Рішення

від 22.12.2023 по справі 753/14797/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/14797/23

провадження № 2/753/6996/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2023 року м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до Обслуговуючого кооперативу «ОБК Східна Брама»

про захист порушених прав споживача та стягнення безпідставно набутих коштів,

У С Т А Н О В И В:

24.08.2023 ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до Обслуговуючого кооперативу «ОБК Східна Брама» про захист порушених прав споживача та стягнення безпідставно набутих коштів, у якому просить стягнути з відповідача на його користь:

- безпідставно набуті кошти у розмірі 9 150,00 грн (сплачених за квитанцією № 51Н8-Т2В8-7А55_МА8К від 27.10.2021),

- безпідставно набуті кошти у розмірі 5 856,00 грн (сплачених за квитанцією № 171755131 від 06.08.2023),

- 183 091,50 грн пені згідно ч. 5. ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів,

- 506,62 грн 3% річних,

- 3 134,99 грн інфляційне збільшення,

а всього - 201 734,11 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що 04.11.2020 між ним та відповідачем укладено договір № 001-97 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Також сторони 04.11.2020 підписали додаток № 1 до цього Договору - перелік послуг з управління багатоквартирним будинком, додаток № 2.2 до Договору - вартість послуг з управління багатоквартирним будинком та Додаткову угоду № 2 про забезпечення в отриманні послуг на тимчасове електропостачання.

Вважає, що відповідач виставляє рахунки за послуги, які позивач не замовляв та виставляє суми, які перевищують розмір, який мав би бути нарахований згідно з вище укладеними договорами.

09.08.2021 відповідач направив на електронну поту позивача лист, до якого додано рахунок на суму 9 150,00 - як витрати фонду фінансування робіт з виконання технічних умов по ее, який позивач оплатив за квитанцією № 51Н8-Т2В8-7А55_МА8К від 27.10.2021.

Просить стягнути ці кошти з відповідача як безпідставно набуті кошти, оскільки на письмову вимогу позивача, у якій він просив надати підтверджуючі документи, на підставі яких було виставлено цей рахунок, відповідач підтверджуючих документів не надав.

Оплатив ці рахунки позивач виключно у зв`язку з тим, що позивач у разі неоплати припиняє подачу електроенергії та відновлює її лише після того як вони будуть оплачені.

За аналогічних обставин позивач сплатив відповідачу 5 856,00 грн за квитанцією № 171755131 від 06.08.2023, які він теж просить стягнути з відповідача як безпідставно набуті кошти, оскільки на письмову вимогу позивача, у якій він просив надати підтверджуючі документи, на підставі яких було виставлено цей рахунок, відповідач підтверджуючих документів не надав.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 29.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін. Копію позовної заяви з додатками направлено відповідачу та сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.

25.09.2023 представник відповідача - адвокат Поліщук Р.М. подав відзив - разом з доказами направлення відзиву з додатками на поштову адресу позивача. У відзиві просив відмовити у задоволенні позову за необґрунтованістю (оскільки правовідносини між сторонами у справі не є відносинами «споживач - виконавець послуг», а є відносинами «асоційований член - кооператив». Зазначив, що житловий комплекс «Східна брама», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Світла, 3-Д не здано в експлуатацію. Позивач отримує від відповідача тимчасове теплопостачання, електропостачання, водопостачання та водовідведення, вивезення твердих побутових відходів та інші додаткові послуги на підставі ЗУ «Про кооперацію». У незавершеному будівництвом об`єкті відсутнє постійне під`єднання до інженерних мереж м. Києва, а тому відповідач не несе відповідальності за надання в повному обсязі, за відхилення кількісних та якісних показників від нормативних. Відповідач надсилав позивачу рахунки на сплату послуг із зазначенням переліку послуг, а позивач сплачував та вчиняв конклюдентні дії.

Також представник відповідача - адвокат Поліщук Р.М. разом з відзивом подав заяву, у якій просить застосувати наслідки спливу позовної давності до вимог про стягнення пені.

03.10.2023 позивач через електронний кабінет «Електронного Суду» подав відповідь на відзив - разом з доказами направлення відповіді на відзив з додатками до електронного кабінету відповідача в «Електронному Суді».

У ній зазначив, що у відзиві не наведено належного спростування доводів позову, не надано доказів якими обґрунтовуються рахунки, що виставляються відповідачем, у відзиві не викладено обґрунтованих заперечень по суті наведених позивачем обставин та правових підстав позову. 1. Щодо посилання у відзиві про те, що «Позивач добровільно сплатив кошти за квитанціями у сумах 5 856,00 грн. та 9150,00 грн., жодного примусу зі сторони Відповідача не відбувалося.», то відповідач у разі неповної оплати всіх рахунків які він виставляє вимикає світло та примушує до сплати всіх його рахунків у повному обсязі не надаючи ані актів виконаних робіт, ані жодного документу, який обгрунтовує розмір цих рахунків та цільове використання коштів. вказане підтверджується оголошеннями відповідача на дошці оголошень, повідомленнями які він клеїть на дверях квартир та повідомленнях в застосунку вайбер Viber - група ЖК СБ Инфо (див. додатки № 5, 6 до позову). Тому у даному випадку твердження про добровільність оплати і відсутність примусу з боку відповідача спростовується наданими доказами по справі (див. додатки № 5, 6 до позову). Крім того, оплата рахунків не свідчить про їх визнання, особливо з врахуванням, того що позивач не має можливості змінити надавача комунальних послуг, а відповідач при неповній оплаті послуг припиняє подачу електроенергії про, що він прямо зазначає в відповідних оголошеннях. 2. Щодо посилання у відзиві про те, що між позивачем та відповідачем склалися відносини «асоційований член - кооператив», то на підтвердження цього не надано жодного документу де містився підпис позивача про те, що він бажає стати асоційованим членом. Натомість позивачем надано договір від 04.11.2020 № 001-097 з управління багатоквартирним будинком (див. додаток № 7 до позову) у якому відповідач є виконавцем, а позивач є споживачем, про що прямо вказано в договорі від 04.11.2020 № 001-097. У Постанові Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 703/1518/18 зроблено висновок про те, що участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору.

Звертає увагу на те, що договір від 04.11.2020 № 001-097 підписувався позивачем під тиском відповідача без можливості внесення в нього змін і зауважень, так реквізити позивача в договорі вписані позивачем власноручно, що свідчить про те, що вищевказаний договір підписувався у редакції відповідача з нехтуванням інтересів споживача.

Крім того, переписка за допомогою електронної пошти між споживачем та відповідачем (див. додатки № 2, 4 до позову) свідчить про порушення прав споживача. Таким чином, посилання у відзиві на ЗУ «Про кооперацію» не стосується предмету спору та вводить Суд в оману.

3. Щодо посилання у відзиві про те, що житловий комплекс не введено в експлуатацію, то вказане не стосується предмету спору, оскільки відповідачем не спростовано доводів позивача та жодним чином не спростовуються відомості вказані в договорах підписаних між відповідачем і споживачем (див. додатки № 7, 8, 9, 10 до позову). У відзиві робиться посилання на ст. 4 ЗУ «Про кооперацію», щодо добровільності вступу та виходу з кооперативу, при цьому відповідачем не надано жодного доказу, який би свідчив, що позивач вступив до кооперативу. У відзиві зазначено, що у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2020 року у справі № 369/10006/17 (провадження № 61-35777св18) зроблено висновок по застосуванню ч. 5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» та вказано, що «вона поширюється на договори підряду та договори про надання послуг». Споживач погоджується з вказаним твердженням і звертає увагу, що між відповідачем та споживачем були укладені договори саме про надання послуг (див. додатки № 7, 8, 9, 10 до позову). Крім того, відповідач постійно виставляє РАХУНКИ НА СПЛАТУ КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ (див. додатки № 2, 3 до позову), що також підтверджує той факт, що відповідач надає послуги, а позивач є споживачем! Також у відзиві робиться посилання на пайові внески, однак жодних пайових внесків споживач не здійснював. Так мені непотрібні жодні роботи з добудови, чи будівництва і відповідач намагається покласти на споживача ті витрати, які споживачем не замовлялись та споживачу вони не потрібні. Також у відзиві робиться посилання на правову позиції Верховного Суду у постановах від 10.01.2020 р. у справі № 910/17776/17, від 15.02.2018 у справі № 910/973/16, від 16.04.2018 у справі № 910/1541/16, від 11.10.2019 у справі № 910/3319/18», однак посилання на ці постанови вирвані з контексту, оскільки там відповідачем є житлово-будівельний кооператив, а в цій справі відповідачем є ОБСЛУГОВУЮЧИЙ кооператив.

4. Щодо посилання у відзиві про те, що ч. 5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» не передбачає сплати пені у розмірі трьох відсотків за кожний день (кожну годину. Якщо тривалість виконання визначено у годинах), то відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження правомірності нарахування вказаних платежів. Щодо добро Крім того, відповідачем у вказаний період виставлялись РАХУНКИ НА СПЛАТУ КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ (прінтскріни з електронної пошти додаються), без належної правової підстави, що підтверджує обґрунтованість правової позиції позивача. Правова позиція позивача щодо стягнення пені підтверджується судовою практикою, зокрема рішенням Подільського районного суду міста Києва від 26.12.2016 по справі № 758/12367/16-ц https://reyestr.court.gov.ua/Review/63968811, а тому позовні вимоги мають бути задоволені у повному обсязі.

5. У відзиві зазначено, у відповідності до усталеної практики Верховного Суду згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» на споживача покладено обов`язок оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги. Тобто споживачі зобов`язані оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. А відсутність договору про надання комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати послуг у повному обсязі. Звертає увагу на те, що спочатку відповідач зазначає, що позивач не є в цих відносинах споживачем, а потім посилається на ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», що одне одному суперечить. Крім того, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що вказані послуги були надані та позивач користувався вказаними послугами. Також до цього часу відповідачем не надано, ані документів, ані розрахунків на підставі чого вказані послуги нараховувались, а тому відсутні підстави для правомірності їх нарахування.

6. У відзиві робиться зауваження щодо можливості повернення коштів позивачу тільки у разі ліквідації відповідача та робиться посилання на ЗУ «Про кооперацію». Стосовно цього посилання, вкотре звертаю, що відповідач навмисно вводить в оману Суд, оскільки до вказаних відносин застосовується ЗУ «Про захист прав споживачів», а тому надмірно сплачені кошти можуть бути повернуті на підставі рішення Суду.

7. Щодо посилання у відзиві про те, «На підтвердження заперечень проти позовної заяви просимо врахувати правову позицію Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладену у постанові від 30.08.2023 по справі № 753/23417/19, за позовом 17- ти фізичних осіб до ОК «ОБК Східна Брама»», то вказана справа стосується зовсім іншого предмету спору так у справі № 753/23417/19 предметом спору була відмова позивачів від укладання договорів, а в цій справі позивач просить стягнути з відповідача кошти які відповідач необгрунтовано нарахував та не надав жодного доказу виконання вказаних робіт та доказів того, що позивачем було спожито вказані послуги. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Щодо попереднього розрахунку які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи то вони необґрунтовано завищені, так вказана справа є досить простою, аналогічні послуги можливо замовити за ціною, яка в 2 рази нижче, ніж заявлено у відзиві. Вказане опосередковано свідчить про те, як відповідач використовує кошти, що сплачуються споживачами.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів фактичного виконання робіт, надання послуг та їх споживання позивачем.

Звертає увагу на те, що відповідачем так і не надано доказів виконання відповідних робіт фактичного надання відповідачем послуг з нарахування «по фонду фінансування робіт з виконання технічних умов по ее». Відповідачем у відзиві зроблені посилання на правові позиції Верховного Суду у постановах від 10.01.2020 у справі № 910/17776/17, від 15.02.2018 у справі № 910/973/16, від 16.04.2018 у справі № 910/1541/16, від 11.10.2019 у справі № 910/3319/18», однак посилання на ці постанови вирвані з контексту, оскільки там відповідачем є житлово-будівельний кооператив, а в цій справі відповідачем є ОБСЛУГОВУЮЧИЙ кооператив. Таким чином, відповідач не надав жодних доказів стосовно фактичного виконання робіт та надання послуг та їх споживання позивачем.

11.10.2023 представник відповідача - адвокат Поліщук Р.М. подав заперечення на відповідь на відзив - разом з доказами їх направлення з додатками на поштову адресу позивача.

Зазначив, що відповідач не здійснює господарської діяльності з централізованого водопостачання та/або водовідведення, не є підприємством питного водопостачання, у розумінні Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» та ліцензіатом у сфері централізованого водопостачання та/або водовідведення. Відповідач не є балансоутримувачем теплового пункту, до якого здійснюється подача води. З огляду на ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідач не є ні оператором зовнішніх інженерних мереж, ні виконавцем комунальної послуги з постачання теплової енергії чи гарячої води Позивачу, ні особою, яка розподіляє обсяги комунальних послуг. Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду з позовом за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Вважає, що на сьогоднішній день позивач не є відключеним від електропостачання, а тому його права не є порушеними, невизнаннми або оспорюваними.

Окрім того, просив долучити до матеріалів справи копію постанови Київського апеляційного суду від 03.10.2023 у справі № 753/2042/23, участь у якій приймали ті ж самі особи, і у якій встановлено безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 до ОК «ОБК Східна Брама» за аналогічних позовних вимог та обставин справи.

19.10.21023 позивч подав суду заяву, у якій зазначив, що:

- стосовно твердження у запереченні на відповідь на відзив, «Однак на сьогоднішній день Позивач не є відключеним від електропостачання, а тому його права не є порушеними, невизнаними або оспорюваними, а звернення до суду з позовом в частині протиправності відключення від електропостачання відсутні», то вказане не спростовує тих фактів, що такі відключення були (див. додатки 5, 6 до позову)

- стосовно наданої Постанови Київського апеляційного суду від 03.10.2023 по справі № 753/2042/23, то вона жодним чином не спростовує викладені в позові факти, а лише підтверджує, що відповідач систематично виставляє рахунки з послугами, які позивач не замовляв та не використовував.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд установив такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до п.22 ст.1 ЗУ «Про захист прав споживачів», споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно із ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Згідно із п. 2 ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 5 ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно із п.14 ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Відповідно до Договору № 001-097 про надання послуг з управління багатоквартрним будинком від 04.11.2020, укладеного між Обслуговуючим кооперативом «ОБК СХІДНА БРАМА» в особі голови правління Корецької О.С. та ОСОБА_1 , власником квартири/нежитлового приміщення №97, сторони домовились щодо забезпечення виконавцем послуг з управління багатоквартирним будинком та надання додаткових послуг із забезпечення можливості отримання споживачем послуг з тимчасового теплопостачання, електропостачання, водопостачання та водовідведення, вивезення твердих побутових відходів у житловому будинку та на його території, а споживач своєчасно здійснює оплату послуг з управління будинку та прибудинково території житлового будинку у АДРЕСА_1 ( а.с. 14-18).

Згідно з копією статуту ОК «ОБК СХІДНА БРАМА», відповідач є юридичною особою, який об`єднує громадян на основі спільності інтересів за напрямом діяльності житлово-будівельним кооперативом, створеним для задоволення економічних, соціальних, житлових та інших потреб членів кооперативу шляхом будівництва і обслуговування всіх секцій будинку АДРЕСА_2 . Предметом діяльності кооперативу є комплексне обслуговування об`єктів житлового будівництва у тому числі управління нерухомістю, забезпечення експлуатації теплових пунктів, бойлерних установок, водо-насосних станцій, надання комунальних послуг членам кооперативу та асоційованим членам, укладення та контроль за виконанням договорів, пов`язаних з будівництвом (реконструкцією), експлуатацією і ремонтом житлового будинку ( а.с. 49-62).

Отже, між сторонами склалися договірні відносини споживача і виконавця комунальної послуги.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Позивач у позові зазначив, що відповідач систематично виставляє до сплати послуги, які позивач не замовляв, та виставляє суми, які перевищують розмір, який мав би бути нарахований згідно з укладеними договорами, а саме: 9 150,00 грн - як «витрати фонду фінансування робіт з виконання технічних умов по ее», який позивач оплатив за квитанцією № 51Н8-Т2В8-7А55_МА8К від 27.10.2021 та 5 856,00 грн за квитанцією № 171755131 від 06.08.2023. Просить стягнути ці кошти з відповідача як безпідставно набуті кошти, оскільки на письмову вимогу позивача, у якій він просив надати підтверджуючі документи, на підставі яких було виставлено цей рахунок, відповідач підтверджуючих документів не надав.

До позовної заяви позивачем було додано листування з відповідачем в застосунку вайбер Viber - група ЖК СБ Инфо, шляхом обміну електронних повідомлень, та фото об`яв щодо списку боржників та оголошення-попередження про припинення подачі електропостачання у зв`язку з заборгованістю по оплаті комунальних послуг (а.с. 11-13). Згідно цих доказів позивач підтверджує, що він не погоджується сплачувати платежі у Фонди фінансування з робіт з виконання технічних умов по електроенергії, просив відповідача надати детальний розрахунок, як формується тариф, та підтвердження виконання робіт.

Водночас, у цій справі позивач не заявляє вимоги про зобов`язання відповідача надати йому цю інформацію, а його незгода з виставленими рахунками на оплату 5 856,00 грн та 9 150,00 грн як «витрати фонду фінансування робіт з виконання технічних умов по ее», ґрунтується саме на ненаданні відповідачем підтверджуючих документів на його письмову заяву.

Суд установив, що 04.11.2020 позивач і відповідач уклали також Додаткову угоду № 2 про забезпечення в отриманні послуг на тимчасове теплопостачання до Договору № 001-077 від

Згідно із п. 1 Додаткової угоди № 2 про забезпечення в отриманні послуг на тимчасове теплопостачання до Договору № 001-077 від 04.11.2020 сторонами узгоджено, що предметом даної угоди є забезпечення Виконавцем технічної можливості передачі електричної енергії Споживачу, що частково надаються Виконавцю постачальниками електроенергії ПрАТ «ДТЕК Київські електричні мережі» та ТОВ «Київські енергетичні послуги» згідно з Договором № 64384012Р від 18.04.2019, а частково - вироблені власним дизельним генератором ( а.с. 20-22).

Згідно із п.п. 18.1 п. 18 Додаткової угоди № 2 про забезпечення в отриманні послуг на тимчасове теплопостачання до Договору № 001-077 від 04.11.2020 сторонами узгоджено, що споживач зобов`язаний щомісячно здійснювати оплату за спожиту електроенергію в установлений даною Угодою строк та забезпечити в повному обсязі фінансування комплексу робіт щодо приєднання житлового будинку до електричних мереж міста на постійній основі ( а.с. 20-22).

Отже, 04.11.2020 позивач підписав Додаткову угоду № 2 про забезпечення в отриманні послуг на тимчасове теплопостачання до Договору № 001-077 від 04.11.2020, у якій підтвердив свою згоду на те, що він як споживач зобов`язаний забезпечити в повному обсязі фінансування комплексу робіт щодо приєднання житлового будинку до електричних мереж міста на постійній основі, зокрема і послуг щодо оплати Фонду фінансування робіт з виконання технічних умов по електроенергії.

Твердження позивача, наведені ним у відповіді на відзив, про відсутність у нього обов`язку виконувати зобов`язання з оплати за Договором № 001-077 від 04.11.2020, зокрема послуг, які розраховані відповідно до площі, на яку має майнові права позивач, та узгодженого споживачами та ОСББ тарифу, розмір якого не оспорюється сторонами у цій справі, - з огляду на те, що підписувався позивачем під тиском відповідача без можливості внесення в нього змін і зауважень, суд відхиляє, оскільки як зазначив позивач у відповіді на відзив, реквізити позивача в цьому договорі вписані позивачем власноручно, що свідчить про те, що він був ознайомлений з його змістом та приєднався до запропонованих відповідачем умов цього договору, не оскаржував цей договір в судовому порядку, не розривав його, тобто Договір № 001-077 від 04.11.2020 (і Додаткова угода № 2 про забезпечення в отриманні послуг на тимчасове теплопостачання до Договору № 001-077 від 04.11.2020) є чинними і, відповідно, обов`язковими для виконання сторонами.

Згідно з доданою позивачем до позовної заяви копією рахунку на сплату комунальних послуг ОК «ОБК СХІДНА БРАМА», код ЄДРПОУ 41305755 за квітень 2021 року на ім`я ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) - зазначено: Фонд фінансування робіт з виконання технічних умов по електроенергії. Об`єм 36,6 кв.м., тариф 160,00, нараховано 5 856,00, до сплати 5 856,00 (а.с. 10)

Згідно з квитанцією № 171755131 від 06.08.2023 ОСОБА_1 сплатив відповідачу 5 856,00 грн з призначенням «Компенсація за додаткові послуги зо 08.2023; АДРЕСА_1 » (а.с. 10).

Отже, правовою підставою здійснення оплати ОСОБА_1 відповідачу 5 856,00 грн з призначенням «Компенсація за додаткові послуги зо 08.2023; АДРЕСА_1 » за квитанцією № 171755131 від 06.08.2023 є п.п. 18.1 п. 18 Додаткової угоди № 2 про забезпечення в отриманні послуг на тимчасове теплопостачання до Договору № 001-077 від 04.11.2020.

Згідно зі ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Оскільки позивач не довів, що сплачені ним відповідачу за квитанцією № 171755131 від 06.08.2023 кошти у розмірі 5 856,00 грн є безпідставно набутими відповідачем, позов у частині вимог про стягнення з відповідача на користь позивача на підставі ст. 1212 ЦК України задоволенню не підлягає за недоведеністю.

Вимоги про стягнення 183 091,50 грн пені згідно ч. 5. ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів, 506,62 грн 3% річних, 3 134,99 грн інфляційне збільшення задоволенню не підлягають, оскільки є похідними від вимоги про стягнення безпідставно набутих коштів.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача на підставі ст. 1212 ЦК України суд дійшов висновку про закриття провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України з огляду на таке.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами;

Згідно з рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 06.03.2023, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 03.10.2023 у справі № 753/2042/23 за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «ОБК Східна Брама» про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, у задоволенні позову відмовлено. Постанова набирала законної сили з дня її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Однією з підстав позову у справі № 753/2042/23 ОСОБА_1 зазначав безпідставне отримання ОК «ОБК СХІДНА БРАМА» 27.10.2021 - грошових коштів у розмірі 9 150,00 грн, які просив стягнути з відповідача на його користь. Суд у справі № 753/2042/23 установлював відповідні обставини та оцінював докази, а саме - суд зазначив: «Квитанцію про оплату за жовтень 2021 року ОСОБА_1 не надано. У Виписці по картці від 04.12.2022 (Рух коштів по категорії інше по операціях ОК «ОБК СХІДНА БРАМА» у жовтні 2021 на рахунок ОК «ОБК СХІДНА БРАМА» з картки позивача було списано 20.10.2021 485 грн. 18 коп., а 27.10.2021 - 9150 грн. 00 коп.( а.с.24). Таким чином доводи позивача щодо переплати не підтверджені достатніми доказами, позивачем не надано покази лічильника за оспорювані ним періоди, докази здійснення перевірки нарахувань. Позивач відповідно до листування, доданого до позовної заяви звертався до відповідача з приводу роз`яснення підстав виставлення рахунків та придбання генератора, але сплачував за послуги переважно своєчасно, у тому числі при нарахуванні заборгованості, а отже визнавав нараховані до сплати кошти, тому позовні вимоги щодо здійснення перерахунків не підлягають задоволенню в межах заявлених позивачем періодів.»

У справі № 753/14797/23, позивач заявив позов про стягнення з відповідача цієї самої суми (згідно з до доданої до позовної заяви копією рахунку на сплату комунальних послуг ОК «ОБК СХІДНА БРАМА», код ЄДРПОУ 41305755 за серпень 2021 року на ім`я ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) - зазначено - борг на 01.09.21: 9 150,00 грн ( а.с. 9), з тих самих підстав (безпідставне отримання ОК «ОБК СХІДНА БРАМА» цих коштів), що і у справі № 753/2042/23.

Оскільки рішення Дарницького районного суду м. Києва від 06.03.2023, залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 03.10.2023 у справі № 753/2042/23 за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «ОБК Східна Брама» про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, набрало законної сили, суд закриває провадження у справі № 753/14797/23 в цій частині.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно із ч.3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Відповідно до ч.7 ст. 141 ЦПК України, якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Згідно із ч.2 п.2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Визначаючи розмір понесених витрат суд виходить з наступного.

За змістом ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. 3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. 4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. 5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Витрати фізичних осіб, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

За приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Проаналізувавши наведений у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, обсяг послуг, наданий адвокатом, а також подані ним документи, суд вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.

Зважаючи на викладені обставини, суд вважає, що витрати в розмірі 3 000,00 грн відповідатимуть критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також не суперечать принципу розподілу таких витрат.

Керуючись нормами ст. 2, 5, 12, 141, 209, п. 3 ч. 1 ст. 255, ст. 247, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «ОБК Східна Брама» про захист порушених прав споживача в частині вимог про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 5 856,00 грн (сплачених за квитанцією № 171755131 від 06.08.2023), 183 091,50 грн пені згідно ч. 5. ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів, 506,62 грн 3% річних, 3 134,99 грн інфляційного збільшення.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Обслуговуючого кооперативу «ОБК Східна Брама» 3 000,00 (три тисячі ) грн. витрат на професійну правничу допомогу шляхом списання Державною казначейською службою України коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України.

Провадження у справі в частині стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 9 150,00 грн (сплачених за квитанцією № 51Н8-Т2В8-7А55_МА8К від 27.10.2021) закрити.

Позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 .

Відповідач Обслуговуючий кооператив «ОБК Східна Брама», 02121, м. Київ, Дарницький р-н, вул. Світла 3-Д код ЄДРПОУ 41305755.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення (підписання).

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.М. Маркєлова