Рішення

від 13.11.2007 по справі 29/238-07-5057

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/238-07-5057

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" листопада 2007 р.Справа  № 29/238-07-5057

За позовом: КП „Теплопостачання міста Одеси”

До відповідача: ЖБК „Суворовський-3”

про зобов'язання  укласти договір

Суддя                     Аленін О.Ю.

Представники сторін:

Від позивача: Василенко О.О. за довіреністю;  

Від відповідача: Азанов Ю.В. за довіреністю;

Суть спору: КП „Теплопостачання міста Одеси” звернулось до суду з позовом до ЖБК „Суворовський-3”, в якому просить зобов'язати відповідача укласти договір № 1011 на теплопостачання та викласти пункти 1.; 2.1.; 3.1.5.; 3.2.5.; 3.2.7; 3.2.11.; 4.1.2.; 4.1.6.; 4.2.1.; 4.2.3.; 4.2.5; 5.1.; 5.2; 5.3.; 5.5; 5.6; 6.4.; 6.7.; 7.1.1; 7.2.1; 7.2.3.; 11.1.; п. 2 Додатку № 2, п.1.3. Додатку №3 та п.4 Додатку №3 в редакції КП „Теплопостачання міста Одеси".

Відповідач проти позову заперечує з підстав того, що вимоги позивача суперечать чинному законодавству виходячи з того, що пункти договору розроблені на підставі нормативних актів, які не чинні.  

Ухвалами від 03.08.2007р. та від 03.09.2007р. строк розгляду справи був продовжений відповідно до ст. 69 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши докази які мають значення для справи, - суд встановив:

З метою встановлення між сторонами господарсько-договірних зобов'язань щодо постачання теплової енергії КП "Теплопостачання міста Одеси" направило відповідачеві проект договору № 1011 від 01.11.06 р. Вказаний договір був підписаний відповідачем з протоколом розбіжностей та направлений на адресу позивача. Умови, запропоновані відповідачем в протоколі розбіжностей до договору КП „Теплопостачання міста Одеси" не погодило та відхилило їх, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Оцінивши докази, що мають значення для справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до частин 2, 3, 4 статті 179 Господарського Кодексу України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів, при цьому Кабінет Міністрів України, уповноважені ним органи виконавчої влади можуть у визначених законом випадках затверджувати типові договори. При укладенні деяких господарських договорів сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Пунктом 7 ст. 181 Господарського кодексу України  встановлено, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному  замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона -  виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Відповідно до ч.1 ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Згідно ч.2 ст. 275 ГК України відпуск  енергії  без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Як встановлено розглядом справи з метою встановлення між сторонами господарсько-договірних зобов'язань щодо постачання теплової енергії КП "Теплопостачання міста Одеси" направило відповідачеві проект договору № 1011 від 01.11.06 р. Вказаний договір був підписаний відповідачем з протоколом розбіжностей та направлений на адресу позивача.

Умовами запропонованого проекту договору визначено, що теплопостачальна організація (позивач по справі) бере на себе зобов'язання постачати споживачу (відповідачу по справі) теплову енергію, а споживач зобов'язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбаченими цим договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про теплопостачання»споживачем теплової енергії є  фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору, а  теплопостачальна організація є суб'єктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.

Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що  споживачем є  фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати, житлово-комунальну послугу.

Згідно ч.1 ст. 275 ГК України  за  договором     енергопостачання    енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується

В проекті договору, який позивач просив зобов'язати відповідача укласти, вказаний строк дії з моменту підписання по 31.12.2007р.

Відповідно до частини 2 ст. 187 ГК України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Між сторонами діє попередній договір, за яким відповідачу відпускається позивачем теплова енергія, що підтвердили представники обох сторін в судовому засіданні.

Крім того, спірний проект договору був розроблений на підставі Правил користування тепловою енергією, затверджених наказом Міністерства енергетики України, Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 28.10.1999р. № 307/262, державна реєстрація якого була скасована згідно висновку Міністерства юстиції України № 7/20 від 07.11.2002р.  Отже, проект договору був розроблений з урахуванням Правил, які є нечинними.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198 затверджені Правила користування тепловою енергією. Постанова набрала чинності з 03.10.2007р.

За таких обставин, суд вважає, доводи позивача щодо укладення договору з дати прийняття рішення (13.11.2007р.) до 31.12.2007р. на умовах проекту, що розроблений на підставі не чинних Правил є такими, що не заслуговують на увагу, а укладення такого договору, за таких умов, є недоцільним. Позивач не позбавлений права звернутися до відповідача з новим проектом договору з урахуванням Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198.

Відтак укладення на умовах запропонованих проектів спірного договору між позивачем та відповідачем суперечить діючим законодавчим приписами, а умови договору є такими, що не відповідають чинним на час вирішення справи вимогам закону, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю. Враховуючи приписи ст.ст.. 181, 187 ГК України та висновки до яких дійшов суд, згідно яких судом відхилено редакції проекту договору, що запропоновані сторонами, спірний договір не може вважитись укладеним.

Керуючись ст.ст. 82-85,  ГПК України, суд,-

                                                                   ВИРІШИВ:

В задоволенні позову  відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

           Рішення підписано 19.11.2007 р.

          Суддя                                                                                       Аленін О.Ю.