Постанова

від 28.12.2023 по справі 500/4940/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 500/4940/23 пров. № А/857/20491/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Гінди О.М., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РКК Альянс» на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року, головуючий суддя Чепенюк О.В., ухвалене у м. Львові, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РКК Альянс» до Тернопільської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2023 року позивач ТзОВ «РКК Альянс» звернулося в суд з позовом до Тернопільської митниці, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2023/000052/2 від 20.07.2023 року, №UA403020/2023/000211/1 від 21.07.2023 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що підставою для прийняття оскаржуваних рішень фактично є розбіжності щодо місця завантаження товару відображених в документах поданих декларантом. Такі розбіжності в документах не можуть бути підставою для не визнання відповідачем митної вартості товару за ціною договору, адже такі розбіжності не впливають на числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларантом позивача було надано усі документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України, які давали можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом, наявність розбіжностей в частині місця завантаження товару жодних чином не впливає на складові митної вартості товару.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, Товариства з обмеженою відповідальністю «РКК Альянс» оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тими ж доводами, що зазначались ним у поданому адміністративному позові, однак безпідставно не взяті до уваги судом попередньої інстанції.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 04.05.2023 року ТзОВ «РКК Альянс» (покупець) уклало з компанією Claas Polska SP Z.O.O. (продавець) контракт №04/05/23, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов`язувався розмістити та передати у власність покупця, а покупець прийняти та виплатити на умовах EXW Kutno, Польща відповідно до правил Інкотермс 2020, узгоджених сторонами в замовленнях про закупівлю, що є невід`ємною частиною цього контракту, вживане сільськогосподарське обладнання. Товар купується покупцем з метою подальшого продажу на території України (пункт 1.4 контракту).

Пунктом 2.1 договору визначено, що загальна сума контракту до оплати покупцем є сумою цін замовлень на закупівлю.

Замовлення на закупівлю за цим договором повинні бути складені за формою, встановленою в додатку №1 до цього контракту (пункт 2.2 контракту).

Відповідно до цього договору ціна визначена в євро (EUR) і включає місце завантаження товарів EXW (згідно з додатком) на термін Інкотермс 2020, включаючи експортну упаковку та марки товарів. Тара та пакувальний матеріал є безповоротними та не є предметом вторинного використання (пункт 2.3 контракту).

Купівельна ціна предметів постачання, наведена в додатках до даного договору (пункт 2.4 контракту).

Згідна з умовами пункту 3.1 договору продавець інформує покупця електронною поштою про наявність товару на складі і його готовності до відвантаження. Продавець виставляє рахунок на суму в розмірі 100% від загальної вартості замовлення покупця, покупець повинен сплатити рахунок (100% від загальної вартості замовлення) протягом 5 робочих днів. Продавець повинен підтвердити покупцю утримання оплати електронною поштою.

Продавець замовляє транспортні засоби і після отримання від покупця 100% оплати загальної суми замовлення (пункт 3.2 контракту).

Пунктом 4.5 контракту передбачено, що разом з товаром продавець зобов`язаний передати покупцю: комерційний інвойс, пакувальний лист, сертифікат відповідності товару, міжнародну транспортну накладну.

Покупець повинен сплатити продавцю загальну суму інвойсів на продані товари. Платежі повинні здійснюватися банківським переказом на рахунок продавця (пункт 5.1 контракту).

Терміни оплати товару вказуються в замовленні на закупівлю (додатки до контракту). Умови оплати товару - 100% передоплата, якщо інше не зазначено в замовленні на закупівлю (пункт 5.2 контракту) (а.с.8-11).

Додатком 1 до контракту №04/05/23 від 04.05.2023 року визначено умови поставки товару (трьох найменувань на загальну суму 112500 євро) за специфікацією. Строк сплати товару 12500 євро передоплата до 12.05.2023, залишок 100000 євро в строк до 30.06.2023 року, умови оплати: банківський переказ, строк поставки товару: до 30.06.2023 або раніше умови поставки: EXW Kutno, Польща.

18.07.2023 року уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_1 , було подано до митного оформлення МД типу ІМ40ДЕ №23UA403020010965U7, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: комбайн зернозбиральний Claas Lexion 770 TERRA TRAC 2014 року випуску, бувший у використанні, ідентифікаційний номер шасі № НОМЕР_1 потужність 551кс./ 405кВт, тип двигуна дизельний, об`єм бункера 12000 л без жниварки, не містить у своєму складі радіообладнання. Торговельна марка CLAAS Виробник Claas Selbstfahrende Erntemaschinen GmbH Німеччина/DE в частково розібраному стані для транспортування.

Відповідно до даної декларації позивачем була заявлена митна вартість товару 81 500,00 євро, яка визначена із застосуванням основного методу.

До МД як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи: рахунок-проформа №109/2023 від 04.05.2023 року; рахунок-фактура (інвойс) № 6161355443 від 11.07.2023 року; автотранспортна накладна - CMR № б/н від 13.07.2023; декларація про походження товару №6161355443 від 11.07.2023 року; банківський платіжний документ, що стосується товару №б/н від 22.05.2023 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №400 від 18.07.2023 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 90 від 17.07.2023 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 04.05.2023 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 04/05/23 від 04.05.2023 року; договір про надання послуг митного брокера № 13/09/2017-1 від 13.09.2017 року; копія митної декларації країни відправлення № 23PL391010E2029334 від 13.07.2023 року.

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками (АСАУР) відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 року № 684, АСМО «Інспектор» було згенеровано відповідні форми митного контролю: «101-1 Витребування оригіналів документів, зазначених у митній декларації, або засвідчених в установленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів»; « 103-1 Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби»; « 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; «106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів»; «107-3 Контроль правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД»; «117-2 Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів із залученням спеціалізованого підрозділу митниці для перевірки числового значення заявленої митної вартості»; «203-1 Проведення повного митного огляду - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації»; «911-1 Забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки».

Також АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур: «Товар(и) № 1: це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Перевірити задекларовані документи, що підтверджують походження товарів. Необхідно перевірити достовірність складових митної вартості товарів, а саме додаткові нарахування до ціни угоди. Відповідно до умов поставки, до ціни угоди не включені витрати на транспортування та/або навантаження. При цьому відповідні витрати не включені до митної вартості (не зазначені у ДМВ). Перевірити повноту декларування складових митної вартості. Необхідно перевірити достовірність декларування витрат на транспортування. Сума транспортних витрат нижча порівняно з мінімальними витратами на кілограм товару по аналогічних країні відправлення, виду транспорту та умовах поставки при попередніх митних оформленнях. Індикатор ризику: 3.3.4 вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою.

У подальшому митним органом надіслано позивачу повідомлення про витребування додаткових документів у зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме фактурної вартості та витрат на страхування (якщо здійснювалось). Митний орган витребовував такі документи: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі їх відсутності - копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці, окрім вже наданих документів, додатково було надано договір (контракт) про перевезення № 407/2023 від 04.07.2023 року. Листом № б/н від 20.07.2023 року декларант повідомив митницю про те, що по даній декларації подані всі документи, які підтверджують числове значення складової митної вартості товару.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2023/000052/2 від 20.07.2023 року, у гр. 33 якого зазначено таке: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару.

Автоматичною системою аналізу ризиками згенеровано форму митного контролю щодо можливого заниження митної вартості за кодом МФ 105-2, 106-2, 117-2. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного транспортного засобу у зв`язку з тим, що вартість комбайнів зі схожими характеристиками, яка міститься на загальнодоступних Інтернет-ресурсах виробника CLAAS (firstclaasused.com) є вищою за заявлену декларантом. Митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів зі схожими характеристиками є вищою».

З посиланням на положення п.2 ч.2 ст.52, ч. 4, 5 ст. 54 МК України у рішенні вказано, що у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості.

Встановлено що в основних документах, що підтверджують заявлений рівень митної вартості рахунку-фактурі від 11.07.2023 року №6161355443 вказано умови поставки FCA PL Kazshewi Dworne, що не відповідають умовам договору та заявленим в МД (EXW PL Kutno). Згідно основних правил міжнародних перевезень Incoterms на умовах поставки EXW продавець не несе відповідальності за завантаження товару, що в свою чергу впливає на рівень складових митної вартості.

Крім того декларантом не подано транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення товару, а саме: договір на перевезення та заявку.

Митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Декларантом на вимогу митного органу надано договір на перевезення від 04.07.2023 року №407/2023 та заявку від 10.07.2023 року №2958. В даній заявці вказано місце завантаження Kazshewi Dworne, що не відповідає місцю завантаження вказаному в МД та рахунку - проформі від 04.05.2023 року №109/2023.

Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана за ціною договору. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МК України повідомлено про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статті 58 МК України. Митна вартість товарів визначена за другорядним методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів згідно ст. 59 МК України. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості ідентичного товару - комбайну Claas Lexion 770 TERRA TRAC 2014 року виготовлення, обрахованого згідно митного оформлення, яке здійснено в попередньому періоді за ЕМД від 09.05.2023 року №UA204020/2023/017781 на рівні 141300 євро із врахуванням витрат на транспортування в сумі 60000 грн. (в перерахунку по курсу на день подання МД 1460,52 євро), що становить 142760,52 євро.

Позивач з метою випуску товару у вільний обіг скористався правом, визначеним частиною сьомою статті 55 МК України та повторно подав митному органу нову митну декларацію, сплативши суму митних платежів згідно із заявленою митною вартістю із наданням гарантій відповідно до розділу X МК України в забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

Щодо іншого товару, то 18.07.2023 року уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_1 подано до митного оформлення МД ІМ40ДЕ №23UA403020010966U6, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари:

товар №1: частини до зернозбиральних комбайнів: жниварка зернова CLAAS VARIO V1050 typ 529 - 1 шт., 2014 року випуску, бувша у використанні, серійний номер 52901535, робоча ширина 10,5 м. Торговельна марка CLAAS. Виробник Claas Hungaria Kft Угорщина HU, в частково розібраному стані для транспортування;

товар №2: візок-причіп транспортний CLAAS typ 521 10.5m - 1 шт., 2014 року випуску, бувший у використанні, серійний номер № 52102439, повна маса 6500 кг, двовісний з механічним тягово-зчепним пристроєм, призначений для транспортування жатки зернозбирального комбайна CLAAS. Торговельна марка CLAAS. Виробник Claas Hungaria Kft Угорщина HU.

Відповідно до даної декларації декларантом позивача заявлена митна вартість товару жатки або жниварки зернової 30000,00 євро, візка-причіпа транспортного 1000,00 євро, які визначені із застосуванням основного методу за ціною договору.

До цієї МД як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи: рахунок-проформа №109/2023 від 04.05.2023 року; рахунок-фактура (інвойс) № 6161355435 від 11.07.2023 року; автотранспортна накладна - CMR № б/н від 11.07.2023 року; декларація про походження товару № 6161355435 від 11.07.2023 року; банківський платіжний документ, що стосується товару № б/н від 22.05.2023 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 401 від 18.07.2023 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 89 від 17.07.2023 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 04.05.2023 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 04/05/23 від 04.05.2023 року; договір про надання послуг митного брокера № 13/09/2017-1 від 13.09.2017 року; копія митної декларації країни відправлення № 23PL391010E1996902 від 11.07.2023 року.

Під час АСАУР відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 року № 684, АСМО «Інспектор» було згенеровано відповідні форми митного контролю: « 101-1 Витребування оригіналів документів, зазначених у митній декларації, або засвідчених в установленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів»; «103-1 Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби»; «105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; «106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів»; «107-3 Контроль правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД»; «108-3 Витребування документів, які підтверджують коди товарів згідно з УКТ ЗЕД».

Також АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур: «Товар(и) № 1, 2: це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Перевірити задекларовані документи, що підтверджують походження товарів. Необхідно перевірити достовірність складових митної вартості товарів, а саме додаткові нарахування до ціни угоди. Відповідно до умов поставки, до ціни угоди не включені витрати на транспортування та/або навантаження. При цьому відповідні витрати не включені до митної вартості (не зазначені у ДМВ). Перевірити повноту декларування складових митної вартості, підстава: пункт 3.3.4 Переліку індикаторів, ризику (митне оформлення ідентичного товару за МД №UA205030/2023/8933 від 27.05.2023 року). Товар № 1. Можливо, неправильна класифікація товару: Перевірити відповідність заявленого опису товару та наведеної вище інформації про можливі товари «прикриття»/«ризику». Якщо опис товару співпадає з вищенаведеним, то при випуску товарів у вільний обіг провести перевірку правильності класифікації».

У подальшому митним органом надіслано позивачу повідомлення про витребування додаткових документів у зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме фактурної вартості та витрат на страхування (якщо здійснювалось). Митний орган витребовував такі документи: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі їх відсутності - копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (а.с.79 зворот-80).

Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці, окрім вже наданих документів, додатково було надано характеристика товару № б/н від 19.07.2023 року; договір (контракт) про перевезення № 407/2023 від 04.07.2023 року. Листом № б/н від 20.07.2023 року декларант повідомив митницю про те, що по даній декларації подані всі документи, які підтверджують числове значення складової митної вартості товару.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2023/000211/2 від 21.07.2023 року, у гр. 33 якого зазначено таке: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару.

За результатами застосування системи аналізу ризиків згенеровано наступні митні формальності за кодами «105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів Необхідно перевірити достовірність складових митної вартості товарів, а саме додаткові нарахування до ціни угоди. Відповідно до умов поставки, до ціни угоди не включені витрати на транспортування та/або навантаження. При цьому відповідні витрати не включені до митної вартості (не зазначені у ДМВ). Перевірити повноту декларування складових митної вартості» та «106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів". У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного транспортного засобу у зв`язку з тим, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів зі схожими характеристиками є вищою».

З посиланням на положення п.2 ч.2 ст.52, ч. 4, 5 ст. 54 МК України у рішенні вказано, що у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості.

Встановлено що в основних документах, що підтверджують заявлений рівень митної вартості рахунку-фактурі від 11.07.2023 року №6161355435 вказано умови поставки FCA PL Kazshewi Dworne, що не відповідають умовам договору та заявленим в МД (EXW PL Kut.no). Згідно основних правил міжнародних перевезень Incoterms на умовах поставки EXW продавець не несе відповідальності за завантаження товару, що в свою чергу впливає на рівень складових митної вартості.

Крім того декларантом не подано транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення товару, а саме: договір на перевезення та заявку.

Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.

Декларантом на вимогу митного органу надано договір на перевезення від 04.07.2023 № 407/2023 та заявку від 10.07.2023 року №2958. В даній заявці вказано місце завантаження Kazshewi Dworne, що не відповідає місцю завантаження вказаному в МД та рахунку-проформі від 04.05.2023 року №109/2023.

Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана за ціною договору. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 МК України, повідомлено про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями ст. 58 МК України. Митна вартість товарів визначена за другорядним методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів згідно ст.59 МК України. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості ідентичного товару - візок металевий транспортний Claas, бувший у використанні, рік випуску 2014, тип 521 обрахованого згідно митного оформлення, яке здійснено в попередньому періоді за ЕМД від 30.01.2023 року №UA209230/2023/8858 на рівні 2500 євро із врахуванням витрат на транспортування в сумі 12778,17 грн. (в перерахунку по курсу на день подання МД 311,05 євро), що становить 2811,05 євро.

Позивач з метою випуску товару у вільний обіг скористався правом, визначеним частиною сьомою статті 55 МК України та повторно подав митному органу нову митну декларацію, сплативши суму митних платежів згідно із заявленою митною вартістю із наданням гарантій відповідно до розділу X МК України в забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

У подальшому, не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості по МД 23UA403020010965U7 та № 23UA403020010966U6, а тому відповідачем правомірно у відповідності до частини третьої статті 53 МК України витребовувалися додаткові документи за наявності, такі-як: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі їх відсутності - копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Надані додаткові документи, та ті що були подані одночасно з МД документи вказували на те, що декларантом позивача заявлено неповні відомості про митну вартість товару, до такої не включені витрати на транспортування транспортних засобів до митної території України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Статтею 1 МК України визначено, що законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до положень пунктів 23 та 24 частини першої статті 4 МК України митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За приписами частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно частини першої статті 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії (частина перша статті 257 МК України).

Положеннями статті 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначено як вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами першою - другою статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

У частині четвертій статті 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Згідно частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За правилами частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається частиною другою статті 53 МК України а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до вимог частини третьої статті 53 МК у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина шоста статті 53 МК України).

Як встановлено частиною першою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

У відповідності до частини другої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції) здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно частини третьої статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 54 МК орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною п`ятою статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Частиною шостою статті 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: - невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; - надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина друга статті 54 МК України).

На підставі системного аналізу вказаних законодавчих положень, потрібно зазначити, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у подібних спорах, що викладена у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі №803/776/17.

Згідно частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

За змістом частини другої цієї статті основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до частини другої цієї статті є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною третьою статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Згідно частини п`ятої статті 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста статті 57 МК України).

За приписами частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

У частині другій статті 58 МК України вказано, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини четвертої-п`ятої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з частиною третьою статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

За приписами частин першої, другої, четвертої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Нормами статті 368 МК України встановлено, що для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів. Особа, яка декларує товари, вправі довести достовірність відомостей, представлених для визначення їх фактурної вартості. У разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів органи доходів і зборів визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу.

З матеріалів справи слідує, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих транспортних засобів подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості за ціною договору.

Підставою для сумніву митного органу щодо заявленої митної вартості товару по обох МД слугували наступні обставини: необхідність перевірки достовірності складових митної вартості, а саме витрат на транспортування; декларантом не подано транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення товару, а саме: договір на перевезення та заявку; в заявці на перевезення від 10.07.2023 року №2958 вказано місце завантаження Kazshewi Dworne, що не відповідає місцю завантаження вказаному в МД та рахунку-проформі від 04.05.2023 року №109/2023; в основних документах, що підтверджують заявлений рівень митної вартості по транспортних засобах, рахунках-фактурі від 11.07.2023 року №6161355443 та №6161355435 вказано умови поставки FCA PL Kazshewi Dworne, що не відповідають умовам договору та заявленим в МД (EXW PL Kutno). Згідно основних правил міжнародних перевезень Incoterms на умовах поставки EXW продавець не несе відповідальності за завантаження товару, що в свою чергу впливає на рівень складових митної вартості; вартість комбайнів зі схожими характеристиками, яка міститься на загальнодоступних Інтернет-ресурсах виробника CLAAS (firstclaasused.com) є вищою за заявлену декларантом; митна вартість ідентичних товарів комбайну зернозбирального та візка згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів зі схожими характеристиками є вищою.

Так, за умовами контракту №04/05/23 від 04.05.2023 року терміни поставки товару та місце поставки будуть вказуватися в замовленні на закупівлю (пункт 4.1).

04.07.2023 року ТзОВ «РКК Альянс» (замовник) уклало з ТзОВ «Топ Агро Транс» (перевізник) договір №407/2 на перевезення вантажів.

За умовами договору замовник замовляє, а перевізник надає послуги по здійсненні перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міському, міжміському та міжнародному сполученні (пункт 1.1 договору).

Перевізник зобов`язується прийняти від замовника, вантаж для перевезення, відповідно до заявки замовника, та перевезти його до місця знаходження, вказаного замовником, а замовник зобов`язується оплатити послуги перевізника відповідно до положень даного Договору (пункт 1.2 договору).

Перевезення вантажу, виконується перевізником на підставі заявки, що підписується обома сторонами. В заявці зазначається час та дата підписання, конкретне найменування вантажу його кількість, розміри, умови та термін перевезення, маршрут перевезення, місце та час завантаження та розвантаження. У разі здійснення міжнародного перевезення - місце замитнення та розмитнення. Нормативний термін на завантаження + замитнення та розмитнення + розвантаження - 24 годин на території ЄС та 48 годин на території України та країн СНД, якщо інше не погоджено в Заявці (пункти 2.1, 2.2 договору).

Відповідно до заявок №2957 від 10.07.2023 року та №2958 від 10.07.2023 року до даного договору, перевізник ТзОВ «Топ Агро Транс» зобов`язалось здійснити за замовленням ТзОВ «РКК Альянс» перевезення вантажу, а саме: комбайна, жатки та візка з місця завантаження Кашеви Дворне (Польща) до пункту пропуску Ягодин, місця розвантаження не вказані. Дата завантаження 11.07.2023 року. Вартість перевезення по двох заявках склала 151800,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що умови поставки та пункт відвантаження згідно з контрактом 04.05.2023 року (EXW PL Kutno) не узгоджувалися з умовами поставки та відвантаження, зазначеними у рахунках-фактурі від 11.07.2023 року №6161355443 та №6161355435 (FCA PL Kazshewi Dworne).

Згідно з основними правилами міжнародних перевезень Incoterms 2020 на умовах поставки EXW («Франко завод» вказана назва місця) продавець зобов`язаний надати готовий до відвантаження товар, покупець зобов`язаний виконати експортне, імпортне митне оформлення і доставити товар, ризики переходять в момент передачі товару на складі продавця.

За умовами FCA («Франко перевізник» вказана назва місця) продавець зобов`язаний виконати експортне митне оформлення і відвантажити товар перевізнику призначеному покупцем, покупець зобов`язаний доставити товар і виконати імпортне митне оформлення, ризики переходять в момент передачі продавцем товару перевізникові.

Такі умови поставки впливають на визначення витрат на завантаження товару, транспортування, які відповідно до положень частини десятої статті 58 МК України включаються до митної вартості товару, є істотними, відображені в рішеннях відповідача про коригування митної вартості товарів та не спростовані позивачем.

Відтак у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості по МД 23UA403020010965U7 та № 23UA403020010966U6, а тому відповідачем правомірно у відповідності до частини третьої статті 53 МК України витребовувалися додаткові документи за наявності, такі-як: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі їх відсутності - копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Таким чином, декларант заявив неповні відомості про митну вартість товару, відтак відповідач підставно використав додаткову інформацію, яка міститься на загальнодоступних Інтернет-ресурсах в базі даних Держмитслужби та вказувала значно вищу митну вартість ідентичних транспортних засобів, митне оформлення яких проводилося у 2023 році.

Натомість позивачем не спростовано той факт, що відповідачем неправомірно застосовано метод митної вартості за ціною ідентичних товарів. Тернопільською митницею для обчислення митної вартості задекларованих Товариством транспортних засобів (комбайну Claas Lexion 770 TERRA TRAC, 2014 року виготовлення, та візка металевого транспортного Claas, б/у, рік випуску 2014) взято митну вартість ідентичних товарів максимально наближену за часом до імпорту задекларованого товару: за ЕМД від 09.05.2023 року №UA204020/2023/017781 та ЕМД від 30.01.2023 року №UA209230/2023/8858 відповідно.

Таким чином, митним органом правомірно прийнято оскаржені рішення про коригування митної вартості товарів, через що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, відтак задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РКК Альянс» залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року у справі №500/4940/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Гінда М. А. Пліш