Справа № 522/24343/23-Е
Провадження № 2/522/8292/23
УХВАЛА
про відмову у забезпеченні позову
27 грудня 2023 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Павлик І.А., розглянувши заяву представника позивачаадвоката ТкачОлени Сергіївни про забезпечення позову у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Катерининська 62» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДіджіФінанс», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання договору іпотеки недійсним,
ВСТАНОВИВ:
25.12.2023позивач звернувсядо Приморськогорайонного cудум.Одеси ізпозовом доТОВ«ДіджіФінанс», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання договоруіпотеки недійсним,у якомупросить суд визнати недійсним договір іпотеки № РМ-SME502/100/2008 від 07.05.2008, посвідчений приватним нотаріусом Плигіною Ж.О. та зареєстрований за № 3839.
Разом із позовною заявою позивач надав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка зареєстрована за ОСОБА_3 та накласти заборону реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств, Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення відомостей та/або змін до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії відносно квартири АДРЕСА_1 , яка зареєстрована за ОСОБА_3 .
Заяву обґрунтовано тим, що позивач вважає, що у разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, на яке звернено стягнення, визнання недійсним якого є предметом спору, може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, оскільки майно, яке є предметом іпотеки, може бути виведено шляхом вилучення та примусової реалізації третім особам. Також позивач просить суд заборонити реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств, Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення відомостей та/або змін до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо зазначеного нерухомого майна.
Надавши належну правову оцінку підставам, якими заявник обґрунтовує подану ним заяву, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майнота (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі№ 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
Предметом спору у даній справі є визнання недійсним договору іпотеки № РМ-SME502/100/2008 від 07.05.2008, укладеного між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ТОВ «ДіджіФінанс» та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Плигіною Ж.О. та зареєстрованого за №3839, за умовами якого в іпотеку банку передано нерухоме майно приміщення горища загальною площею 150 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Заявник зазначає, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 05.11.2021 у справі №522/18041/20 позов ТОВ«ДіджіФінанс» якправонаступника ТОВ«ОТП ФакторингУкраїна» до ОСОБА_3 ,треті особибез самостійнихвимог: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,про зверненнястягнення напредмет іпотекизадоволено. У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ДіджіФінанс» за кредитним договором№ СМ-SME502/100/2008 від 07.05.2008 у розмірі41 795, 63 дол.США, що в еквіваленті в гривні станом на 09.10.2020 за курсом НБУ становить 1 182 130,88 грн,звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № РМ- SME502/100/2008 від 07.05.2008, а саме приміщення горища, заг.пл. 150 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , яке належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 30.06.2017, посвідченого приватним нотаріусом ОМНО Куценко О.І., зареєстрованого в реєстрі за № 1046, шляхом продажу цього майна на публічних торгах за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки майна на рівні не нижче за звичайних ринкових цін.
В зазначеному рішенні суду вказано, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 , яка в цілому складається з восьми житлових кімнат, житловою площею 251,2 кв.м., загальною площею 295 кв.м., до складу якого входить спірне горище, наразі зареєстровано за ОСОБА_3 . Зазначене підтверджено інформацією, наявною в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 26.10.2021.
ОСОБА_3 не є відповідачем у справі за позовом немайнового характеру ОСББ«Катерининська 62» до ТОВ «ДіджіФінанс», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору іпотеки № РМ-SME502/100/2008 від 07.05.2008.
Верховний Суд у постановах від 24.02.2021 у справі № 755/5333/20 та від 12.05.2021 у справі №369/7695/20 зазначив про помилковість накладення арешту на майно особи, яка не є відповідачем у справі та акцентував, що в разі задоволення позову немайнового характеру про визнання недійсним договору, рішення суду не підлягатиме примусовому виконанню, а тому такий захід забезпечення позову як накладення арешту на майно не відповідає змісту порушеного, на думку позивача, права, та не є співмірним із заявленими вимогами.
З огляду на наведене, у задоволенні заяви ОСББ «Катерининська 62» про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 149, 150,153, 260,261,353,354ЦПК України суд,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви представника позивача адвоката Ткач Олени Сергіївни про забезпечення позову у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Катерининська 62» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДіджіФінанс» та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання договору іпотеки недійсним відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та протягом п`ятнадцяти днів може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду.
Суддя І.А. Павлик
Суд | Приморський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 27.12.2023 |
Оприлюднено | 29.12.2023 |
Номер документу | 116002078 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них іпотечного кредиту |
Цивільне
Приморський районний суд м.Одеси
Павлик І. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні