Рішення

від 27.12.2023 по справі 761/24490/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/24490/22

Провадження № 2/761/2932/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2023 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Сіромашенко Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хоффманнхауз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року, через систему «Електронний суд», до Шевченківського районного суду м. Києва звернувся представник позивача ОСББ «Хоффманнхауз» - адвокат Божко А.В. з позовом про стягнення заборгованості з оплати послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Хоффманнхауз» 8288,80 грн - основної суми заборгованості по сплаті щомісячних внесків на утримання будинку і прибудинкової території та інших платежів за період із 01 серпня 2019 року по 30 вересня 2022 року включно; 1 597,96 грн - інфляційних втрат за період прострочення з 01 січня 2020 року по 30 вересня 2022 року включно; 482,45 грн. - 3% річних за період прострочення з 21 грудня 2019 року по 31 жовтня 2022 року включно.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 та є співвласником в ОСББ «Хоффманнхауз». Позивач створений відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» № 2866-ІІІ від 29 листопада 2001 року, Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» №417-VІІ від 14 травня 2015 року, діє на підставі статуту, затвердженого рішенням Установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , оформленого Протоколом № 1 від 08 грудня 2018 року.

Протоколом Загальних зборів ОСББ «Хоффманнхауз» № 1 від 08.06.2019 р. затверджено розміри щомісячних внесків, у тому числі на утримання будинку та прибудинкової території.

Однак відповідач належним чином не виконував свої зобов`язання зі сплати внесків, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість за період часу з 01.08.2019 по 30.09.2022 у загальному розмірі 8288,80 грн. Оскільки в досудовому порядку вирішити спір не вбачається можливим, тому позивач вимушений був звернутись до суду з даним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.11.2022 вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Сіромашенко Н.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13.12.2022 відстрочено позивачу сплату судового збору за подання до суду позовної заяви. Прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У встановленому законом порядку учасники справи були сповіщені судом про відкриття провадження по справі та призначення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, копія ухвали суду про відкриття провадження надсилалась сторонам та іншим учасникам справи, а відповідачу разом з копією позовної заяви з додатками.

Проте, відзив на позовну заяву на адресу суду не надходив.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Відповідних клопотань до суду не надходило.

З огляду на викладене, суд, відповідно до ч.5 ст. 279 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі доказами.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

За загальним правилом, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках та відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.11.2022.

Згідно з п.1 статті 1 Статуту ОСББ «Хоффманнхауз», останнє створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 .

Отже, з моменту створення ОСББ «Хоффманнхауз» здійснює управління будинком АДРЕСА_2 .

Вищим органом управління об`єднання є загальні збори (ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів (ст. 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Так, протоколом загальних зборів ОСББ «Хоффманнхауз» від 08.06.2019 року для власників квартир/нежитлових приміщень встановлено з 01.08.2019 щомісячні внески для здійснення витрат на управління будинком, а саме: 8,61 грн./1 кв.м. загальної площі нерухомого майна (внесок на утримання будинку і прибудинкових територій); 0,50 грн./1 кв.м. загальної площі нерухомого майна (внесок до ремонтного фонду); 0,65 грн/1 кв.м. загальної площі нерухомого майна (внесок до резервного фону); 250,00 грн/1 житлове приміщення (внесок на охорону приміщення); 120,00 грн/1 нежитлове приміщення (внесок на охорону приміщення).

Встановлено строк сплати усіх внесків - до 20 числа місяця наступного за розрахунковим.

Статтею 11 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що управління житловим комплексом забезпечує балансоутримувач.

Відповідно до ст. 13 цього Закону, відносини власників приміщень і управителя регулюються договором між ними, який укладається на основі Типового договору.

Укладення договору між власником окремого приміщення у житловому комплексі та управителем є обов`язковим і не залежить від членства в об`єднанні, за винятком випадку, коли власник і управитель є однією особою. У разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов`язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об`єднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку. Право на звернення до суду виникає у об`єднання через шістдесят днів з дня припинення платежів або відмови в укладенні договору.

Згідно ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

За умовами ч.ч.4-7 ст. 22 вказаного Закону самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів. Газо- та електропостачання квартир та нежитлових приміщень здійснюється на підставі договорів між їх власниками і газо- та електропостачальними організаціями відповідно до вимог законодавства. Договори з управителем укладаються об`єднанням відповідно до закону. Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи. Об`єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень.

Особа, яка є власником приміщення у житловому комплексі, в якому створено ОСБ зобов`язана здійснювати платежі та внески на утримання і ремонт спільного майна незалежно від членства в об`єднанні, а тому за наявності підтверджень виплат на управління, утримання та збереження будинку така сума підлягає стягненню (постанова Верховного Суду України від 27.01.2016 р. № 3-1028гс15).

Згідно ч.ч.1-3 ст.23 Закону визначено, що утримання і ремонт приміщень, які перебувають у власності, здійснюються відповідно до законодавства України. Власник квартири та/або нежитлового приміщення зобов`язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших співвласників. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Вказані обставини вказують на те, що особа-власник приміщення в ОСББ зобов`язана здійснювати поточні платежі на утримання і ремонт спільного майна незалежно від членства в ОСББ, а тому такі суми витрат підлягають стягненню.

Згідно наданого стороною позивача розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач має заборгованість зі сплати щомісячних внесків на утримання будинку та прибудинкової території за період часу з 01.08.2019 р. по 30.09.2022 р. у загальному розмірі 8288,80 грн., а також згідно ст. 625 ЦПК України розмір нарахованих інфляційних втрат та трьох процентів річних за прострочення виконання цього грошового зобов`язання становить 1597,96 грн. та 482,45 грн. відповідно.

За умовами ч.3 ст. 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

Крім того, вимогами ст. 322 ЦК України визначено, що тягар утримання майна покладається на власника, а саме: власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.2 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Одним із обов`язків споживача є здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (ч.3 ст. 20 Закону). Також, обов`язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору та забезпечення допуску представника виконавця/виробника до приміщення для проведення технічних і профілактичних оглядів та перевірки показників засобів обліку.

Обґрунтованих доказів тому, що вказані послуги відповідачем отримано не було, претензій чи скарг з приводу повноти, обсягу та якості наданих послуг, тарифів від неї на адресу позивача не надходило.

Статтею 526 ЦК України визначені загальні умови виконання зобов`язання, зокрема, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ч.1 ст. 901, ч.1 ст. 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Відповідно до ст. 625 ЦПК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

За змістом статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Нормами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно положень ст.ст. 77-79 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, Верховний Суд 23.10.2019 прийняв постанову у справі № 917/1307/18, якою розтлумачив сутність принципу змагальності та неможливість застосування учасником справи концепції «негативного доказу» для обґрунтування власної позиції. Так, Верховний Суд зазначив, що принцип змагальності полягає в обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження або заперечення власних вимог у спорі. Мається на увазі, що позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими. В свою чергу суд, дослідивши надані сторонами докази, та з урахуванням переваги однієї позиції над іншою виносить власне рішення. При цьому, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу втрачає сенс уся концепція принципу змагальності.

Частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та враховуючи, що позивач є управителем будинку, у якому знаходиться належна відповідачу квартира, при цьому останній свої зобов`язання щодо сплати внесків своєчасно не виконує, будь-яких доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

А відтак, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача: 8288,80 грн - основної заборгованість по сплаті щомісячних внесків на утримання будинку та прибудинкової території та інших платежів за період з 01.08.2019 року по 30.09.2022 року; 1597,96 грн - інфляційні втрати за період з 01.01.2020 року по 30.09.2022 року, включно; 482,45 грн - три проценти річних за період з 21.12.2019 року по 31.01.2022 року.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд відповідно до п. 6 ч. 1 статті 264 ЦПК України вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу між сторонами справи судових витрат у виді судового збору.

Згідно ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розподіл судових витрат у справі підлягає вирішенню в порядку ст. 141 ЦПК України.

Оскільки ухвалою суду відстрочено сплату судового збору, тому відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 1984,80 грн. (2481,00 грн - мінімальна ставка для юр особи).

Керуючись ст.ст. 2-5, 11-13, 141, 258, 259, 263, 268,352, 354 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хоффманнхауз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хоффманнхауз» (ЄДРПОУ: 42904213, адреса: вул. Златоустівська, 34, м. Київ, 01135) 8 288 (вісім тисяч двісті вісімдесят вісім) грн 80 коп - основної заборгованість по сплаті щомісячних внесків на утримання будинку та прибудинкової території та інших платежів за період з 01.08.2019 по 30.09.2022; 1597 (одна тисяча п`ятсот дев`яносто сім) грн 96 коп - інфляційні втрати за період з 01.01.2020 року по 30.09.2022 року, включно; 482 (чотириста вісімдесят дві) грн 45 коп - три проценти річних за період з 21.12.2019 року по 31.01.2022 року.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) судові витрати у вигляді судового збору за подачу позовної заяви у розмірі 1984 (одна тисяча вісімдесят чотири) грн 80 коп у дохід держави (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Шевченк.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ)-37993783; банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA628999980313151206000026011).

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н.В. Сіромашенко