Постанова

від 27.12.2023 по справі 380/6637/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/6637/23 пров. № А/857/15614/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Кузьмича С.М., Улицького В.З.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги Адміністрації Державної прикордонної служби України, ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) та ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2023 року у справі №380/6637/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 7 прикордонного Карпатського загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ), Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльність (головуючий суддя першої інстанції Потабенко В.А., місце ухвалення м. Львів, дата складання повного тексту 28.07.2023),-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до 7 прикордонного Карпатського загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (далі відповідач 1, військова частина НОМЕР_2 ), НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) (далі відповідач 2, військова частина НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі відповідач 3, військова частина НОМЕР_1 ), Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі також відповідач 4, Адміністрація ДПС України), в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ), НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), Адміністрації ДПС України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року включно;

- зобов`язати НОМЕР_5 прикордонний Карпатський загін (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2016 року включно та з січня 2017 року по лютий 2018 року включно з урахуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця);

- зобов`язати НОМЕР_3 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з березня 2016 року по квітень 2016 року включно з урахуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця);

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з травня 2016 року по вересень 2016 року включно з урахуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця);

- зобов`язати Адміністрацію ДПС України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з жовтня 2016 року по грудень 2016 року включно з урахуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця).

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що наказами Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 10.06.2022 № 171-ОС припинено (розірвано) контракт та звільнено з військової служби за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та від 09.06.2022 № 180-ОС виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення підполковника ОСОБА_1 . Відповідно до послужного списку ОСОБА_1 та особистих карток грошового забезпечення за період з 2015-2018 рр., позивач проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у спірний у даній справі період: у 7 прикордонному Карпатському загоні ДПС України (військова частина НОМЕР_2 ) з грудня 2015 року по лютий 2016 року включно та з січня 2018 року по лютий 2018 року включно; в НОМЕР_3 прикордонному загоні ДПС України (військова частина НОМЕР_4 ) з березня 2016 року по квітень 2016 року включно; в ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ) з травня 2016 року по вересень 2016 року включно; в Північному регіональному управлінні ДПС України з жовтня 2016 року по грудень 2016 року включно; у Мостиському прикордонному загоні ДПС України (військова частина НОМЕР_6 ) з січня року по грудень 2017 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 № 43 «Про ліквідацію територіальних органів Адміністрації Державної прикордонної служби», постановлено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Адміністрації Державної прикордонної служби за переліком, зокрема Північне регіональне управління Державної прикордонної служби України. Згідно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, 18.05.2021 внесено запис про припинення юридичної особи Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України. Отже, на даний час Північне регіональне управління Державної прикордонної служби України як територіальний орган Адміністрації Державної прикордонної служби є ліквідованим. У той час як відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 №43 «Про ліквідацію територіальних органів Адміністрації Державної прикордонної служби» на Адміністрацію Державної прикордонної служби покладений обов`язок здійснювати функції та повноваження вказаного ліквідованого органу. Як слідує з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 №43, Адміністрацію Державної прикордонної служби зобов`язано забезпечити здійснення функцій і повноважень територіальних органів, що ліквідуються. Отже, постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 №43 визначено передачу функцій і повноважень територіальних органів, що ліквідуються, у тому числі, й Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Адміністрації Державної прикордонної служби.

Також зазначає, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Зважаючи на вищенаведене, Адміністрація Державної прикордонної служби України є правонаступником Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України та повинна виступати відповідачем у даній справі. Окрім того, 29.03.2021 припинено юридичну особу військову частину НОМЕР_6 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) із визначенням правонаступника військову частину НОМЕР_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ).

15.02.2023 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ), НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_4 ) та ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) скеровано адвокатські запити про надання інформації про нараховану та виплачену ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження служби. У разі невиплати просили здійснити її нарахування та виплату. У відповідь на вищезазначені запити ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_2 ), НОМЕР_3 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_4 ) та ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) скерували листи, у яких повідомили, що відповідно розпорядження Голови Державної прикордонної служби України № Т/116-1743 від 03.03.2020 нарахування та виплата належних сум індексації грошового забезпечення за весь період служби проводиться органом, з якого військовослужбовець був .виключений зі списків частини у зв`язку із звільненням з військової служби. Запропонували звернутися у військову частину з якої ОСОБА_1 було звільнено в запас. Бездіяльність відповідачів щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року включно є протиправною. На думку позивача, місяцем, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовим місяцем) є січень 2008 року, а відтак, просить відповідача здійснити нарахування індексації грошового забезпечення.

Позивач вважає, що належним способом захисту прав зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 до лютого 2018 року, з урахуванням базового місяця - січня 2008 року, відтак, звернувся до суду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.07.2023 адміністративний позов задоволено повністю:

-визнано протиправною бездіяльність 7 прикордонного Карпатського загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з січня 2016 року по лютий 2016 року та з січня 2017 року по лютий 2018 року;

-зобов`язано 7 прикордонний Карпатський загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з січня 2016 року по лютий 2016 року та з січня 2017 року по лютий 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходу відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;

-визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з березня 2016 року по квітень 2016 року.

-зобов`язано НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з березня 2016 року по квітень 2016 року включно із застосуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходу відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;

-визнано протиправною бездіяльність 6 прикордонного Волинського загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з травня 2016 року по вересень 2016 року;

-зобов`язано 6 прикордонний Волинський загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з травня 2016 року по вересень 2016 року включно із застосуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходу відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;

-визнано протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з жовтня 2016 року по грудень 2016 року;

-зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з жовтня 2016 року по грудень 2016 року включно із застосуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходу відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Адміністрація Державної прикордонної служби України, ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) та ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_2 ) подали апеляційні скарги, в яких просили скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Адміністрація Державної прикордонної служби України вважає рішення неправомірним та таким, що прийняте внаслідок неповного з`ясування судом обставин справи та неправильним застосуванням норм матеріального права. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує зокрема тим, що відповідно до п.5 Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року за № 533 (далі Положення) Адміністрація Державної прикордонної служби України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ. Крім того зазначає, що відповідно до п. 5 Положення Адміністрація Держприкордонслужби організовує планово-фінансову роботу в апараті Держприкордонслужби, органах Держприкордонслужби, на підприємствах, в установах, що належать до сфери управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку: забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів. З огляду на викладене зазначає, що Адміністрація Держприкордонслужби не є правонаступником ліквідованого Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України, а тому не є належним відповідачем у справі.

ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) вважає рішення таким що винесене з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними, непоґрунтованими і такими що не підлягають до задоволення. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує зокрема тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення не взято до уваги, що розгляд питання про визначення «базових місяців» відноситься до компетенції Відповідача, в межах наданих повноважень.

7 прикордонний Карпатський загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) вважає, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що позивач підпадає під дію пункту 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення для працівників,, яких переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію. Жодний пункт №1078 не містить припису щодо здійснення обчислення індексу інфляції лише з місяця підвищення на законодавчому рівні окладів незалежно від прийняття на роботу та переведення на інші посади, а навпаки пунктом 10-2 визначено окремі категорії переведених та новоприйнятих працівників, відповідно до яких обчислення індексу інфляції необхідно застосовувати залежно від збільшення їх посадового окладу за посадою. Відтак, відповідач 1 просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження згідно положень статті 311 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до витягу з наказу начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 09.06.2022 № 180-ОС «Про особовий склад» виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення підполковника ОСОБА_1 , помічника начальника регіонального управління - начальника сектору запобігання та виявлення корупції, звільненого з військової служби у запас наказом начальника Східного регіонального управління від 04.06.2022 № 171- ОС за підпунктом «г» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з 10.06.2022.

Суд також встановив, що згідно витягу з послужного списку про проходження військової служби підполковника запасу ОСОБА_1 у період з 02.01.2016 по 19.02.2016 проходив військову службу на посаді начальника відділення по роботі з персоналом (з кабінетом професійно-психологічного добору) відділу персоналу НОМЕР_5 прикордонного загону (І категорії) Західного регіонального управління (І категорії) ДПС України.

З 09.12.2016 по 17.05.2018 позивач проходив військову службу на посаді начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_8 » І категорії (тип Б) НОМЕР_9 прикордонного загону (І категорії) Західного регіонального управління (І категорії) ДПСУ, правонаступником якого є війська частина НОМЕР_2 .

Окрім того, 29.03.2021 припинено юридичну особу військову частину НОМЕР_6 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) із визначенням правонаступника військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ).

Також суд встановив, що з 24.03.2016 по 25.04.2016 позивач проходив військову службу на посаді заступника начальника відділу прикордонного контролю штату НОМЕР_3 прикордонного загону (І категорії) Східного регіонального управління (І категорії) ДПС України.

У подальшому, у період з 25.04.2016 по 03.10.2016 позивач проходив військову службу на посаді начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_9 » І категорії (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_1 (І категорії) Північного регіонального управління (І категорії) ДПС України.

З 03.10.2016 по 09.12.2016 позивач проходив військову службу на посаді старшого офіцера сектору з міжнародного співробітництва та прикордонно-представницької роботи Північного регіонального управління (І категорії) ДПС України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 № 43 постановлено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Адміністрації ДПС України за переліком, у тому числі Північне регіональне управління ДПС України та Донецько-Луганське регіональне управління ДПС України.

Північне регіональне управління ДПС України (код ЄДРПОУ 23311352) було припинено 18.05.2021 (номер запису про припинення: 1003051110024008291) внаслідок його ліквідації.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 № 43 «Про ліквідацію територіальних органів Адміністрації Державної прикордонної служби» на Адміністрацію ДПС України покладений обов`язок здійснювати функції та повноваження вказаного ліквідованого органу, а згідно п. 2 вказаної постанови Адміністрацію ДПС України зобов`язано забезпечити здійснення функцій і повноважень територіальних органів, що ліквідуються.

Отже, постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 №43 чітко визначено передачу функцій і повноважень територіальних органів, що ліквідуються, у тому числі й Північного регіонального управління ДПС України, Адміністрації ДПС України.

15.02.2023 представник позивача звернувся з адвокатськими запитами до ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) та НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_4 ) та ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про надання інформації про нараховану та виплачену ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження служби. У разі невиплати просив здійснити її нарахування та виплату.

7 прикордонний Карпатський загін ДПС України листом від 27.02.2023 № 11/3211-Вих повідомив, що інформація про направлення розрахунку індексації грошового забезпечення до органу, з якого було звільнено з військової служби. Також повідомив, що згідно розпорядження Адміністрації ДПС України від 03.03.2020 №Т/116-1743 нарахування та виплата належних сум індексації грошового забезпечення за весь період проходження служби пропонується проводити органом Державної прикордонної служби, з якої військовослужбовець був виключений зі списків частини, у зв`язку із звільненням з військової служби.

З особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 суд встановив, що спірний період індексація грошового забезпечення не нараховувалася та не виплачувалася.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідачів щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення протиправними без застосування січня 2008 року, як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), звернувся до суду з цим позовом.

При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору, оскаржуваним рішенням та доводам апелянтів, що викладені у апеляційних скаргах, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992 військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. У зв`язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.

Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання служби військовослужбовців, а саме межі реалізації ними своїх службових прав у зв`язку з специфікою їх правового статусу, відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством.

Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон № 2011-XII).

Відповідно до приписів ч.ч. 1-4 ст. 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Абзацом 2 ч. 3 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-ХІІ від 03.07.1991 (далі - Закон № 1282-ХІІ).

Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до ст. 4, 6 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі Порядок №1078), який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Відповідно до пункту 11 Порядку №1078, в редакції від 21.06.2012, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078, в редакції від 21.06.2012, у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Для проведення подальшої індексації або здійснення чергового підвищення доходів випереджаючим шляхом обчислення індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком починаючи з наступного за базовим місяця.

09.12.2015 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова № 1013), яка набрала чинності 15.12.2015 та відповідно до пункту 6 цієї постанови застосовується з 01.12.2015.

Цією постановою внесені зміни до пункту 5 Порядку № 1078, абзаци перший шостий якого викладені у такій редакції: «У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку».

В пункті 2 рішення від 09.02.1999 № 1-7/99 Конституційний Суд України зазначив, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

В рішенні від 05.04.2021 № 3-рп/2001 у п. 4 Конституційний Суд України вказав, що закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено ч. 1 ст. 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Суд зауважує, що в рамках функціонування правової системи України недопустимим є поводження з особами у різний спосіб, без об`єктивного та розумного обґрунтування у відносно схожих ситуаціях; відмінність у ставленні є дискримінаційною, якщо вона не має об`єктивного та розумного обґрунтування.

З огляду на вказане, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з грудня місяця 2015 року для військовослужбовців, прийнятих на службу як до цієї дати, так і після, слід застосовувати єдиний підхід у визначенні базового місяця, а саме при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення починаючи з грудня місяця 2015 року обчислення здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення посадового окладу, якщо оклад за посадою, на яку було прийнято військовослужбовця, востаннє підвищувався до дати його прийняття.

Крім того, відповідно до п. 14 Порядку № 1078 роз`яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.

Так, Мінсоцполітики в листі від 28.04.2016 № 201/10/1.37-16 надало роз`яснення щодо індексації заробітної плати, яке полягає в наступному.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починаючи з грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Як приклад в цьому листі зазначено зокрема наступне: «Враховуючи викладене та наведені у листі дані, для працівника, який працює з лютого 2014 року, обчислення індексу споживчих цін має здійснюватись з місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулося у квітні 2012 року, то для визначення суми індексації такому працівнику з грудня 2015 року має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з травня 2012 року».

За приписами Порядку № 1078 місяць, у якому підвищилося грошове забезпечення з урахуванням виплат, що входять до його складу (посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення), є базовим. У разі підвищення військовослужбовцю грошового забезпечення, для визначення базового місяця при проведенні індексації здійснюється порівняння суми підвищення грошового забезпечення та суми індексації, що нараховується в місяці збільшення грошового доходу. При проведенні такого порівняння береться грошове забезпечення до підвищення у розрахунку за повний відпрацьований місяць та величина приросту індексу споживчих цін, на який нараховується індексація. Якщо відбувається підвищення грошового забезпечення на суму меншу, ніж сума індексації, має бути здійснено підвищення грошового забезпечення та додано суму індексації, визначену з урахуванням суми підвищення грошового забезпечення.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 (далі - Постанова № 1294) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Як зазначалося вище, у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абз. 5 п. 5 Порядку № 1078).

Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. При цьому, проаналізувавши вказані вище положення Порядку № 1078 суд зауважує, що зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації. Лише зростання посадового окладу впливає на його початок.

Верховний Суд раніше вже звертав увагу на те, що місяць, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу), є базовим для проведення індексації (пункт 26 постанови від 05.02.2020 у справі №825/565/17).

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 27.04.2021 у справі №380/1513/20.

Верховний Суд в постанові від 22.07.2020 в справі № 400/3017/19 (щодо періоду після з 01.12.2015) зазначив, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100%, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції. При цьому суд погодився, що зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.

Верховний Суд у постанові від 19.05.2022 у справі №200/3859/21 зазначив, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.

Крім того, Верховний Суд зауважив, що порівняльний аналіз законодавства про індексацію грошових доходів дає підстави стверджувати про те, що новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення:

- до 01.12.2015 був місяць прийняття працівника на роботу та місяць збільшення заробітної плати;

- після 01.12.2015 є місяць збільшення тарифної ставки (окладу).

Верховний Суд у постановах від 19.05.2022 у справі №200/3859/21 та від 26.01.2022 у справі №400/1118/21 зауважив, що з аналізу пункту 10-2 Порядку №1078 слідує, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду щодо застосування положень Порядку №1078 у подібних правовідносинах викладені у постановах від 29.11.2021 у справі №120/313/20-а, від 26.01.2022 у справі №400/1118/21, від 20.04.2022 у справі №420/3593/20, від 23.03.2023 у справі №400/3826/21 та ін.

Підстави для відступу від указаної правової позиції відсутні.

Отже, базовий місяць для такої індексації визначається нормативно і відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць базовим, ніж той, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу).

В п. 3 постанови КМУ №1013 від 09.12.2015 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» установлено міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 01.12.2015 розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.

Для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Системно проаналізувавши приписи п.п. 1-3 Постанови КМУ №1013 від 09.12.2015 року, суд дійшов висновку, що приписи цієї Постанови містять визначений перелік осіб на яких розповсюджується її дія, тобто осіб, посадові оклади яких затверджені постановами КМУ переліченими в п. 1, при цьому п/п 3 п. 1 містить виключення з цього кола осіб - крім військовослужбовців.

Також, переліку постанов КМУ, зазначених в п. 1 Постанови КМУ №1013 від 09.12.2015 відсутні такі, що встановлюють посадові оклади військовослужбовців.

З аналізу п. 3 Постанови КМУ №1013 від 09.12.2015 вбачається, що дія п. 3 цієї Постанови поширюється на осіб, посадові оклади яких було збільшено цією постановою в грудні 2015 року, тобто базовим місяцем для проведення індексації їх грошових доходів буде січень 2016 року, що в повній мірі відповідає приписам п. 5 Постанови № 1078.

Верховний Суд у постанові від 26.04.2023 у справі №400/3084/21 зазначив, що як слідує із запроваджених Постановою № 1013 змін, у подальшому з 01.12.2015 почали діяти єдині правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації для всіх працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення чи виходу на роботу. Внаслідок цих змін Порядок № 1078 у редакції, що застосовується з 01.12.2015, не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований підхід до обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації всіх працівників.

Для проведення індексації з 01.12.2015 замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст, а саме, це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таке визначення означеного поняття висновується із системного тлумачення п. 5 Порядку № 1078 у редакції, яка була запроваджена з 01.12.2015.

Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож з 01.12.2015 зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.

У цьому полягає одна з основних відмінностей понять «місяць підвищення доходу» і «базовий місяць», позаяк визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.

Між тим, вилучення терміну «базовий місяць» та запровадження поняття «місяць підвищення доходу» не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у «базовому місяці», так і у «місяці підвищення доходу» індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця. Проте, суд наголошує, що збільшення грошового забезпечення за рахунок преміювання, не впливає на встановлення нового базового місяця (місяця підвищення грошових доходів).

Суд зазначає, що розмір посадового окладу позивача, як і у усіх військовослужбовців затверджено Постановою № 1294, яка набрала чинності з 01.01.2008. Отже, з набранням чинності Постановою № 1294 відбулись зміни розміру тарифних ставок (посадових окладів) відповідних категорій військовослужбовців.

Наступна зміна розміру посадових окладів військовослужбовців відбулася у зв`язку із набранням чинності 01.03.2018 постанови Кабінетом Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704.

Верховний Суд у постанові від 26.01.2022 у справі №400/1118/21 зазначив, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.

З приводу дискреційних повноважень щодо встановлення базового місяці при нарахуванні індексації, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції який зазначив, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». Повноваження ж державних органів щодо визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки.

Вказане також узгоджується з висновком Верховного Суду, у постановах від 29.11.2021 у справі № 120/313/20-а, від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21, від 20.04.2022 у справі № 420/3593/20, від 09.06.2022 у справі № 600/524/21-а, від 20.10.2022 у справі №400/426/21.

При цьому, суд звертає увагу, що з аналізу норм № 1282-ХІІ та Порядку № 1078 слідує, що розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, який виплачував йому грошове забезпечення. Саме на відповідача, за наявності законних підстав, покладається обов`язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення.

Відтак, зважаючи на вищевикладене, підвищення посадових окладів військовослужбовців за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року, що є підставою для встановлення іншого місяця підвищення доходу для проведення індексації, не відбувалося. Тобто, місяць підвищення доходу для нарахування індексації залежить від місяця та року підвищення окладу, що в даному випадку (для позивача) відбулося у січні 2008 року (до 01.03.2018).

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що відповідачі починаючи з грудня 2015 року повинні застосовувати січень 2008 року як місяць підвищення доходу для розрахунку індексації грошового забезпечення, оскільки з грудня 2015 року застосовуються нові єдині підходи щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (заробітної плати), затверджені Порядком № 1078.

Щодо доводів в апеляційній скарзі Адміністрації ДПС України, що позивач з 03.10.2016 по 09.12.2016 проходив військову службу у Північному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України, та Адміністрація Держприкордонслужби не є правонаступником ліквідованого Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України, а тому не є належним відповідачем у справі. Так, відповідач 4, зокрема, зазначив, що належним відповідачем у цій справі є саме Житомирський прикордонний загін ДПС України, як окрема юридична особа, що організовує фінансове забезпечення Північного регіонального управління Держприкордонслужби, а не Адміністрація ДПС України.

З цього приводу суд зазначає таке.

З послужного списку позивача суд встановив, що у період з 03.10.2016 по 09.12.2016 ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді старшого офіцера сектору з міжнародного співробітництва та прикордонно-представницької роботи Північного регіонального управління (І категорії) ДПС України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 № 43 постановлено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Адміністрації ДПС України за переліком, у тому числі Північне регіональне управління Державної прикордонної служби України

Північне регіональне управління Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 23311352) було припинено 18.05.2021 (номер запису про припинення: 1003051110024008291) внаслідок його ліквідації.

Відповідно до вказаної Постанови на Адміністрацію ДПС України покладений обов`язок здійснювати функції та повноваження вказаного ліквідованого органу та зобов`язано забезпечити здійснення функцій і повноважень територіальних органів, що ліквідуються.

Отже, постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 №43 чітко визначено передачу функцій і повноважень територіальних органів, що ліквідуються, у тому числі й Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України.

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права.

Зважаючи на вищенаведене, суд першої інстанції правильно зазначив, що Адміністрація ДПС України є правонаступником Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України та повинна виступати відповідачем у даній справі.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувались ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, однак за виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 13.03.2019 у справі № 524/4478/17 та від 20.02.2019 у справі №826/16659/15.

Правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Наведені висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 2а-23895/09/1270.

У такому випадку також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама по собі має бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

Разом із тим, необхідно виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичним (компетенційним) адміністративним (публічним) правонаступництвом - є врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок: ліквідації органу або ж посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Процесуальним адміністративним (публічним) правонаступництвом - є унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді 1-ї, апеляційної та касаційної інстанції (окрім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити у судовий процес як сторона чи третя особа.

При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено те, що орган державної влади та/або орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суду слід залучити до участі у справі їх правонаступників.

У разі ж відсутності правонаступників суду необхідно залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач залучається інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого передані (або належать) функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

Тобто, коли відбувається публічне правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції) від одного суб`єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення вибувшого із публічних правовідносин суб`єкта владних повноважень як юридичної особи.

З огляду на вищевикладене, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень.

Наказом Адміністрації ДПС України №1 05 від 11.12.2019 Північне регіональне управління Державної прикордонної служби України було зараховано на фінансове забезпечення з 01.01.2020 до 9 прикордонного загону. Тобто, вказаним наказом на ІНФОРМАЦІЯ_10 (на даний час НОМЕР_10 прикордонний загін) покладено обов`язок щодо нарахування та виплати грошового забезпечення особовому складу Північного регіонального управління, яке перебувало на стадії ліквідації.

Відповідно п. п. 3, 7 Розділу І «Загальні положення» Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 за № 854/32306, грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.

Грошове забезпечення, що належить військовослужбовцю і своєчасно не виплачено йому або виплачено в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.

Отже, у період проходження служби (з 03.10.2016 по 09.12.2016) позивач не перебував на фінансовому забезпеченні у НОМЕР_10 прикордонному загоні і бездіяльність, яку оскаржує позивач (нарахування грошового забезпечення без його індексування), допустило Північне регіональне управління у спірний період, а тому відповідачем є правонаступник останнього - Адміністрація ДПС України.

Зважаючи на викладене у сукупності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачі протиправно не здійснювали нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення.

Таким чином, доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Адміністрації Державної прикордонної служби України, ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) та ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2023 року у справі №380/6637/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді С. М. Кузьмич В. З. Улицький