Постанова

від 28.12.2023 по справі 125/1190/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 125/1190/23

Провадження № 22-ц/801/2180/2023

Категорія: 41

Головуючий у суді 1-ї інстанції Салдан Ю. О.

Доповідач:Якименко М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2023 рокуСправа № 125/1190/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача: Якименко М.М.,

суддів: Сала Т.Б., Шемети Т.М.,

розглянувши впорядку спрощеногопровадження апеляційнускаргу Вінницькоїобласної прокуратури на заочне рішення Барського районного суду Вінницької області від 08 вересня 2023 року, ухвалене суддею Барського районного суду Вінницької області Салдан Ю.О.,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2023 року керівник Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Вінницької обласної ради, КО «Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Позовна заявамотивована тим,що зотриманоїінформації відКомунальноїорганізації«Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву» (далі - Фонд), вбачається, що 27.04.2012між Фондом та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1-17-3 на будівництво (добудову, реконструкцію) житлового будинку. Відповідно до умов договору Фонд надає позичальнику кредит на реконструкцію індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , терміном на 10 років, на суму 40000, 00 гривень. За користування кредитними коштами Позичальник сплачує Фонду відсотки в розмірі 3 % річних. Позичальник зобов`язався повернути першу частину кредиту до 30.11.2012 в сумі 5017 грн. Наступні платежі повинні були здійснюватись щорічно до 30 листопада до 2021 року включно.

Проте в порушення взятих на себе зобов`язань відповідач припинила належним чином виконувати їх, у зв`язку з чим за ОСОБА_1 обліковується заборгованість станом на 24.05.2023 в сумі 10886,87 грн, з яких: сума основного боргу 8000 грн, 3% річних в сумі 426,19 грн, 3% за користування кредитом в сумі 345,00 грн, витрати Фонду з оформлення кредиту та супроводженню договору 834,00 грн, інфляційні нарахування 1281,68 грн.

Вказані обставини стали підставою звернення до суду з даним позовом.

Заочним рішенням Барського районного суду Вінницької області від 08 вересня 2023 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Вінницька обласна прокуратура подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що вирішуючи спір суд першої інстанції не взяв до уваги, що прокурором дотримано всі вимоги передбачені ЗУ «Про прокуратуру» та ЦПК України щодо підтвердження наявності підстав для представництва прокурором у суді. Фонд у даному випадку виступає в якості суб`єкта владних повноважень, приймає участь у формуванні бюджету та забезпечує його виконання, приймає рішення про використання виділених коштів, контролює належне і своєчасне відшкодування шкоди, заподіяній державі. Проте Фонд не вжив відповідних заходів щодо звернення до суду з позовом про стягнення коштів, хоча і вжив заходів досудового врегулювання спору до боржника. Фонд тривалий час ,знаючи про наявність заборгованості, не звертався до суду з даним позовом, тому у прокурора є обґрунтовані підстави для пред`явлення позову в інтересах держави. В свою чергу, прокурор направляв листи до Фонду та Вінницької міської ради для врегулювання даного спору в позасудовому порядку.

Відзивів на апеляційну скаргу від учасників судового розгляду не надходило.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість в межах доводів та в межах вимог апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд приходить до висновку ,що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

За змістомст.263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам рішення суду не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що 27.04.2012 між КО «Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1-17-3 на реконструкцію індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 терміном на 10 років на суму 40000 грн.

За користування кредитом позичальник сплачує Фонду відсотки в розмірі 3 % річних.

Відповідно до п.п. 2.2, 4.4.2 Договору повернення отриманого кредиту здійснюється щорічно рівними частинами м`ясом ВРХ в живій вазі або грошовими коштами за домовленістю з Фондом згідно з графіком повернення кредиту (додаток №1) в строк до 30 листопада кожного року.

Позичальник зобов`язався повернути кредит в строк до 30 листопада 2021 року, але не пізніше строку, зазначеного у графіку повернення кредиту.

Позичальник зобов`язується забезпечити повне повернення кредиту, відсотків за користування ним з урахуванням інфляції, компенсації витрат Фонду по оформленню та супроводженню договору згідно з умовами кредитного договору (п.4.4.1).

Пунктом 5.4. вказаного договору передбачено, що встановлення факту порушення зобов`язання позичальником відбувається шляхом підписання трьохстороннього акту за участю представника Фонду, органу місцевого самоврядування (або представника районної комісії). Відмова позичальника від підписання акта не звільняє його від відповідальності.

Як додаток до вказаного договору представник Фонду і ОСОБА_1 також підписали графік повернення кредитних коштів. Відповідно до графіку, повернення кредиту має відбуватися частинами.

З копій платіжних доручень і виписки щодо руху коштів по рахунку слідує, що Фонду ОСОБА_1 здійснювала часткове погашення заборгованості за кредитним договором.

Суд першоїінстанції,відмовляючи взадоволенні позову,свій висновокмотивував тим,що прокурором не доведено наявності підстав для звернення із цим позовом для захисту інтересів держави ні в особі Фонду, ні в особі Ради, що не могло бути встановлено на етапі відкриття провадження у справі, оскільки потребувало дослідження доказів щодо правового статусу Фонду, а також повного і всебічного з`ясування повноважень Вінницької обласної ради у спірних правовідносинах.

Оскільки суд установив відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді після відкриття провадження у справі, а в процесуальному законі відсутня спеціальна норма, яка врегульовує таке питання, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову саме з мотивів встановленої відсутності підстав для представництва інтересів держави прокурором у цій справі.

Як закріплено уст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно дочастини4статті23ЗаконуУкраїни«Про прокуратуру»наявністьпідставдля представництвамаєбутиобґрунтована прокуроромусуді. Прокурорздійснюєпредставництвоінтересів громадянинаабодержавив судівиключнопісляпідтвердження судомпідставдляпредставництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно частини 4, 5 статті 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Зміст вказаних норм вказує, що прокурор звертається до суду за захистом інтересів держави в особі суб`єкта владних повноважень, який уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах. Саме суб`єкт владних повноважень виступає позивачем у справах, де до суду за захистом державних інтересів звертається прокурор.

Обґрунтовуючи підстави для представництва інтересів держави у позовній заяві прокурор зазначив, що оскільки держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування шляхом надання місцевим бюджетам із Державного бюджету трансфертів у вигляді субвенцій з метою формування місцевого бюджету, необхідного для здійснення повноважень місцевого самоврядування на рівні мінімальних соціальних потреб у разі, коли коштів, що надходять з власних джерел та закріплених доходів не достатньо, тому наведений факт несе потенційну загрозу як для економіки області, так і в цілому для держави, що в свою чергу приводить до скорочення фінансування соціальних програм, додаткового залучення коштів із Державного бюджету. Таким чином, відсутність відшкодування коштів до обласного бюджету є порушенням прав як відповідної територіальної громади Вінницької області, так і держави в цілому. Однак Фонд не вживав відповідних заходів щодо звернення до суду з позовом про стягнення даних коштів, хоча і вживав заходів досудового врегулювання спору до боржника шляхом повідомлення ОСОБА_1 про необхідність оплатити заборгованість.

Враховуючи бездіяльність Фонду, який тривалий час знаючи про наявність заборгованості, не звертався до суду за стягненням заборгованості по кредитному договору, Жмеринська окружна прокуратура Вінницької області, уповноважена вжити заходи представницького характеру відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру», дотримано всі вимоги, передбачені Законом України «Про прокуратуру» та ЦПК України щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді. Подання позову прокурором за таких умов є єдиним ефективним засобом захисту порушених інтересів держави. Прокурор також вказав, що попередньо повідомив Вінницьку обласну раду та Фонд про представництво інтересів держави в їх особі при зверненні з позовною заявою до суду.

Враховуючи підстави звернення, позовні вимоги заявлені прокурором у даній справі свідчать про дійсний намір захистити права КО «Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву» шляхом стягнення коштів саме на користь останнього.

Прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Фонду, який, як визначено його Статутом, за своїм правовим статусом є юридичною особою публічного права спеціалізованою кредитно-фінансовою господарською організацією.

Прокурор у позовній заяві обґрунтовував, що у спірних правовідносинах порушений інтерес держави полягав у невідшкодуванні коштів до обласного бюджету, що є порушенням як інтересів територіальної громади, так і держави в цілому.

Так, в матеріалах справи наявний лист Вінницької обласної ради від 07.07.2023 у відповідь на лист керівника Жмеринської окружної прокуратури. Рада, посилаючись на норми Статуту Фонду щодо юридичного статусу останнього і повноважень обласної ради, як Органу управління майном, повідомила, що КО «Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву» відповідно до п. 1.3 її Статут є об`єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області, управління якою здійснює Вінницька обласна Рада. Фонд, згідно з п. 1.6 його Статуту, є спеціалізованою кредитно-фінансовою господарською організацією.

Також вказала, що п. 3.2. Статуту визначено повноваження Органу управління майном (Вінницька обласна Рада) в управлінні Фондом, а саме: призначення на посаду та звільнення голови Фонду, затвердження його Статуту та змін до нього, здійснення контролю за ефективністю використання майна, що знаходиться в оперативному управлінні Фонду, здійснення інших дій, передбачених чинним законодавством.

Повідомила, що Фонд відповідно до п. 1.7 Статуту є юридичною особою, наділений цивільною правоздатністю та дієздатністю, має відокремлене майно, самостійний баланс, поточний та інші рахунки в банках, печатку, штампи, бланки, має право укладати від свого імені правочини, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов`язки, бути позивачем та відповідачем в судах. Крім того, відповідно до п. 1.8 Статуту Фонд не відповідає за зобов`язаннями Органу управління майном, а Орган управління майном не відповідає за зобов`язаннями Фонду.

Зазначила, що повноваження обласної Ради визначені статтею 143 Конституції України, статтями 43, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», однак проведення претензійно-позовної та іншої юридичної роботи з боржниками комунальних підприємств, установ, організацій не належить до компетенції обласної Ради. У листі також зазначено, що враховуючи відсутність добровільного врегулювання громадянкою боргових зобов`язань, стягнення простроченої заборгованості має здійснюватися за рішенням суду в порядку, встановленому законодавством.

В даному випадку Вінницький апеляційний суд наголошує на тому, що Рада не є стороною кредитного договору, стороною договору є саме КО «Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву», а відтак твердження прокурора, про те, що кредитні кошти належать Раді, не відповідає фактичним обставинам справи.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.3, 2.1, 2.2, 2.6 Статуту КО «Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву» Фонд є юридичною особою публічного права. Фонд є об`єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області, управління яким здійснює Вінницька обласна Рада. Фонд є юридичною особою та має закріплене за ним на праві оперативного управління майно. Фонд має самостійний баланс, рахунки в установах банків та органах Державної казначейської служби України, печатку, штампи та бланки зі своїм повним найменуванням та іншими реквізитами. Держава та Орган управління майном не відповідають за зобов`язаннями Фонду, а Фонд не відповідає за зобов`язаннями держави та Органу управління майном, крім випадків встановлених чинним законодавством України.

Відтак, Фонду є суб`єктом господарювання та не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що прокурор звернувся до суду в особі Фонду, який, як визначено його Статутом, за своїм правовим статусом є юридичною особою публічного права спеціалізованою кредитно-фінансовою господарською організацією.

Колегією суддів враховуються висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 25.11.2021 у справі №917/269/21 у подібних правовідносинах (за позовом прокурора в інтересах держави в особі комунальної організації та обласної ради про стягнення безпідставно збережених коштів). Зокрема, у справі №917/269/21 Верховний Суд, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №911/2169/20, дійшов висновку, що оскільки комунальне підприємство не є суб`єктом владних повноважень, а прокурором визначено порушення прав саме комунального підприємства як суб`єкта господарювання, а не безпосередньо територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування, то звернення прокурора до суду в цій справі в інтересах держави є безпідставним.

У постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 Верховний Суд зазначив, що закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі всіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них. Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №912/9/20, від 19.08.2020 у справі №923/449/18.

Таким чином, в контексті спірних правовідносин та виходячи із встановлених обставин справи, колегія суддів зазначає, що прокурор насамперед повинен звернутися з позовом на захист інтересів держави в особі того органу владних повноважень, на відновлення прав якого безпосередньо спрямований позов у спірних правовідносинах та на задоволення прав та інтересів якого заявлено позовну вимогу (про стягнення, повернення майна). Аналогічні за змістом висновки, викладено і у постанові Верховного Суду від 07.12.2021 зі справи №903/865/20.

В даній справі невиконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором не підміняє собою та не може слугувати окремою підставою для звернення прокурора до суду, оскільки в будь-якому випадку прокурор, звертаючись до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, повинен визначити такий орган, а у справі яка розглядається визначені прокурором Рада та Фонд не є тими органами, представництво інтересів яких можливо прокурором.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що у цій справі звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Вінницької обласної ради, КО «Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву», є безпідставним.

Суд першої інстанції прийшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави ні в особі Фонду, ні в особі Ради.

Якщо суд після відкриття провадження у справі установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень п. 2 ч. 1ст. 257 ЦПК України(постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №912/2385/18).

Встановивши відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки встановлене вище є підставою для залишення позову без розгляду, а не відмові у ньому.

Доводи апеляційної скарги у цій частині є вагомими, та таким, що впливають на правильність ухваленого судом рішення.

За таких обставин апеляційний суд не розглядає та не оцінює інші доводи апеляційної скарги та аргументи інших учасників справи та приходить до висновку про скасування ухваленого судом першої інстанції рішення та залишення позову без розгляду на підставі п.2 ч.1ст. 257 ЦПК України.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що дана цивільна справа згідно п. 2 ч. 6ст. 19 ЦПК Україниє малозначною, оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на момент подачі позову до суду. Критерій віднесення справи до малозначної (п.2 ч. 6ст. 19 ЦПК України) є автоматичною підставою віднесення справи до такої категорії.

Відповідно до п. 2 ч. 3ст. 389 ЦПК Українине підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків встановлених цією ж нормою.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.367,374,375,381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргуВінницької обласноїпрокуратури задовольнити частково.

Заочне рішення Барського районного суду Вінницької області від 08 вересня 2023 року скасувати.

Позов керівника Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Вінницької обласної ради, Комунальної організації «Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості залишити без розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьоїстатті 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 28 грудня 2023 року.

ГоловуючийМ.М. Якименко

Судді: Т.Б. Сало

Т.М. Шемета