Рішення

від 04.12.2023 по справі 580/9097/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2023 року справа № 580/9097/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в залі суду адміністративну справу за позовом ПСП Ньютон-Транс до відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

29.09.2023 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ПСП Ньютон-Транс (далі позивач) до відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач 1), Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач 2), в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову від 22.08.2023 №031446 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 грн.

Позов мотивовано тим, що в ході перевірки інспектором не в повній мірі було досліджено наявні під час здійснення перевезення документи, не вірно трактовані положення законодавства і як наслідок було складено акт №031468 від 24.07.2023 проведення перевірки який не відповідає дійсним обставинам справи.

Позивач стверджує, інспектором зроблено хибний висновок щодо відсутності заповнених тахокарт за період з 20.07.2023 по 23.07.2023, оскільки водієм було надано пояснення, що в цей період він знаходився у черговій відпустці, автомобіль весь час знаходився на стоянці підприємства і він не мав доступу до тахографу. Крім того, водієм було надано інспектору для огляду тахокарту від 19.07.2023, яка з 19.07.2023 по 24.07.2023 знаходилась в тахографі з даними про те, що автомобіль в цей період не рухався. Також інспектором було не правильно трактовано положення вимог законодавства щодо обов`язковості наявності бланку підтвердження діяльності водія в даній ситуації.

Крім цього, позивач зазначає, що під час розгляду справи були надані письмові обґрунтування відсутності правових підстав щодо зобов`язання водія під час виконання внутрішніх перевезень мати при собі заповнений бланк підтвердження діяльності водія, оскільки перевезення під час якого будо здійснено перевірку виконувалось у внутрішньому сполученні, тому відсутність бланку підтвердження роботи водія не є порушенням в розумінні ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Ухвалою суду від 04.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження. Також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву.

20.10.2023 відповідач надав суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що відповідно до п.3,3 Інструкції №385 передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР. або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Відповідач зазначає, що 20.12.2010 набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів (ЄУТР), підписаної в Женеві 01.07.1970, в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі відсутності тахокарт надання бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Із наведених вище положень слідує, що водії зобов`язані надавати інспекторам для контролю реєстраційні листки за поточний день та попередні 28 календарних днів, тобто 29 тахокарт.

При цьому, внесеними змінами до положень ЄУТР (поправка №6) передбачено, що у разі, коли водій не керував транспортним засобом, тобто перебував у відпустці, на лікарняному чи з інших причин, автомобільний перевізник складає бланк підтвердження діяльності. Бланк підтвердження діяльності водій повинен надавати під час перевірки представнику уповноваженого контролюючого органу. Такий бланк мають визнавати контрольні органи всіх країн - учасниць ЄУТР.

Отже, факт нездійснення водієм перевезень може бути підтверджений лише Бланком підтвердження діяльності.

Крім того, відповідно до п.6.4 Положення №340 також передбачено, що у разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності. Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. Перевізники зберігають бланк підтвердження діяльності протягом 12 місяців.

Таким чином, з метою перевірки режиму праці та відпочинку водіїв, які керують транспортними засобами обладнаними тахографами, посадовим особам Укртрансбезпеки необхідно здійснити аналіз інформації щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а саме: із заповнених тахокарт у кількості, що передбачена ЄУТР або бланку підтвердження діяльності, а у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом - картки водія чи роздруківки даних роботи тахографа.

Відповідач зазначає, що на момент перевірки водій не надав державному інспектору заповнені тахокарти за 20.07.2023, 21.07.2023, 22.07.2023, 23.07.2023 або бланк підтвердження діяльності за ці дні, який би підтверджував, що в цей період водій не працював, що позбавило працівника Укртрансбезпеки перевірити режим праці та відпочинку водія за попередні 28 днів. Даний факт як водієм на момент перевірки так і позивачем у позові не заперечується.

Серед іншого у відзиві зазначено, що ПСП «НЬЮТОН-ТРАНС» заповнює бланки підтвердження діяльності, Відсутність у момент перевірки вказаного бланку обґрунтовується тим, що законодавством встановлюються вимоги до його оформлення, а саме обов`язково друкований вигляд. Водій вирушаючи у поїздку 24.07.2023 о 06:49 год. не мав змоги забрати бланк, оформлений належним чином та за підписом керівника. Даний бланк підтвердження діяльності було долучено до відзиву на акт.

Таким чином, відповідач вказує, що позивач підтверджує той факт, що перевізником ведуться бланки підтвердження діяльності. В тому числі нібито і вівся бланк підтвердження діяльності водія ОСОБА_1 , за період з 20.07.2023 по 24.07.2023, проте факт його відсутності на момент перевірки пояснює тим, що водій не мав змоги забрати даний бланк перед відправкою в рейс.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суд встановив, що на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок від 20.07.2023 та направлення від 20.07.2023 №012960 посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті здійснено рейдову перевірку транспортного засобу Volvo н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , за наслідками якої складено акт від 24.07.2023 №031468 (далі акт перевірки).

В акті перевірки зазначено, що у водія відсутні заповнені тахокарти за 20.07.2023 23.07.2023, відсутній бланк підтвердження діяльності водія. ТЗ обладнаний цифровим тахографом. Вказане є порушенням наказів МТЗУ від 24.06.2010 №385, від 07.06.2010 №340.

У графі «Пояснення водія про причини порушень» зазначено: «З 20. По 23 липня святкував День народження і не мав доступу до тахографа».

За вказане порушення постановою відповідача від 22.08.2023 №031446 до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 17000,00грн.

Не погоджуючись із цим рішенням позивач звернувся в суд з позовом.

Надаючи правову спірному рішенню, суд врахував таке.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" від 5 квітня 2001 року №2344-III (далі Закон №2344-III).

Статтею 6 Закону №2344-III передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, в т.ч. державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою КМУ від 11.02.2015 №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з п.8 вказаного Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому Постановою КМУ від 08.11.2006 №1567 (далі Порядок №1567), державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Частинами 14, 17 статті 6 Закону №2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

За визначенням, наведеним в абзаці 54 статті 1 Закону №2344-III, рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Пунктами 12, 14 Порядку №1567 передбачено, що рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Суд встановив, що відповідач під час здійснення рейдової перевірки позивача вказаних вимог дотримався.

Згідно з пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Пунктами 16, 17 Порядку №1567 передбачено, що рейдова перевірка може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки.

Суд врахував, що в силу статті 34 Закону №2344-III автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Згідно з ч.1 ст.39 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Відповідно до ч.2 ст.48 Закону №2344-ІІІ документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону №2344-ІІІ з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів відповідно до ч.2 ст.18 Закону №2344-ІІІ має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

На підставі ч.3 наведеної статті положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Згідно з п.1.2 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 01.06.2010 №340 (далі Положення №340) це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.

Пунктом 6.1 Положення №340 встановлено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Згідно з п.1.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 (далі Інструкція №385) встановлено, що ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції №385 адаптація тахографа до транспортного засобу - оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у памяті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VIN-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку, - VRN) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа k, характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу w, ефективного кола шини l, а також показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності). Термін адаптація тахографа до транспортного засобу, за визначенням ЄУТР, - калібрування; контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Згідно із пунктами 3.3, 3.6 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом зокрема: своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом. Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами, а також, наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа. Відповідно п.6.3 Положення №340 водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Аналіз наведених норм вказує на те, що перевізник, який здійснює перевезення вантажним автомобілем з повною масою понад 3,5 тонн, повинен обладнати автомобіль діючим та повіреним тахографом, у разі використання аналогового тахографа, водій транспортного засобу використовує тахокарти, своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; має при собі: заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР.

20.12.2010 набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів (ЄУТР), підписаної в Женеві 01.07.1970, в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі відсутності тахокарт надання бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Відповідно до пункту 6.4 Положення №340 у разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4).

Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Перевізники зберігають бланк підтвердження діяльності протягом 12 місяців.

Із наведених вище положень слідує, що водії зобов`язані надавати інспекторам для контролю реєстраційні листки за поточний день та попередні 28 календарних днів, тобто 29 тахокарт. При цьому, факт нездійснення водієм перевезень може бути підтверджений лише Бланком підтвердження діяльності.

Суд встановив, що у спірних правовідносинах позивач транспортним засобом Volvo н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 здійснював вантажне перевезення за маршрутом: Черкаська обл., м. Золотоноша Хмельницька обл., с. Ружичанка (ТТН від 24.07.2023 №Рб4517).

Разом з тим, згідно з актом, під час перевірки у водія були відсутніми тахокарти за 20.07.2023 23.07.2023, а також відсутній бланк підтвердження діяльності водія.

Суд встановив, що позивач не заперечує відсутність вказаних документів у водія на момент перевірки.

При цьому, відповідно до п.1.3 Положення №340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Тому суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача стосовно обов`язку оформлення та пред`явлення бланку підтвердження діяльності виключно для міжнародних вантажних перевезень.

Враховуючи, що матеріалами перевірки підтверджено відсутність у водія на момент проведення перевірки тахокарт за за 20.07.2023 23.07.2023 або бланку підтвердження діяльності водія, що в свою чергу позивач у позові не заперечує, суд вважає доведеним належними доказами зміст правопорушення, за яке до позивача застосовано штрафні санкції.

Абз.3 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи, що санкція в абз.3 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ передбачає застосування штрафу за відсутність оформлення документів, передбачених законодавством, суд дійшов висновку, що встановлена відсутність у водія позивача тахокарт за за 20.07.2023 23.07.2023 або бланку підтвердження діяльності водія під час здійснення вантажних перевезень є наслідком застосування до нього санкції, передбаченої вказаною нормою.

Тому спірне рішення прийняте в межах та у спосіб, передбачений законодавством, а отже позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, а сплачений позивачем судовий збір поверненню відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ПСП Ньютон-Транс відмовити повністю.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ