Ухвала

від 21.12.2023 по справі 758/11332/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

представника власника майна ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2023 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 09.10.2023 залишено без задоволення клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12023100070001636 від 03.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора та накласти арешт на майно, а саме: 156 системних блоків комп`ютерів; 171 комп`ютерних моніторів; 62 мобільних телефони; 58 ноутбуків; 11 SSD-накопичувачів; 81 сім-карти; 2 банківські карти «Моnobаnк» із номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 ; Флеш-накопичувач чорного кольору із написом «Вся инфа»; Micro SD 32 GB Kingmax; 7 блокнотів із чорновими записами; 68 аркушів а4 із друкованим текстом; 8 папок із документами; Мобільний телефон Iphone 8 ІМЕІ НОМЕР_3 із номером телефону НОМЕР_4 ; Конверт із написом « ОСОБА_7 » із 2125 грн усередині, а саме: 10 купюр номіналом 200 грн., 2 купюри номіналом 50 грн.,

---

Справа № 758/11332/23 Слідчий суддя - ОСОБА_8

Апеляційне провадження № 11-сс/824/6657/2023 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

1 купюра номіналом 20 грн., 1 купюра номіналом 5 грн.; Конверт із написом «ОСОБА_15» із 2960 грн. усередині, а саме: 5 купюр номіналом 500 грн., 2 купюри номіналом 200 грн., 1 купюра номіналом 50 грн., 1 монета номіналом 10 грн.; Конверт із написом «Потеряшки;С» із 4556 грн. усередині, а саме: 1 купюра номіналом 1000 грн., 6 купюр номіналом 500 грн., 2 купюри номіналом 200 грн., 1 купюра номіналом 100 грн., 1 купюра номіналом 50 грн., 6 купюр номіналом 1 грн., 3 гривні монетами.

В апеляційній скарзі прокурор вказував на наявність обґрунтованої підозри, а також на те, що вищевказане майно постановою слідчого Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві від 22.09.2023 визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, оскільки інформація, яка міститься на ньому, має значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та має сліди кримінального правопорушення.

Слідчим суддею не взято до уваги те, що у вилучених в ході обшуку речах та документах можуть міститися відомості, які мають значення для кримінального провадження, зокрема щодо діяльності незаконного колл-центру, який спеціалізується на отриманні коштів злочинним шляхом з громадян України, здійснюючи незаконні операції з використанням електронно-обчислювальної техніки.

Крім того, вилучена мобільний техніка обладнана системою логічного захисту, доступ до якого обмежено, а тому проведення огляду наразі неможливо, що свідчить про необхідність залучення відповідних спеціалістів для можливості призначення відповідної комп`ютерно-технічної експертизи.

На переконання прокурора, вилучена техніка є знаряддям та засобом вчинення кримінального правопорушення, а також на ній збереглися сліди кримінального правопорушення.

Метою накладення арешту є збереження речових доказів. В ході проведення досудового розслідування встановлено наявність достатніх підстав вважати, що вилучені речі та документи під час обшуку повністю відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Прокурор у судове засідання не прибув, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, клопотань про відкладення судового засідання не подавав та причини неявки суду не повідомив.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності прокурора.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку представника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ФОП ОСОБА_9 та ФОП ОСОБА_10 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів клопотання, Слідчими слідчого відділу Подільського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12023100070001636 від 03.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Згідно даних клопотання, досудове розслідування кримінального провадження розпочато на підставі заяви Народного депутата України ОСОБА_11 , про те, що невстановлені особи, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , організували діяльність «ботоферми», куди перераховують грошові кошти отримані від громадян України шляхом обману (шахрайство) та які перераховують на користь держави агресора.

В поясненні від 03.08.2023 Народний депутат України ОСОБА_11 повідомив, що він є головою тимчасової слідчої комісії.В ході діяльності тимчасової слідчої комісії, була отримана інформація від невідомої особи, про діяльність незаконного колл-центру, який спеціалізується на отриманні коштів злочинним шляхом з громадян України та Європейського Союзу, а саме здійснюючи незаконні операції з використанням електронно-обчислювальної техніки, який розміщено за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того встановлено, що 21.09.2023 о 13:08, надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що народний депутат ОСОБА_12 повідомив, що в бізнес центрі здійснюють незаконну діяльність у сфері фінансових послуг та ринків фінансових послуг, які здійснюються з використанням інформаційних, електронних комунікацій та мереж.

Водночас слідством встановлено, що відповідно до інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, нежитлове приміщення площею 2493,2 кв.м., за адресою: м. Київ, Хорива, буд. 55 літ (Б) належить на праві приватної власності ТОВ «СВАРОГ КАПІТАЛ» код ЄРДПОУ 37820210.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 21.09.2023 надано дозвіл на проведення обшуку в нежитлових приміщеннях першого та другого поверхів будинку АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ТОВ «СВАРОГ КАПІТАЛ».

Згідно даних протоколу обшуку від 21.09.2023, цього ж дня проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено: 156 системних блоків комп`ютерів; 171 комп`ютерних моніторів; 62 мобільних телефони; 58 ноутбуків; 11 SSD-накопичувачів; 81 сім-карти; 2 банківські карти «Моnobаnк» із номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 ; Флеш-накопичувач чорного кольору із написом «Вся инфа»; Micro SD 32 GB Kingmax; 7 блокнотів із чорновими записами; 68 аркушів а4 із друкованим текстом; 8 папок із документами; Мобільний телефон Iphone 8 ІМЕІ НОМЕР_3 із номером телефону НОМЕР_4 ; Конверт із написом « ОСОБА_7 » із 2125 грн усередині, а саме: 10 купюр номіналом 200 грн., 2 купюри номіналом 50 грн., 1 купюра номіналом 20 грн., 1 купюра номіналом 5 грн.; Конверт із написом «ОСОБА_15» із 2960 грн. усередині, а саме: 5 купюр номіналом 500 грн., 2 купюри номіналом 200 грн., 1 купюра номіналом 50 грн., 1 монета номіналом 10 грн.; Конверт із написом «Потеряшки;С» із 4556 грн. усередині, а саме: 1 купюра номіналом 1000 грн., 6 купюр номіналом 500 грн., 2 купюри номіналом 200 грн., 1 купюра номіналом 100 грн., 1 купюра номіналом 50 грн., 6 купюр номіналом 1 грн., 3 гривні монетами.

Постановою слідчого Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_13 від 22.09.2023 вилучене в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

22.09.2023 прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_14 звернувся до слідчого судді Подільського районного суду міста Києва із клопотанням, в якому просив накласти арешт на майно, вилучене21 вересня 2023 року у ході обшуку нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 156 системних блоків комп`ютерів; 171 комп`ютерних моніторів; 62 мобільних телефони; 58 ноутбуків; 11 SSD-накопичувачів; 81 сім-карти; 2 банківські карти «Моnobаnк» із номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 ; Флеш-накопичувач чорного кольору із написом «Вся инфа»; Micro SD 32 GB Kingmax; 7 блокнотів із чорновими записами; 68 аркушів а4 із друкованим текстом; 8 папок із документами; Мобільний телефон Iphone 8 ІМЕІ НОМЕР_3 із номером телефону НОМЕР_4 ; Конверт із написом « ОСОБА_7 » із 2125 грн усередині, а саме: 10 купюр номіналом 200 грн., 2 купюри номіналом 50 грн., 1 купюра номіналом 20 грн., 1 купюра номіналом 5 грн.; Конверт із написом «ОСОБА_15» із 2960 грн. усередині, а саме: 5 купюр номіналом 500 грн., 2 купюри номіналом 200 грн., 1 купюра номіналом 50 грн., 1 монета номіналом 10 грн.; Конверт із написом «Потеряшки;С» із 4556 грн. усередині, а саме: 1 купюра номіналом 1000 грн., 6 купюр номіналом 500 грн., 2 купюри номіналом 200 грн., 1 купюра номіналом 100 грн., 1 купюра номіналом 50 грн., 6 купюр номіналом 1 грн., 3 гривні монетами.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 09.10.2023 залишено без задоволення клопотання прокурора з тих підстав, що прокурором не доведено наявність підстав вважати, що майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Дослідивши доводи клопотання прокурора та матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що встановлені у даному кримінальному провадженні фактичні обставини кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, за яким здійснюється досудове розслідування, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого висновку, що вилучене за адресою: м. Київ, вул. Хорива, буд. 55 літ (Б), майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки вказане майно могло бути знаряддям вчинення злочинних дій, зберегти на собі сліди або відомості, які мають значення для кримінального провадження, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для його арешту як речового доказу з метою збереження.

Крім того, постановою слідчого вищевказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12023100070001636.

Колегія суддів не погоджується з висновком слідчого судді в оскаржуваній ухвалі про те, що клопотання прокурора не містить обґрунтування на підтвердження наявності підстав для накладення арешту на вказане майно та його відповідності ознакам речових доказів.

Як постанова старшого слідчого про визнання майна речовим доказом, так і клопотання прокурора про арешт майна, з посиланням на встановлені у кримінальному провадженні фактичні обставини кримінального правопорушення, містять відповідні мотиви та підстави на обґрунтування висновку про відповідність такого майна ознакам речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, зокрема посилання на те, що зазначене майно може бути знаряддям вчинення злочинних дій, зберегти на собі сліди або інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюється під час кримінального провадження.

На переконання колегії суддів, прокурором у клопотанні, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України доведено, що існують правові підстави для накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження вказаного майна як речових доказів, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може бути знищене, приховане, передане чи відчужене.

З огляду на положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Посилання слідчого судді на те, що станом на день розгляду клопотання про арешт майна прокурором не надано відомостей про проведення огляду вилученого майна, не може бути підставою для відмови у задоволенні клопотання.

Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України, прокурор, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

З урахуванням наведеного, на переконання колегії суддів, слідчий суддя дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для накладення арешту на майно, вилучене 21.09.2023 у ході проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. Хорива, буд. 55 літ (Б).

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.

Колегією суддів не встановлено невідповідності клопотання прокурора про арешт майна вимогам ст.ст. 170, 171 КПК України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає обгрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що слідчий суддя дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга прокурора - задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про задоволення клопотання прокурора, оскільки останнім в повній мірі доведено необхідність накладення арешту на вищевказане майно з метою забезпечення його збереження як речових доказів у кримінальному провадженні.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2023 року, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 21 вересня 2023 року у ході обшуку нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 156 системних блоків комп`ютерів; 171 комп`ютерних моніторів; 62 мобільних телефони; 58 ноутбуків; 11 SSD-накопичувачів; 81 сім-карти; 2 банківські карти «Моnobаnк» із номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 ; Флеш-накопичувач чорного кольору із написом «Вся инфа»; Micro SD 32 GB Kingmax; 7 блокнотів із чорновими записами; 68 аркушів а4 із друкованим текстом; 8 папок із документами; Мобільний телефон Iphone 8 ІМЕІ НОМЕР_3 із номером телефону НОМЕР_4 ; Конверт із написом « ОСОБА_7 » із 2125 грн усередині, а саме: 10 купюр номіналом 200 грн., 2 купюри номіналом 50 грн., 1 купюра номіналом 20 грн., 1 купюра номіналом 5 грн.; Конверт із написом «ОСОБА_15» із 2960 грн. усередині, а саме: 5 купюр номіналом 500 грн., 2 купюри номіналом 200 грн., 1 купюра номіналом 50 грн., 1 монета номіналом 10 грн.; Конверт із написом «Потеряшки;С» із 4556 грн. усередині, а саме: 1 купюра номіналом 1000 грн., 6 купюр номіналом 500 грн., 2 купюри номіналом 200 грн., 1 купюра номіналом 100 грн., 1 купюра номіналом 50 грн., 6 купюр номіналом 1 грн., 3 гривні монетами.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

.