Рішення

від 28.12.2023 по справі 580/10121/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2023 року справа № 580/10121/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в спрощеному письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЛЕКО» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

27.10.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЛЕКО» (18002, м.Черкаси, вул.О. Дашковича, буд.20; код ЄДРПОУ 33007228) (далі позивач) подало у Черкаський окружний адміністративний суд позов до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663) (далі відповідач) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення (далі - ППР) від 23.06.2023 №0058230406 про нарахування йому штрафу у сумі 7334,50грн на підставі п.124.1 ст.124 Податкового кодексу України.

Додатково просив стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір у розмірі 2684,00грн та розглянути справу у спрощеному провадженні без виклику сторін.

Обґрунтовуючи зазначив, що оскаржуване рішення не відповідає нормам чинного законодавства. Стверджує, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, штрафні санкції не застосовуються.

Ухвалою суду від 01 листопада 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи правилами спрощеного позовного провадження, відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд адміністративної справи за участі представника позивача у порядку загального позовного провадження. Встановлено відповідачу строк тривалістю 15 днів з дня отримання копії ухвали для надання відзиву на позовну заяву.

13.11.2023 від відповідача до суду надійшов відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовної заяви повністю. Обґрунтовуючи зазначив, що за даними інтегрованої картки платника за платежем «Орендна плата з юридичних осіб» (код БК 18010600) станом на 16.01.2021 після поновлення нарахування відповідно до податкового повідомлення-рішення (форма «Р») №0008061403 від 18.07.2019 суми податкового зобов`язання з орендної плати 119077,56грн (основний платіж за 2018 рік) сума податкового боргу склала 104244,95 грн, з якої залишок несплаченої суми основного платежу в розмірі 73344,95 грн, фактично сплачено 06.01.2023, 07.02.2023, 17.03.2023, 13.04.2023, 11.05.2023, 24.05.2023, 25.05.2023 (із затримкою більше 90 днів). За результатами камеральної перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 23.06.2023 №0058230406 про застосування штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань з орендної плати за землю у сумі 7334,50грн, що складає 10 відсотків від суми несвоєчасно сплаченого зобов`язання розміром 73344,95 гривень. Порушення податкового законодавства позивач вчинив у період до 1 березня 2020 року і узгоджену суму податкового зобов`язання з орендної плати за землю на підставі ППР (форма «Р») №0008061403 від 18.07.2019 визначено за звітний період - 2018 рік. Тому вимоги п.52 1 п.11 підрозд.10 розд.ХХ «Інші перехідні положення» ПК України щодо незастосування штрафних санкцій в частині несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов`язання з орендної плати за землю до позивача не застосовуються. Вважає, що спірне ППР прийняв згідно з вимогами чинного законодавства.

22.11.2023 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначив, що порушення ним податкового законодавства полягає у порушенні строків сплати грошового зобов`язання з орендної плати за землю, визначеного відповідачем податковим ППР від 18.07.2019 № 0008061403, а не у порушенні строків сплати орендної плати за землю за 2018 рік, визначеної самим платником. Як наслідок, граничний строк сплати грошового зобов`язання за вказаним ППР з урахуванням процедури його оскарження, почав свій перебіг 08 вересня 2020 року і становив до 21 вересня 2020 року. Тому порушення позивачем податкового законодавства у вигляді несплати протягом граничного строку узгодженого грошового зобов`язання вчинене з 22 вересня 2020 року, тобто у період, за порушення в який штрафні санкції не застосовуються згідно з пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати для допиту свідків, суд вирішив справу розглянути за правилами спрощеного провадження без такого виклику (у письмовому провадженні) за наявними письмовими доказами.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до даних ЄДРПОУ позивач зареєстрований як юридична особа. Основний вид економічної діяльності - «93.19 Інша діяльність у сфері спорту».

Відповідач провів позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по орендній платі за землю за період з 01.01.2018 до 31.12.2018, за результатами якої склав акт перевірки від 20.06.2019 № 217/23-00-14-0307/33007228. Згідно з актом перевірки позивач порушив вимоги п. 288.1, п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України), у результаті чого встановлено заниження податкового зобов`язання по орендній платі за землю до сплати в бюджет за період з 01.01.2018 до 31.12.2018 на загальну суму 119077,56грн.

18.07.2019 відповідач на підставі вказаного вище акту перевірки згідно з пп. 54.3.2 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58 ПК України прийняв ППР №0008061403, яким нарахував позивачу грошове зобов`язання у сумі 148 846,95грн, з яких 119077,56грн - податкове зобов`язання з орендної плати за землю, 29769,39грн - штрафна санкція за заниження податкового зобов`язання. 01.11.2019 позивач подав скаргу до ДПС України, в якій просив його скасувати. Рішенням від 30.09.2019 №3918/6/99-00-08-05-05 скаргу залишено без задоволення.

Тому позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправним і скасувати ППР №0008061403 від 18.07.2019 про збільшення суми його грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб на суму 119077,56 грн та нарахування штрафних санкцій у сумі 29769,39 грн, усього на загальну суму 148846,95 грн. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22.01.2020 року (справа №580/3438/19) відмовлено у задоволенні позову. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2020 року апеляційну скаргу позивача на вказане рішення суду повернуто, а ухвала набрала законної сили 08.09.2020.

16.01.2021 відповідач поновив нарахування, визначене ППР (форма «Р») №0008061403 від 18.07.2019: 119077,56грн - податкове зобов`язання з орендної плати за землю (основний платіж за 2018 рік), 29769,39грн - штрафна санкція.

За результатами камеральної перевірки позивача на підставі акту від 01.06.2023 №5730/23-00-04-06-01/33007228 (далі Акт) встановлено, що порушуючи п.57.3 ст.57 ПК України позивач протягом граничного строку сплати несвоєчасно сплатив узгоджену суму податкового зобов`язання з орендної плати за землю з юридичних осіб відповідно до ППР (форма «Р») №0008061403 від 18.07.2019 (донарахування основного платежу за 2018 рік), а саме терміном сплати 16.01.2021 в сумі 73344,95 грн (залишок несплаченої суми основного платежу), фактично сплачено:

06.01.2023 (платіжне доручення №35681203SB від 05.01.2023) в сумі 10000,0грн;

07.02.2023 (платіжне доручення №36415806SB від 07.02.2023) в сумі 2500,0грн;

17.03.2023 (платіжне доручення №37349138SB від 17.03.2023) в сумі 5000,0грн;

13.04.2023 (платіжне доручення №1242988316224 від 13.04.2023) в сумі 7000,0грн;

11.05.2023 (платіжне доручення №1267927967124 від 11.05.2023) в сумі 10000,0грн;

24,05.2023 (платіжне доручення №24/05/202338963900SB від 24.05.2023) в сумі 21012,0грн;

24.05.2023 (платіжне доручення №24/05/202338963899SB від 24.05.2023) в сумі 8898,65,0грн;

25.05.2023 (платіжне доручення №25/05/2023390073118В від 25.05.2023) в сумі 8934,30 гривень.

Акт відповідач направив позивачу листом з повідомленням про вручення за податковою адресою: вул. Остафія Дашковича, буд.20, м. Черкаси, 18001. Поштове відправлення за номером 1800109967050 вручено 05.06.2023.

За результатами камеральної перевірки відповідач прийняв ППР від 23.06.2023 №0058230406 про застосування штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань з орендної плати за землю у сумі 7334,50грн (10 відсотків від суми несвоєчасно сплаченого зобов`язання розміром 73344,95 гривень) (далі спірне рішення)

Спірне рішення позивач отримав 2706.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №1800110033672.

11.07.2023 позивач звернувся скаргою на спірне рішення відповідача до Державної податкової служби України. 12.09.2023 Державна податкова служба України прийняла рішення №26750/6/99-00-06-03-01-06, яким залишила без змін спірне рішення, а скаргу позивача без задоволення.

Тому позивач звернувся позовною заявою до суду.

Надаючи оцінку спірному рішенню, суд врахував таке.

Абзацом другим статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Підпункт 14.1.156 п.14.1 статті 14 ПК України визначає податкове зобов`язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Відповідно до ст.8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. Податок із орендної плати з юридичних осіб з плати за землю згідно з ст.10 ПК України належать до місцевих податків. Отже, його зарахування здійснюється саме до місцевого бюджету.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1 ст.54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 288.1 ст.288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до п.п.285.1, 285.2 ст.285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно з п.286.2 ст. ст.286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п.287.1 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Згідно з підп. 20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;

Підпунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути:

1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);

2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;

3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;

4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні";

5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу;

6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;

7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу;

8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу;

9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу;

10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу;

11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Суд акцентує увагу, що камеральною перевіркою закон наділяє можливість з`ясувати питання саме своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно з п.76.2 ст.76 ПК України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до п.86.2 ст.86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Зважаючи на зміст стверджуваного відповідачем податкового порушення позивача суд урахував, що граничним строком сплати податкового зобов`язання, визначеного податковим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, є 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 56.15 статті 56 ПК України визначено, що скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні- рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий пункту 56.18 статті 56 Кодексу).

Загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, врегульовані нормами ст.112 ПК України.

Зокрема, особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Особа не може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення інакше, як на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом.

Підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення та стягнення штрафу є податкове повідомлення-рішення, що відповідає вимогам, визначеним пунктом 58.1 статті 58 цього Кодексу.

У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством.

Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

Обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є:

сплив строків давності застосування штрафів за вчинення податкового правопорушення;

вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, або до узагальнюючої податкової консультації та/або до висновку об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права, від якого в подальшому було відступлено;

вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи, які в подальшому було змінено за наслідками перегляду Великою Палатою Верховного Суду;

вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів;

вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей (щодо податкових правопорушень, передбачених статтями 124 і 125-1 цього Кодексу);

вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини оператора поштового зв`язку, інформація про якого міститься в Єдиному державному реєстрі операторів поштового зв`язку, за умови виконання обов`язку, визначеного абзацом другим пункту 49.6 статті 49 цього Кодексу;

вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок виявлення в роботі електронного кабінету технічної та/або методологічної помилки чи технічного збою в роботі електронного кабінету і визнання такої помилки/збою технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або згідно з повідомленням на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або підтвердження її/його існування рішенням суду, якщо порушення були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету. Ненарахування штрафів та/або пені за порушення, що були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету, закріплюється (реалізується) у програмному забезпеченні, яке застосовується для автоматичного розрахунку штрафів та/або пені за порушення податкового законодавства;

самостійне виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, передбачених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що містяться у раніше поданих ним податкових деклараціях та розрахунках (уточнюючих податкових деклараціях та розрахунках), за умови сплати самостійно донарахованих податкових зобов`язань та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу (щодо правопорушення, передбаченого пунктом 123.1 статті 123 цього Кодексу). Невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім - п`ятим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, в частині самостійного нарахування та сплати штрафу, передбаченого цим пунктом, тягне за собою накладення штрафу відповідно до пункту 120.2 статті 120 цього Кодексу;

вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору);

вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла відповідно до консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи, наданої в письмовій або електронній формі, а також до узагальнюючої консультації, зокрема на підставі того, що у подальшому такі консультації були змінені або скасовані;

вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла відповідно до наданого попереднього рішення митного органу про застосування окремих положень законодавства України з питань митної справи, у тому числі в разі, якщо таке рішення в подальшому було відкликано з причин, встановлених пунктами 2, 3 частини сьомої статті 23 Митного кодексу України;

інші випадки звільнення від фінансової відповідальності, передбачені цим Кодексом або Митним кодексом України.

Суд урахував відсутність вказаних вище обставин під час виконання позивачем обов`язків зі сплати узгоджених податкових зобов`язань з орендної плати за землю. Облікові відомості щодо адміністрування такого податку свідчать, що сплата позивачем коштів зарахована в календарній черговості набуття статусу узгоджених податкових зобов`язань. З набуттям статусу узгодженого вказаного вище оспореного в суді ППР виникала недоїмка, внаслідок чого виникло прострочення сплати.

Пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України встановлено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОУЮ-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами- лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Карантин з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19) встановлений Кабінетом Міністрів України з 12 березня 2020 року на всій території України постановою від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом COVID-19» та в подальшому продовжувався Постановами КМУ від 20.05.2020 №392, від 22.07.2020 №641, від 09.12.2020 №1236 (з подальшими змінами) до 30 червня 2023 року.

Отже, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за вказані вище порушення.

Водночас згідно з п.87.9 ст.87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Згідно з п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Суд установив, що грошове зобов`язання з орендної плати за землю відповідач нарахував позивачу за 2018 рік. Позивач порушуючи вказані вище норми несвоєчасно сплатив узгоджену суму податкового зобов`язання з орендної плати за землю з юридичних осіб. Його доводи, що порушення податкового законодавства полягає у порушенні строків сплати грошового зобов`язання з орендної плати за землю, визначеного відповідачем ППР від 18.07.2019 № 0008061403, а не у порушенні строків сплати орендної плати за землю за 2018 рік, визначеної самим платником, не обгрунтовані та не враховані судом, оскільки порушення податкового законодавства позивач допустив у період до 1 березня 2020 року і узгоджену (на підставі вказаного вище рішення суду) суму податкового зобов`язання з орендної плати за землю на підставі ППР (форма «Р») №0008061403 від 18.07.2019, яким визначено за звітний період - 2018 рік. Тому вимоги п.52 1 п.11 підрозд.10 розд.ХХ «Інші перехідні положення» ПК України щодо незастосування штрафних санкцій в частині несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов`язання з орендної плати за землю до позивача не застосовуються.

Згідно з п. 124.1 ст. 124 ПК України, вказаної як підстава застосування штрафу у спірному рішенні, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до ППР (форма «Р») №0008061403 від 18.07.2019 суми податкового зобов`язання з орендної плати 119077,56грн (основний платіж за 2018 рік), сума податкового боргу склала 104244,95 грн, з якої залишок несплаченої суми основного платежу в розмірі 73344,95 грн, який фактично позивач сплатив 06.01.2023, 07.02.2023, 17.03.2023, 13.04.2023, 11.05.2023, 24.05.2023, 25.05.2023, тобто із затримкою більше 30 календарних днів. Отже, позивач підлягає притягненню до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Крім того сукупністю належних, допустимих і достовірних доказів, достатніх вважати відсутньою вину позивача у вчиненні вказаних податкових порушеннях або підстав для звільнення від відповідальності за них, не підтверджено основні доводи позовної заяви. Зазначених вище вимог законодавства відповідач дотримався, адже факти несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов`язань з орендної плати за землю з юридичних осіб позивачем підтверджені, а відсоткове значення штрафу обчислене у вказаних межах з суми несвоєчасно сплачених податкових зобов`язань - 7344,50грн. Тому суд дійшов висновку, що спірне рішення прийняте відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, є правомірним.

Позовні вимоги не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Зважаючи на результат вирішеного спору, відсутні підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 132-139, 244-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЛЕКО» (18002, м.Черкаси, вул.О. Дашковича, буд.20; код ЄДРПОУ 33007228) до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 23.06.2023 №0058230406 про нарахування йому штрафу у сумі 7334,50грн на підставі п.124.1 ст.124 Податкового кодексу України.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з складення його повного тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Повний текст рішення виготовлений і підписаний 28.12.2023.