Ухвала
від 04.12.2023 по справі 873/494/23
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"04" грудня 2023 р. Справа№ 873/494/23

Північний апеляційний господарський суд

суддя: Скрипка І.М.

при секретарі судового засідання Польчен А.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 04.12.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОП-ІНКРІС"

про скасування рішення Постійно діючого третейського суду ПАРД від 08.08.2023 року у третейській справі №35/23-05

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОП-ІНКРІС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПОЛІС ЕКСІМ"

про стягнення грошових коштів,-

В судовому засіданні 04.12.2023 оголошено вступну та резолютивну частину ухвали.

ВСТАНОВИВ:

До Постійно діючого третейського суду ПАРД із позовною заявою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «КРОП-ІНКРІС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАПОЛІС ЕКСІМ» про стягнення грошових коштів в розмірі 1 380 323,43 грн.

Рішенням Постійно діючого третейського суду ПАРД від 08.08.2023 у третейській справі №35/23-05 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОП-ІНКРІС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАПОЛІС ЕКСІМ» про стягнення заборгованості в розмірі 1380323,43 грн. відмовлено.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «КРОП-ІНКРІС» протягом 15 днів з дня оголошення резолютивної частини рішення сторонам перерахувати на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАПОЛІС ЕКСІМ» витрати на правову допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КРОП-ІНКРІС» звернулося до Північного апеляційного господарського суду із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду ПАРД від 08.08.2023 у третейській справі №35/23-05.

Заявник зазначає, що рішення Постійно діючого третейського суду ПАРД від 08.08.2023 у третейській справі №35/23-05 не відповідає вимогам Закону України «Про третейські суди», оскільки склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідає вимогам статей 16-19 Закону України «Про третейські суди», що є підставою для його скасування; вважає, що відсутність у розпорядженні голови Третейського суду ПАРД таких реквізитів, як реєстраційний індекс (номер) ставить під обґрунтований сумнів юридичну силу такого документа.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2023, справу №873/494/23 передано для розгляду судді Скрипці І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОП-ІНКРІС» про скасування рішення Постійно діючого третейського суду ПАРД від 08.08.2023 року у третейській справі №35/23-05; розгляд заяви призначено на 05.10.2023.

В судових засіданнях неодноразово оголошувалась перерва з об`єктивних обставин, останній раз на 04.12.2023.

03.10.2023 відповідачем подано відзив на заяву про скасування рішення Постійно діючого третейського суду ПАРД від 08.08.2023 по справі №35/23-05, у якому заперечив проти задоволення означеної заяви, просив оскаржуване рішення залишити без змін.

13.10.2023 через підсистему «Електронний суд» представником відповідача подано клопотання про долучення доказів понесених витрат на правничу допомогу.

07.11.2023 представником відповідача подано клопотання, у якому просить повернутися у підготовче провадження по справі №873/494/23, залучити Постійно діючий третейський суд ПАРД третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору , та зобов`язати надати пояснення по справі №873/494/23.

01.12.2023 через підсистему «Електронний суд» представником відповідача подано додаткові пояснення.

04.12.2023 через підсистему «Електронний суд» представником позивача подано заперечення на заяву відповідача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

04.12.2023 через підсистему «Електронний суд» представником позивача подано клопотання про зменшення розміру правових витрат.

У судовому засіданні 04.12.2023 представник позивача наполягав на задоволенні заяви про скасування рішення Постійно діючого третейського суду ПАРД від 08.08.2023 року у третейській справі №35/23-05.

У судовому засіданні 04.12.2023 представники відповідача заперечили проти задоволення заяви і просили відмовити в її задоволенні.

У задоволенні клопотання представника відповідача про залучення Постійно діючого третейського суду ПАРД у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, судом відмовлено з підстав його необґрунтованості.

Відповідно до ч. 2 ст. 349 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Предметом розгляду в цій справі є заява про скасування рішення Постійно діючого третейського суду ПАРД від 08.08.2023 у третейській справі №35/23-05.

За частинами третьою, четвертою статті 349 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду. Суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, визначені статтею 350 цього Кодексу.

Виключний перелік підстав для скасування рішення третейського суду визначений положеннями частини третьої статті 51 Закону України "Про третейські суди" та статтею 350 ГПК України, у зв`язку з чим заявнику при зверненні до компетентного суду з відповідною заявою необхідно довести їх наявність.

Згідно з частиною першою статті 350 ГПК України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею.

Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо: 1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано судом недійсною; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 5) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі (частина друга статті 350 ГПК України).

Аналогічні положення містяться також і у статті 51 Закону України "Про третейські суди", пунктом 4 частини третьої якої визначено, що рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване у разі якщо склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону.

За частиною шостою статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин є звернення до третейського суду (пункт 5 рішення Конституційного Суду України від 24.02.2004 № 3-рп/2004).

Функціонування третейських судів в Україні та можливість передачі на їх розгляд спорів у сфері цивільних і господарських правовідносин базується не лише на принципах національного, а й міжнародного права (пункт 3.2 рішення Конституційного Суду України у справі про завдання третейського суду від 10.01.2008 № 1-рп/2008).

Одним із таких принципів (гарантій) є розгляд справи законним складом суду, який виражає правомірність участі судді у розгляді конкретної справи.

Законодавчі вимоги до складу третейського суду та порядку його формування у третейській справі урегульовані Законом України "Про третейські суди".

Статтею 4 Закону України "Про третейські суди" визначено, що третейський суд утворюється та діє на принципах законності; незалежності третейських суддів та підкорення їх тільки законові; рівності всіх учасників третейського розгляду перед законом і третейським судом; змагальності сторін, свободи в наданні ними третейському суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; обов`язковості для сторін рішень третейського суду; добровільності утворення третейського суду; добровільної згоди третейських суддів на їхнє призначення чи обрання у конкретній справі; арбітрування; самоврядування третейських суддів; всебічності, повноти та об`єктивності вирішення спорів; сприяння сторонам у досягненні ними мирової угоди на будь-якій стадії третейського розгляду.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про третейські суди" в Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc).

Згідно з частиною четвертою статі 10 Закону України "Про третейські суди" порядок та правила розгляду справ у постійно діючих третейських судах встановлюється цим Законом та регламентом третейського суду.

Регламент третейського суду повинен визначати, зокрема, порядок формування складу третейського суду. Регламент третейського суду може містити положення, які хоча і не передбачені цим Законом, але не суперечать принципам організації та діяльності третейського суду, визначеним цим Законом, і є необхідними для належного здійснення третейським судом повноважень з третейського вирішення спорів (частина п`ята статті 10 Закону України "Про третейські суди").

Крім того положеннями частини першої статті 11 Закону України "Про третейські суди" встановлено, що третейські суди вирішують спори на підставі Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України.

Відтак, законодавцем на третейські суди при здійсненні судочинства покладено обов`язок дотримання не лише загальних вимог, передбачених положеннями Закону, але також і вимог, які передбачені іншими нормативно-правовими актами України та безпосередньо регламентом третейського суду щодо окремих питань діяльності цього органу саме як суду. Водночас недотримання третейським судом нормативно-правових актів та власного Регламенту дає підстави для сумнівів у законності та незалежності діяльності такого суду, а також щодо рівності сторін перед таким судом.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 16 Закону України "Про третейські суди" склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду. У третейському суді для вирішення конкретного спору сторони на свій розсуд можуть домовитися про кількісний і персональний склад третейського суду.

Згідно із частинами першою, другою статті 17 Закону України "Про третейські суди" формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду. Формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору здійснюється в порядку, погодженому сторонами.

Отже, визначення та призначення судді у конкретній третейській справі має відбуватися з дотриманням порядку призначення судді для розгляду справи, визначеного Регламентом Постійно діючого третейського суду. Тобто вимога щодо розгляду справи судом, встановленим законом, яка, застосовна до розгляду справ третейським судом, окрім іншого, передбачає дотримання вимог щодо призначення складу суду у конкретній справі, а, отже, вимагає перевірки легітимності участі судді у розгляді відповідної справи.

У пункті 10.3 договору поставки товару №03/12/20-1К від 03.12.2020 сторонами погоджено внести до договору застереження, яке є третейською угодою в розумінні ст.12 Закону України «Про третейські суди», про те, що судовий захист прав та законних інтересів, які мають сторони в зв`язку з цим договором та розгляд і вирішення всіх невирішених сторонами шляхом переговорів спорів, які виникають або можуть виникнути між сторонами з питань виконання, зміни, розірвання ними цього договору, відбувається у Постійно діючому Третейському суді ПАРД відповідно до його Регламенту. Розгляду і остаточному вирішенню у Постійно діючому Третейському суді ПАРД відповідно до його Регламенту підлягають у тому числі, але не виключно, спори, предметом яких є: виконання (невиконання, неналежне виконання) договору, припинення (розірвання) цього договору, стягнення неустойки, штрафу, зміна умов договору, відшкодування завданих порушенням договору збитків, недійсність договору, неукладеність договору, відновлення становища, яке існувало до порушення договору тощо. Справа розглядається одним третейським суддею, який призначається головою Постійно діючого Третейського суду ПАРД. Підписанням даного договору сторони надають свою згоду на такий порядок призначення третейського суду для кожного спору, що може виникнути між ними в зв`язку з договором. Місцем проведення розгляду справи є місцезнаходження Третейського суду, вказане в Положенні про Постійно діючий Третейський суд ПАРД, з яким можна ознайомитись на web-сторінці за адресою: www.pard.ua. Датою укладення даної третейської угоди є дата набуття чинності цим договором, що визначається згідно з п.13.1 цього договору. Місце укладання даної третейської угоди вказане в преамбулі до договору.

Згідно із п.2.1 Регламенту Постійно діючого Третейського суду ПАРД склад третейського суду формується шляхом призначення третейських суддів (третейського судді) із списку третейських суддів Третейського суду ПАРД, затвердженого Радою ПАРД та зареєстрованого в органах юстиції згідно законодавства.

Пунктом 2.2 Регламенту Постійно діючого Третейського суду ПАРД визначено, що сторони можуть на власний розсуд визначити число третейських суддів, у тому числі одного або будь-яку непарну кількість третейських суддів.

Відповідно до пп.3 п.2.3 Регламенту Постійно діючого Третейського суду ПАРД формування складу третейського суду здійснюється при вирішенні спору третейським суддею одноособово, якщо сторони не домовилися про призначення судді, суддя призначається Головою Третейського суду ПАРД.

У п.8.1, п.8.2 Положення про Постійно діючий Третейський суд ПАРД визначено, що голова Третейського суду ПАРД призначається з числа третейських суддів Радою ПАРД. Головою Третейського суду ПАРД може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту і досвід роботи на ринку цінних паперів не менше 5 років. Голова Третейського суду ПАРД організовує діяльність Третейського суду ПАРД, виконує функції, передбачені Регламентом Третейського суду ПАРД, представляє Третейський суд ПАРД у його відносинах в Україні та за кордоном. У період відсутності голови Третейського суду ПАРД його функції виконує за призначенням голови Третейського суду ПАРД один із третейських суддів.

Такі положення зазначеного Регламенту та Положення узгоджуються із приписами статей 16, 17 Закону України "Про третейські суди", якими унормовано порядок формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді. Разом з тим, недотримання таких вимог свідчить про порушення вимог законності формування складу третейського суду, яка в тому числі також є одним із принципів, на яких за статтею 4 Закону України "Про третейський суд" утворюється і діє третейський суд.

У цій справі розгляд третейської справи за позовом та оскаржене рішення третейського суду ухвалено третейським суддею Журавльовим М.М.

Розпорядженням голови Постійно діючого Третейського суду ПАРД Посполітак В.В. від 01.06.2023 призначено Журавльова М.М. третейським суддею для розгляду справи № 35/23-05 за позовом ТОВ "КРОП-ІНКРІС" про стягнення заборгованості у розмірі 1380323,43 грн. з ТОВ "МЕГАПОЛІС ЕКСІМ" (а.с. 166 третейської справи).

Зі змісту наявного в третейській справі розпорядження голови Третейського суду про призначення складу третейського суду вбачається, що зазначене розпорядження містить дату, але не містить відомостей щодо номеру відповідного розпорядження у справі.

18.06.2015 наказом Міністерства юстиції України №1000/5 затверджені Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях (далі - Правила № 1000/5), які регламентують порядок та правила ведення діловодства, в тому числі вимоги щодо створення та оформлення ними організаційно-розпорядчих документів.

Відповідно до пункту 1 розділу І Правил № 1000/5 ці Правила встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності (далі - установи). Ці Правила є нормативно-правовим актом, обов`язковим для виконання всіма установами.

Водночас, відповідно до пункту 11 глави 1 розділу ІІ Правил № 1000/5 оформлення реквізитів організаційно-розпорядчої документації та порядок їх розташування здійснюються з урахуванням вимог Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. ДСТУ 4163-2020", прийнятого наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01.07.2020 № 144 (далі - ДСТУ 4163-2020).

Пунктом 1.2. ДСТУ 4163-2020 визначено, що цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту та місця розташування реквізитів у документах; вимоги до бланків та оформлення документів; вимоги до виготовлення документів.

За пунктом 4.4. ДСТУ 4163-2020 документи, що їх створюють юридичні особи, обов`язково повинні мати такі реквізити: найменування юридичної особи (04), назва виду документа (09) (не зазначають на листах), дата документа (10), реєстраційний індекс документа (11), заголовок до тексту документа (19), текст документа (20), підпис (для електронних документів - електронний підпис або електронна печатка в разі відсутності електронного підпису) (22).

Реєстраційний індекс документа складається з порядкового номера цього документа в межах групи документів, що реєструють, який доповнюється індексами, що застосовують в юридичній особі, зокрема індексом за номенклатурою справ, структурного підрозділу, кореспондентів, посадових осіб, які розглядають або підписують документ, виконавців, питань діяльності яких стосується документ (п. 5.11. ДСТУ 4163-2020).

Пункт 2 розділу І Правил № 1000/5, визначає реквізит службового документа як обов`язковий елемент, зафіксований в документі для його ідентифікації, організації обліку та надання йому юридичної сили.

Згідно з пунктом 3.12 ДСТУ 2732:2004 юридична сила (службового документа) це властивість службового документа, надана чинним законодавством, яка є підставою для вирішення правових питань, здійснювати правове регулювання і (або) управлінські функції.

У даному випадку відсутність такого обов`язкового реквізиту як реєстраційний індекс розпорядження не свідчить, що у такого документа немає юридичної сили, оскільки розпорядженням голови Постійно діючого Третейського суду ПАРД Посполітак В.В. від 01.06.2023 визначено найменування позивача, відповідача, а також предмет розгляду спору, який передано на розгляд третейському судді Журавльову М.М., окрім того, справі присвоєно єдиний унікальний номер №35/23-05.

Враховуючи викладене, склад суду, яким здійснено розгляд третейського спору є таким, що відповідає вимогам статей 16 - 19 Закону України "Про третейські суди".

З огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення Постійно діючого третейського суду ПАРД від 08.08.2023 у третейській справі №35/23-05.

З урахуванням наведеного, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОП-ІНКРІС" про скасування рішення Постійно діючого третейського суду ПАРД від 08.08.2023 у третейській справі №35/23-05 не підлягає задоволенню.

Сплачена заявником сума судового збору за подання заяви про скасування рішення третейського суду відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на Товариство з обмеженою відповідальністю "КРОП-ІНКРІС".

Щодо понесених відповідачем витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 16000,00 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

З матеріалів справи вбачається, що 04.12.2023 представником позивача подано клопотання про зменшення розміру правових витрат, у якому зазначає, що з акту-рахунку №1 від 06.10.2023, який долучено до матеріалів справи, вбачається, що він датований (складено/підписано) 06.10.2023, і у ньому зокрема зазначено про таку послугу, як участь представника - Адвоката у судовому засіданні по справі №873/494/23 у Північному апеляційному господарському суді - 16.10.2023, з огляду на що, зафіксовано надання послуги, яка фактично, станом на день (складення/підписання) - 06.10.2023, не була надана, а відтак, зазначення та оплата цієї послуги є безпідставним, та відшкодуванню не підлягає; вважає, що сторони договору №20/23 від 25.09.2023 про надання правової допомоги не визначили вартість послуг таких, як підготовка відзиву або підготовка адвокатського запиту, а тому витрати на здійснення вказаних видів робіт не можуть бути відшкодовані як витрати на професійну правничу допомогу.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.05.2018 у справі №910/8443/17 та у практиці Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п.34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п.80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п.88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

На підтвердження вимоги про стягнення з позивача на користь відповідача 16000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, відповідачем надано суду:

- копії договору про надання правової допомоги №20/23 від 25.09.2023 із додатком №1 до нього;

- копію платіжної інструкції №3011815295 від 06.10.2023 на суму 16400,00 грн.;

- копію акту-рахунку прийому-передачі послуг №1 від 06.10.2023.

25.09.2023 між адвокатом Марущак Семеном Володимировичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕГАПОЛІС ЕКСІМ" укладено договір про надання правової допомоги №20/23.

У додатку №1 до договору про надання правової допомоги №20/23 від 25.09.2023 визначено найменування послуг: здійснення представництва та захисту замовника (крім участі в судових засіданнях) вартістю 2000,00 грн. - 1 год., участь у якості представника замовника у одному судовому засіданні, зустрічі, ознайомленні з матеріалами справи вартістю 4000 грн. - 1 послуга.

Оплата гонорару Виконавця та інших платежів здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок виконавця, зазначений в договорі протягом 5 робочих днів з дати підписання акту-рахунку або пред`явлення рахунку до сплати.

Сторонами підписано акт-рахунок прийому-передачі послуг №1 від 06.10.2023, згідно якого адвокат Марущак Семен Володимирович надав правову допомогу відповідачу у даній справі у загальній суммі 16000,00 грн., а саме:

1. Підготовка відзиву на заяву по справі № 873/494/23 в Північний апеляційний господарський суд щодо скасування рішення Постійно діючого третейського суду ПАРД від 08.08.2023 року по справі № 35/23-05. Об`єм витраченого часу: 3 години. Вартість за одну годину - 2 000,00 грн. Загальна вартість - 6 000,00 грн.

2. Підготовка адвокатського запиту вих. № 1-20/23 до Постійно діючого третейського суду ПАРД від 27.09.2023 року для судової справи № 873/494/23 в Північний апеляційний господарський суд. Об`єм витраченого часу: 1 година. Вартість за одну годину - 2 000,00 грн. Загальна вартість - 2 000,00 грн.

3. Участь 05.10.2023 року у судовому засіданні по справі № 873/494/23 в Північному апеляційному господарському суді. Об`єм витраченого часу: 1 засідання. Вартість за одне засідання - 4 000,00 грн. Загальна вартість - 4 000,00 грн.

4. Участь 16.10.2023 року у судовому засіданні по справі № 873/494/23 в Північному апеляційному господарському суді засідання. Об`єм витраченого часу: 1 засідання. Вартість за одне засідання - 4 000,00 грн. Загальна вартість - 4 000,00 грн.

Згідно платіжної інструкції №3011815295 від 06.10.2023 відповідачем сплачено адвокату Марущак С.В. 16400,00 грн. за надані послуги згідно акту рахунок №1 прийому-передачі послуг від 06.10.2023.

В суді апеляційної інстанції інтереси відповідача представляв адвокат Марущак С.В., повноваження якого підтверджено ордером серії АІ №1467600 від 26.09.2023.

Апеляційний суд звертає увагу, що підготовка адвокатського запиту є процесуальним супроводом надання правової допомоги, за своєю суттю не має правового характеру (змісту), а тому не може бути віднесено до видів правничої допомоги, які передбачені ст.1, 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а тому витрати на здійснення вказаного виду робіт не можуть бути покладені судом на іншу сторону.

Враховуючи викладені обставини, керуючись ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 16000,00 грн. в суді апеляційної інстанції, стосовно якої подано заяву, не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, є неспівмірним з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва у суді.

Слід зазначити і про те, що необхідність залучення до участі у справі в якості представника адвоката була викликана як положеннями ГПК України в редакції, яка діє з 15.12.2017, так і приписами п. 11 Перехідних положень Конституції України, згідно з якими представництво в судах апеляційної інстанції виключно адвокатами здійснюється з 01.01.2018.

Враховуючи вищезазначене, оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, а також приймаючи до уваги клопотання позивача про зменшення розміру правових витрат, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПОЛІС ЕКСІМ", з покладанням на Товариство з обмеженою відповідальністю "КРОП-ІНКРІС" обов`язку по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу відповідача в суді апеляційної інстанції в сумі 4 000,00 грн., відповідно в решті заяви про стягнення витрат на правову допомогу слід відмовити.

При цьому підстав для відмови в повному обсязі у задоволенні заяви відповідача про стягнення витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 349, 351 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОП-ІНКРІС" про скасування рішення Постійно діючого третейського суду ПАРД від 08.08.2023 року у третейській справі №35/23-05 - відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору за подання заяви покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "КРОП-ІНКРІС".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОП-ІНКРІС" (42000, Сумська область, м.Ромни, вул.1-й провулок Свободи, буд.8, код ЄДРПОУ 40015185) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПОЛІС ЕКСІМ" (03127, м.Київ, пр-т Голосіївський, 95А, код ЄДРПОУ 40065147) 4 000,00 грн. витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції.

Ухвала набирає чинності з дня її прийняття та підлягає оскарженню до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст ухвали складено 28.12.2023.

Суддя І.М. Скрипка

СудПівнічний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення04.12.2023
Оприлюднено29.12.2023
Номер документу116001428
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи щодо оскарження рішень третейських судів та про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів, з них про скасування рішення третейського суду

Судовий реєстр по справі —873/494/23

Судовий наказ від 18.03.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Скрипка І.М.

Судовий наказ від 18.03.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Скрипка І.М.

Постанова від 28.02.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Огороднік К.М.

Ухвала від 23.02.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Огороднік К.М.

Ухвала від 19.02.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Огороднік К.М.

Постанова від 07.02.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Огороднік К.М.

Ухвала від 05.02.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Огороднік К.М.

Ухвала від 15.01.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Огороднік К.М.

Ухвала від 04.12.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Скрипка І.М.

Ухвала від 30.10.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Скрипка І.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні