Рішення

від 28.12.2023 по справі 922/4570/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" грудня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/4570/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м.Харків (адреса: 61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інженер-21", м.Харків (адреса: 61052, м.Харків, вул. Полтавський Шлях, буд. 56/58) про стягнення 45124,00 грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

27.10.2023 року позивач - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інженер-21" про стягнення заборгованості за Договором оренди № 7502 від 31.01.2020 у розмірі 45124,00 грн, з яких: 44780,98 грн - заборгованість з орендної плати; 343,02 грн - пеня.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.11.2023 року відкрито провадження у справі №922/4570/23 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ст.248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.

01.11.2023 року судом направлено ухвалу про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на юридичну адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, ФОП та громадських формувань, а саме: 61052, м.Харків, вул. Полтавський Шлях, буд. 56/58.

Частиною 5 статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно з ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

06.12.2023 року ухвала про відкриття провадження у справі була повернута до суду без вручення відповідачу, з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

На час винесення рішення у справі судом перевірено юридичну адресу відповідача згідно з даними ЄДРЮО, яка залишилася незмінною.

Інформації про іншу адресу відповідача у суду немає.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд, у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №904/9904/17).

Слід зазначити, що відповідно до п. 99 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", рекомендовані поштові відправлення, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату. У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п.116 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" у разі невручення рекомендованого листа, він разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

З пунктів 99 та 116 указаних Правил вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з зазначенням причини "за закінченням терміну зберігання" можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.

Тобто, неотримання поштової кореспонденції в точці видачі є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо належного отримання листа, тобто є його власною волею.

Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відтак, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і не вручено підприємством зв`язку з посиланням на "за закінченням терміну зберігання", вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт не отримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та, яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Слід враховувати, що організація власної господарської діяльності забезпечується самим товариством, зокрема щодо призначення відповідальної особи на отримання поштової кореспонденції та подальшим її одержанням. Товариство несе ризики та наслідки, пов`язані з неналежним отримання поштової кореспонденції.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Відзив на позов відповідачем до суду надано не було.

Згідно з ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Згідно з ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При цьому, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

31.01.2020 року між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі - Позивач, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інженер-21» (далі Відповідач, Орендар) був укладений Договір оренди №7502 (далі - Договір).

Предметом зазначеного Договору, відповідно до абз.1 п. 1.1. є строкове платне користування Майном, яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що набуття Орендарем права користування майном настає після підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна, що підписується одночасно.

Об`єкт оренди, визначений Договором, був переданий Орендодавцем Орендареві згідно акта приймання-передачі від 31.01.2020 року (а.с.8).

Відповідно до п. 3.3. Договору нарахування орендної плати починається з дати підписання акта приймання-передачі.

Пунктом 3.5. Договору визначено, що орендна плата за орендоване майно сплачується Орендарем щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця.

Відповідно до п.3.6. Договору розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування Орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно. Орендар сплачує орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до п. 3.10. Договору передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь балансоутримувача та бюджету міста Харкова з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день оплати).

Згідно з п.3.4. Договору нарахування орендної плати та пені припиняється з моменту закінчення терміну дії договору або його розірвання у встановленому законом порядку.

Відповідач, відповідно до п. 4.4. Договору взяв на себе зобов`язання своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (у грошовій формі).

Відповідно до п. 7.3. Договору у разі прострочення Орендарем виконання зобов`язання щодо сплати орендної плати в повному обсязі чи частково нарахування та стягнення пені проводиться до моменту сплати основної суми боргу у встановленому п.3.10 Договору порядку незалежно від строку та моменту, коли зобов`язання повинно було бути виконано.

Умовами Договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу/ Додаток 2 до Положення про оренду майна територіальної громади м. Харкова, затвердженої рішенням 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання №755/17від 20.09.2017.

Орендна плата становить 18563,05 грн без ПДВ станом на 27.12.2019. Ставка орендної плати становить 18% (п.3.2. Договору).

Пунктом 10.1 Договору встановлено, що він діє до 31.01.2069.

У зв`язку із систематичним порушенням зі сторони відповідача строків оплати орендної плати, встановлених Договором, між сторонами було укладено договір про розірвання договору оренди №7502.

Об`єкт оренди, визначений Договором, був переданий Орендарем Орендодавцеві згідно акта приймання-передачі від 06.05.2021 року (а.с.7).

Позивач зазначає, що Пунктом 10 Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу (Додаток 2 до Положення про оренду майна територіальної громади м. Харкова, затвердженого рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017 року №755/17, зі змінами та доповненнями, внесеними згідно з рішенням Харківської міської ради 22 сесії 7 скликання від 17.10.2018 року №1252/18) (http://kharkiv.rocks/reestr/672946) (надалі «Методика») передбачено, що: «перед розрахунком орендної плати за перший місяць оренди чи після перегляду розміру орендної плати визначається розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку за такою формулою:

Опл.міс = Опл./12 х Ід.о х Ім,

де Опл.міс - розмір орендної плати за місяць, грн;

Опл - розмір річної орендної плати, визначений за цією Методикою, грн;

Ід.о - індекс інфляції за період з дати проведення оцінки вартості майна до базового місяця розрахунку орендної плати;

Ім - індекс інфляції за базовий місяць розрахунку орендної плати.

Розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди».

В той же час, розмір річної орендної плати визначається відповідно до положень п.7 Методики, згідно якого: «у разі оренди нерухомого майна (крім оренди нерухомого майна фізичними та юридичними особами, зазначеними у пункті 8 цієї Методики) розмір річної орендної плати визначається за формулою:

Опл = (Вп х Сор)/100;

де Опл - розмір річної орендної плати, грн;

Вп - вартість орендованого майна, визначена шляхом проведення оцінки, грн;

Сор - орендна ставка, визначена згідно з додатком 2 до Методики».

Згідно п. 11 Методики, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Як зазначає позивач, відповідачем належним чином не виконувалися обов`язки зі сплати орендних платежів у строк, порядку та розмірі, встановленими Договором, внаслідок чого виникла заборгованість перед бюджетом Харківської міської територіальної громади з оплати орендної плати за Договором в сумі 44780,98 грн.

Позивачем на підтвердження вищезазначеного, до позовної заяви додається реєстр платежів, а також розрахунок заборгованості по договору № 7502 від 31.01.2020.

Крім того, внаслідок порушення відповідачем строків сплати орендної плати на суму заборгованості позивачем нарахована пеня в розмірі 343,02 грн.

25.08.2023 року позивач на адресу відповідача направив претензію із вимогою сплатити заборгованість у сумі 45124,00 грн.

Однак, відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно з ч.1 ст.174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст.762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 286 ГК України унормовано, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч.1 ст.286 ГК України). Орендна плата встановлюється в грошовій формі (ч.3 ст.286 ГК України).

Оскільки орендоване майно є комунальною власністю до спірних правовідносин застосовуються положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна», який є спеціальним законодавчим актом у сфері регулювання відносин, пов`язаних з передачею державного та комунального майна в оренду.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

Згідно з чч. 3, 4 ст. 17 Закону України Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Втім докази вчасного та повного внесення відповідачем орендної плати в матеріалах справи відсутні.

Отже відповідач не виконав обов`язок зі сплати орендної плати на користь позивача.

Відповідно до ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Розмір орендної плати та строки її внесення відповідачем встановлені сторонами в договорі оренди.

Матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості з орендної плати за договором у період користування з 01.01.2020 по 06.05.2021 в розмірі 44780,98 грн. Строк виконання відповідачем зобов`язань з оплати є таким, що настав.

Доказів сплати заборгованості з орендної плати чи контррозрахунку заборгованості відповідачем до суду не надано.

Перевіривши періоди нарахування та відповідні розрахунки позивача, суд дійшов висновку про їх арифметичну вірність, відповідність вимогам договору та законодавства України, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення 44780,98грн орендної плати підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно статям 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.2 ст.343 ГК України пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 343,02 грн.

Згідно з ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 3.10 Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь орендодавця з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день проплати).

У разі недостатньої суми проведеного платежу, для виконання грошового зобов`язання в повному обсязі, першочергово погашається пеня, а після цього сплачується основна сума боргу з орендної плати відповідно до пункту 3.11. Договору.

Відповідно до п. 7.3. Договору, в разі прострочення орендарем виконання зобов`язання щодо сплати орендної в повному обсязі чи частково, нарахування та стягнення пені проводиться до моменту сплати основної суми боргу у встановленому п. 3.10. порядку незалежно від строку та моменту, коли зобов`язання повинно було бути виконано.

Оскільки відповідач прострочив виконання своїх зобов`язань з оплати оренди нежитлових приміщень, суд визнає дії позивача щодо нарахування відповідачу пені за весь термін прострочення оплати такими, що відповідають умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Доказів сплати пені чи контррозрахунку заборгованості з пені відповідачем до суду не надано.

Перевіривши періоди нарахування та розрахунок позивача по нарахуванню пені, суд встановив, що він є арифметично вірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, тому підлягає задоволенню в повному розмірі.

Приймаючи до уваги порушення відповідачем виконання основного зобов`язання, перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість нарахування, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягненні пені у розмірі 343,02 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та правомірними, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані, отже, підлягають повному задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується положеннями ст.129 ГПК України, відповідно до яких судовий збір покладається на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 79, 80, 86, 129, 238, 240, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інженер-21» (адреса: 61052, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, буд. 56/58; код ЄДРПОУ: 40779095) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (адреса: 61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16; код ЄДРПОУ: 14095412) 45124,00 грн, а саме, заборгованості у сумі 44780,98 грн та пені у сумі 343,02 грн за Договором оренди № 7502 від 31.01.2020, крім того, 2147,20 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "28" грудня 2023 р.

СуддяК.В. Аріт