Ухвала

від 21.12.2023 по справі 564/4205/23

КОСТОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/4205/23

21 грудня 2023 року

Костопільський районний суд Рівненської області у складі

слідчого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

заступника начальника СВ ВП №2 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_3

представника власника майна ТзОВ "Завод мінеральної води "Маломидська" - адвоката ОСОБА_4

розглянувши у судовому засіданні, в залі суду у м.Костопіль, клопотання заступника начальника слідчого відділення ВП №2 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42023184440000075 від 13.09.2023 року, внесеного до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.240 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий у кримінальному провадженні - заступник начальника слідчого відділення ВП №2 Рівненського РУГІ ГУНП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_3 звернувся до Костопільськоого районного суду Рівненської області з клопотанням про арешт майна по кримінальному провадженні №42019101020000083, відомості про яке внесені 13.09.2023, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.240 КК України.

В обгрунтування клопотання зазначає, що в ході досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що ТОВ «Завод мінеральної води «Маломидська» (код ЄДРГІОУ 35051305, юридична адреса: с. Малий Мидськ, вул. Шевченка, 170, Рівненського району Рівненської області) володіло спеціальними дозволами на користування надрами від 30.06.2015 №6062 та від 30.06.2015 року №6061, які були надані на видобування мінеральних лікувально-столових вод, придатних для промислового розливу та лікувальних цілей, а також видобування питних підземних вод, придатних для промислового розливу.

Однак, на підставі постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019, спеціальні дозволи від 30.06.2015 №6062 та від 30.06.2015 №6061, які були надані ТОВ «Завод мінеральної води «Маломидська» - анульовані, що підтверджується листом Державної служби геології та надр України від 20.11.2023.

Разом з тим, 30.11.2023 в ході проведення санкціонованого обшуку у складському приміщенні, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 5623484200:05:016:0001, що знаходиться за адресою: с. Малий Мидськ, вул. Шевченка, 170, Рівненського району Рівненської області та на праві власності належить ТОВ «Завод мінеральної води «Маломидська», згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, виявлено та вилучено до ВП №2 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області (вул. Коперника, 15, м. Костопіль, Рівненського району Рівненської області) 284 (двісті вісімдесят чотири) спайки мінеральної води з маркуванням «Маломидська», по 6 (шість) пластикових пляшок об`ємом 2 (дві) літри у кожній спайці.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення вчинене за попередньою змовою групою осіб, передбаченого ч.3 ст. 240 КК України.

Вказує, що підставою арешту майна є об`єктивні підстави вважати, що дане майно є предметом вчинення злочину, необхідність запобігання можливості його приховування, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, передачі стороннім особам. Арешт даного майна необхідно накласти з метою збереження вказаних речових доказів, а також подальшого призначення судових експертиз та визначення суми завданого збитку державі завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В судовому засіданні слідчий подане клопотання про арешт майна підтримав та просив накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження, з позбавленням права користування майном, власником та фактичним володільцем якого являється ТОВ «Завод мінеральної води «Маломидська» (код ЄДРГІОУ 35051305, юридична адреса: с. Малий Мидськ, вул. Шевченка, 170, Рівненського району Рівненської області), зокрема на 284 спайки мінеральної води з маркуванням «Маломидська», по 6 пластикових пляшок об`ємом по 2 літри у кожній спайці.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про арешт майна, мотивуючи свої заперечення вказує на те, що відповідність вилученого майна ознакам, зазначеним у ст. 98 КПК України не доведено.

Вважає, що клопотання про арешт майна є передчасним, оскільки указані в клопотанні ТМЦ мають законне походження, що підтверджують вдповідні документи: накази, розпорядження, акти перевірки, матеріали інвентаризації, фінансова звітність мікропідприємства, та будь-якого відношення до вищезазначеного кримінального провадження не мають, не є належними доказами можливої протиправної діяльності службових осіб ТОВ "Завод мінеральної води "Маломидська", в сенсі ч.1 ст.85 КПК України, позаяк належним чином не підтверджують подію кримінального правопорушення. При цьому, стороною обвинувачення не здобуто жодного належного та допустимого доказу того, що службові особи ТОВ "Завод мінеральної води "Маломидська" займалися незаконним видобутком корисних копалин - питної та мінеральної води, її розливом, упакуванням та подальшим продажем. Окрім цього, під час проведення відповідної слідчої дії не було зафіксовано наявність будь-якого робочого процесу, чи його наслідків. Також стороною обвинувачення, в порушення вимог кримінального процесуального законодавства, до протоколу обшуку від 30.11.2023 не було долучено відповідного опису вилучених документів та тимчасово вилучених речей.

Заслухавши слідчого, думку представника власника майна, який заперечував проти задоволення клопотання про арешт майна, дослідивши матеріали клопотання, перевіривши доводи заперечень проти накладання арешту на майно, слідчим суддею встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з долучених до клопотання матеріалів СВ ВП №2 Рівненського РУГІ ГУНП в Рівненській області здійснюється досудове розслідуванням у кримінальному провадженні №42019101020000083, відомості про яке внесені 13.09.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.240 КК України, за фактом порушення правил охорони або використання надр, незаконне видобування корисних копалин, а саме допущення службовими особами ТОВ «Завод мінеральної води «Маломидська» за попередньою змовою з іншими особами поблизу с. Малий Мидськ Рівненського району Рівненської області за відсутності спеціального дозволу на користування надрами здійснення незаконного видобутку корисних копалин загальнодержавного значення - підземних питної та мінеральної води, яку в подальшому реалізовували за готівку без оформлення зазначених операцій у встановленому законом порядку.

30.11.2023 в ході проведення санкціонованого обшуку у складському приміщенні, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 5623484200:05:016:0001, що знаходиться за адресою: с. Малий Мидськ, вул. Шевченка, 170, Рівненського району Рівненської області та на праві власності належить ТОВ «Завод мінеральної води «Маломидська», згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, виявлено та вилучено до ВП №2 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області (вул. Коперника, 15, м. Костопіль, Рівненського району Рівненської області) 284 спайки мінеральної води з маркуванням «Маломидська», по 6 пластикових пляшок об`ємом 2 літри у кожній спайці.

Постановою слідчого у кримінальному провадженні - заступника начальника слідчого відділення ВП №2 Рівненського РУГІ ГУНП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_3 від 01.12.2023 року вказане в клопотанні майно визнано в кримінальному провадженні №42019101020000083 від 13.09.2023 року речовим доказом.

01.12.2023 року слідчий у кримінальному провадженні - заступник начальника слідчого відділення ВП №2 Рівненського РУГІ ГУНП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Костопільського районного суду Рівненської області з клопотанням, яке погоджено прокурором в кримінальному провадженні - начальником Костопільського відділу Здолбунівської окружної прокуратури, про накладення арешту на майно, а саме на 284 спайки мінеральної води з маркуванням «Маломидська», по 6 пластикових пляшок об`ємом по 2 літри у кожній спайці шляхом заборони відчуження, розпорядження, з позбавленням права користування майном, власником та фактичним володільцем якого являється ТОВ «Завод мінеральної води «Маломидська», посилаючись на наявність правової підстави, передбаченої ч. 3 ст. 170 КПК України.

Так, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Відповідно до статті 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Згідно статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Разом з тим, як вбачається з наданих матеріалів, сторона обвинувачення, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надала достатніх і належних доказів тих обставин, на які послалась у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України.

В наданих матеріалах, як вважає суд, не міститься жодного доказу того, що вказане у клопотанні майно, а саме 284 спайки мінеральної води з маркуванням «Маломидська», по 6 пластикових пляшок об`ємом 2 літри у кожній спайці відповідає, критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а відповідна постанова органу досудового розслідування про визнання цього майна речовим доказом у провадженні є формальною.

В постанові слідчого у кримінальному провадженні - заступника начальника слідчого відділення ВП №2 Рівненського РУГІ ГУНП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_3 від 01.12.2023 року про визнання майна речовим доказом у кримінальному провадженні не міститься достатнього обґрунтування, якому чи яким із критеріїв ч. 1 ст. 98 КПК України відповідає зазначене вище майно.

Таким чином, зазначене вище майно, а саме 284 спайок мінеральної води з маркуванням «Маломидська», по 6 пластикових пляшок об`ємом по 2 літри у кожній спайці, жодним чином не може відповідати ознакам речового доказу в рамках кримінального провадження №42019101020000083 від 13.09.2023 року.

Належних та допустимих доказів на підтвердження здійснення незаконного видобутку корисних копалин - питної та мінеральної води службовими особами ТОВ "Завод мінеральної води "Маломидська" , а саме фіксація будь-якого робочого процесу: розлив, упакування продукції та інше, суду не було надано.

Однак, з долучених до Заперечень проти накладання арешту на майно копій документів: наказів, розпоряджень, актів перевірок, матеріалів інвентаризації, фінансової звітності мікропідприємства вбачається, що по ТОВ «Завод мінеральної води «Маломидська» наявні значні залишки готової продукції станом ще на 31.12.2022 року (баланс на 31.12.2022) та на 11.07.2023 року, після проведеної інвентаризації. Крім того, товариство здійснювало безоплатний відпуск продукції (залишків товарних запасів) на потреби ЗСУ.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна,накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Із врахуванням наведених обставин, а також оцінюючи розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для його власників, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, слідчий суддя, відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, не вбачає належної правової підставу для накладання арешту на вказане вилучене майно.

Слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, як такого, що внесено до суду за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст.ст.170,173,376КПК України, слідчийсуддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання заступника начальника слідчого відділення ВП №2 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42023184440000075 від 13.09.2023 року, внесеного до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.240 КК України - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде складено 26 грудня 2023 року та оголошено о 16:40 год.

Слідчий суддяОСОБА_1