Ухвала

від 28.12.2023 по справі 280/10873/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ

28 грудня 2023 рокуСправа № 280/10873/23 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді АртоузО.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) адвоката Голікової Галини Вікторівни ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про забезпечення позову до подачі позовної заяви

ВСТАНОВИВ:

27 грудня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду через систему «Електроний суд» надійшла заява представника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) адвоката Голікової Галини Вікторівни ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій заявник просить суд:

забезпечити позовну заяву ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними дій щодо автоматичного нарахування сум зі сплати єдиного внеску в інтегрованій картці платника податку та зобов`язання скасування існуючої суми автоматичного нарахування сум зі сплати єдиного внеску в інтегрованій картці платника податку, яка станом на 02.12.2023 за даними електронного кабінету становить 35 588,74 грн.;

зупинити стягнення за виконавчим провадженням №61038778 відкритим відповідно до постанови від 24.01.2020 з виконання вимоги ГУ ДПС у Запорізькій області №Ф-14893-49У від 13.05.2019 про стягнення недоїмки у розмірі 21 030,90 грн. та приєднаним до зведеного виконавчого провадження №62010346, до набрання законної сили судовим рішенням по справі.

В обґрунтування заяви адвокат вказує, що позивач була зареєстрована 13.01.2005 як фізична особа-підприємець, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснено запис за номером: 21030000000005034, за адресою: АДРЕСА_1 . З жовтня 2013 року по липень 2020 року позивач працювала провідним спеціалістом з обслуговування малих корпоративних клієнтів АТ «Перший український міжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829), з березня 2023 року по теперішній час позивач працює на посаді начальника відділу оренди управління комунальної власності та приватизації Департаменту управління активами Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 45013287), що підтверджується відповідно до Індивідуальних відомостей про застраховану особу форма ОК-5 від 26.10.2023 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України, та відповідно до дублікату трудової книжки НОМЕР_3 . 11 жовтня 2023 року позивач не змогла скористатись коштами своєї банківської картки. При звернення до свого банку позивач отримала копію постанови про арешт коштів боржника від 10.10.2023 за виконавчим провадженням №62009197. Позивач має відкритий депозитний рахунок в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», у зв`язку із чим під час здійснення виконавчих дій ймовірне списання грошових коштів. Заявник вказує, що відкриття виконавчого провадження створює очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі щодо оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки). Оскільки факт подання позову не зупиняє дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, то стягнення недоїмки з єдиного внеску Комунарським відділом державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) істотно ускладнить поновлення порушених прав позивача у разі вирішення спору на його користь, та є порушенням права на розпорядження своєю власністю, яке передбачено ст.41 Конституції України. Оскільки протиправність (неправомірність) дій щодо автоматичного нарахування сум зі сплати єдиного внеску в інтегрованій картці платника податку у розмірі 35 588,74 грн. буде встановлена лише судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду позовної заяви позивача, то у разі встановлення протиправності дій і задоволення позовних вимог позивача про зобов`язання скасування існуючої суми автоматичного нарахування сум зі сплати єдиного внеску в інтегрованій картці платника податку у розмірі 35 588,74 грн., їй доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на яке може бути звернено стягнення. Вжиття судом заходів забезпечення позову не порушить прав та законних інтересів відповідача чи інших осіб. Також, заявник зазначає про намір подати до суду позовну заяву про визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Запорізькій області щодо автоматичного нарахування сум зі сплати єдиного внеску в інтегрованій картці платника податку ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 ), та зобов`язання Головне управління ДПС у Запорізькій області скасувати існуючу суму автоматичного нарахування сум зі сплати єдиного внеску в інтегрованій картці платника податку ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 ), яка станом на 02.12.2023 за даними електронного кабінету становить 35 588,74 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 27.12.2023, заяву про забезпечення позову передано судді Артоуз О.О.

Відповідно до ч. 1ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

У зв`язку з відсутністю необхідності надання додаткових доказів чи пояснень з питань забезпечення даного позову, відповідно до ч. 2ст. 154 КАС Українисуд вважає за можливе розглянути його без повідомлення осіб, які беруть участь у справі. Відтак, розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.

У зв`язку із наведеним, на підставі ч. 4ст. 229 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши заяву позивача про забезпечення позову та наведені в обґрунтуванні для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 2 вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Підставизабезпечення позову,передбачені частиною 2статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходівзабезпечення позовубути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

За умовамистатті 151 КАС Українипозов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Обов`язок доведення підстав для вжиття заходів забезпечення позову покладається на заявника (п. 3 ч.1 ст.152 КАС України).

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання судового рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.

Суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також у очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.

Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року у справі №240/37865/21.

Так, із доданих до заяви документів судом встановлено, що в провадженні головного державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) знаходиться виконавче провадження ВП № 61038778 (об`єднаний у виконавче провадження 62010346) з примусового виконання вимоги № Ф-14893-49У, виданої 13.05.2019 ГУ ДПС у Запорізькій області щодо стягнення з ОСОБА_1 недоїмки у розмірі 21030,90 грн.

Постановою державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 06.05.2020 відкрито виконавче провадження № 62009197 щодо стягнення з ОСОБА_1 мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 169,00 грн., яке 06.05.2020 об`єднано із виконавчим провадженням 62010346.

Постановою державного виконавця від 10.10.2023 про арешт коштів у виконавчому провадженні № 62009197 накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 238 гривня (UAH). Копії постанови надіслати банкам, небанківським надавачам платіжних послуг, емітентам електронних грошей, іншим фінансовим установам на виконання та сторонам виконавчого провадження до відома.

За змістом статей1,5 Закону України «Про виконавче провадження»№ 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюютьсяЗаконом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Питання організації, порядку та умов виконання судових рішень і рішень інших органів, що підлягають примусовому виконанню, зокрема звернення стягнення на кошти боржника на рахунках в банках, передбачені якЗаконом № 1404-VIII, так і Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженоюнаказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року(далі - Інструкція).

Відповідно до частини 7статті 26 Закону № 1404-VIIIу разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеномустаттею 56 цього Закону.

Якщо у заяві про відкриття виконавчого провадження не зазначено майно боржника та/або його кошти на рахунках у банківських установах, то у відповідності достатті 36 Закону № 1404-VIIIрозшук майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Частиною першоюстатті 48 Закону № 1404-VIIIвизначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 56 Закону № 1404-VIIIарешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Відповідно до пункту 7 розділу VIII Інструкції, розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, виконавець зобов`язаний винести постанову відповідно до частини першоїстатті 48 Закону № 1404-VIIIпро звернення стягнення на майно боржника, його арешті або вилучені вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення (частини третя та четвертастатті 56 Закону № 1404-VIII).

Крім того, частина восьма розділу VIII Інструкції визначає, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові про накладення арешту зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.

Суд зауважує, що звертаючись до адміністративного суду з клопотанням про забезпечення позову, зацікавлена особа повинна переконливо обґрунтувати, що існує очевидна загроза її правам, свободам чи інтересам, або їх захист стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль або понести відповідні витрати.

Крім того, конкретний спосіб в який позивач просить забезпечити позов має співвідноситись з заявленими позовними вимогами. Заходи забезпечення позову мають бути розумними, обґрунтованими та адекватними заявленим позовним вимогам. Такими заходами має бути забезпечено збалансованість інтересів сторін, а також інших осіб, що беруть участь у справі.

Суд зазначає, що обставини правомірності чи неправомірності оскаржуваної позивачем вимоги, може бути встановлено судом виключно в ході судового розгляду адміністративної справи по суті, при перевірці правомірності відповідного рішення суб`єкта владних повноважень.

Тобто, забезпечення позову у такий спосіб, без дослідження всіх обставин та доказів у справі на даній стадії, зумовить фактичне вирішення судом спору по суті, що не відповідає завданням правового інституту забезпечення позову.

Крім того, у вказаній заяві не було надано належного обґрунтування щодо забезпечення позову в зазначений спосіб, а в наданих матеріалах відсутні очевидні ознаки протиправності спірного рішення відповідача.

Позивач не надав доказів про те, чи містяться у нього на відкритих рахунках кошти. Також, позивач не надав доказів прийняття державним виконавцем рішення про звернення стягнення на кошти боржника.

Окрім того, суд зазначає, що постанова про накладення арешту на кошти боржника винесена не лише на виконання вимоги № Ф-14893-49У від 13.05.2019, яку планується оскаржити позивачем, а й постанов № 59973644 від 06.02.2020 про мінімальні витрати виконавчого провадження та № 59973644 від 05.05.2020 про виконавчий збір.

Правомірність цих постанов, а також дій державного виконавця під час їх винесення позивачем під сумнів не ставиться.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що наведені позивачем обґрунтування заяви про забезпечення позову не свідчать про існування обставин, визначених ч.2ст.150 КАС України, як підстав для забезпечення позову, а отже заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) адвоката Голікової Галини Вікторівни ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про забезпечення позову до подачі позовної заяви -відмовити.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст.ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала виготовлена та підписана 28 грудня 2023 року.

СуддяО.О. Артоуз