді, так і пеню, проте вона залишилась без будь-якого реагування.

Існування факту невиплати заборгованості по орендній платі за 2021-2022 р.р. не заперечує і саме товариство, зазначаючи про відсутність своєї вини в цьому.

З додаткової угоди до договору оренди землі вбачається, що розмір орендної плати як за 2021, так і 2022 рік становить 36000 грн. на рік.

Суд першої інстанції, встановивши, що спір між сторонами у справі виник з приводу невиплати орендної плати за 2021-2022 роки за користування земельною ділянкою на підставі договору оренди землі від 31 травня 2012 року, з урахуванням податку на доходи фізичних осіб 18% та військового збору 1,5%, дійшов висновку про стягнення орендної плати у розмірі 57960 грн. за два роки.

Між тим, колегія суддів не може погодитись з таким висновком, оскільки згідно рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 13.01.2022 року договір оренди між сторонами було розірвано, рішення набрало законної сили 26.09.2022 року, отже стягненню підлягає орендна плата за 2021 рік у сумі 28980 грн. (36000 х 18% = 6480, 36000 х 1,5% = 540, 36000 -6480-540 =28980), з урахуванням податку на доходи фізичних осіб 18% та військового збору 1,5%, а за 2022 рік (з урахуванням розірвання договору оренди 26.09.2022 року) 21735 грн. (36000 : 12 = 3000, 3000 х 9 = 27000, 27000 х 18% = 4860, 27000 х 1,5% = 405, 27000 4860 - 405=21735 грн), з урахуванням податку на доходи фізичних осіб 18% та військового збору 1,5%, а всього 50 715 грн.

Отже,підлягає змініі сумастягнення 3%річних за 2021-2022 рік - з 01.01.2022 по 10.03.2023, а саме з відповідача на корись позивача підлягає стягненню 1809,07 грн. (Період розрахунку: з01.01.2022року по31.12.2022року - 365 днів = 50715,00 грн. (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 365 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 1521,45грн., Період розрахунку: з01.01.2023року по10.03.2023року - 69 днів = 50715,00 грн. (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 69 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 287,62грн).

Крім того, відповідно до п. 14 договору оренди землі у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня, розмір якої обчислюється від суми простроченого платежу та який не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також підлягає зміні рішення суду першої інстанції і в частині розміру пені.

Пеня за несвоєчасне внесення орендної плати за 2021-2022 рік з урахуванням ставки НБУ від 10% до 25%, станвить за період з 01.01.2022 року по 02.06.2022 року, виходячи з розміру облікової ставки НБУ 10% - 36000х2х10%:365х153 = 3018,08 грн.; за період з 03.06.2022 року по 31.12.2022 року, виходячи з розміру облікової ставки НБУ 25% - 36000х2х25%:365х210=10356,16 грн.; за період з 01.01.2023 року по 10.03.2023 року, виходячи з розміру облікової ставки НБУ 25% - 36000+27000=63000х2х25%:365х69 = 5954,79 грн., всього 19328,24 грн.

Між тим, оскільки в позові ОСОБА_1 просила стягнути пеню у сумі 13966,01 грн., колегія суддів вважає за необхідне стягнути саме таку суму у межах позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги відповідача, що строк дії договору оренди припинив свою дію з 31.05.2022 р., колегією суддів не приймаються до уваги, виходячи з наступного.

Як зазначив Верховний Суд у своїй Постанові від 1 квітня 2020 року у справі № 696/1883/15-ц "… Моментом укладення договору оренди ділянки є саме його державна реєстрація, якщо сторони не передбачили в договорі іншого…»

Велика Палата Верховного Суду ВС у справі № 322/1178/17 від 15 січня 2020 р. зазначила наступне: … "Договір оренди землі вважається укладеним та розпочинає свою дію з моменту державної реєстрації такого договору, а не з моменту нотаріального посвідчення чи підписання сторонами".

Пунктом 43 договру оренди землі передбачено, що договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та його державної реєстрації.

Виходячи із зазначених Висновків Верховного Суду спірний договір оренди землі від 31 травня 2012 року розпочав свою дію з моменту державної його реєстрації: з 26 грудня 2012 року.

Пунктом 8 додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки передбачено, що договір укладено на десять років. Таким чином, строк дії договору до 26 грудня 2022 року.

Посилання в апеляційній скарзі на п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ як на підставу звільнення від сплати орендної плати за Договором оренди землі від 31.05.2012 р. за 2022 рік колегією суддів також не приймається до уваги, виходячи з наступного.

За загальним правилом: особа звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо таке порушення сталося внаслідок непереборної сили. Так визначено у статті 617Цивільного кодексу України. Торгово - промислова палата України своїм листом від 28 лютого 2022 року засвідчила як форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану.

Виходячи з загального правила, орендар все одно зобов`язаний у подальшому сплатити орендну плату, але якщо через настання обставин непереборної сили порушить строк сплати орендної плати, він буде звільнений від відповідальності, що встановлена договором оренди чи законом, такої як: пеня; одностороння відмова орендодавця від договору; обмеження доступу до користування орендованим майном; відшкодування збитків тощо.

Додатково договором може бути встановлено, що настання обставин непереборної сили не лише звільняє від відповідальності, а й відстрочує виконання зобов`язань за договором (сплата орендної плати) на строк дії таких обставин.

Інший випадок, якщо через форс-мажорні обставини орендар не має можливості використовувати орендоване майно, наприклад, внаслідок евакуації з територій активних бойових дій. У такому випадку, орендар звільняється від орендної плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає, відповідно до частини шостої статті 762 Цивільного кодексу Украйни. Однак, у такому разі орендарю слід пам`ятати: у разі виникнення з орендодавцем спору щодо можливості використання орендованого майна під час воєнного стану саме йому необхідно буде доводити, що він не мав можливості користуватися орендованим майном.

Між тим, активних бойових дій у колишньому Первомайському районі у 2022 році не було, що є відомим фактом.

У 2021 році таких форс-мажорних обставин, на які посилається відповідач не встановлено.

Доказів неможливості використання земельної ділянки позивача у 2022 році відповідач не надав.

За таких обставин, враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком» задовольнити частково.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від02серпня 2023року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком» про стягнення заборгованості по оренднійплаті, пені, 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком» на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати орендної плати в розмірі 50715 грн., пеню за несвоєчасну виплату орендної плати в розмірі 13 966,01 грн., 3 % річних від простроченої суми в розмірі 1809,07 грн., а всього 66 490,08 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбаченихстаттею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення виготовлено 27 грудня 2023 року.

Головуючий Н.П. Пилипчук

Судді І.В. Бурлака

Ю.М. Мальований