Рішення

від 01.12.2023 по справі 212/4318/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/4318/23

2/212/1872/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2023 року м. Кривий Ріг

Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Ведяшкіної Ю.В.

секретар судового засідання Івашко А.А.

у цивільній справі № 212/4318/23 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання.

В судовому засіданні брали участь:

Представник позивача ОСОБА_2 ,

представник відповідача ОСОБА_3

в с т а н о в и в :

21.06.2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив суд стягнути з Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на його користь компенсацію за моральну шкоду в зв`язку з втратою здоров`я на виробництві в розмірі 234 500 гривень без утримання всіх податків та обов`язкових платежів.

В обґрунтування позову зазначено, що з 22.03.2003 року по 06.03.2013 рік, з 22.05.2020 року по 20.08.2021 рік, тобто протягом 15 років 04 місяців працював у шкідливих умовах на посаді прохідника дільниці №23 шахти «Октябрьська» АТ «Кривбасзалізрудком» . Крім того, 14.08.2012 року з ним стався нещасний випадок на виробництві, він впав з дробини та отримав травму обличчя, внаслідок чого згідно висновку МСЕК від 05.12.2012 року йому встановлено ІІІ група інвалідності, 25% втрати професійної працездатності. Внаслідок порушення відповідачем норм охорони праці, який не створив безпечних умов праці ним отримано хронічне професійне захворювання, та з 24.04.2023 року йому встановлена ІІІ група інвалідності; визначено потребу у медикаментозному лікуванні, була встановлена втрата професійної працездатності 65% (30% радикулопатія, 10% ХОЗЛ первинно, 25% трудове каліцтво повторно 05.12.2012). Такий стан не дає можливості вести звичайний для здорової людини спосіб життя, оскільки змушений постійно перебувати на обліку у ЛПЗ, приймати ліки, постійно турбує виражена задишка, напади утрудненого дихання, сильний приступоподібний сухий кашель, біль у грудях та міжлопатковій ділянці, запаморочення, головний біль, загальна слабкість, втома, біль та обмеження рухів в шийному та поперековому відділах хребта з іррадіацією у ліву ногу, порушена хода, біль в плечових, ліктьових і колінних суглобах, обмеження рухів та хруст в них, заніміння кінцівок. У зв`язку з визнанням інвалідом 3 групи відчуває свою непотрібність суспільству, вимушений багато часу проводити у лікарнях та під час лікування вимушений переносити біль, приймати велику кількість ліків, але не зважаючи на лікування, стан здоров`я вже ні коли не поліпшиться і це викликає депресію, невпевненість у своєму майбутньому. Тобто вважає, що з вини відповідача йому завдана моральна шкода, яку він оцінює в 234500 грн.

10 липня 2023 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

29.08.2023 року ухвалою суду здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовчий розгляд справи на 21.09.2023 рік.

20жовтня 2023року представниквідповідача надалавідзив,в якомупросила задовольнитичастково позовнівимоги,а саместягнувши накористь позивача81656,25грн.,оскільки відповіднодовідки МСЕКвід 01.06.2023року ступеньвтрати працездатностівстановлено повторно,група інвалідностітретя,65%втрати професійноїпрацездатності,має місценезначна тривалістьдії обмеженьпрацездатності (чотиримісяці).Заперечувала проти задоволення вимоги позивача про стягнення суми моральної шкоди без урахування податків та зборів та просила зобов`язати позивача сплатити судовий збір в дохід держави. Також вважає, що сума моральної шкоди, заявлена позивачем завищена та не відповідає критеріям розумності і справедливості.

03 листопада 2023 року ухвалою суду підготовче провадження закрито та справа призначена до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги, зазначив, що позивач на підприємстві пропрацював 15 років та 4 місяці, зазнав втрати працездатності, нанесено моральну шкоду.

Представник відповідача ОСОБА_3 визнав позов частково, просив суму моральної шкоди вирахувати за розрахунком, наданим в відзиві.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Так, судом встановлено, що з 22.03.2003 року по 06.03.2013 рік, з 22.05.2020 року по 20.08.2021 рік, тобто протягом 15 років 04 місяців працював у шкідливих умовах на посаді прохідника дільниці №23 шахти «Октябрьська» АТ «Кривбасзалізрудком». (а.с. 32-36).

Відповідно до Довідки до акту огляду МСЕК серії 10 ААБ № 027077, виданої 05.12.2012 року (а.с.11) та Акту проведення розслідування нещасного випадку, що стався 14 серпня 2012 року у ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» (а.с.4-6), ОСОБА_1 внаслідок трудового каліцтва з 05.12.2012 року встановлена ІІІ група інвалідності.

Відповідно до довідки МСЕК серії 12 ААА №130972 від 01.06.2023 року позивачу ОСОБА_1 була встановлена втрата професійної працездатності 65% (30% радикулопатія, 10% ХОЗЛ первинно, 25 % трудове каліцтво повторно 05.12.2012 (відповідно серії 10ААБ №027077) та третя група інвалідності безстроково (а.с.11-13).

27 лютого 2023 року складено Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) ОСОБА_1 : радикулопатія попереково-крижова L5, S1 та шийна С6, С7, С8 з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і м`язово-тонічним синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФдругого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових і колінних суглобів (ПФ другого ступеня). Хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група В. ЛН першого-другого ступеня (а.с.7-9).

Зазначений Акт був складений на підставі інформаційної довідки про умови праці від 07.12.2021 № 1206/4.6-9, підготовленої Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області, та згідно з Державними санітарними нормами та правилами`Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процеесу», затвердженими наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.04.2014 №248.

Обставиною виникнення профзахворювань слугував профмаршрут: з 15.06.2015 по 19.10.2017 майстер гірничий шахти «Октябрьська» публічного акціонерного товариства «Кривбасзалізорудком»; з 19.10.2017 по 22.05.2020 заступник начальника дільниці шахти «Октябрьська» публічного акціонерного товариства «Кривбасзалізорудком» (а.с.7-9).

З наведених обставин вбачається, що між сторонами 15 років 04 місяці існували трудові правовідносини, та професійні захворювання отримано позивачем під час виконання ним трудових обов`язків, і наявності у зв`язку з цим підстав, передбачених ст. ст.153,237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.

Ч. 4ст. 43 Конституції Українипередбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

У ст. 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров`ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров`ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров`я.

Відповідно достатті 153 КЗпП Українизабезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.Статтею 173 КЗпП Українизакріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Ст. 4 Закону України «Про охорону праці»визначено, що державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Статтею 237-1 КЗпП Українипередбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ч.1, п.1ч.2, ч.3-5 ст.23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Конституційний Суд України у пункті 4.1 Рішення від 27 січня 2004 року у справі № 1-9/2004 за конституційним зверненням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровоградській області про офіційне тлумачення положення частини третьої статті 34Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»зазначив, що ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні і фізичні страждання. Втрата працездатності, яка встановлена висновком медико-соціальною експертною комісією, вже сама по собі свідчить про спричинення моральної шкоди, оскільки стан здоров`я потерпілого погіршено.

Отже, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та встановлені по справі обставини, суд вважає доведеним факт порушення відповідачем, як роботодавцем, на якого покладається обов`язок забезпечувати безпечні і нешкідливі умови праці, права позивача на належні, безпечні і здорові умови праці, що полягало у виконанні робіт у небезпечних для здоров`я умовах, яке призвело до заподіяння позивачеві моральних та фізичних страждань, порушення нормальних життєвих зв`язків, з причини отримання внаслідок наведених факторів професійного захворювання, що призвело до втрати працездатності на 65% та встановлення ІІІ групи інвалідності безстроково, що вимагає постійного лікування, тобто суд вважає доведеним наявність моральної (немайнової) шкоди; доведеним обов`язок саме відповідача, як заподіювача такої шкоди по її відшкодуванню; доведеним наявність причинного зв`язку між шкодою і діями (бездіяльністю) відповідача та права позивача на відшкодування такої шкоди.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує заявлений позивачем розмір грошового відшкодування завданої моральної шкоди, яку він оцінив в 234 500 грн., враховуючи період роботи позивача на підприємства відповідача в шкідливих умовах, який становить 15 років 04 місяців, характер отриманих позивачем професійних захворювань, відсоток втрати працездатності, який позивачу встановлено втрата професійної працездатності 65% (30% радикулопатія, 10% ХОЗЛ первинно, 25 % трудове каліцтво повторно 05.12.2012 та третя група інвалідності безстроково; тяжкість вимушених змін в його життєвих і виробничих стосунках, глибину фізичних та душевних страждань позивача за наведених обставин, а також враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 200000 грн.; в іншій частині позов задоволенню не підлягає за необґрунтованістю.

Разом з тим, враховуючи зміни до податкового законодавства, які набули чинності з 23 травня 2020 року згідно із законом України № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», відповідно до яких стягнуті кошти в рахунок відшкодування моральної шкоди є доходом, який підлягає оподаткуванню на час виконання рішення суду.

Враховуючи викладене, у разі якщо виплата немайнової (моральної) шкоди за рішенням суду здійснюється податковим агентом на користь фізичної особи платника податків, то сума такої шкоди не включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Отже, з 23 травня 2020 року звільняється від оподаткування податком на доходи фізичних осіб відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Оскільки сума стягнення з АТ «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди складає 200 000,00 грн., що значно перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, як це передбачено законом, тому в даному випадку, підлягає стягненню моральна шкода, з урахуванням податків і зборів фізичних осіб.

При цьому посилання представника відповідача про часткове визнання заявлених позовних вимог та наданий розрахунок розміру моральної шкоди, суд визнає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки відповідачем не вживались будь які дії з метою відшкодування моральної шкоди у розмірі, наведеному у їх розрахунку, який на думку суду, є необгрунтованим.

За таких підстав позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.141ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в сумі 2000 гривень.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст. ст.4,5,6 - 13,76-81,89,137-141,258-259,263-265,279,354 ЦПК Українисуд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень з урахуванням податку з доходів фізичних осіб.

Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на користь держави судовій збір в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.

В задоволені іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат", код ЄДРПОУ 00191307, адреса: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, буд. 1-А.

Повний текст рішення складено 10.12.2023 року.

Суддя: Ю. В. Ведяшкіна