Рішення

від 28.12.2023 по справі 487/826/23

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 487/826/23

Провадження №2/367/4145/2023

РІШЕННЯ

Іменем України

28грудня 2023року Ірпінський міський суд Київської областів складі

головуючого судді Кухленка Д.С.

за участю секретаря Шаповала О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

У лютому 2023 року позивач АТ «АКБ «Львів» звернулося у суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 06 січня 2022 року між АТ АКБ «Львів» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 15840/112/2022, відповідно до умов якого Банк надав 200 000.00 грн зі сплатою 37,8% річних за користування кредитом та терміном повернення до 05.01.2026р. включно, проте відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого має заборгованість у загальному розмірі 241205,61 грн, що складається із заборгованості за кредитом в розмірі 197304,80 грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 43900,81 грн.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 28.03.2023 позовну заяву Акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було передано за підсудністю до Ірпінського міського суду Київської області.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 01 червня 2023 року було прийнято до свого провадження та відкрито провадження у справі справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

В судове засідання позивач свого представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. В матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без участі представника позивача, позов підтримують у повному обсязі та просять його задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечують.

В судове засідання відповідач не з`явилась, про час, місце та дату судового розгляду справи повідомлялась належним чином. Через канцелярію суду подала клопотання про розстрочення виконання рішення, де зазначила, що присуджену суму в розмірі 241205,61 грн. вона визнає, однак просила розстрочити виконання рішення, у зв`язку з обставинами, які виникли та мали значний вплив на їхню спроможність вчасно здійснити оплату. В зв`язку з чим просила врахувати їхні обставини: початок повномасштабного вторгнення, втрата чоловіком роботи, пошкодження їхнього житла, та розтермінувати суму на наступні два роки.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно із ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав ,свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із до ч.1 та ч. 2 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Судом встановлено, що 06 січня 2022 року між Банком АТ АК «Львів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 15840/112/2022, відповідно до п. 1.1 якого Банк зобов`язується надати у власність позичальника грошові кошти у розмірі та на умовах, обумовлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом; кредит надається у сумі 200 000 грн з умовою повернення до 13.05.2024 року в порядку та відповідно до умов кредитного договору (п. 1.3 договору).

Згідно із п. 3.2 кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує Банку 54 % річних. Прийняті на себе зобов`язання по договору Банк виконав у повному обсязі, надавши позичальнику кредит на суму, що зазначена в п. 1.3 кредитного договору. Факт отримання кредиту в сумі 200 000 грн підтверджується копією меморіального ордеру № 201156 від 06.01.2022 року.

Згідно з п. 5.1 кредитного договору позичальник зобов`язаний повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені Кредитним договором та/або додатками до нього. Повернення суми кредиту, сплата нарахованих процентів здійснюється за ануїтетною схемою згідно Додатку 1, що є невід`ємною частиною кредитного договору (п. 5.2 договору).

Згідно п. 3.6 кредитного договору позичальник сплачує проценти щомісяця до дня повернення кредиту, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який нараховані проценти.

Як свідчать матеріали справи, позивач належним чином виконав свої зобов`язання, передбачені умовами договору, здійснивши перерахування кредитних коштів на відповідний рахунок відповідача, проте позичальник неналежним чином виконував свої зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплаті відсотків, що підтверджується розрахунком заборгованості, який не спростований відповідачем.

Оскільки умови кредитного договору позичальником не виконувалися належним чином та з метою позасудового врегулювання спору, 06.10.2022 Банк направив відповідачу ОСОБА_1 лист-вимогу з пропозицією в тридцятиденний термін повністю погасити прострочену кредитну заборгованість, яка становить 241205,61 грн. (186213,35 грн строкова заборгованість по основному боргу; 16342,93 грн. строкова заборгованість за нарахованим процентами; 11091,45 грн. прострочена заборгованість по боргу, 27557,88 грн. прострочена заборгованість за нарахованим процентами) та попередив боржника про примусове стягнення всієї заборгованості у випадку невиконання зазначених вимог. Однак зазначені вимоги позивача залишились без відповідного реагування відповідача.

Відповідно достатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом ч. 1ст. 1046 ЦК Україниза договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 1049 ЦК Українивстановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як визначеност. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зст. 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦКпередбачено, що у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Такі наслідки встановлені, зокрема, ч. 2ст. 1050 ЦК України, згідно з якою, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно дост. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2.3.2 кредитного договору Банк має право вимагати дострокове повернення кредиту, процентів, комісій та інших платежів за Кредитним договором, у разі, зокрема, несвоєчасної сплати процентів та/або не повернення суми кредиту (частини кредиту).

Згідно з п. 2.4 кредитного договору у випадку прийняття Банком рішення щодо вимоги про дострокове повернення кредиту, сплату процентів, комісій та інших платежів, з підстав, обумовлених договором, Банк письмово повідомляє про це позичальника. В такому випадку, позичальник зобов`язаний впродовж 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги банку повністю повернути суму кредиту та сплатити проценти на день повернення.

Як вбачається із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості, відповідачем порушені зобов`язання за кредитним договором щодо строків погашення кредиту та процентів за користування кредитом, у зв`язку з чим у Банку АТ «Банк Львів» виникло право вимагати у позичальника дострокового повернення всієї суми кредиту та процентів за користування ним.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2статті 1050 ЦК Україниправо кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такий правовий висновок Велика Палата Верховного Суду зробила у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 4-10цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18).

Підстав для відступу від вказаних правових висновків не вбачала і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 січня 2022 року у справі 910/17048/17 (пункти 111, 112).

Разом з тим, згідно з правовими висновками, неодноразово викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другоюстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (зокрема, постанова ВП ВС від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12).

З долученого до позовної заяви розрахунку заборгованості за договором кредиту 16043/119/2022 від 21.01.2022 року, укладеного між АТ АКБ «Львів» та ОСОБА_1 , вбачається, що станом на 01.02.2023 року заборгованість відповідача за кредитним договором перед АТ АКБ «Львів» становить 38484,08 грн., з яких: 29218,21 грн. - сума заборгованості за кредитом та 9265,87 грн. - заборгованість за відсотками, 0,00 грн. - сума заборгованості за комісіями, 0,00 грн. - сума заборгованості за пенею.

Зобов`язання ОСОБА_1 не виконуються, щомісячні платежі не сплачуються, що є порушенням ст. 526 ЦК України, у якій зазначено про те, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, та ст. 1054 ЦК України, в якій передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п. 5.8. Кредитного договору Банк вправі вимагати дострокового повернення Кредиту, сплати процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим Договором, у випадках обумовлених цим договором і чинним законодавством.

В матеріалах справи наявний лист-вимога Акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів» від 06 жовтня 2022 року адресований ОСОБА_1 із вимогою виконання порушеного зобов`язання та погашення простроченої заборгованості за кредитним договором, однак на цей час вимоги банку не виконані та в добровільному порядку грошові кошти АТ АКБ «Львів» не повернуті.

За наведених обставин, беручи до уваги, що відповідачем ОСОБА_1 на підставі укладеного кредитного договору були отримані грошові кошти в кредит, однак зобов`язання за умовами вищезгаданого договору належним чином не виконуються, грошові кошти в добровільному порядку банку не повернуто, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що заявлені позовні вимоги АТ АКБ «Львів» про стягнення заборгованості за кредитним договором підставні та підлягають до задоволення.

Крім цього, суд враховує, що відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Щодо прохання відповідача про розстрочення заборгованості строком на два роки суд зазначає наступне:

Питання відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання регулюються розділом VI ЦПК України.

Так, відповідно до ч.1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої чи членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Звертаючись до суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення ОСОБА_1 посилалась на обставини, а саме початок повномасштабного вторгнення, втрата чоловіком роботи, пошкодження їхнього житла, які виникли, та мали значний вплив на їхню спроможність вчасно здійснити оплату.

Відповідно до роз`яснень п.10 постанови пленуму ВСУ №14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

При цьому, виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.

Виходячи з аналізу зазначених норм підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. При вирішенні питання про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду судом також враховується: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Так, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем на підтвердження існування обставин, які зумовлюють розстрочення виконання судового рішення, не надано жодного доказу, який би дав суду можливість встановити існування зазначених у заяві обставин.

Як вбачається з системного аналізу ст. 435 ЦПК України, закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Відповідачем не доведено існування зазначених обставин, у зв`язку із чим, суд не вбачає підстав для задоволення цієї заяви.

Суд роз`яснює, що відповідач може повторно подати заяву до суду, або в порядку виконання судового рішення до державного (приватного) виконавця про розстрочення чи відстрочення виконання судового рішення разом із доказами існування відповідних обставин.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 3618,08 грн. судового збору, сплаченого при поданні позову.

Керуючись ст.4,10,12,13,18,141,258-259,265,267, 268, 354,355, 435 ЦПК України,-

у х в а л и в:

Позов Акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» (АТ АКБ «Львів») (код в ЄДРПОУ 09801546) заборгованості за Кредитним договором № 15840/112/2022 від 06.01.2022р. в розмірі 241 205,61 гри. (Двісті сорок одна тисяча двісті п`ять гривень 61 копійка).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» (АТ АКБ «Львів») (код в ЄДРПОУ 09801546) сплачений судовий збір в розмірі 3618,08грн.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення, відмовити.

Роз`яснити, що відповідач може повторно подати заяву до суду, або в порядку виконання судового рішення до державного (приватного) виконавця про розстрочення чи відстрочення виконання судового рішення разом із доказами існування відповідних обставин

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дані сторін:

Позивач: Акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк "Львів", місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Сербська, 1, код ЄДРПОУ 09801546.

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Суддя: Д.С. Кухленко