Рішення

від 27.12.2023 по справі 140/30720/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2023 року ЛуцькСправа № 140/30720/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі відповідач1, ГУ ПФУ у Волинській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі відповідач2, ГУ ПФУ в Луганській області) про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Луганській області від 02.08.2023 №032850004528 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області зарахувати до пільгового стажу що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «в» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи у колгоспі імені Енгельса у період з 01.01.1982 по 01.10.1983; проходження служби в лавах Української армії в період часу з 25.11.1983 по 24.11.1985; ВАТ «Горохівська Родючість» період з 24.01.1986 по 24.02.2004; ПП «Агро-Експрес-Сервіс» в період з 05.10.2017 по 24.04.2019; ПрАТ «Агросвіт-Волинь» в період з 09.09.2019 по 23.05.2023;

зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.07.2023 ОСОБА_1 звернувся до Горохівського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) ГУ ПФУ у Волинській області із заявою та відповідними документами на призначення пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.03.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).

Рішенням ГУ ПФУ в Луганській області від 02.08.2023 №032850004528 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком згідно з пунктом 3 частини другої статті 114 Закону №1058-ІV у зв`язку з не підтвердженням необхідного пільгового стажу роботи в якості тракториста-машиніста 20 років. В основу оскаржуваного рішення покладено те, що за поданими документами не вбачається можливим визначити тривалість стажу в якості тракториста-машиніста. До таких документів відповідач відніс:

- довідку №42 від 15.04.2008, яка видана ВАТ «Горохівська «Родючість» за період роботи з 24.01.1986 по 24.02.2004, оскільки така не відповідає додатку №5 та не містить інформації про закріплення за особою трактора, перебування у відпустках без збереження заробітної плати, тощо;

- довідку від 14.07.2023 №49, яка видана ПП «Агро-Експрес-Сервіс про період роботи з 05.10.2017 по 24.04.2019, оскільки не містить інформації про закріплення за особою трактора та про зайнятість протягом повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві, перебування у відпустках без збереження заробітної плати, тощо.

- довідку від 06.07.2023 №175, яка видана ПрАТ «Агросвіт-Волинь» про період роботи з 09.09.2019 по 23.05.2023, оскільки підставою для її видачі зазначено лише книги нарахування заробітної плати.

Із винесеним рішенням позивач не погоджується, вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню. При цьому вказує, що не приймаючи до уваги уточнюючі довідки у зв`язку з тим, що такі не відповідають формі, встановленого зразка, відповідач проявив надмірний формалізм, адже за сукупністю усіх доказів мав можливість для зарахування до пільгового стажу періоди роботи, зазначені в уточнюючих довідках та трудовій книжці. Так, на думку позивача, згідно відомостей трудової книжки НОМЕР_1 від 24.01.1986, а також уточнюючих довідок, підтверджується, що позивач працював трактористом-машиністом у спірні періоди. Крім цього, в період часу з 25.11.1983 по 24.11.1985 позивав проходив військову службу у лавах Української армії, строк якої зараховується до пільгового стажу.

З наведених підстав просив позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.34).

Представник відповідача2 у відзиві на позовну заяву (а.с.38-43, 69-73) позовні вимоги позивача не визнав та просив відмовити в їх задоволенні з наступних підстав.

Так, на дату подання заяви про призначення пенсії (25.07.2023) ОСОБА_1 виповнилось 58 років 6 місяців 10 днів. Страховий стаж складає 34 роки 1 місяць 1 день (страховий стаж зараховано по 31.03.2023). За розглядом документів до страхового стажу не зараховано періоди роботи:

- у ВАТ «Горіхівська «Родючість» з 01.01.2004 по 31.01.2004 у зв`язку з відсутністю суми нарахованої заробітної плати в Реєстрі;

- у ТОВ «Мар`янівка-МТС» з 01.02.2005 по 28.02.2005, 01.01.2006 по 31.01.2006, з 01.07.2006 по 31.07.2006, з 01.09.2006 по 30.09.2006, з 01.01.2008 по 31.01.2008, з 01.12.2008 по 31.12.2008, з 01.02.2009 по 28.02.2009, з 01.02.2010 по 28.02.2010, з 01.07.2010 по 30.09.2010, з 01.01.2011 по 28.02.2011, з 01.01.2012 по 31.01.2012 та з 01.01.2013 по 31.03.2013 у зв`язку з відсутністю сум нарахованої заробітної плати в Реєстрі; з 01.08.2009 по 31.08.2009, оскільки сума сплачених страхових внесків до Пенсійного фонду складає менше одного дня;

- у ПрАТ «Агросвіт-Волинь» 01.04.2023 по 23.04.2023 у зв`язку з відсутністю сум нарахованої заробітної плати в Реєстрі;

- у ФГ «Євгена Шеленіна» з 24.05.2023 по 30.06.2023 у зв`язку з відсутністю звітності до Пенсійного фонду в Реєстрі;

- догляду за престарілим за час перебування на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Вінницької РВА з 01.08.2022 по 31.12.2022 у зв`язку з відсутністю сум нарахованої допомоги та інформації про сплату страхових внесків в Реєстрі.

За даними трудової книжки від 24.01.1986 серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 працював:

- з 24.01.1986 по 24.02.2004 трактористом механізованого загону в Горохівському райоб`єднанні «Сільгоспхімія» (перейменовано на ВАТ «Горохівська «Родючість»);

- з 05.10.2017 по 24.04.2019 на приватному підприємстві «Агро-Експрес-Сервіс» трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва;

- з 09.09.2019 по 23.05.2023 у ПрАТ «Агросвіт-Волинь» трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва.

За записами трудової книжки неможливо визначити характер виконуваної роботи та періоди, які підлягають зарахуванню до спеціального стажу.

Щодо зарахування до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону №1058-ІV (в якості тракториста-машиніста) періодів роботи:

- з 01.01.1982 по 01.10.1983 у колгоспі імені Енгельса зазначив, що відомості про роботу у колгоспі імені Енгельса за зазначений період в трудовій книжці відсутні. Страховий стаж обчислено за архівною довідкою від 26.03.2020 № 184/01-38, виданою трудовим архівом Горохівського району Волинської області, згідно якої ОСОБА_1 у 1982 році відпрацьовано 74 людиноднів, що складає 2 місяці 24 дні страхового стажу, заробітна плата нараховувалась з липня по листопад 1982 року. У 1983 році відпрацьовано 182 людинодні, що складає 7 місяців 9 днів страхового стажу. До пільгового стажу в якості тракториста-машиніста зарахувати зазначені періоди роботи немає підстав, оскільки в довідці відсутня інформація про роботу за професією або посадою тракториста-машиніста, характер виконуваної роботи та періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу. Діючим законодавством не передбачено зарахування до пільгового стажу певних періодів роботи згідно довідок архівних установ. Згідно довідки від 26.03.2020 № 184/01-38 колгосп імені ОСОБА_2 перейменовано у ВАТ «Горохівська «Родючість» (код ЄДРПОУ 05487691), яке 21.01.2011 ліквідоване без визначення правонаступника, тому підтвердження пільгового стажу роботи повинно здійснюватись відповідно до Порядку 18-1, але рішення Комісії про підтвердження зазначених періодів роботи до заяви не долучено;

- проходження військової служби з 25.11.1983 по 24.11.1985, то згідно записів військового квитка від 14.11.1983 серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 призваний на дійсну військову службу та направлений в частину 25.11.1983 і 18.11.1985 звільнений (демобілізований) в запас. Період проходження військової служби з 25.11.1983 по 18.11.1985 не може бути зараховано до пільгового стажу в якості тракториста-машиніста, оскільки на момент призову на військову службу відсутня інформація про роботу за професією або посадою тракториста-машиніста, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

- з 24.01.1986 по 24.02.2004 трактористом механізованого загону в Горохівському райоб`єднанні «Сільгоспхімія» (перейменовано на ВАТ «Горохівська «Родючість») вказав, що за записами трудової книжки відсутня інформація про направлення на роботу в колгосп, радгосп, на інші підприємства сільського господарства. За довідкою від 15.04.2008 №42, виданою ВАТ «Горохівська «Родючість», відсутні підстави зарахувати зазначені періоди роботи до пільгового стажу в якості тракториста-машиніста, оскільки довідка не відповідає зразку додатку №5, не містить інформації про закріплення за особою трактора та про періоди перебування у відпустках без збереження заробітної плати. Оскільки ВАТ «Горохівська «Родючість» ліквідоване без визначення правонаступника 21.01.2011, підтвердження пільгового стажу роботи повинно здійснюється відповідно до Порядку 18-1, рішення Комісії про підтвердження зазначених періодів роботи до заяви не долучено;

- з 05.10.2017 по 24.04.2019 на приватному підприємстві «Агро-Експрес-Сервіс» трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва зауважив, що довідка від 14.07.2023 №49, яка видана ПП «Агро-Експрес-Сервіс», не відповідає зразку додатку №5, передбаченого пунктом 20 Порядку №637, та не містить інформації про зайнятість протягом повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві, перебування у відпустках без збереження заробітної плати тощо, тому визначити тривалість стажу роботи в якості тракториста-машиніста не вбачається можливим. Підставою для її видачі зазначено лише накази на прийом та звільнення з роботи;

- з 09.09.2019 по 23.05.2023 у ПрАТ «Агросвіт-Волинь» трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва зазначив, що за довідкою від 06.07.2023 №175, яка видана ПрАТ «Агросвіт-Волинь» немає підстав зарахувати до пільгового стажу зазначені періоди роботи, оскільки довідка не відповідає вимогам зразка додатку №5, не зазначено кількість днів, місяців, років пільгового стажу, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка (підставою для видачі довідки зазначено лише книги нарахувань заробітної плати).

Представник ідповідача2 зазначає, що саме відсутністю у позивача необхідного стажу роботи в якості тракториста-машиніста, а саме 20 років, обумовлено рішення ГУ ПФУ в Луганській області від 02.08.2023 №032850004528 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії.

З наведених підстав просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідач1 правом подати відзив на позов не скористався.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 25.07.2023 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком, при цьому в інших відомостях, необхідних для призначення пенсії, вказав про посаду тракториста-машиніста (а.с.82).

02.08.2023 ГУ ПФУ в Луганській області прийняло рішення №032850004528 про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з не підтвердженням необхідного пільгового стажу роботи в якості тракториста-машиніста 20 років (а.с.84).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно із преамбулою Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Частиною першою статті 9 Закону №1058-ІV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 114 Закону №1058-IV врегульовано питання призначення пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Відповідно до пункту 3 частини другої 2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, страхового стажу, з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців.

Зі змісту наведених норм слідує, що умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах з підстави, визначеної пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV, є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста; безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства; досягнення відповідного віку - 55 років, а також наявність необхідного страхового стажу - не менше 29 років 6 місяців, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Таке ж визначення містить і частина 1 статті 24 Закону №1058-IV, яка передбачає, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, до 01.01.2004 стаж роботи підтверджується в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-IV.

Так, приписами статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі Закон №1788-ХІІ) визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж позивача є його трудова книжка. При цьому, лише у разі відсутності трудової книжки або записів в ній органи пенсійного фонду мають право встановлювати трудовий стаж на підставі інших документів.

Так, спірні правовідносини у даній справі виникли у зв`язку з відмовою у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Як встановлено судом, позивачу виповнилось 58 років 15.01.2023, що підтверджено копією його паспорта (а.с.89-91), та 25.07.2023 позивач звернувся до відповідача1 із заявою про призначення за віком на пільгових умовах (а.с.82).

Рішенням ГУ ПФУ в Луганській області від 02.08.2023 №032850004528 відмовлено у призначенні пенсії, оскільки пільговий стаж роботи трактористом-машиністом 20 років не підтверджено (а.с.84). Водночас даним рішенням визначено, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 34 роки 1 місяць 1 день.

Суд не погоджується з твердженням пенсійного органу про відсутність у позивача пільгового стажу роботи трактористом-машиністом з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Додатково в довідці наводяться такі відомості:

стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №7. До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії «тракторист-машиніст», запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення.

Відповідно до пунктів 1, 2, 5 та 6 Основних положень про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1975 року №310, трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів.

Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспів з моменту прийняття їх в члени колгоспу.

У трудову книжку колгоспника вносяться, зокрема: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство в колгоспі: прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, припинення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання.

Всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою.

Згідно із зразком трудової книжки колгоспника, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310, у трудовій книжці колгоспника зазначається в розділі V відомості про трудову участь в загальному господарстві, зокрема прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві та причини невиконання такого річного мінімуму.

Отже, з аналізу наведених норм слідує, що трудова книжка, в якій містяться всі необхідні та точні записи про періоди роботи трактористом-машиністом та безпосередню зайнятість у виробництві сільгосппродукції, є основним документом, що підтверджує стаж роботи. За наявності такої трудової книжки підтверджувати трудовий стаж іншими документами законодавством не вимагається.

З наявної в матеріалах справи копії трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_3 (а.с.21-22) слідує, що позивач:

з 01.07.1982 прийнятий в члени колгоспу «ім.Енгельса» трактористом;

з 01.10.1983 звільнений у зв`язку з призовом в армію;

Водночас з копії трудової книжки НОМЕР_1 (а.с.17-20) вбачається, що ОСОБА_1 :

з 24.01.1986 прийнятий в Горохівському райоб`єднанні «Сільгоспхімія» на роботу трактористом механізованого загону;

Горохівське райоб`єднання «Сільгоспхімія» відповідно до наказу від 28.02.1992 №25 перейменоване на виробниче підприємство по підвищенню родючості ґрунтів «Родючість», а згодом на підставі наказу від 16.04.1996 №5 на відкрите акціонерне товариство «Горохівська «Родючість», що вбачається з довідки ВАТ «Горохівська «Родючість» від 15.04.2008 (а.с.15) та підтверджується записом №3 трудової книжки НОМЕР_1 ;

з 24.02.2004 звільнений з посади тракториста за угодою сторін п.1 ст.36 КЗпП України;

з 26.02.2004 прийнятий трактористом цеху механізації по ІІІ розряду в ТзОВ «Мар`янівська МТС»;

з 21.10.2013 звільнений з посади за угодою сторін п.1 ст.36 КЗпП України;

з 05.10.2017 прийнятий на посаду тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва в ПП «Агро-Експерт-Сервіс»;

з 24.04.2019 звільнений з посади тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва за угодою сторін п.1 ст.36 КЗпП України;

з 09.09.2019 прийнятий на роботу трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва в ТОВ «Агросвіт-Волинь»;

ТОВ «Агросвіт-Волинь» відповідно до протоколу від 03.09.2021 №1/21 реорганізовано у ПрАТ «Агросвіт-Волинь, що також слідує з листа ПрАТ «Агросвіт-Волинь (а.с.9);

з 23.05.2023 звільнений з роботи згідно з п.1 ст.36 КЗпП України.

Архівною довідкою від 26.03.2020 №184/01-38, виданою трудовим архівом Горохівського району Волинської області (а.с.54-55), підтверджуються наступні періоди роботи позивача:

з липня 1982 року по жовтень 1983 року в колгоспі ім.Енгельса, із зазначенням заробітної плати та кількості відпрацьованих днів, без зазначення посади;

з 24.01.1986 по 23.02.2004 трактористом механізованого загону ВАТ «Горохівська «Родючість» із зазначенням заробітної плати на підставі книг її нарахувань, у яких за 1986-1992, 1997 роки записана посада тракторист, за 1993-1996, 1998-2004 роки посада не записана.

Крім того, довідкою від 15.04.2008 №42, виданою ВАТ «Горохівська «Родючість», підтверджено період роботи позивача з 24.01.1986 по 24.02.2004 трактористом-машиністом та безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду (а.с.14).

Довідкою від 14.07.2023 №49, виданою ПП «Агро-Експрес-Сервіс», підтверджено роботу ОСОБА_1 в період з 05.10.2017 по 24.04.2019 на посаді тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва (а.с.8).

Також довідкою від 06.07.2023 №175, виданою ПрАТ «Агросвіт-Волинь», підтверджується пільговий період роботи позивача на посаді тракториста-машиніста с/г виробництва з 09.09.2019 по 23.05.2023 та безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду (а.с.13).

Суд вважає обґрунтованими твердження представника відповідача2 про те, що довідки від 15.04.2008 №42, видана ВАТ «Горохівська «Родючість», та від 14.07.2023 №49, видана ПП «Агро-Експрес-Сервіс», не відповідають вимогам додатку №5 до Порядку №637.

Разом з тим, суд зазначає, що довідка ВАТ «Горохівська «Родючість» від 15.04.2008 №42 видана з врахуванням роз`яснення Міністерства соціальної політики від 20.01.1992 №7 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства», в додатку до якого міститься форма довідки, містить інформацію про зайнятість позивача у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду, а тому підстави для неврахування вказаної довідки відсутні.

Щодо доводів представника відповідача2 про те, що довідка від 06.07.2023 №175, видана ПрАТ «Агросвіт-Волинь», також не відповідає вимогам додатку №5 до Порядку №637, то такі є безпідставними, позаяк форма довідки відповідає зазначеним вимогам.

Таким чином, поданими документами підтверджується пільговий період роботи позивача на посаді машиніста-тракториста та безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в період з 24.01.1986 по 24.02.2004 у ВАТ «Горохівська «Родючість» та в період з 09.09.2019 по 23.05.2023 у ПрАТ «Агросвіт-Волинь».

Водночас період роботи з 01.07.1982 (а не 01.01.1982, як зазначено в позові) по 01.10.1983 у колгоспі ім.Енгельса правомірно не врахований відповідачем2 у пільговий стаж, позаяк із заяви про призначення пенсії від 25.07.2023 (а.с.82) не вбачається подання пенсійному органу копії трудової книжки серії НОМЕР_3 . Вказане підтверджується також відзивом, у якому представник відповідача2 наголосив, що відомості про роботу в зазначений період в трудовій книжці відсутні. Архівна довідка від 26.03.2020 №184/01-38, видана трудовим архівом Горохівського району Волинської області (а.с.54-55), не підтверджує роботу позивача у вказаному колгоспі саме на посаді тракториста та зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду .

Щодо періоду з 05.10.2017 по 24.04.2019 на ПП «Агро-Експрес-Сервіс», то довідкою даного підприємства від 14.07.2023 №49 лише підтверджено роботу ОСОБА_1 на посаді тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва, проте дана довідка не відповідає вимогам додатку 5 до Порядку №637 та не підтверджує безпосередню зайнятість позивача у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду.

Щодо зарахування періоду проходження військової служби з 25.11.1983 по 24.11.1985 до пільгового стажу, то суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни.

Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

З матеріалів справи, а саме: військового квитка серії НОМЕР_2 (а.с.74), слідує, що ОСОБА_1 був призваний на військову службу 25.11.1983 та звільнений 18.11.1985, а не 24.11.1985 (як зазначає позивач).

Оскільки позивач не подав відповідачу2 належних та допустимих доказів того, що на момент призову на військову службу він працював за посадою тракториста-машиніста, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах (трудова книжка серії НОМЕР_3 не була подана), то останнім правомірно не враховано вказаний період до пільгового стажу.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач2 безпідставно не врахував періоди роботи позивача на посаді тракториста-машиніста в період з 24.01.1986 по 24.02.2004 у ВАТ «Горохівська «Родючість» та в період з 09.09.2019 по 23.05.2023 у ПрАТ «Агросвіт-Волинь» до пільгового стажу, дійшовши хибного висновку про відсутність такого стажу взагалі.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення ГУ ПФУ в Луганській області від 02.08.2023 №032850004528 про відмову в призначенні пенсії підлягає визнанню протиправним та скасуванню з наведених вище підстав.

При вирішенні вказаного спору суд зауважує, що згідно з частиною першою статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1) (далі - Порядок №22-1).

При цьому, 30.03.2021 набрала чинності постанова Правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України» (далі - Постанова правління ПФУ №25-1).

Зміни, внесені до Порядку №22-1 на підставі Постанови правління ПФУ №25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01.04.2021.

Запроваджена у зв`язку із змінами, внесеними до Порядку №22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.

Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв`язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку №22-1 заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Згідно з пунктом 4.2 розділу IV Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.3. розділу IV Порядку №22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

За приписами пункту 4.10 розділу IV Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Аналіз наведених вище положень Порядку №22-1 свідчить про наступне:

- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території;

- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п.4.10);

- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.

Так, у межах спірних правовідносин заява позивача про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Луганській області та за результатом її розгляду прийнято спірне рішення.

Суд зауважує, що відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про призначення пенсії, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.

Відтак, з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу IV Порядку №22-1 належним відповідачем у частині позовних вимог щодо зобов`язання призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах є саме ГУ ПФУ в Луганській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглянув заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії та прийняв рішення про відмову у її призначенні.

Натомість, ГУ ПФУ у Волинській області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про відмову у призначенні пенсії, а тому відсутні правові та фактичні обставини для покладання на нього обов`язку щодо прийняття рішення за заявою позивача. Згідно з пунктом 4.10 розділу IV Порядку №22-1 ГУ ПФУ у Волинській області визначено як суб`єкт, який буде здійснювати виплату пенсії позивачу за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання (в разі її призначення).

Враховуючи приписи частини 2 статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до яких повноваженнями щодо обчислення страхового стажу наділені відповідні територіальні органи Пенсійного фонду, питання щодо визначення наявності чи відсутності відповідного спеціального стажу для призначення пільгової пенсії, який безпідставно не врахований при розгляді заяви позивача, належить в даному випадку до виключної компетенції ГУ ПФУ в Луганській області і суд не вправі перебирати на себе такі повноваження.

З урахуванням встановлених обставин справи та норм чинного законодавства, що врегульовують спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково шляхом прийняття рішення про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Луганській області про відмову у призначенні пенсії від 02.08.2023 №032850004528, зобов`язання відповідача2 повторно розглянути заяву позивача від 25.07.2023 про призначення пенсії за віком з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, зарахувавши до пільгового стажу періоди його роботи з 24.01.1986 по 24.02.2004 у ВАТ «Горохівська «Родючість» та в період з 09.09.2019 по 23.05.2023 у ПрАТ «Агросвіт-Волинь», та про відмову у задоволенні решти позовних вимог.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Статтею 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначені вимоги кореспондуються з положеннями частини третьої статті 143 КАС України, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року (справа №810/3806/18, справа №810/2816/18, справа №810/3806/18), від 22 листопада 2019 року (справа №810/1502/18).

У заяві про стягнення судових витрат, яка подана через Електронний суд 18.12.2023 (а.с.108), позивач просить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 1073,60 грн та витрат на правничу допомогу в сумі 5000 грн.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до позовної заяви долучено договір про надання правової допомоги від 16.09.2023 (а.с.110-111), укладений між адвокатським бюро «Олександра Степанюка» та ОСОБА_1 , відповідно до розділу 4 якого вартість надання правової допомоги становить 5000 грн та включає в себе консультацію клієнта 1000 грн, підготовку та подання позовної заяви 4000 грн. Розмір гонорару сплачується протягом 10 робочих днів з дня наступного за днем прийняття рішення у справі.

Детальний акт-опис наданої правової допомоги від 18.12.2023 (а.с.112) містить такі послуги: 16.09.2023 консультація 1000 грн; 26.09.2023 підготовка та подання позовної заяви 4000 грн, всього 5000 грн.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на правову допомогу адвоката суд враховує, що дана справа є справою незначної складності, така категорія адміністративних справ не вимагає від адвоката опрацювання значної кількості нормативних актів при підготовці позову. Також адвокат не вказує кількість затраченого часу, а лише вартість послуг, що унеможливлює встановити співмірність затраченого часу та наданої правничої допомоги.

Враховуючи предмет спору, а також зважаючи на часткове задоволення позову, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Луганській області витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн.

З урахуванням положень підпункту 1 пункту 3 частини другої, частини третьої статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайного характеру належало сплатити 858,88 грн судового збору (0,4 х 2684,00 грн х 0,8, тобто 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року; 0,8 - коефіцієнт для пониження розміру ставки судового збору при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі).

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача2 належить відшкодувати судові витрати, які пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 858,88 грн, при цьому питання про повернення надміру сплаченого судового збору може бути вирішено за клопотанням особи, яка його сплатила.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Луганській області на користь позивача слід стягнути судові витрати у загальній сумі 1858,88 грн, з них 1000 грн - витрати на правничу допомогу адвоката та 858,88 грн судового збору, сплаченого відповідно до квитанції (а.с.23).

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 02.08.2023 №032850004528 про відмову в призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.07.2023 про призначення пенсії за віком з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, зарахувавши до його пільгового стажу періоди роботи з 24.01.1986 по 24.02.2004 у Відкритому акціонерному товаристві «Горохівська «Родючість», з 09.09.2019 по 23.05.2023 у Приватному акціонерному товаристві «Агросвіт-Волинь».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1858 (одна тисяча вісімсот п`ятдесят вісім) гривень 88 копійок.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 );

Відповідач1: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Кравчука, 22В, код ЄДРПОУ 13358826);

Відповідач2: Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (93408, Луганська обл., м.Сєвєродонецьк, вул.Шевченка, 9, код ЄДРПОУ 21782461).

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій