Ухвала

від 26.12.2023 по справі 753/19658/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

26 грудня 2023 року

м. Київ

провадження № 22-з/824/1631/2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Мазурик О. Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Желепи О. В., Немировської О. В.,

за участю секретаря Ратушного А. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАВІС-КІНО" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет 1+1" - Здоровця Сергія Вікторовича

про ухвалення додаткового рішення

у цивільній справі №753/19658/21 Дарницького районного суду м. Києва

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАВІС-КІНО" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет 1+1"

про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 24 липня 2023 року позов задоволено частково.

Постановою Київського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року апеляційну скаргу відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАВІС-КІНО" (далі - ТОВ "ГРАВІС-КІНО") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет 1+1" (далі - ТОВ "Інтернет 1+1") задоволено. Скасовано рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.

19 грудня 2023 року відповідачі: ТОВ "ГРАВІС-КІНО" та ТОВ "Інтернет 1+1", діючи через свого представника Здоровця С. В., подали заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просили здійснити розподіл витрат на професійну правничу допомогу, які понесені під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

21 грудня 2023 року від представника позивача ОСОБА_3 надійшли письмові заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просив відмовити в задоволенні заяви в повному обсязі.

Заперечення мотивовані тим, що апеляційну скаргу та заяву про стягнення витрат на правничу допомогу подали лише двоє з трьох відповідачів; відповідачі не можуть просити стягнути "гонорар успіху" за першу інстанцію, так як в першій інстанції не ухвалено рішення про відмову в задоволенні позову та при цьому слід відмежовувати "гонорар успіху" та інші фактичні витрати на правничу допомогу; не надано детального опису робіт, не зазначено витраченого часу, зусиль, що надасть можливість зрозуміти, за який об`єм роботи виникає "гонорар успіху" та чи є він співрозмірним; стягнення саме "гонорару успіху" необґрунтовано належним чином.

Представник заявників: ТОВ "ГРАВІС-КІНО" та ТОВ "Інтернет 1+1" - Здоровець С. В. в судове засідання не з`явився. В поданій заяві про ухвалення додаткового рішення представник заявників Здоровець С. В. просив проводити розгляд справи без його участі.

Представник позивача - ОСОБА_3 в судовому засіданні проти заяви заперечував, просив відмовити в її задоволенні.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення за відсутності представника заявників.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Київського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року задоволено апеляційні скарги ТОВ "ГРАВІС-КІНО" та ТОВ "Інтернет 1+1", скасовано рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог до цих відповідачів та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.

Звертаючись 19 грудня 2023 року до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, відповідачі - заявники, діючи через свого представника Здоровця С. В., просили розподілити витрати на професійну правничу допомогу, понесені при розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанцій.

Частиною 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесення витрат відповідачі надали суду наступні докази: Договір про надання правової (правничої) допомоги від 05.08.2019, укладений між ТОВ "Інтернет 1+1" та адвокатом Здоровцем С. В.; Договір про надання правової (правничої) допомоги від 05.08.2019, укладений між ТОВ "ГРАВІС-КІНО" та адвокатом Здоровцем С. В. та по Додатку №1 від 05.08.2019 до кожного з двох договорів.

В пункті 3.1. кожного з Договорів від 05.08.2019 сторони погодили, що гонорар виконавця за цим Договором складається з "гонорару успіху", розмір та порядок сплати якого встановлюється Додатками до цього Договору, які є його невід`ємною частиною.

В Додатках №1 до кожного з Договорів про надання правової (правничої) допомоги від 05.08.2019, сторони, окрім іншого, узгодили розмір та порядок сплати виконавцю гонорару за надані послуги, зокрема за немайнові вимоги у цивільній справі: 50 000 грн за результатами розгляду справи в суді першої інстанції за умови прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позовних вимог; 25 000 грн за результатами розгляду справи в суді апеляційної інстанції за умови прийняття судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Звертаючись до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, Здоровець С. В. посилаючись на те, що судом апеляційної інстанції скасовано рішення суду та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, а тому з позивача підлягають стягненню на користь ТОВ "Інтернет 1+1" та ТОВ "ГРАВІС-КІНО" понесені як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції витрати на правничу допомогу, які складаються з "гонорару успіху".

З наведеного слідує, що заявники простять стягнути саме "гонорар успіху", як за першу так і за апеляційну інстанції, а не фактичні витрати на правничу допомогу.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції не є рішенням про відмову в задоволенні позовних вимог.

Навпаки, рішенням суду першої інстанції визнано інформацію недостовірною та зобов`язано її спростувати, внаслідок чого відповідачі: ТОВ "ГРАВІС-КІНО" та ТОВ "Інтернет 1+1" подали апеляційні скарги.

З наведеного слідує, що відповідачі не можуть ставити вимогу про відшкодування витрат на правничу допомогу у вигляді "гонорару успіху" в суді першої інстанції, оскільки за умовами їхніх Додатків №1 від 05.08.2019 до Договорів про надання правової (правничої) допомоги від 05.08.2019, для отримання "гонорару успіху" в першій інстанції, необхідною умовою є ухвалення судом рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Таким чином, відповідачі: ТОВ "ГРАВІС-КІНО" та ТОВ "Інтернет 1+1" позбавлені права на отримання "гонорару успіху" в суді першої інстанції.

Щодо вимог про витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно практики Верховного Суду, «гонорар успіху» є складовою частиною гонорару адвоката за надання правової допомоги. Відповідно, до «гонорару успіху» повинні застосовуватись загальні вимоги, щодо відшкодування витрат на правову допомогу.

Так, відповідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Проте, жодний з відповідачів не надали детального опису робіт (наданих послуг) як вимагає ч. 3 ст. 137 ЦПК України. А зазначення лише окремих сум для стягнення, не є детальним описом робіт (наданих послуг).

Крім того, матеріали справи, не містять жодного Акту виконаних робіт (наданих послуг) відповідачів.

Верховний Суд в постанові від 21.07.2020 у справі №915/1654/19 зазначив, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Проте, відповідачами, окрім опису робіт, що вимагається вищезазначеною ст. 137 ЦПК України, не надали також інформації про час, обсяг та інтерес до справи, з врахуванням чого суд має визначити співрозмірність витрат на правничу допомогу та "гонорару успіху".

В додатковій постанові від 27.09.2022 у справі №910/3547/21 Верховний Суд сформулював висновок, згідно якого відмовив у частині стягнення «гонорару успіху», оскільки він не відповідає критерію розумності, такі витрати не мають характеру необхідних, не співрозміріні із виконаною роботою в суді касаційної інстанції, а їх відшкодування за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини цієї справи матиме надмірний характер.

Верховний Суд в постанові від 08.03.2023 у справі №873/52/22 дійшов висновку про необхідність відмовити у стягненні "гонорару успіху" через те що справа не вимагає значних затрат часу та зусиль, а адвокат є постійним учасником такої категорії справ.

Аналогічно, у даній справі, що переглядається, адвокат відповідачів не зазначив, що для підготовки апеляційних скарг, йому потрібно було значного часу та зусиль. Також адвокат відповідачів Здоровець С. В. є постійним учасником такої категорії справ, а саме про спростування інформації, надає постійно послуги тим же відповідачам в даній категорії справ про спростування інформації, захист честі, гідності та ділової репутації, що підтверджується загальнодоступною та загальновідомою інформацією з офіційного сайту Судової влади України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зазначила: "З урахуванням практики ЄСПЛ не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність".

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається з матеріалів справи та вже вказувалося вище, в якості доказів понесення витрат на правничу допомогу, відповідачі надали в суд першої інстанції Договори про надання правової допомога та Додатки до них, в яких зазначено вартість гонорару. Інші докази на понесення відповідачами витрат на правничу допомогу, як то платіжні доручення, акти виконаних робіт, в яких би містилася інформація про виконані роботи (послуги) тощо, до суду не надано.

Ураховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачами не доведено належними доказами, що визначений в договорі розмір "гонорару успіху" відповідає вимогам критерію розумності, має характер необхідних та є співрозмірним із виконаною адвокатом роботою, оскільки відповідачами не надано детального опису виконаних робіт, а лише зазначено фактичний розмір "гонорару успіху".

Крім того, колегія суддів враховує, що звертаючись до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, представник відповідачів Здоровець С. В. в прохальній частині заяви не виклав конкретних вимог, а саме не зазначив суму та розрахунок таких витрат на правничу допомогу. Разом з тим, прохальна частина заяви сторони про розподіл судових витрат має містити вимогу про відшкодування судових витрат (ухвала Верховного Суду від 04.08.2021 у справі №759/2921/19).

Отже, знайшли своє підтвердження доводи позивача, викладені в запереченнях на заяву, про необґрунтованість заяви про ухвалення додаткового рішення та неспівмірність заявлених витрат з виконаною роботою.

За наведених обставин, коли: апеляційну скаргу та заяву про стягнення витрат на правову допомогу подали лише двоє з трьох відповідачів; відповідачі не можуть просити «гонорар успіху» за першу інстанцію, так як перша інстанція не є рішенням про відмову у задоволені позову; відповідачі не надали детального опису робіт, не зазначили потрачений час, зусилля, щоб розуміти, за який об`єм роботи виникає «гонорар успіху», ти чи є він співрозмірним; стягнення саме «гонорару успіху» не є обґрунтовано належним чином; представник відповідачів є адвокатом,я кий здійснює постійне представництво інтересів відповідачів в таких же категоріях справ, що не створює для нього додаткових зусиль та додаткового часу у підготовці документів в даній справі; відповідачі не надали жодних доказів понесення ними будь-яких витрат на правничу допомогу, в тому числі оплати "гонорару успіху" та не були позбавлені можливості звернення до суду із даною заявою після здійснення даних розрахунків; зазначений розмір "гонорару успіху" є значно завищеним, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для відмови в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.

За приписами ст. 270 ЦПК України суд постановляє ухвалу про відмову в ухваленні додаткового рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 137, 141, 268, 270, 389 ЦПК України

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАВІС-КІНО" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет 1+1" - Здоровця Сергія Вікторовича про ухвалення додаткового рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Повний текст ухвали складено 28 грудня 2023 року.

Головуючий О. Ф. Мазурик

Судді О. В. Желепа

О. В. Немировська