Рішення

від 18.12.2023 по справі 905/1448/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.12.2023р. Справа №905/1448/21

Господарський суд Донецької області, у складі судді Демідової П.В., при секретарі судового засідання Курило Є.П., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи №905/1448/21

за позовом: ОСОБА_1 , м.Краматорськ, Донецької області,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СП ГЕВІС", м.Краматорськ, Донецької області,

про стягнення 2 215 688,82 грн., з яких основна заборгованість в розмірі 1 876 030,50 грн., 3 % річних в розмірі 95 971,95 грн., інфляційні втрати в розмірі 243 686,37 грн.

Представники сторін:

від позивача: Сивак А.Ю. (в режимі відеоконференції) адвокат, на підставі ордеру;

від відповідача: Кузьменко Є.В. (в режимі відеоконференції) адвокат, на підставі ордеру.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Господарського суду Донецької області, з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СП ГЕВІС" про стягнення 2 215 688,82 грн., з яких основна заборгованість в розмірі 1 876 030,50 грн., 3 % річних в розмірі 95 971,95 грн., інфляційні втрати в розмірі 243 686,37 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неправильне визначення відповідачем ринкової вартості 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "СП ГЕВІС", у зв`язку з чим позивачу сплачено вартість його частки, що складає 15% статутного капіталу, при виході з товариства не в повному обсязі.

Ухвалою суду (суддя Бокова Ю.В.) від 30.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/1448/21; підготовче засідання призначено на 18.08.2021 року об 11:30 год.; визначено справу №905/1448/21 розглядати за правилами загального позовного провадження.

18.08.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву б/н від 10.08.2021, в якому він просить відмовити у задоволенні вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що товариством повністю було виконано зобов`язання з виплати вартості частки учасника, у зв`язку з його виходом, відповідно до вимог чинного законодавства та статуту; наданий позивачем звіт про оцінку майнових прав не є допустимим доказом, оскільки оцінка здійснена суб`єктом оціночної діяльності, який не є суб`єктом Торгово-промислової палати України та оцінка здійснена на замовлення особи, якій належить відповідне майно, а також осіб, яким доручено таке замовлення, при цьому позивач не звертався із запитом про надання доступу до майна та фінансової звітності товариства, що оцінювалась; звіт про оцінку вартості корпоративних прав, наданий позивачем складений на підставі звіту про оцінку майнових прав відповідача; рецензія на звіт про оцінку майнових прав, складена головою експертної ради АСБОУ Маркусом В.В. та членом експертної ради АСБОУ Пазіруком В.І. поза межами повноважень, наданих Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»; юридичний факт наявності боргу позивача в розмірі 1 876 030,50грн на момент звернення до суду не встановлено.

28.08.2021 від позивача на електронну адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій він не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві, з огляду на те, що згідно з положенням ч.12 ст.24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» для учасників товариства не існує обмеження при встановленні певного порядку (процедури обрання) вільно обирати будь-якого суб`єкта оціночної діяльності, статут товариства спеціального порядку не містить; подана заява від 28.02.2020 щодо погодження з визначеною часткою не означає прийняття виконання грошового зобов`язання з виплати та адресована загальним зборами учасників, а не боржнику-юридичній особі; відповідачем не виконано обов`язок щодо надання обґрунтованого розрахунку та копій документів, необхідних для такого розрахунку всупереч приписам ч.6 ст.24 Закону про ТОВ; оскільки у складі майна, яке оцінювалось не було нерухомого майна, посилання відповідача на Національний стандарт №2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 №1442 є необґрунтованим; положення ст.11 Закону про оцінку, п.51 Національного стандарту №1 вимагають ознайомлення з об`єктом оцінки саме на дату оцінки передусім стосуються визначення поточної вартості майна, при цьому звітом, який наданий позивачем вартість визначалась ретроспективно станом на 11.07.2019, у зв`язку з чим стан майна у 2021 не мав значення; метою проведення оцінки позивачем було визначення ринкової вартості з метою прийняття управлінських рішень пов`язаних з виходом учасника, тому використання звіту Донецької торгово-промислової палати від 07.10.2019 не суперечить його меті та функції; на дату оформлення звіту Донецької торгово-промислової палати від 07.10.2019 оцінювач А.В. Донецький мав членство у ГО «АСБОУ» та нормами чинного законодавства не передбачено неправомірність рецензування звіту після закінчення строку його дії.

06.09.2021 від відповідача до суду надійшли заперечення б/н від 03.09.2021 на відповідь на відзив, в яких він зазначає, що рецензування звіту про оцінку майнових прав вартості корпоративних прав, що становлять 100% статутного фонду відповідача станом на 11.07.2019, що виконаний Донецьким А.В здійснено за межами повноважень та з порушенням норм чинного законодавства, оскільки матеріали справи не містять належних доказів в підтвердження того, що оцінювач є членом Громадської організації «Асоціація спеціалістів банківської оцінки України»; позивач не висловлюв незгоди з вибором суб`єкта оціночної діяльності та вартістю корпоративних прав та ним було прийнято виконання зобов`язання відповідачем з виплати вартості частки учасника, у зв`язку з виходом з товариства; позивач не може бути замовником оцінки майна відповідно до положень чинного законодавствам та не намагався забезпечити доступ суб`єкту оціночної діяльності до об`єкту оцінки; для ідентифікації об`єкт необхідно здійснити особисте обстеження; позивач передав звіт відповідача іншому суб`єкту оціночної діяльності, який використав його не за призначенням.

Підготовче засідання декілька разів відкладалося.

Ухвалою суду від 28.10.2021 призначено комплексну (економічну, товарознавчу, будівельно-оціночну) судову експертизу у справі №905/1448/21, проведення якої доручено Національному науковому центру Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України в особі Донецького відділення; зупинено провадження у справі №905/1448/21 на час проведення експертизи.

Супровідним листом від 09.12.2021 матеріали справи №905/1448/21 у 5 томах направлено на адресу Донецького відділення Інституту судом експертиз ім.Засл. Проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України.

04.01.2022 разом із матеріалами справи на адресу суду надійшло клопотання судових експертів Національного наукового центру Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України в особі Донецького відділення Циганкової В. та Тарасютіної С. №7047-7049 від 23.12.2021 про уточнення питання та надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення комплексної судової експертизи.

Ухвалою суду від 12.01.2022 поновлено провадження у справі № 905/1448/21 та призначено підготовче засідання. Після оголошення перерви ухвалою суду від 15.02.2022 задоволено клопотання Національного наукового центру Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України в особі Донецького відділення №7047-7049 від 23.12.2021 у справі №905/1448/21; долучено до матеріалів справи надані ТОВ СП Гевіс документи разом із супровідним листом (вх.№1530/22 від 25.01.2022) та надані ОСОБА_1 пояснення від 24.01.2022 з доданими до них документами (вх.№01-35/473 від 25.01.2022); зупинено провадження у справі до закінчення проведення комплексної (економічної, товарознавчої, будівельно-оціночної) судової експертизи, призначеної ухвалою суду від 28.10.2021; визначено ухвалу та матеріали справи надіслати Донецькому відділенню Інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Згідно наказу Господарського суду Донецької області Про встановлення особливого режиму роботи Господарського суду Донецької області №20 від 28.02.2022 установлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану, тимчасово, до усунення обставин, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України, обмежено доступ до приміщення суду.

У зв`язку з чим справа №905/1448/21, на виконання ухвали суду від 15.02.2022, направлена до Донецького відділення Інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України супровідним листом від 20.12.2022.

23.03.2023 від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про отримання від експертної установи письмової інформації про стан виконання комплексної експертизи на виконання ухвали суду від 28.10.2021.

На підставі розпорядження керівника апарату суду №02-01/188 від 28.03.2023 призначено повторний автоматичний розподіл справи №905/1448/21, у зв`язку з обранням ОСОБА_2 членом Вищої ради правосуддя.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2023 визначено склад суду для розгляду справи суддя Демідова П.В.

Листом від 28.03.2023 суд звернувся до Донецького відділення Інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України в якому просив експертну установу надати інформацію щодо стану виконання комплексної судової експертизи, призначеної ухвалою суду від 28.10.2021.

05.04.2023 від Донецького відділення Інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України надійшов лист №43/16-20/23 від 28.03.2023 «Про закриття наглядового провадження» разом з матеріалами справи №905/1448/21 у 6 томах, в якому експертна установа повідомила про відсутність у відділенні експертів товарознавців, у зв`язку зі звільненням частини експертного складу та переведенням до інших відділень, що стало підставою для повернення матеріалів справи.

Ухвалою суду від 11.04.2023 прийняти справу №905/1448/21 до провадження; поновлено провадження у справі , визначено ухвалу суду про призначення експертизи та матеріали справи надіслати Національному науковому центру Інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України, для виконання вимог ухвали від 21.10.2021 року; зупинено провадження у справі №905/1448/21 до закінчення проведення судової експертизи.

05.06.2023 від експертної установи разом з матеріалами справи надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для дачі висновку експерта №17873/18995 по господарській справі №905/1448/21 від 29.05.2021.

Ухвалою суду від 18.07.2023 клопотання Національного наукового центру Інституту судових експертиз ім.Засл. Проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України про надання додаткових матеріалів необхідних для дачі висновку експерта №17873/18995 по господарській справі №905/1448/21 від 29.05.2021 задоволено частково; визначено ухвалу суду про призначення експертизи та матеріали справи № 905/1448/21 надіслати Національному науковому центру Інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України для виконання вимог ухвали від 28.10.2021 року після отримання витребуваних від відповідача документів; зупинено провадження у справі №905/1448/21 до закінчення проведення судової експертизи, призначеної ухвалою суду від 28.10.2021.

Ухвалою суду від 25.07.2023 поновлено провадження у справі №905/1448/21; запропоновано ТОВ СП ГЕВІС в строк до 14.08.2023 виконати вимоги ухвали суду від 18.07.2023 та зупинено провадження у справі.

Від Національного наукового центру Інституту судових експертиз ім.Засл. Проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України до суду надійшло повідомлення №17873/18995 про неможливість надання висновку експертів від 24.07.2023 у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи документів, необхідних для проведення експертизи.

Ухвалою суду від 28.09.2023 поновлено провадження у справі № 905/1448/21 та призначено підготовче засідання у справі. Підготовче засідання декілька разів відкладалось.

Ухвалою суду від 30.11.2023 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 18.12.2023 року.

18.12.2023 від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання/заява про розподіл судових витрат.

Представник позивача в судове засідання з`явився, брав участь у засіданні в режимі відеоконференції, підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання з`явилась, брала участь у засіданні в режимі відеоконференції, заперечувала проти заявлених вимог та просила відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.07.2021 за кодом 379215625866 станом на 12.07.2019, 07.07.2009 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю СП Гевіс.

Учасниками юридичної особи станом на 12.07.2019, відповідно до витягу, визначено: ОСОБА_3 , розмір внеску до статутного фонду, якого складає 216 801,00грн; ОСОБА_4 , розмір внеску до статутного фонду, якого складає 106 301,00грн; ОСОБА_1 , розмір внеску до статутного фонду, якого складає 165 750,00грн; ОСОБА_5 , розмір внеску до статутного фонду, якого складає 71 383,00грн; ОСОБА_6 , розмір внеску до статутного фонду, якої складає 272 293,00грн.

Внесок ОСОБА_1 до статутного капіталу ТОВ «СП Гевіс» в розмірі 165 750,00грн сплачено в повному обсязі шляхом внесення готівкових грошових коштів до каси у 2010 році, що підтверджується довідкою ТОВ «СП Гевіс» №10 від 11 червня 2021.

Протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Гевіс» №1 від 12 червня 2019 затверджено статут, відповідно до п.2.1 якого, статутний капітал товариства формується шляхом внесків учасників грошовими коштами і складає 1 105 000,00 (один мільйон сто п`ять тисяч) гривень, зокрема частка фізичної особи громадянина України ОСОБА_1 включає грошові кошти та становить 165 750,00 (сто шістдесят п`ять тисяч сімсот п`ятдесят) гривень, що складає 15% статутного капіталу товариства.

Розділом 9 статуту товариства визначено порядок виходу учасника з товариства.

Так, п.п.9.1, 9.5 статуту передбачено, що учасник товариства, частка якого у статутному капіталі становить менше 50 відсотків, може вийти з Товариства у будь-який час без згоди інших учасників. Учасник вважається таким, що вийшов з Товариства, з дня державної реєстрації його виходу. Вихід учасника з Товариства внаслідок якого у Товаристві не залишиться жодного учасника, забороняється.

Пунктом 9.6 статуту визначено, що не пізніше 30 днів з дня, коли Товариство дізналось чи мало дізнатись про вихід учасника, воно зобов`язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається суб`єктом оціночної діяльності Торгово-промислової палати станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви, виходячи з ринкової вартості всього майна та майнових прав, що належать Товариству. Оплата вартості послуг суб`єкта оціночної діяльності з визначення ринкової вартості частки учасника, що вийшов зі складу Товариства, покладається на Товариство у строк 30 календарних днів. Товариство зобов`язане надавати учаснику, який вийшов з товариства, доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості його частки. Вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно розміру частки такого учасника.

Товариство зобов`язане протягом шести місяців з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки (п.9.7 статуту). Товариство виплачує учаснику, який вийшов з Товариства, вартість його частки або передає майно лише пропорційно до розміру оплаченої частини частки такого учасника (п.9.9 статуту).

12.07.2019 ОСОБА_1 подано державному реєстратору опис документів для проведення реєстраційної дії «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи», серед яких заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) від 16.07.2021 за кодом 402198993070 станом на 15.07.2019 здійснено державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «СП Гевіс», а саме зміну складу засновників та розміру статутного капіталу юридичної особи. Зокрема, з переліку засновників (учасників) юридичної особи виключено ОСОБА_1 .

З метою встановлення вартості частки ОСОБА_1 , яка підлягає виплаті, у зв`язку з виходом зі складу учасників, ТОВ «СП Гевіс» замовлено виконання Донецькою торгово-промисловою палатою незалежної оцінки вартості корпоративних прав, що становлять 100% статутного фонду товариства. За результатами якої надано звіт про оцінку майнових прав від 07.10.2019 станом на 11.07.2019. Згідно з висновком зазначеного звіту ринкова вартість корпоративних прав, що становлять 100% статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Гевіс» станом на 11.07.2019 становить 8 829 570 (вісім мільйонів вісімсот двадцять дев`ять тисяч п`ятсот сімдесят) грн 00 коп без урахування ПДВ.

ТОВ «СП Гевіс» звернулось до ОСОБА_1 з листом №29 від 13.11.2019 в якому повідомило, що вартість частки, що підлягає виплаті, у зв`язку з виходом ОСОБА_1 зі складу учасників товариства становить: 8 829 570,00грн х 15% = 1 324 435,50грн.

Відповідачем сплачено вартість частки позивача в розмірі 1 324 435,50грн, а саме: 02.03.2020 в сумі 20 000,00грн, 30.03.2020 20 000,00грн, 29.04.2020 100 000,00грн, 30.04.2020 165 000,00грн та 05.05.2020 999 435,50грн, що підтверджується довідкою АТ КБ «Приватбанк» №5H627LJFS88LV7HT від 18.06.2021 по рахунку позивача.

Відповідно до рецензії Асоціації спеціалістів банківської оцінки України вих.№18-09/РЦ1/2020 від 18 вересня 2020 на звіт про оцінку майнових прав встановлено , що : вартості корпоративних прав, що становлять 100% статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Гевіс», станом на 11 липня 2019, зазначений звіт є таким, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення недоліків. Зокрема: звіт не містить всі необхідні розділи, що передбачені п.п.4, 10 та 56 Національного стандарту №1 «Загальні принципи оцінки майна і майнових прав», затвердженого Постановою КМ України від 10.09.2003 №1440, а також п.6 Національного стандарту №3, затвердженого Постановою КМ України від 29 листопада 2006 №1655 (фактично у звіті відсутній аналіз виробничо-господарської та фінансової діяльності підприємства, а також аналіз кращого та найбільш ефективного використання об`єкта оцінки); мета оцінки викладена неоднозначно; зібрані дані за інформацією, повнотою та достатністю не повністю відповідають меті та базі оцінки, що порушує п.43 та п.48 Національного стандарту №1; значна кількість використаних оцінювачем припущень та обмежувальних умов необґрунтована, що порушує п.11, та п.п.14-22 Національного стандарту №3.

26.03.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Ассіст» виконано оцінку вартості корпоративних прав, що становлять 100% статутного капіталу ТОВ «СП Гевіс», вартості 24,64% корпоративних прав ТОВ «СП Гевіс», що належать громадянці України ОСОБА_7 , та вартості 15% корпоративних прав ТОВ «СП Гевіс», що належать громадянину України ОСОБА_1 про що складено звіт №ВА 190711-002. За висновками вказаного звіту ринкова вартість корпоративних прав, що становлять 100% статутного капіталу ТОВ «СП Гевіс» складає (без урахування ПДВ): 21 336 443 (двадцять один мільйон триста тридцять шість тисяч чотириста сорок три) гривні ринкова вартість 24,64% корпоративних прав ТОВ «СП Гевіс», що належать громадянці України ОСОБА_7 , складає (без урахування ПДВ): 5 257 300 (п`ять мільйонів двісті п`ятдесят сім тисяч триста) гривень; ринкова вартість 15% корпоративних прав ТОВ «СП Гевіс», що належать громадянину України ОСОБА_1 , складає (без урахування ПДВ): 3 200 466 (три мільйони двісті тисяч чотириста шістдесят шість) гривень.

На підставі заяви ОСОБА_1 , судовим експертом Корінько М.Д проведено експертне економічне дослідження з питання того чи підтверджується документально сума внеску громадянина ОСОБА_1 до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Гевіс» та розрахунок вартості частки вказаного учасника станом на 11.07.2019, що підлягає виплаті у зв`язку з його виходом з товариства, за результатами якого складено висновок експерта №225-05.2021-1005 від 09.07.2021.

Згідно з вказаним висновком сума внеску громадянина ОСОБА_1 до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Гевіс» та розрахунок вартості частки вказаного учасника станом на 11.07.2019, що підлягає виплаті у зв`язку з його виходом з товариства, з урахуванням висновку незалежної оцінки корпоративних прав, що становлять 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Гевіс», щодо ринкової вартості активів, документально підтверджуються.

Неправильне визначення відповідачем ринкової вартості 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "СП ГЕВІС", у зв`язку з чим позивачу сплачено вартість його частки, що складає 15% статутного капіталу, при виході з товариства не в повному обсязі, стало підставою для нарахування 3% річних та інфляційних втрат, а також звернення позивача до суду.

Дослідивши матеріали справи на підставі приписів чинного законодавства, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 5 статті 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» в редакції Закону чинній станом на дату виходу зі складу учасників товариства позивача, учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників. Учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу.

Як встановлено вище, ОСОБА_1 12.07.2019 звернувся до державного реєстратора задля проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, у зв`язку з виходом зі складу учасників, до поданого пакету документів долучено заяву про вихід із складу засновників (учасників).

Відповідні зміни до установчих документів внесені 15.07.2019, що підтверджується витягом з ЄДР, у зв`язку з чим ОСОБА_1 є таким, що вийшов з товариства 15.07.2019.

Згідно з ч.ч.6, 7, 8, 11, 12 ст.24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов`язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". Товариство зобов`язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки. Статутом товариства, що діє на момент виходу учасника, може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати. Вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника. Товариство виплачує учаснику, який вийшов з товариства, вартість його частки або передає майно лише пропорційно до розміру оплаченої частини частки такого учасника. Товариство зобов`язане надавати учаснику, який вийшов з товариства, доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості його частки. Статутом товариства можуть бути передбачені інші строк, порядок, розмір та спосіб проведення розрахунків з учасником, що виходить з товариства, а також порядок вибору суб`єкта оціночної діяльності. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Аналогічні за змістом умови виходу містяться у п. 9.6 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Гевіс». Проте, встановлено, що Товариство зобов`язане протягом шести місяців з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки (п.9.7 статуту).

З наданих документів вбачається, що відповідна заява про вихід з товариства подана позивачем 12.07.2019, у зв`язку з чим вартість його частки, відповідно до положень чинного законодавства, має визначатися станом на 11.07.2019.

З метою визначення вартості частки позивача, яка складала 15% статутного капіталу товариства, відповідачем замовлено оцінку вартості корпоративних прав, що становлять 100% статутного фонду ТОВ «СП Гевіс», за результатами якої Донецькою торгово-промисловою палатою складено звіт про оцінку майнових прав від 07.10.2019 станом на 11.07.2019 та визначено загальну вартість статутного капіталу ТОВ 8 829 570,00грн., з якої в наступному відповідачем було зроблено розрахунок 15%, які підлягали сплаті позивачеві.

В свою чергу позивачем було замовлено проведення оцінки Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Ассіст» на підставі звіту Донецької торгово-промислової палати, за результатами якої складено звіт №ВА 190711-002 від 26.03.2021, відповідно до якого, зокрема, ринкова вартість корпоративних прав, що становлять 100% статутного капіталу ТОВ «СП Гевіс» складає 21 336 443,00грн, а ринкова вартість 15% корпоративних прав ТОВ «СП Гевіс», що належать громадянину України ОСОБА_1 - 3 200 466,00грн.

Ці розбіжності стали підставою позову та зумовили призначення комплексної судової експертизи, проведення якої доручено Національному науковому центру Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України в особі Донецького відділення. На вирішення експерта поставлено питання: яка дійсна (ринкова) вартість усього майна /чистих активів/ товариства з обмеженою відповідальністю "СП ГЕВІС" (код ЄДРПОУ 14324054) станом на 11.07.2019; яка дійсна (ринкова) вартість частки учасника товариства з обмеженою відповідальністю "СП ГЕВІС" (код ЄДРПОУ 14324054) ОСОБА_1 , що складає 15% статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "СП ГЕВІС" (код ЄДРПОУ 14324054), станом на 11.07.2019.

За ініціативною Національного наукового центру Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України суд неодноразово вимагав від учасників справи документи, необхідні для проведення експертизи.

Ухвалою суду від 18.07.2023 клопотання Національного наукового центру Інституту судових експертиз ім.Засл. Проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України про надання додаткових матеріалів необхідних для дачі висновку експерта №17873/18995 по господарській справі №905/1448/21 від 29.05.2021, уточнені запитання, поставлені ухвалою від 28.10.2021 року. Ухвалою запропоновано ТОВ «СП «Гевіс» в строк до 07.08.2023 надати суду: відомості обліку нематеріальних активів станом на 11.07.2019; відомості обліку матеріальних активів станом на 11.07.2019; відомості обліку щодо дострокової та поточної дебіторської заборгованості (з доданням розшифровки за роками виникнення, за видами, строками погашення/відшкодування, відомості про основний борг та нарахування відсотків) станом на 11.07.2019; відомості обліку щодо дострокової та поточної кредиторської заборгованості (з доданням розшифровки за роками виникнення, за видами, строками погашення/відшкодування, відомості про основний борг та нарахування відсотків) станом на 11.07.2019.

В додаткових поясненнях від 02.08.2023, відповідач повідомив про об`єктивну неможливість виконати ухвалу суду в частині надання витребуваних документів, у зв`язку з призупинення діяльності підприємства через воєнні дії, із зазначенням того, що сервери, на яких зберігаються електронні носії інформації бухгалтерського обліку відключені та особи, які б могли підключити сервери відсутні у місті Краматорськ.

У зв`язку з ненаданням необхідних для проведення експертизи документів, Національний науковий центр Інституту судових експертиз ім.Засл. Проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України направив суду повідомлення про неможливість проведення експертизи.

З матеріалів справи вбачається, що при складанні звіту про оцінку майнових прав Товариства з обмеженою відповідальністю «СП ГЕВІС» станом на 11.07.2019, на його замовлення, Донецькою торгово-промисловою палатою використовувались баланси на 31.12.2015, на 31.12.2016 на 31.12.2017 та звіти про фінансові результати за 2015, за 2016, за 2017, в тому числі баланс (звіт про фінансовий стан) на 11.07.2019 та звіт про фінансовий стан (звіт про сукупний дохід) станом на 11.07.2019. При цьому до суду надані всі матеріали, які були використані ДТПП, крім балансу (звіт про фінансовий стан) та звіту про фінансовий стан (звіт про сукупний дохід) станом на 11.07.2019, у зв`язку з чим суд ухвалою від 22.11.2023 запропонував сторонам надати означені документи, оскільки обидві сторони , нібито, використовували ці показники при замовленні відповідних звітів про оцінку.

З метою встановлення об`єктивної істини по справі, суд запропонував учасникам спірних відносин надати документи, які були надані Донецької торгово-промислової палаті для проведення відповідної оцінки.

Відповідач у наданих додаткових поясненнях від 27.11.2023 зазначив, що підприємство виготовляло продукцію з кількаденним виробничим циклом, здійснював щоденні господарські операції, тому станом на 11.07.2019 була відсутня об`єктивна можливість визначити доходи та витрати на цю дату і, відповідно, відсутня можливість скласти достовірну фінансову звітність із доречною інформацією на зазначену дату. Фінансова звітність на 30.06.2019 року є проміжною фінансовою звітністю на дату виходу позивача зі складу учасників ТОВ «СП Гевіс», оскільки 11.07.2019 не є кінцевою будь-якого звітного періоду.

Також, матеріали справи містять довідку ТОВ «СП Гевіс» №6 від 24.01.2022 про відсутність можливості скласти проміжну фінансову звітність станом на 11.07.2019, в якій товариство зазначає про об`єктивну неможливість скласти повноцінну фінансову звітність із доречною інформацією станом на 11.07.2019, оскільки вказана дата є проміжною, а не кінцевою датою будь-якого звітного періоду.

Таким чином, фінансова звітність товариства станом на 11.07.2019, необхідна для визначення вартості корпоративних прав 100% статутного капіталу у відповідача відсутня та не складалась ним, у зв`язку з об`єктивною неможливістю, що підтверджується самим відповідачем у поданих документах.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов`язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. При цьому вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Ретельно дослідивши звіт Донецької Торгово-промислової палати, яка робила оцінку за замовленням відповдвача, суд звернув увагу на відсутність в показниках, які використовувались в ході оцінки, будь-яких показників станом на 11.07.2019 року. Дослідивши перелік документів, який був зазначений оцінювачем, суд не виявив документів, які підтверджують матеріально-фінансовий стан відповідача станом на 11.07.2019 року, крім посилання в переліку документів на баланс (звіт про фінансовий стан) на 11.07.2019 та звіт про фінансовий стан (звіт про сукупний дохід) станом на 11.07.2019, яких фактично не долучено до звіту на відміну від інших документів, які використовував оцінювач в ході підготовки звіту.

Виходячи із зазначеного, поданий відповідачем звіт складений за відсутності документів відповідної звітності станом на дату, яка передувала дню подання ОСОБА_1 відповідної заяви про вихід з товариства, у зв`язку з чим звіт не відповідає вимогам ч.6 ст.24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та не є належним доказом в підтвердження ринкової вартості статутного капіталу товариства станом на день, який передує даті подачі заяви позивача про вихід зі складу учасників.

Суд не погоджується з позицією відповідача про те, що він не має та мав можливості скласти звітність станом на дату, яка встановлена Законом. Відповідно до ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Підприємство самостійно обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних (ч.1, 5 ст.8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні).

Згідно з ч.1 ст.9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Приписами ч.1 ст.11 зазначеного Закону, підприємства зобов`язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку.

Виходячи із зазначених положень з метою узагальнення інформації щодо діяльності підприємства ним обирається відповідна форма бухгалтерського обліку як певна система регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них на підставі первинних документів.

Таким чином, враховуючи мету ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, якою є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства, обов`язкову наявність у відповідача первинних документів, на підставі яких здійснюється облік, суд зауважує, що відповідачем не надано об`єктивних доказів неможливості зібрання первісних документів та документів, які відображають матеріальний та фінансовий стан Товариства станом на 11.07.2019 року, як того вимагає від нього Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» .

Суд констатує, що відповідач не виконав вимоги ч.6 ст.24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та не забезпечив проведення оцінки чистих активів Товариства задля виконання зобов`язань перед особою, яка вийшла зі складу учасників Товариства за заявою від 12.07.2019 року.

При цьому суд також зауважує, що різниця в показниках станом на 30.06.2019 року та 11.07.2019 року може бути суттєвою, в залежності від виникнення або припинення прав/зобов`язань відповідача на визначену дату.

Зі звіту Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Ассіст» №ВА 190711-02 від 26.03.2021 та експертного висновку судового експерта Корінько М.Д. , наданих позивачем в підтвердження ринкової вартості статутного капітала товариства та відповідно своєї частки, вбачається, що вихідні дані для проведення оцінки в обох випадках взято зі звіту Донецької торгово-промислової палати про оцінку майнових прав від 07.10.2019. Враховуючи попередні висновки щодо Звіту ДТТП України, суд позбавлений можливості прийняти звіт ТОВ «Бізнес Ассіст» та експертний висновок судового експерта Корінько М.Д., як належні докази вартості частки позивача станом на встановлену Законом дату.

Суд зауважує, що позивач, як учасник, який вийшов з товариства, на підставі ст. 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та на підставі Статут товариства, мав право вимагати від Товариства, а останнє, в свою чергу, зобов`язано було надати йому доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості його частки.

Проте, суду не надано доказів наявності відповідних вимог з боку позивача та відповідно доказів ухилення відповідача від таких вимог.

У зв`язку з чим суд робить висновок, що позивач своїм правом на витребування документів для проведення власної оцінки не скористався, фактично провів оцінку ринкової вартості корпоративних прав товариства на підставі звіту відповідача, який не містить документів та інформації, необхідних для визначення вартості його частки станом на 11.07.2019 року.

В межах цієї справи суд констатує, що жодна із сторін спірних відносин на час їх виникнення не діяла відповідно до закону та з відповідною розсудливістю та обачливістю.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17.

Таким чином, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, саме на позивача покладається обов`язок довести, що ринкова вартість корпоративних прав товариства складає саме зазначену ним суму та відповідно розмір частки, підлягає виплаті саме в зазначеному ним розмірі.

Суд доклав всіх зусиль для з`ясування ринкову вартість майна відповідача та розміру частки позивача станом на 11.07.2019, у зв`язку з чим була призначена експертиза у справі, проте в умовах відсутності в матеріалах справи документів про фінансовий стан та результати діяльності підприємства на зазначену дату, та неможливістю відповідача надати такі документи через перебування відповідача в зоні можливих бойових дій, в тому числі у зв`язку з неможливістю їх складення, суд позбавлений можливості самостійно встановити вказані обставини, до того ж збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, оскільки саме сторона, яка посилається на певні обставини має надати докази в їх підтвердження.

Виходячи з викладеного, ані позивачем ані відповідачем не доведено, що ринкова вартість корпоративних прав товариства та частка позивача складає визначену ними суму.

Враховуючи, що позивачем не доведено що вартість його частки, яка підлягала сплаті при виході складає 3 200 466,00грн. та доплаті підлягає 1 876 030,50грн, заявлені до стягнення 3% річних в сумі 95 971,95грн. та інфляційні втрати в сумі 243 686,37грн, як похідні вимоги, задоволенню не підлягають.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "СП ГЕВІС" про стягнення 2 215 688,82 грн., з яких основна заборгованість в розмірі 1 876 030,50 грн., 3 % річних в розмірі 95 971,95 грн., інфляційні втрати в розмірі 243 686,37 грн. відмовити.

Відповідно до положень ч.9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи, що спір виник внаслідок, у тому числі неправильних дій відповідача, в частині проведення оцінки вартості статутного капіталу товариства, за відсутності документів фінансової звітності станом на дату, що передує виходу позивача з товариства, суд дійшов висновку, що витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню зі сторін пропорційно, тобто з відповідача підлягає стягненню 50% сплаченого позивачем судового збору.

Позивач звернувся до суду із клопотанням/заявою б/н від 18.12.2023, в якому просив розподілити судові витрати у справі №905/1448/21 в частині 51 000,00грн витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу адвоката, 35 000,00грн вартості послуг незалежного оцінювача, 23 000,00грн витрат на підготовку експертного висновку.

В підтвердження понесених витрат позивачем надано до суду наступні документи: платіжні інструкції №0.0.2067609759.1 від 26.03.2021 на суму 35 000,00грн, №0.0.2143307946.1 від 28.05.2021 на суму 15 000,00грн, №0.0.2150343900.1 від 04.06.2021 на суму 23 000,00грн, №0.0.2286647109.1 від 01.10.2021 на суму 21 000,00грн, №0.0.2445124556.1 від 04.02.2022 на суму 15 000,00грн; договір про надання правової допомоги №б/н від 18.05.2021, акт наданих послуг №1 від 24.09.2021 до договору про надання правової допомоги від 18.05.2021, акт наданих послуг №2 від 25.01.2022 до договору про надання правової допомоги від 18.05.2021, акт наданих послуг №3 від 16.02.2022 до договору про надання правової допомоги від 18.05.2021; договір про надання послуг №225-05.2021-1005 від 28.05.2021, з додатком; акт №225-05.2021-1005 від 09.07.2021 здачі-приймання послуг (експертного економічного дослідження) згідно договору про надання послуг №225-05.2021-1005 від 28.05.2021 року з фізичною особою громадянином України ОСОБА_1 та за заявою ОСОБА_1 від 26.05.2021 року №б/н; акт прийому-передачі наданих послуг з проведення експертного економічного дослідження від 09.07.2021 згідно з договором про надання послуг №225-05.2021-1005 від 28.05.2021 та за заявою ОСОБА_1 від 26.05.2021 року №б/н.

Згідно з положеннями ч.1 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони.

Приписами ч.2 ст.126 ГПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Статтею 129 ГПК України передбачено, що витрати на професійну правничу допомогу покладаються на позивача у разі відмови в позові.

Оскільки за результатами розгляду позовної заяви суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, у зв`язку з їх недоведеністю, витрати на професійну правничу допомогу залишаються за позивачем, крім того враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача та ним також не доведено обставини, на які він посилався заперечуючи позовні вимоги, суд визнає за необхідне, залишити понесені витрати на професійну правничу допомогу за відповідачем відповідно.

Також позивач просить розподілити судові витрати з вартості послуг незалежного оцінювача в сумі 35 000,00грн та витрат на підготовку експертного висновку в сумі 23 000,00грн. Як зауважував вище суд, звіт Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Ассіст» №ВА 190711-02 від 26.03.2021 та експертний висновок судового експерта Корінько М.Д. , не є ефективними в розумінні їх доказового значення в межах цієї справи, оскільки їх фактична суть зведена до перевірки висновків Донецької торгово-промислової палаті, які не є належним доказом в підтвердження ринкової вартості статутного капіталу товариства станом на день, який передує даті подачі заяви позивача про вихід зі складу учасників, тобто станом на 11.07.2019 року. Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні вимог про розподіл витрат незалежного оцінювача та витрат на підготовку експертного висновку, залишаючи понесені витрати за позивачем.

Керуючись ст.ст.12, 13, 74, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "СП ГЕВІС" про стягнення 2 215 688,82 грн., з яких основна заборгованість в розмірі 1876 030,50 грн., 3 % річних в розмірі 95 971,95 грн., інфляційні втрати в розмірі 243 686,37 грн. відмовити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СП ГЕВІС" (84313, Донецька область, м.Краматорськ, вулиця Південна, будинок 1А; код ЄДРПОУ 14324054) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 16 617,67грн.

3.Судові витрати на професійну правничу допомогу залишити на сторонах відповідно.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.Рішення може бути оскаржене в Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому розділом IV ГПК України.

Рішення прийнято, складено та підписано (вступна та резолютивна частина) у нарадчій кімнаті. Повний текст рішення складений та підписаний 28.12.2023.

Суддя П.В. Демідова

Інформацію щодо руху справи можна отримати на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua, веб-порталі "Судова влада України" (dn.arbitr.gov.ua).