Рішення

від 28.12.2023 по справі 484/3717/23

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 484/3717/23

Провадження № 2/484/1101/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2023 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Маржиної Т.В.,

за участю секретарів судового засідання: Добровольської Я.Р., Бикової О.П., Григор`євої О.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

у відсутність представника відповідача Фермерського господарства «Основа» - адвоката Ремського Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Основа» про визнання укладеною Додаткової угоди від 01 червня 2023 року до Договору оренди землі від 01 березня 2017 року, -

ВСТАНОВИВ:

17.07.2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фермерського господарства «Основа» про визнання укладеною Додаткової угоди від 01.06.2023 року до Договору оренди землі від 01.03.2017 року, мотивуючи тим, що він є власником земельної ділянки з кадастровим номером 4825485700:07:000:0187 площею 11,4600 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Романово-Балківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області. Земельну ділянку він набув у власність в порядку спадкування після смерті своєї матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Між ОСОБА_2 та ФГ «Основа» було укладено договір оренди землі від 01.03.2017 року, відповідно до якого вона передала в оренду відповідачу вищезазначену земельну ділянку. Договір оренди укладений строком на 49 років, передбачає сплату орендної плати виключно в грошовій формі у розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки та містить умову про те, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для розірвання договору. За таких умов договір оренди земельної ділянки є чинним. В квітні 2021 року він письмово повідомив відповідача про набуття ним права власності на земельну ділянку та заявив про бажання належно оформити орендні відносини шляхом укладання Додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки від 01.03.2017 року. У зв`язку з неотриманням відповіді в березні 2023 року позивач повторно звернувся до ФГ «Основа» з такою ж вимогою та просив виплатити орендну плату за 2021-2022 роки. Відповіді він не отримав. Крім того, позивач зазначає, що дана земельна ділянка перебуває у приватній власності, тому при здійсненні з нею цивільно-правових угод повинна застосовуватись не нормативна грошова оцінка, а саме експертна грошова оцінка земельної ділянки. В травні 2023 року він замовив незалежну експертну грошову оцінку, відповідно до висновку якої, ринкова вартість земельної ділянки склала 1525400 грн. Після цього він направив до ФГ «Основа» пропозицію (оферту) про укладання Додатковї угоди до Договору оренди землі від 01.03.2017 року, в якій запропонував зазначити його орендодавцем, доповнити договір оренди змінами про розмір грошової оцінки земельної ділянки та положеннями про порядок розрахунку розміру орендної плати, залишивши ставку орендної плати 3 % від експертної грошової оцінки. Однак відповідач відмовив йому в укладенні такої Додаткової угоди, посилаючись на те, що базою для розрахунку орендної плати є не експерта, а нормативна грошова оцінка земельної ділянки та зазначив, що 26.12.2012 року ОСОБА_2 була виплачена орендна плата за період з 2013 року по 2061 рік в розмірі 140000 грн. Позивач вважає таку відмову неправомірною та просить суд визнати укладеною запропоновану ним Додаткову угоду про внесення змін до Договору оренди землі від 01.03.2017 року.

Ухвалою суду від 19.07.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого засідання на 08.08.2023 року.

07.08.2023 року від представника відповідача адвоката Ремського Є.В. надійшов відзив з доказами направлення позивачу, в якому він просив відмовити в задоволенні позову в частині внесення змін щодо розрахунку розміру орендної плати відповідно до наданої позивачем експертної оцінки, посилаючись на те, що відповідач частково визнає позовні вимоги і погоджується з тим, що додаткова угода № 2 до Договору оренди земельної ділянки від 01.03.2017 року повинна бути укладена, тому що змінився власник переданої в оренду земельної ділянки, але відповідач заперечує проти внесення змін до порядку розрахунку розміру орендної плати відповідно до експертної оцінки, так як ні умовами Договору, ні нормами чинного законодавства таке не передбачено. Також зазначив, що 01.08.2004 року між ОСОБА_2 як орендодавцем та ФГ «Основа» як орендарем було укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 11,62 га, яка розташована в межах Романово-Балківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області. Такий договір укладено на 15 років, орендна плата становить 2130 грн. або 2 т пшениці, 2 т фуражного зерна, 200 кг соняшника, оранка присадибної ділянки, доставка в млин один раз на рік та ритуальні послуги в сумі 300 грн. Між сторонами було погоджено виплату орендної плати за майбутній період з переукладанням Договору на 49 років. 26.12.2012 року ОСОБА_2 виплачена орендна плата за період з 2013 року по 2061 рік в розмірі 140000 грн. 01.03.2017 року після розроблення технічної документації та присвоєння земельним ділянкам кадастрових номерів між сторонами укладено Договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4825485700:07:000:0187 загальною площею 11,46 га строком на 49 років, в якому зазначено, що орендна плата сплачується орендарем у формі та розмірі 3 % від грошової оцінки земельної ділянки, яка становить 37386 грн. 76 к. Також 01.07.2020 року укладено додаткову угоду № 1 до Договору оренди землі, в якій зазначено, що орендна плата становить не менше 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Про наявність такої угоди позивач обізнаний.

08.08.2023 року представник відповідача адвокат Ремський Є.В. надав заяву, в якій просив підготовче засідання, призначене на 08.08.2023 року, провести без участі його та відповідача.

Позивач на електронну пошту суду надіслав заяву, в якій просив відкласти підготовче засідання для підготовки відповіді на відзив.

08.08.2023 року підготовче засідання відкладено на 02.10.2023 року за клопотанням позивача для підготовки відповіді на відзив.

ОСОБА_1 01.09.2023року надавсуду відповідьна відзив,в якійпросив задовольнитипозовні вимоги,мотивуючи тим,що події2004-2012років,про якіу відзивізазначає представниквідповідача,не стосуютьсяпредмету позову,так яквони виниклизадовго доукладення Договоруоренди землівід 01.03.2017року,визнання укладеноюдодаткової угодидо якогоє предметомпозову.Крім того,відповідачем ненадано документів,які бпідтвердили фактнарахування тавиплати ОСОБА_2 26.12.2012року орендноїплати врозмірі 140000грн.за періодз 2013року по2061рік задоговором орендивід 2004року.Також позивачзазначає,що договіроренди земельноїділянки від01.03.2017року немістить відомостейпро те,що вінукладений впорядку переукладаннядоговору орендивід 2004року тапро те,що оренднаплата,яка начебтобула виплаченаза договороморенди від2004року,зараховується врахунок оплатиорендної платиза договороморенди від2017року. ОСОБА_1 не погодивсяз твердженнямпредставника відповідачапро те,що сторонипогодили привизначенні розміруорендної плативикористовувати нормативнугрошову оцінкуземельної ділянкита зазначив,що п.1розділу «Оренднаплата» Договоруоренди землівід 01.03.2017року визначено,що оренднаплата сплачуєтьсяорендарем уформі тарозмірі 3%від грошовоїоцінки земельноїділянки,однак незазначено,що такоюгрошовою оцінкоює саменормативна грошоваоцінка.Позивач вважає,що чиннезаконодавство передбачаєпри здійсненнідоговорів орендиземельних ділянокприватної власностісаме експертнугрошову оцінку,а наявністьв Договоріоренди землівід 01.03.2017року пунктупро нормативнугрошову оцінкуобмовлено типовоюформою договоруоренди землі.Посилання представникавідповідача наст.289ПК Українивважає помилковим,тому щотака нормастосується виключновизначення розміруорендної таплати заземлю державноїі комунальноївласності.Крім того,позивач зазначив,що незнав проіснування Додатковоїугоди доДоговору орендиземлі від01.03.2017року, вона підписананевідомою особоюз поміткою«за довіреністю»без зазначенняномеру ідати видачітакої довіреності.Особа підписанта,її повноваженнята фактвидачі ОСОБА_2 довіреності наукладання додатковоїугоди непідтверджені;оригінал довіреностісуду ненаданий. ОСОБА_1 зазначив, що п.2.1 Додаткової угоди містить положення ст. 126-1 ЗК України, які на зазначену в угоді дату її підписання 01.07.2020 року не були чинними, а набули чинності з 15.07.2020 року, тому виникає сумнів у підписанні такої угоди за життя ОСОБА_2

22.09.2023 року представник відповідача адвокат Ремський Є.В. надав до суду заперечення проти відповіді на відзив з доказами направлення позивачу, в якому він просив в задоволенні позову в частині внесення змін щодо розрахунку розміру орендної плати відповідно до наданої позивачем експертної оцінки відмовити, посилаючись на те, що позивач був обізнаний про наявність Додаткової угоди № 1, її не оскаржував, тобто згодний з її умовами, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо перерахунку розміру орендної плати відповідно до експертної грошової оцінки. Зазначив, що станом на 04.08.2023 року нормативна грошова оцінка належної позивачу земельної ділянки складає 382532 грн. 16 к. За таких умов розрахунок орендної плати за договором, як вже виплаченої, так і нарахованої в майбутньому, буде проводитись відповідно до чинної нормативної грошової оцінки.

02.10.2023 року від представника відповідача адвоката Ремського Є.В. надійшла заява, в якій він просив проводити підготовче судове засідання без участі представника відповідача та призначити справу до судового розгляду.

Позивач 02.10.2023 року надав суду заяву про проведення підготовчого судового засідання в його відсутність, проти призначення справи до судового розгляду не заперечував.

Ухвалою суду від 02.10.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 01.11.2023 року, 10:00 годину.

Представник відповідача адвокат Ремський Є.В. та позивач 01.11.2023 року надали заяви, в яких просили відкласти розгляд справи на іншу дату для врегулювання спору мирним шляхом.

Судове засідання відкладено на 05.12.2023 року за клопотанням сторін.

В судовому засіданні 05.12.2023 року сторони просили надати додатковий час для мирного врегулювання спору.

Судове засідання відкладено на 18.12.2023 року.

18.12.2023 року представник відповідача адвокат Ремський Є.В. надав заяву, в якій просив проводити розгляд справи без участі представника відповідача на підставі наявних у справі доказів та відмовити в задоволенні позову в частині внесення змін у договорі оренди землі щодо розрахунку розміру орендної плати відповідно до експертної грошової оцінки.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю підтримав позов, просив його задовольнити.

Сторонами, їх представниками не подано будь-яких інших заяв і клопотань по суті позовних вимог.

Вирішуючи справу на основі наданих сторонами та отриманих на запит суду письмових доказів, враховуючи позиції сторін, викладені в адресованих суду письмових заявах по суті спору, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до принципу диспозитивності, закріпленого у статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підстави вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів (Постанова Верховного Суду від 08.08.2019 року у справі № 450/1686/17).

Судом встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 4825485700:07:000:0187 площею 11,4600 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 05.03.2021 року приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу Миколаївської області Мовчаном А.С., зареєстровано у реєстрі за № 214 (а.с.10).

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 247164546 від 05.03.2021 року вбачається, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4825485700:07:000:0187 площею 11,46 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах території Романово-Балківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, зареєстровано за ОСОБА_1 (а.с.9).

Копія договору оренди землі від 01.03.2017 року (а.с.11-12) та акт приймання-передачі земельної ділянки в натурі (на місцевості) (а.с.13) підтверджують факт наявності орендних відносин між ОСОБА_2 та Фермерським господарством «Основа» з приводу земельної ділянки з кадастровим номером 4825485700:07:000:0187 площею 11,46 га та факт передачі такої земельної ділянки в оренду відповідачу.

Договір оренди землі від 01.03.2017 року містить умову про те, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для розірвання договору. Належність права власності на дану земельну ділянку ОСОБА_1 , а також його статус як орендодавця сторони не оспорюють.

Зміни щодо особи орендодавця у договір оренди не вносились, а тому додаткова угода з цього питання має бути укладена. Тож в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Пункт 3 розділу «Об`єкт оренди» Договору оренди землі від 01.03.2017 року передбачає, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 37386 грн. 76 к. (а.с.11).

Відповідно до п.1 розділу «Орендна плата» Договору оренди землі від 01.03.2017 року орендна плата сплачується орендарем у формі та розмірі 3 % від грошової оцінки земельної ділянки, або у вигляді натуральної оплати: пшениці, фуражного зерна, соняшника, оранки присадибної ділянки, ритуальних послуг (а.с.11).

З наданої суду копії додаткової угоди № 1 до договору оренди землі, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 24.07.2017 року за № 20193298 від 01.07.2020 року вбачається, що сторони внесли зміни в даний договір, а саме в п.1 розділу «Строк дії договору», визначили, що строк дії договору складає 49 років та доповнили п.2 розділу «Орендна плата» визначенням, що орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється в розмірі не менше 3-х % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки» (а.с.41).

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 216088174 від 13.07.2020 року вбачається, що право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4825485700:07:000:0187 площею 11,46 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Романово-Балківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, зареєстровано 24.04.2017 року на підставі договору оренди землі від 01.03.2017 року та додаткової угоди № 1 до договору оренди землі від 01.07.2020 року за ФГ «Основа», орендодавцем зазначена ОСОБА_2 (а.с.42).

Суду не надано доказів на підтвердження факту визнання додаткової угоди № 1 недійсною або нікчемною. Відповідні питання судом не вирішувались.

Щодо застосування експертної грошової оцінки земельної ділянки для розрахунку розміру орендної плати суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Відповідно до п.1 ч.5 ст. 289 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку, встановленого для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

З аналізу даних законодавчих норм вбачається, що при визначенні розміру орендної плати за використання земельних ділянок, право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), застосовується саме нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Крім того, додатковою угодою № 1 від 01.07.2020 року до договору оренди землі від 01.03.2017 року, яка є чинною, сторонами обумовлено, що орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється в розмірі не менше 3-х % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Такі умови договору оренди відповідають закону і є обов`язковими для нового власника земельної ділянки.

Також суд звертає увагу, що додаткова угода, яка є предметом спору в наданій справі зазначена саме як Додаткова угода № 2, що свідчить про обізнаність позивача про існування Додаткової угоди № 1 до договору оренди землі від 01.03.2017 року.

Позиція позивача про те, що п.2.1 Додаткової угоди № 1 до договору оренди землі від 01.03.2017 року містить положення ст. 126-1 ЗК України, які на зазначену в угоді дату її підписання 01.07.2020 року не були чинними, а набули чинності з 15.07.2020 року, не відповідає фактичним обставинам, тому що такий пункт угоди не містить посилання на ст. 126-1 ЗК України (а.с.41).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 93 ЗК України та ст. 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно до ч.4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Однак, позивач не заявляє в позовній заяві вимоги про усунення порушень його прав на земельну ділянку, визнання додаткової угоди № 1 до договору оренди землі недійсною, розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки йому як власнику.

Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову (постанови Верховного Суду від 06.03.2019 року у справі № 571/1306/16-ц, від 01.07.2020 року у справі № 287/575/16-ц, від 19.08.2020 року у справі № 287/587/16-ц).

Відповідно, право особи звернутися до суду з самостійно визначеними позовними вимогами безпосередньо узгоджується з обов`язком суду здійснити розгляд справи в межах таких вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частина 1 та 2 статті 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достовірність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Частинами 1, 2, 8 статті 83 ЦПК України передбачено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинний подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

З огляду на зазначене, кожен факт та обставини, що підлягають доказуванню під час розгляду цивільної справи, зокрема й щодо наявності перешкод у здійсненні користування майном, протиправної поведінки особи та її винуватості у завданні шкоди, має бути підтверджено повнотою зібраних доказів, а переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед судом, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку.

Оцінюючи в сукупності надані сторонами докази з точки зору їх належності, достовірності, допустимості і взаємозв`язку, суд дійшов до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню, тому в частині визнання укладеною додаткової угоди про внесення змін щодо даних орендодавця ОСОБА_1 позов слід задовольнити, а в частині визнання укладеною додаткової угоди про внесення змін щодо розрахунку розміру орендної плати відповідно до експертної грошової оцінки, - відмовити.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки, позов задоволено частково з відповідача на користь позивача слід стягнути суму сплаченого судового збору в розмірі 536 грн. 80 к. пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Основа» про визнання укладеною Додаткової угоди від 01 червня 2023 року до Договору оренди землі від 01 березня 2017 року, - задовольнити частково.

Визнати укладеною Додаткову угоду № 2 до Договору оренди землі від 01.03.2017 року в наступній редакції: « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий Южноукраїнським МВ УМВС України в Миколаївській області 14 січня 2002 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрований в АДРЕСА_1 , що надалі іменується Орендодавець, з однієї сторони та

Фермерське господарство «Основа», код ЄДРПОУ 03764040, в особі голови господарства Маляренка Олега Юрійовича, який діє на підставі Статуту, що надалі іменується Орендар з іншої сторони,

які разом іменуються Сторони, а кожна окремо Сторона,

на підставі зміни Орендодавця у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 та враховуючи свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 05.03.2021 року, видане приватним нотаріусом Мовчаном А.С. Первомайського міського нотаріального округу Миколаївської області у спадковій справі № 58/2020, зареєстроване у реєстрі за № 214, яким набуто право власності земельної ділянки, кадастровий номер 4825485700:07:000:0187, ОСОБА_1 ,

уклали дану Додаткову угоду № 2 (далі Угода) до Договору оренди землі від 01.03.2017 року, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису про інше речове право 20193298 від 24.04.2017 року (далі Договір оренди землі) та дійшли згоди про наступне:

1.Передати Орендодавцеві, ОСОБА_1 всі права та обов`язки за Договором оренди землі.

2.Внести зміни до Договору оренди землі та викласти вступну частину Договору оренди землі у наступній редакції:

«Ми, що нижче підписались, ОСОБА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий Южноукраїнським МВ УМВС України в Миколаївській області 14 січня 2002 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 (надалі Орендодавець), зареєстрований в АДРЕСА_1 , є власником земельної ділянки з кадастровим номером 4825485700:07:000:0187, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 247164546 від 05.03.2021 року, з однієї сторони та

Фермерське господарство «Основа», код ЄДРПОУ 03764040, в особі голови господарства Маляренка Олега Юрійовича, діючого на підставі Статуту (надалі Орендар), з іншої сторони, уклали даний Договір про нижченаведене»;

3.Внести зміни до Розділу «Реквізити сторін» Договору оренди землі та викласти його у наступній редакції:

«Орендодавець - ОСОБА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий Южноукраїнським МВ УМВС України в Миколаївській області 14 січня 2002 року, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований в АДРЕСА_2 ; банківські реквізити: IBAN НОМЕР_3 в АТ КБ «ПРИВАТ БАНК,

Орендар - Фермерське господарство «Основа», адреса: с. Романова Балка Первомайського району Миколаївської області, вул. Генерала Богданова, буд. 31, 55274»;

4.Дана Угода набирає чинності з моменту її підписання та є невід`ємною частиною Договору оренди землі.

5.Усі умови Договору оренди землі незмінені цією Угодою, зберігають свою юридичну силу і Сторони підтверджують їх обов`язковість щодо себе.

6.Дану Додаткову угоду складено на двох сторінках у двох однакових примірниках по одному для кожної зі Сторін.

Орендодавець - ОСОБА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий Южноукраїнським МВ УМВС України в Миколаївській області 14 січня 2002 року, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований в АДРЕСА_2 ; банківські реквізити: IBAN НОМЕР_3 в АТ КБ «ПРИВАТ БАНК»,

Орендар - Фермерське господарство «Основа», адреса: с. Романова Балка Первомайського району Миколаївської області, вул. Генерала Богданова, буд. 31, 55274».

Стягнути з Фермерського господарства «Основа» на користь ОСОБА_1 на відшкодування судових витрат по сплаті судового збору 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 к.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований по АДРЕСА_2 .

Відповідач: Фермерське господарство «Основа», ЄДРПОУ 03764040, адреса: вул. Генерала Богданова, буд. 31, с. Романова Балка Первомайського району Миколаївської області, 55274.

Повний текст судового рішення виготовлено 28.12.2023 року.

СУДДЯ: