Ухвала

від 28.12.2023 по справі 569/18062/19

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/18062/19

УХВАЛА

28 грудня 2023 року Рівненський міський суд

Рівненської області

в особі судді Ковальова І.М.

при секретарі Фурдись В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вік-Експо», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області про відшкодування матеріальної шкоди,-

в с т а н о в и в:

В Рівненський міський суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Вік-Експо», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області про відшкодування матеріальної шкоди звернувся ОСОБА_1 .

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 24 вересня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Справа до розгляду призначалась неодноразово, зокрема на: 13 листопада 2019 року в судовому засіданні було оголошено перерву за клопотанням представника відповідача; 16 січня 2020 року в судовому засіданні було оголошено перерву за клопотанням представника позивача; 26 лютого 2020 року представником позивача було подано клопотання про збільшення розміру позовних вимог, у зв`язку з чим в судовому засіданні 26 лютого 2020 року було оголошено перерву, вручено копію клопотання про збільшення позовних вимог представнику відповідача та надано термін для ознайомлення з клопотанням; 10 квітня 2020 року судове засідання не відбулось у зв`язку з неявкою сторін та клопотанням представника відповідача; 09 червня 2020 року судове засідання не відбулось за клопотаннями представника позивача та представника відповідача; 22 липня 2020 року судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючого у відпустці, неявка представника позивача; 16 жовтня 2020 року в судовому засіданні оголошено перерву за клопотанням представника відповідача; 11 грудня 2020 року та 12 січня 2021 року в судовому засіданні оголошено перерву; 05 березня 2021 року судове засідання не відбулось у зв`язку з явкою сторін та клопотанням представника відповідача; 13 квітня 2021 року в судовому засіданні оголошено перерву за клопотанням представника позивача; 10 червня 2011 року судове засідання не відбулось у зв`язку з неявкою позивача та представника позивача; 27 серпня 2021 року судове засідання не відбулось у зв`язку з неявкою представника позивача; 19 жовтня 2021 року судове засідання не відбулося за клопотанням представника відповідача; 06 грудня 2021 року судове засідання не відбулось у зв`язку з неявкою сторін; 31 січня 2022 року судове засідання не відбулось у зв`язку з неявкою представника відповідача; 10 березня 2022 року судове засідання не відбулося у зв`язку з неявкою сторін; 29 квітня 2022 року судове засідання не відбулось у зв`язку з неявкою сторін; 13 червня 2022 року судове засідання не відбулось у зв`язку з неявкою сторін, при цьому представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі; судом визнано обов`язкову явку сторін та призначено судове засідання на 26 липня 2022 року, яке було відкладено за клопотанням представника позивача; 06 жовтня 2022 року в судовому засіданні оголошено перерву у зв`язку з неявкою представника відповідача; 23 листопада 2022 року в судовому засіданні оголошено перерву у зв`язку з неявкою представника позивача; 27 грудня 2022 року судове засідання не відбулось у зв`язку з неявкою сторін; 07 лютого 2023 року в судовому засіданні оголошено перерву; 08 березня 2023 року судове засідання не відбулось; 29 березня 2023 року в судовому засіданні оголошено перерву за клопотанням представника відповідача; 01 травня 2023 року в судовому засіданні оголошено перерву; 11 травня 2023 року судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючого у нарадчій кімнаті, неявка представника позивача; 06 червня 2023 року судове засідання не відбулось у зв`язку з неявкою представника позивача; 12 липня 2023 року судове засідання не відбулось у зв`язку з клопотанням представника позивача про відкладення даного судового засідання; 11 вересня 2023 року в судовому засіданні оголошено перерву за клопотанням представника відповідача; 03 жовтня 2023 року судове засідання не відбулось у зв`язку з неявкою представника позивача; 26 жовтня 2023 року судове засідання не відбулось за неявкою представників сторін (клопотання представника позивача та представника відповідача про відкладення судового засідання); 14 листопада 2023 року в судовому засіданні визнано обов`язкову явку позивача в судове засідання; 24 листопада 2023 року судове засідання не відбулось у зв`язку з неявкою сторін; 12 грудня 2023 року судове засідання не відбулось у зв`язку з неявкою сторін; 28 грудня 2023 року в судове засідання позивач та представник позивача не з`явились, від представника позивача до суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, подані письмові докази по справі, враховуючи вищезазначені обставини, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до п.3 ч.2ст.257 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованоїЗаконом України від 17.07.1997 №475/97- ВР, кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Відповідно до ч.1ст.2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленомуЦПК України.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч.2ст.2 ЦПК України).

Відповідно до ч.3ст.2 ЦПК Україниосновними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема розумність строків розгляду справи, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Відповідно до ч.1 ст.44ЦПКУкраїни учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок-добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому, під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Відповідно до ч.1ст.223 ЦПК Українинеявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленогоЦПК Українистроку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними (ч.2ст.223 ЦПК України).

Відповідно до ч.5ст.223 ЦПК Україниу разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи без його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

Подібний висновок викладений у постанові Верховного суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17.

У випадку повторної неявки позивача до суду, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Для застосування зазначених наслідків неявки позивача в судове засідання правове значення має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Зазначений висновок міститься в постанові Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц.

Законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантованийст.55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади. Відтак, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц.

Відповідно до ч.5ст.130 ЦПК Українивручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Позивач та його представник завчасно повідомлялись про дати судових засідань, зокрема і в судових засіданнях під технічні засоби, судовими повістками. Належність повідомлення про день та час розгляду справи позивача та його представника свідчать ті обставини, що останній неодноразово подавав заяви про відкладення судових засідань.

Заяви про розгляд справи за відсутності саме позивача, явка якого була визнана обов`язковою, до Рівненського міського суду не надходило.

Клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з дотриманням положеньст.212 ЦПК Українипозивач та його представник не подавали.

Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц вказав, що встановлені в Україні карантинні обмеження не поширюються на строк розгляду справи, який є службовим.

Справа перебуває в провадженні суду з 23 вересня 2019 року. Після призначення справи до судового розгляду по суті було призначено тридцять сім судових засідань, двадцять три судові засідання було відкладено за клопотанням/неявкою представників позивача, та в подальшому і самого позивача в судові засідання (понад три засідання).

За таких обставин, враховуючи, що позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, повторно не з`явився в судове засідання, не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, не клопотав перед судом про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд позбавлений можливості ухвалити рішення по суті заявлених позовних вимог, а тому позовну заяву слід залишити без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.257,260,353,354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вік-Експо», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області про відшкодування матеріальної шкоди - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Рівненського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя Рівненського

міського суду І.М.Ковальов