Ухвала

від 28.12.2023 по справі 591/12093/23

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа №591/12093/23

Провадження № 2/591/1927/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2023 року Зарічний районний суд м. Суми в особі Сидоренко А.П., розглянувши матеріали за о позовом ОСОБА_1 до Сумського МТЦК і СП, Сумського Національного Аграрного Університету, Головного верховнокомандувача, Президента України Зеленського Володимира Олександровича, Офісу Генерального прокурора України, Редакції газети «Голос України», Національного банку України, Верховної Ради України, Релігійної Організації «Київська Митрополія Української Православної Церкви (Православної Церкви України»), Української Православної Церкви Київської Митрополії, Державної казначейської служби України, проекту телеканалу СТБ «Слідство ведуть екстрасенси» з обов`язковою участю екстрасенсів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , РГ УГКЦ Патріаршого Собору Воскресіння Христового, Головного управління Національної поліції в місті Києві, Служби Безпеки України, Кабінету Міністрів України про зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 25 грудня 2023 року звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з вказаним позовом до Сумського МТЦК і СП, Сумського Національного Аграрного Університету, Головного верховнокомандувача, Президента України Зеленського Володимира Олександровича, Офісу Генерального прокурора України, Редакції газети «Голос України», Національного банку України, Верховної Ради України, Релігійної Організації «Київська Митрополія Української Православної Церкви (Православної Церкви України»), Української Православної Церкви Київської Митрополії, Державної казначейської служби України, проекту телеканалу СТБ «Слідство ведуть екстрасенси» з обов`язковою участю екстрасенсів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , РГ УГКЦ Патріаршого Собору Воскресіння Христового, Головного управління Національної поліції в місті Києві, Служби Безпеки України, Кабінету Міністрів України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обгрунтування.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до пунктів 2, 11 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.

Частиною першою статті 44 ЦПК передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.

Відповідно до підпункту «а» пункту третього статті 35 Конвенції, є неприйнятною будь-яка індивідуальна заява, подана згідно зі статтею 34, якщо суд вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання.

Для прикладу Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників.

Як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 , в ній містяться висловлювання, використання яких є неприпустимим при оформленні позовної заяви, а саме образливі висловлювання, які дискредитують органи державної влади України та їх посадових осіб, зокрема Президента України, а також антисемітські заклики, образливі характеристики на адресу вказаних осіб, які виходять за межі нормальної, легітимної критики. Крім того, ОСОБА_1 заявляє вимоги, які фактично зводяться до повалення чинної влади в Україні.

Такий виклад позовної заяви є виявом неповаги до суду та інших осіб, а подання таких заяв є зловживанням заявниками їх процесуальним правом. Тому в силу вимог частини третьої статті 44 ЦПК України ці обставини є підставою для повернення зазначеної позовної заяви.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (провадження № 14-92цс19) зазначено, щоучасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України). Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.

В постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 274/4944/20 вказано, щообразливіта лайливісловачи символи,зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватисяні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третя статті 44 ЦПК України).

Використання учасниками судового процесу образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні із судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства (пунктам 2 і 11 частини третьої статті 2 ЦПК України), а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга вказаної статті). З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України.

У процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду,учасник судового процесу має ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, суду та конкретних суддів. Суд не має толерувати використання у процесуальних заявах образливих характеристик (аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц, від 14 квітня 2019 року у справі № 9901/34/19, від 07 листопада 2019 року у справі № 9901/324/19, від 07 квітня 2021 року у справі № 9901/23/21, від 08 липня 2021 року у справі № 9901/235/20, від 27 жовтня 2021 року у справі № 9901/598/19).Наявність такої характеристики є достатньою, щоб суд застосував наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України (повернення, залишення без розгляду заяв, скарг, клопотань).

З огляду на те, що зміст висловлювань, викладених в позовній заяві, виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, суд приходить до висновку, що подання таких заяв в розумінні прецедентної практики ЄСПЛ та положень ЦПК України констатується як зловживання правом на подання заяв, а тому наявні підстави для її повернення заявнику на підставі ч. 3 ст. 44 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 13, 43, 44 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Сумського МТЦК і СП, Сумського Національного Аграрного Університету, Головного верховнокомандувача, Президента України Зеленського Володимира Олександровича, Офісу Генерального прокурора України, Редакції газети «Голос України», Національного банку України, Верховної Ради України, Релігійної Організації «Київська Митрополія Української Православної Церкви (Православної Церкви України»), Української Православної Церкви Київської Митрополії, Державної казначейської служби України, проекту телеканалу СТБ «Слідство ведуть екстрасенси» з обов`язковою участю екстрасенсів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , РГ УГКЦ Патріаршого Собору Воскресіння Христового, Головного управління Національної поліції в місті Києві, Служби Безпеки України, Кабінету Міністрів України про зобов`язання вчинити дії повернути заявнику.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з моменту її складання апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя А.П.Сидоренко