Рішення

від 14.12.2023 по справі 914/2242/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2023 Справа № 914/2242/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Керівника Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Східницької селищної ради

до відповідача-1 Приватного підприємства "Княгиня"

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Антанта"

про розірвання договору та зобов`язання повернути земельну ділянку

за участю представників:

від прокуратури Леонтьєва Н.Т.

від позивача не з`явився

від відповідача-1 не з`явився

від відповідача-2 не з`явився

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Керівником Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Східницької селищної ради до відповідача-1 Приватного підприємства "Княгиня" та до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Антанта" про розірвання договору та зобов`язання повернути земельну ділянку. Зокрема прокурор у позовній заяві просить:

- розірвати договір оренди землі №04.07.439.00130 від 28.12.2007, що укладений між Східницькою селищною радою та Приватним підприємством «Княгиня», зареєстрований 28.12.2007 у Бориславському міському відділі Львівської регіональної філії Центру державного земельного кадастру щодо земельної ділянки площею 1 га на вул.Об`їздна б/н в курортному комплексі «Бухів» в смт.Східниця (кадастровий номер 4610345400:04:010:0013);

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Антанта" повернути на користь держави в особі Східницької селищної ради земельну ділянку кадастровий номер 4610345400:04:010:0013 площею 1 га на вул.Об`їздна б/н в курортному комплексі «Бухів» в смт.Східниця.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.

В судове засідання 14.12.2023 з`явився представник прокуратури, подав додаткові пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав повністю, позов просив задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві та у додаткових поясненнях по суті спору.

Представники позивача та відповідачів явку представників в судове засідання 14.12.2023 не забезпечили.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника прокуратури, суд встановив таке.

28.12.2007 між Східницькою селищною радою (орендодавець) та Приватним підприємством "Княгиня" (орендар) укладено договір оренди землі №04.07.439.00130, відповідно до пункту 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для будівництва та обслуговування пансіонату, яка знаходиться у смт. Східниця, вул. Об`їздна б/н в курортному комплексі "Бухів".

Згідно з пунктом 2 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,0000 га по вул.Об`їздна б/н на підставі рішення сесії Східницької селищної ради від 07.12.2007 №209

Пунктом 8 договору передбачено, що договір укладено на 10 (десять) років. Після закінчення строку договору орендар має переваж не право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до пунктів 9 та 11 договору, орендна плата вноситься у грошовій формі, що становить 3900,00 грн в рік, 325,00 грн місяць. Орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 1/12 частина річної орендної плати не пізніше 10 числа, наступного за звітним місяцем.

Відповідно до пункту 30 договору орендар має право: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому порядку виробничі та інші будівлі та споруди; передавати земельну ділянку в суборенду.

28.12.2007 між Східницькою селищною радою (орендодавець) та Приватним підприємством "Княгиня" (орендар) підписано акт приймання-передачі об`єкту оренди, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне володіння і користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка знаходиться за адресою: смт.Східниця, вул. Об`їздна курортний комплекс «Бухів», загальною площею 1,0000 га для будівництва та обслуговування пансіонату.

24.10.2018 між Східницькою селищною радою (орендодавець) та Приватним підприємством "Княгиня" (орендар) підписано додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, предметом якої є поновлення договору оренди землі на 10 років та внесення змін і доповнень до договору.

Відповідно до пункту 2.1. додаткової угоди, сторони погодили пункт 5 договору викласти в наступній редакції:

"5. Відповідно до витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2710442,64 грн."

Згідно з пунктом 2.2. додаткової угоди, сторони погодили пункт 9 договору викласти в наступній редакції:

"9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 108417,72 грн в рік, 9034,81 грн в місяць."

14.11.2018 між Приватним підприємством "Княгиня" (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Антанта" (суборендар) укладено договір суборенди землі, відповідно до пункту 1 якого орендар надає, а суборендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для будівництва та обслуговування пансіонату, яка знаходиться у смт. Східниця, вул.Об`їздна б/н Львівської області в курортному комплексі «Бухів» (кадастровий номер земельної ділянки 4610345400:04:010:0013).

Пунктом 2 договору суборенди передбачено, що в суборенду передається земельна ділянка загальною площею 1,0000 га у смт. Східниця, вул.Об`їздна б/н Львівської області в курортному комплексі «Бухів» на підставі рішення Східницької селищної ради від 25.10.2018 №567.

Згідно з пунктом 5 договору суборенди, договір укладено до 28.12.2027 року. Після закінчення строку, на який було укладено договір суборенди землі, суборендар за згодою орендодавця та орендаря має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору суборенди. У разі поновлення договору суборенди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Відповідно до пунктів 6-8 договору суборенди, суборендна плата вноситься суборендарем у грошовій формі, що становить 108417,72 грн в рік, 9034,81 грн в місяць. Обчислення розміру суборендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Суборендна плата вноситься щомісячно у розмірі 1/12 частина річної суборендної плати на поточний рахунок орендаря.

Пунктом 31 договору суборенди передбачено, що дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання суборендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-суборендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктом 32 договору суборенди, дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором; внаслідок випадкового знищення, пошкодження суборендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом

Земельна ділянка передана в суборенду відповідно до акту приймання-передачі об`єкту суборенди, що підписаний між Приватним підприємством "Княгиня" (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Антанта" (суборендар).

Як зазначено у позовній заяві, відповідачами, зокрема і Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Антанта" постійно порушуються умови договору суборенди та строки внесення орендної плати за землю, а позивач належних заходів реагування не вживає.

При цьому прокурор зазначив, що з метою стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за землю з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Антанта" органом контролю виставлено податкову вимогу, описано майно у податкову заставу, а також винесено рішення керівника про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках боржника у рахунок погашення боргу.

У позовній заяві вказано, що у зв`язку з тим, що відповідачами допускається заборгованість з орендної плати за землю, яка постійно зростає, а з липня 2022 року по даний час не вноситься взагалі, що є порушенням пунктів 9,11,14 договору і частини 1 статті 24 Закону України "Про оренду землі", тому відповідно до пункту 11.3. договору, частини 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" та частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України в даному випадку є підстави для припинення договору шляхом його розірвання за рішенням суду та, відповідно, повернення земельної ділянки.

Таким чином зважаючи на вищезазначене, прокурор звернувся до Господарського суду Львівської області з позовною заявою та просить:

- розірвати договір оренди землі №04.07.439.00130 від 28.12.2007, що укладений між Східницькою селищною радою та Приватним підприємством «Княгиня», зареєстрований 28.12.2007 у Бориславському міському відділі Львівської регіональної філії Центру державного земельного кадастру щодо земельної ділянки площею 1 га на вул.Об`їздна б/н в курортному комплексі «Бухів» в смт.Східниця (кадастровий номер 4610345400:04:010:0013);

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Антанта" повернути на користь держави в особі Східницької селищної ради земельну ділянку кадастровий номер 4610345400:04:010:0013 площею 1 га на вул.Об`їздна б/н в курортному комплексі «Бухів» в смт.Східниця.

Відповідачі проти позову не заперечили, відзив на позовну заяву не подали.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника прокуратури, суд дійшов висновку позов задовольнити з огляду на таке.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України, на органи прокуратури України покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами 1, 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 дійшла висновку, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Так, відповідно до статтей 13 та 14 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Як вказує прокурор, в даному випадку порушення інтересів держави полягає в користуванні відповідачем земельною ділянкою комунальної власності без здійснення плати за неї у обсязі та в строки, які передбачені умовами укладеного договору, внаслідок чого до місцевого бюджету не надходять значні кошти.

Згідно із частиною 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частиною 2 статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до частини 3 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування», матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Отже з огляду на вказані норми, «державним» (суспільним, публічним) інтересом для звернення прокурора до суду з позовною заявою є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання, а саме припинення користування земельною ділянкою комунальної власності без здійснення плати за неї.

При цьому необхідно зазначити, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.02.2019р. у справі №915/20/18).

Як вказав суд у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Верховний Суд України у постанові від 13.06.2017р. у справі №п/800/490/15 (провадження №21-1393а17) зазначив, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Однак суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що прокурор 17.07.2023 в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" звернувся до Східницької селищної ради з повідомленням №04/27-3440, в якому зазначено, що Дрогобицькою окружною прокуратурою вивчено законність користування, в частині повноти та своєчасності внесення орендної плати за землю комунальної власності ПП «Княгиня», ТзОВ "Компанія "Антанта" земельною ділянкою площею 1 га з кадастровим номером 4610345400:04:010:0013, розташованою на території Східницької селищної ради Львівської області.

Як вказано у повідомлені №04/27-3440 від 17.07.2023, враховуючи порушення підприємством вимог земельного законодавства, в частині повноти та своєчасності внесення орендної плати за землю комунальної власності, допущення систематичної заборгованості зі сплати орендної плати за землю, невиконання умов договору оренди, окружною прокуратурою встановлені достатні підстави для здійснення представництва інтересів держави в особі Східницької селищної ради Львівської області.

Як також вказано у повідомлені №04/27-3440 від 17.07.2023, у зв`язку з викладеним, у відповідності до частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура повідомляє, що нею буде подано позовну заяву до Господарського суду Львівської області із позовом до ПП «Княгиня» та ТзОВ "Компанія Антанта" про розірвання договору оренди землі та повернення Східницькій селищній раді вищевказаної земельної ділянки.

При цьому, зі змісту листів Східницької селищної ради Львівської області від 30.03.2023 № 1462-23, від 07.04.2023 № 1614-23, від 26.04.2023 № 1926-23, від 20.06.2023 № 2868-23, надісланих на адресу Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області, вбачається, що незважаючи на тривалу обізнаність про порушення відповідачами вимог закону та умов договорів, Східницькою селищною радою не вжито заходів, спрямованих на стягнення з відповідачів заборгованості чи розірвання договорів та повернення земельної ділянки.

Таким чином, з огляду вказані обставини та наведені норми законодавства, в даному випадку існують достатні підстави вважати наявність бездіяльності зі сторони позивача та застосування представницьких повноважень прокурора з метою захисту інтересів держави.

Також слід зазначити, що з моменту звернення прокурора до компетентного органу та надання ним прокурору відповіді до моменту подання позову минуло достатньо часу, що також свідчить про про те, що прокурор дотримався порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", що в свою чергу означає про наявність підстав в даному випадку для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Щодо суті спору і позовних вимог прокурора про розірвання договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку суд зазначає таке.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до частини 3 статті 760 Цивільного кодексу України, особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.

Статтею 761 Цивільного кодексу України передбачено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Згідно із частиною 1 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (частина 1 статті 93 Земельного кодексу України).

За змістом частини 8 статті 93 Земельного кодексу України і частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України, відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Так, згідно із статтею 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частинами 1 та 2 статті 15 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є:

- об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

- дата укладення та строк дії договору оренди;

- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно із статтею 22 ЗУ "Про оренду землі", орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.

У статті 24 Закону України "Про оренду землі" визначені права та обов`язки орендодавця. Орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також орендної плати за водний об`єкт.

Статтею 25 Закону України "Про оренду землі" визначені права та обов`язки орендаря. Орендар земельної ділянки зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт.

Як встановлено судом, 28.12.2007 між Східницькою селищною радою (орендодавець) та Приватним підприємством "Княгиня" (орендар) укладено договір оренди землі №04.07.439.00130, відповідно до пункту 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для будівництва та обслуговування пансіонату, яка знаходиться у смт. Східниця, вул. Об`їздна б/н в курортному комплексі "Бухів".

Згідно із статтею 774 Цивільного кодексу України, передання наймачем речі у володіння та користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Відповідно до статті 288 Господарського кодексу України, орендар має право передати окремі об`єкти оренди в суборенду, якщо інше не передбачено законом або договором оренди. Передача в суборенду єдиних майнових комплексів не допускається.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 8 Закону України "Про оренду землі", умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі.

Відповідно до частини 4 статті 8 Закону України "Про оренду землі", у разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.

Як також встановлено судом, 14.11.2018 між Приватним підприємством "Княгиня" (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Антанта" (суборендар) укладено договір суборенди землі, відповідно до пункту 1 якого орендар надає, а суборендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для будівництва та обслуговування пансіонату, яка знаходиться у смт. Східниця, вул.Об`їздна б/н Львівської області в курортному комплексі «Бухів» (кадастровий номер земельної ділянки 4610345400:04:010:0013).

Пунктом 2 договору суборенди передбачено, що в суборенду передається земельна ділянка загальною площею 1,0000 га у смт. Східниця, вул.Об`їздна б/н Львівської області в курортному комплексі «Бухів» на підставі рішення Східницької селищної ради від 25.10.2018 №567.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 14.1.136. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно із статтею 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату, а згідно із статтею 206 цього Кодексу, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Як вбачається з інформації ГУ ДПС у Львівській області, Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Антанта" допускається систематична, більше трьох місяців, заборгованість з орендної плати за землю за договором суборенди, предметом якого є земельна ділянка загальною площею 1 га з кадастровим номером 4610345400:04:010:0013.

З листа ГУ ДПС у Львівській області №6127/5/13-01-04-13-11 від 01.06.2023 вбачається, що заборгованість в ТОВ «Компанія Антанта» по орендній платі за землю виникла з 28.04.2022, і станом на 01.05.2023 становить 142 тис. грн.

Поряд з цим, з листа ГУ ДПС у Львівській області №6127/5/13-01-04-13-11 від 01.06.2023, №6993/5/13-01-13-10 від 23.06.2023 вбачається, що з метою стягнення заборгованості з орендної плати за землю з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Антанта" органом контролю виставлено податкову вимогу, описано майно у податкову заставу, а також винесено рішення керівника про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках боржника у рахунок погашення боргу.

Крім того, факт систематичної несплати відповідачами орендної плати за землю з кадастровим номером 4610345400:04:010:0013 підтверджується також листами Східницької селищної ради, які долучено до матеріалів позовної заяви.

Частиною 1 статті 782 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Згідно із пункту «д» статті 141 Земельного кодексу України, підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до частини 1 статті 782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за її користування протягом трьох місяців підряд.

Враховуючи наведене, під систематичною несплатою орендної плати, відповідно до положень статті 782 Цивільного кодексу України, слід розуміти невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Згідно із статтею 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Так, статтею 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Водночас, статтею 25 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як зазначено в абзаці 4 пункту 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004р. «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», питання про дострокове припинення користування землею на умовах оренди вирішується шляхом пред`явлення позову про розірвання договору.

В пункті 2.20. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» зазначено, що під час вирішення спорів про розірвання договору і оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно із пунктом 2.23. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р., розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості по орендній платі, суди мають мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України «Про оренду землі», основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Крім того, Верховний Суд у пункті 38 постанови від 02.05.2018р. у справі №925/549/17 дійшов висновку, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, як вбачається із матеріалів справи, відповідачі в порушення вимог статті 629 Цивільного кодексу України, статті 206 Земельного кодексу України, підпункту 14.1.136. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, частини 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі», а також умов договору оренди земельної ділянки та договору суборенди систематично (понад три місяці підряд) не сплачували орендну плату за оренду земельної ділянки, що відповідно до частини 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі», статті 141 Земельного кодексу України, статті 651 Цивільного кодексу України та умов укладеного договору оренди землі є достатньою правовою підставою для розірвання цього договору.

У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (стаття 653 ЦК України).

Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно із частиною 1 статті 34 Закону України «Про оренду землі», у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Поряд з цим, як вже зазначалося судом, частиною 4 статті 8 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що у разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.

Згідно із частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, враховуючи наведене, систематична несплата відповідачами, зокрема і Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Антанта" орендної плати за земельну ділянку, що визначена договором оренди земельної ділянки є порушенням істотних умов договору, у зв`язку з чим позовні вимоги прокурора про розірвання договору в судовому порядку та зобов`язання повернути земельну ділянку є обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачами та підлягають задоволенню.

При зверненні до суду із позовною заявою прокуратурою було сплачено судовий збір в розмірі 5368,00 грн, а тому враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути на користь Львівської обласної прокуратури по 2684,00 грн витрат по сплаті судового збору з кожного із відповідачів, оскільки позов підлягає задоволенню повністю.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір оренди землі №04.07.439.00130 від 28.12.2007, що укладений між Східницькою селищною радою та Приватним підприємством «Княгиня», зареєстрований 28.12.2007 у Бориславському міському відділі Львівської регіональної філії Центру державного земельного кадастру щодо земельної ділянки площею 1,0000 га на вул.Об`їздна б/н в курортному комплексі «Бухів» в смт.Східниця (кадастровий номер 4610345400:04:010:0013).

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Антанта" повернути на користь держави в особі Східницької селищної ради земельну ділянку кадастровий номер 4610345400:04:010:0013 площею 1,0000 га на вул.Об`їздна б/н в курортному комплексі «Бухів» в смт.Східниця.

Стягувач: Східницька селищна рада (82391, Львівська область, місто Борислав, селище міського типу Східниця, вулиця Золота баня, будинок 3, ідентифікаційний код 26359951).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Антанта" (79019, місто Львів, вулиця Квітова, будинок 26, квартира 4, ідентифікаційний код 36992417).

4. Стягнути з Приватного підприємства "Княгиня" (79491, Львівська область, місто Львів, селище міського типу Брюховичі, вулиця Сергія Невеличука, будинок 20В, ідентифікаційний код 32703560) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, місто Львів, проспект Шевченка, будинок 17/19, ідентифікаційний код 02910031) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684,00 грн.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Антанта" (79019, місто Львів, вулиця Квітова, будинок 26, квартира 4, ідентифікаційний код 36992417) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, місто Львів, проспект Шевченка, будинок 17/19, ідентифікаційний код 02910031) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684,00 грн.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили, відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділуГосподарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 25.12.2023.

Суддя Петрашко М.М.