Рішення

від 28.04.2023 по справі 203/4824/20

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/4824/20

Провадження № 2/0203/88/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

28.04.2023 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в залі суду в м.Дніпрі у складі:

головуючого судді Ханієвої Ф.М.,

за участю секретаря судового засідання Сядро Г.Г.,

за участі:

представника позивача Іванової В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міського державного комунального експлуатаційного підприємства «Дніпроміськелектротранс» про зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

15.06.2021 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська на підставі постанови Дніпровського апеляційного суду від 09.06.2021 року для продовження розгляду надійшли матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Міського державного комунального експлуатаційного підприємства «Дніпроміськелектротранс» про зобов`язання вчинити певні дії, в якому позивач, з урахуванням редакції позовної заяви від 06.07.2021 року, просить суд:

- зобов`язати Міське державне комунальне експлуатаційне підприємство «Дніпроміськелектротранс» здійснити щомісячну індексацію суми 698,04 грн у відшкодування заробітку, втраченого внаслідок зменшення професійної працездатності з березня 2018 року по теперішній час та виплатити ОСОБА_1 суму вказаної індексації;

- зобов`язати Міське державне комунальне експлуатаційне підприємство «Дніпроміськелектротранс» здійснювати щомісячну індексацію суми 698,04 грн, стягнутої у відшкодування заробітку, втраченого внаслідок зменшення професійної працездатності та виплачувати ОСОБА_1 суму вказаної індексації.

І. Стислий виклад позицій учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача адвокат Іванова В.М. зазначила, що 29.12.1978 року в результаті дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) з вини водія Трамвайного депо №4 Міського державного комунального експлуатаційного підприємства «Дніпроміськелектротранс» (далі МДКЕП «Дніпроміськелектротранс», відповідач) ОСОБА_1 отримав тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок яких втратив загальну працездатність на 30% та професійну на 50%, був визнаний інвалідом 3 групи безстроково. Рішеннями Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10.11.2004 року, справа №2-5019, від 18.04.2005 року, справа №2-1665, рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20.09.2007 року, справа №2-1412/07, з МДКЕП «Дніпроміськелектротранс» було стягнуто на користь ОСОБА_1 відшкодування заробітку, втраченого внаслідок зменшення професійної працездатності. При цьому рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20.09.2007 року, справа №2-1412/07, було зобов`язано МДКЕП «Дніпроміськелектротранс» щомісячно, починаючи з березня 2007 року виплачувати ОСОБА_1 698,04 грн у відшкодування заробітку, втраченого внаслідок зменшення професійної працездатності до зміни заробітку за професією і кваліфікацією Цурганова В.К.

Проте відповідач з березня 2018 року по теперішній час не виконує вимоги п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, та не здійснює щомісячну індексацію суми 698,04 грн у відшкодування заробітку, втраченого внаслідок зменшення професійної працездатності.

Тому позивач звертається до суду з позовом про зобов`язання здійснити щомісячну індексацію.

Відповідач не надав відзив на позов.

Під час судового засідання представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила суд їх задовольнити, підстави звернення до суду з позовом пояснила суду таким чином, як про це вказано вище. При цьому представник позивача наголосила на тому, що рішенням суду, яке набрало законної сили, позивачу присуджені виплати, проте відповідач добровільно не здійснює індексацію суми у розмірі 698,04 грн. Це і зумовило звернення позивача до суду з позовом про спонукання відповідача здійснити щомісячну індексацію.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 12.07.2021 року було відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

У чергове судове засідання, призначене на 28.04.2023 року, з`явилась представник позивача.

Представник відповідача у судові засідання неодноразово не з`являвся, хоча відповідач належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомляв, будь-яких заяв з процесуальних питань та по суті спору до суду не надсилав.

Суд, заслухавши думку представника позивача, на підставі положень ст. ст. 128, 223, 280-283 ЦПК України розглянув справу за відсутності представника відповідача в порядку заочного розгляду за наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Під час судового розгляду справи суд заслухав усні пояснення представника позивача по суті спору, дослідив письмові докази, що містяться в матеріалах справи, заслухав заключне слово представника позивача.

28.04.2023 року у судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була встановлена третя група інвалідності безстроково, причина інвалідності: травма, отримана на шляху до роботи. Травма була отримана позивачем внаслідок події, що мала місце 29.12.1978 року та призвела до втрати ним загальної працездатності 30% та професійної 50%. Це підтверджується копіями: довідки від 13.11.1979 року Лікарсько-трудової експертної комісії №083665 та висновку про умови та характер праці (мова оригіналу російська мова), висновком експерта №44-т від 27.11.1991 року Облбюро СМЕ (мова оригіналу російська мова).

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10.10.2004 року, справа №2-5019, було частково задоволено позовну заяву ОСОБА_1 , та стягнуто з Міського державного комунального експлуатаційного підприємства «Дніпроміськелектротранс» на користь ОСОБА_1 3827, 32 грн у відшкодування заробітку, втраченого ним внаслідок зменшення професійної працездатності за період з травня 2002 року по вересень 2004 року включно; стягнуто з Міського державного комунального експлуатаційного підприємства «Дніпроміськелектротранс» на користь ОСОБА_1 500 грн у відшкодування моральної шкоди; стягнуто з Міського державного комунального експлуатаційного підприємства «Дніпроміськелектротранс» на користь ОСОБА_1 в дохід держави державне мито у розмірі 29,70 грн, в іншій частині позову відмовлено (мова оригіналу російська мова).

Вказане рішення суду не оскаржувалось та набрало законної сили.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18.04.2005 року, справа №2-1665, було задоволено позовну заяву ОСОБА_1 , та стягнуто з Міського державного комунального експлуатаційного підприємства «Дніпроміськелектротранс» на користь ОСОБА_1 857,46 грн у відшкодування заробітку, втраченого ним внаслідок зменшення професійної працездатності, за період з жовтня по грудень 2004 року включно; зобов`язано Міське державне комунальне експлуатаційне підприємство «Дніпроміськелектротранс» щомісячно, починаючи з січня 2005 року, виплачувати ОСОБА_1 339,04 грн у відшкодування заробітку, втраченого внаслідок зменшення професійної працездатності; щомісячні платежі в сумі 339,04 грн виплачувати ОСОБА_1 до зміни заробітку за його професією і кваліфікацією або зміни ступеню втрати професійної працездатності; стягнути з Міського державного комунального експлуатаційного підприємства «Дніпроміськелектротранс» в дохід держави державне мито в розмірі 51 гривня (мова оригіналу російська мова).

Вказане рішення суду не оскаржувалось та набрало законної сили.

Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20.09.2007 року, справа №2-1412/07, було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Міського державного комунального експлуатаційного підприємства «Дніпроміськелектротранс» про стягнення суми, та стягнуто з Міського державного комунального експлуатаційного підприємства «Дніпроміськелектротранс» на користь ОСОБА_1 1456,00 грн у відшкодування заробітку, втраченого внаслідок зменшення професійної працездатності за період часу з листопада 2006 року по лютий 2007 року включно; зобов`язано Міське державне комунальне експлуатаційне підприємство «Дніпроміськелектротранс» щомісячно, починаючи з березня 2007 року виплачувати ОСОБА_1 698,04 грн у відшкодування заробітку, втраченого внаслідок зменшення професійної працездатності до зміни заробітку за професією і кваліфікацією позивача; стягнуто з Міського державного комунального експлуатаційного підприємства «Дніпроміськелектротранс» на користь ОСОБА_1 125,00 грн витрат, пов`язаних з наданням юридичної допомоги; стягнуто з Міського державного комунального експлуатаційного підприємства «Дніпроміськелектротранс» на користь держави 81,00 грн судового збору.

Вказане рішення суду не оскаржувалось та набрало законної сили станом на 02.10.2007 року.

Відповідно до довідки про доходи №1301153099341311, виданої ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, ОСОБА_1 у період з 01.06.2020 року по 30.11.2020 року отримав пенсію по інвалідності у загальному розмірі 19655,86 грн.

За відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач Комунальне підприємство «Міське державне комунальне експлуатаційне підприємство «Дніпроміськелектротранс» зареєстроване з 20.01.1992 року як юридична особа, вид діяльності: 49.31. Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення (основний).

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу зобов`язання здійснити щомісячну індексацію.

ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до положень ст. 1208 ЦК України (в чинній редакції), за заявою потерпілого у разі підвищення вартості життя розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, підлягає індексації на підставі рішення суду.

За заявою потерпілого у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, підлягає відповідному збільшенню на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу (Париж, 20.03.1952 року) доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод(Рим, 4.ХІ.1950), кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Копецький проти Словаччини», зауважено що, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування.

Частиною5 ст. 95 КЗпП України (в чинній редакції) передбачено, що заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Статтею 33 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Індексація заробітної плати здійснюється на підставіЗакону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 3 липня 1991 року №1282-XII (дія Закону зупинена з 01.01.2023 року на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік») та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (в чинній редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин 01.03.2018 року; дія Закону зупинена з 01.01.2023 року), індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до пунктів 1-1, 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін .

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року місяця опублікуванняЗакону України від 6 лютого 2003 року №491-IV«Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

За змістом ст. ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні і суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами , зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.

Відповідно до ст. ст. 77, 78 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в цивільному процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Аналіз викладених вище норм чинного законодавства України вказує на те, що у спірний період з 01.03.2018 року по день ухвалення рішення суду 28.04.2023 року, неодноразово підвищувалась мінімальна заробітна плата. Тому позивач має право на індексацію виплат, присуджених йому, відповідно до рішення суду від 20.09.2007 року, у розмірі 698,04 грн, тобто на збільшення розміру відшкодування. Натомість, за твердженнями сторони позивача, відповідач не здійснював самостійно індексацію вказаних сум у відшкодування заробітку, втраченого позивачем внаслідок зменшення професійної працездатності у розмірі 698,04 грн. Хоча, відповідно до вимог закону, відповідач зобов`язаний був здійснювати індексацію таких сум відшкодування, а зворотного відповідач суду не довів належними та допустимими доказами.

З огляду на викладене вище, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі та зобов`язати Міське державне комунальне експлуатаційне підприємство «Дніпроміськелектротранс» провести нарахування щомісячної індексації, згідно з вимогами чинного законодавства України, та виплатити нараховану на користь ОСОБА_1 щомісячну індексацію суми у розмірі 698,04 грн, стягнутої у відшкодування заробітку, втраченого внаслідок зменшення професійної працездатності на підставі заочного рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 20.09.2007 року, справа №2-1412/07, за період з 01 березня 2018 року по 28 квітня 2023 року включно, зобов`язати Міське державне комунальне експлуатаційне підприємство «Дніпроміськелектротранс» проводити нарахування та виплачувати нараховану на користь ОСОБА_1 щомісячну індексацію суми у розмірі 698,04 грн, стягнутої у відшкодування заробітку, втраченого внаслідок зменшення професійної працездатності на підставі заочного рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 20.09.2007 року, справа №2-1412/07, згідно з вимогами чинного законодавства України.

З приводу вирішення питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору суд зазначає таке.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи.

Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Тому, враховуючи предмет спору, суд вважає за необхідне судові витрати зі сплати судового збору компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

V. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, та судові витрати зі сплати судового збору компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись статтями 5, 7, 10-13, 19, 23, 76-81, 89, 209, 210, 213, 228, 229, 258, 259, 263-265, 274, 275, 279, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Міського державного комунального експлуатаційного підприємства «Дніпроміськелектротранс» про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Зобов`язати Міське державне комунальне експлуатаційне підприємство «Дніпроміськелектротранс» (адреса місцезнаходження: 49000, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 119А, код ЄДРПОУ 03328184) провести нарахування щомісячної індексації, згідно з вимогами чинного законодавства України, та виплатити нараховану на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) щомісячну індексацію суми у розмірі 698,04 грн (шістсот дев`яносто вісім гривень 04 копійки), стягнутої у відшкодування заробітку, втраченого внаслідок зменшення професійної працездатності на підставі заочного рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 20.09.2007 року, справа №2-1412/07, за період з 01 березня 2018 року по 28 квітня 2023 року включно.

Зобов`язати Міське державне комунальне експлуатаційне підприємство «Дніпроміськелектротранс» (адреса місцезнаходження: 49000, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 119А, код ЄДРПОУ 03328184) проводити нарахування та виплачувати нараховану на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) щомісячну індексацію суми у розмірі 698,04 грн (шістсот дев`яносто вісім гривень 04 копійки), стягнутої у відшкодування заробітку, втраченого внаслідок зменшення професійної працездатності на підставі заочного рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 20.09.2007 року, справа №2-1412/07, згідно з вимогами чинного законодавства України.

Судові витрати зі сплати судового збору компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи,якому повнезаочне рішеннясуду небуло врученеу деньйого проголошення,має правона поновленняпропущеного строкуна поданнязаяви пройого перегляд-якщо таказаява поданапротягом двадцятиднів здня врученняйому повногозаочного рішеннясуду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошеннябезпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини заочного рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складений 19.05.2023 року.

Суддя Ф.М. Ханієва