Ухвала

від 27.12.2023 по справі 127/39952/23

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 127/39952/23

Провадження 1-кс/127/15978/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2023 року м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Вінницького міського суду Вінницької області клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12023020000000502 від 23 червня 2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за відсутності фіксації судового розгляду технічними засобами, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання старшого слідчого ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором про накладення арешту на майно.

Клопотання мотивовано тим, що у провадженні слідчого перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023020000000502 від 23 червня 2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, у зв`язку із чим у органу досудового розслідування постала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно.

Під час розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що керівний склад ДП ДГ «Корделівське» (код ЄДРПОУ 00497644), а саме директор ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , минулий директор (перебував на посаді директора до 04.09.2023, наразі перебуває на посаді інженера) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , головний бухгалтер ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуваючи у змові із приватними суб`єктами господарської діяльності мають намір привласнити частину зібраного врожаю вказаного державного підприємства.

Так, у 2023 році, між ДП ДГ «Корделівське» та приватними суб`єктами підприємницької діяльності укладено прямі договори про надання послуг з обробітку земельних ділянок державного підприємства із завищеними вартостями робіт. Крім того, всупереч вимог ЗУ «Про публічні закупівлі» договори укладено без використання електронної системи закупівель (згідно Закону гранична вартість предмета закупівлі товару, послуги дорівнює або перевищує 200тис.грн., а робіт - 1,5 млн.грн.), чим фактично надано можливість пов`язаним приватним підприємствам використовувати науково-дослідні земельні ділянки державного підприємства з метою товарного сільськогосподарського виробництва.

Крім того, у ході збирання вирощеної продукції значна частина врожаю соняшника та кукурудзи відвантажувалася з полів ДП ДГ «Корделівське» і транспортувалася напряму до складських приміщень ТОВ «Моноліт» (кодЄДРПОУ 32598051), без зважування на території держпідприємства занижуючи масу врожаю, що унеможливлювало оприбуткування державного врожаю на баланс ДП ДГ «Корделівське».

Також, з метою привласнення частини зібраного врожаю сільськогосподарських культур, а саме соняшнику та кукурудзи, на підставі договорів про відповідальне зберігання, частину зібраної з полів ДП «Корделівське» сільськогосподарської продукції передано на зберігання до складських приміщень ТОВ «Моноліт» (кодЄДРПОУ 32598051). При цьому, вказані договори є фіктивними та мають на меті виключно удаване зберігання для документального оформлення відвантаження державного врожаю приватним СПД без укладання відповідних договорів купівлі-продажу та виконання фінансових розрахунків. Встановлено, що власники вказаних підприємств, за погодженням з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , розпоряджаються ввіреним їм державним майном всупереч умов договорів, в т.ч. шляхом реалізації продукції за готівкові кошти привласнюючи їх спільно з посадовими особами ДП ДГ «Корделівське», без перерахування коштів на банківські рахунки державного підприємства.

За оперативними даними, в подальшому необліковані залишки товарного зерна будуть привласнені шляхом відображення в бухгалтерських обліках ДП ДГ «Корделівське» заниженої врожайності сільськогосподарських культур, завдаючи при цьому економічної шкоди державному підприємству шляхом фінансового виснаження його ресурсів.

У ході проведення 23 листопада 2023 року ряду санкціонованих обшуків, у тому числі у адміністративній будівлі ДП ДГ «Корделівське» та складських та адміністративних приміщеннях, які розташовані в с. Котюжинці, Хмільницького району, Вінницької області на земельних ділянках з кадастровими номерами 0521683800:02:000:0318, 0521683800:02:000:0320, 0521683800:02:000:0321, які перебувають в оренді ТОВ «Моноліт» та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виявлено та вилучено документи, в ході огляду яких встановлено інформацію щодо наявності та переміщення сільськогосподарської продукції державного підприємства.

В ході обшуку для проведення замірів наявної сільськогосподарської продукції на території підприємства ТОВ «Моноліт», на підставі постанови від 22.11.2023 було залучено спеціалістів ФОП ОСОБА_8 для проведення геодезичних вимірів за допомогою електронного тахеометра в умовній системі висот та умовних геодезичних координат, якими встановлено об`єми сільськогосподарської продукції в кожному приміщенні окремо та в подальшому надано результати проведення замірів.

Зокрема, на земельній ділянці площею 2,51 га з кадастровим номером 0521683800:02:000:0320 (цільове призначення: для іншого сільськогосподарського призначення), яка розташована за адресою: Вінницька обл., Хмільницький р-н, Котюжинецька сільська рада. На вказаній земельній ділянці розташовані складські приміщення. Власником земельної ділянки є Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 39767547), орендар ТОВ «Моноліт» (код ЄДРПОУ 32598051), розташовані 3 металеві склад-ангари. В першому склад-ангарі знаходиться кукурудза об`ємом 3136,173 метрів кубічних, що складає 2320,7тонни. В другому склад-ангарі відсутня сільськогосподарська продукція (заміри не проводилися). В третьому ангар-складі знаходиться соняшник об`ємом 827,517 метрів кубічних, що складає 546,2тонни.

На земельній ділянці площею 1,9789 га з кадастровим номером 0521683800:02:000:0318 (цільове призначення: для іншого сільськогосподарського призначення), яка розташована за адресою: Вінницька обл., Хмільницький р-н, Котюжинецька сільська рада. На вказаній земельній ділянці розташовані складські приміщення. Власником земельної ділянки є Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 39767547), орендар ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_1 ), розташовані 2 складських приміщення. В першому складському приміщенні знаходиться кукурудза об`ємом 6696,151 метрів кубічних, що складає 4955тонни. В другому складському приміщенні знаходиться пшениця, заміри не проводилися.

Водночас, на земельній ділянці площею 0,3271 га з кадастровим номером 0521683800:02:000:0321 (цільове призначення: для іншого сільськогосподарського призначення), яка розташована за адресою: Вінницька обл., Хмільницький р-н, Котюжинецька сільська рада, власником земельної ділянки є Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, орендар ОСОБА_7 , розташовані 2 складських приміщення. В першому складському приміщенні знаходиться кукурудза об`ємом 684,390 метрів кубічних, що складає 506,4 тонни. В другому складському приміщенні відсутня сільськогосподарська продукція, заміри не проводилися.

За даними ГУ Статистики у Вінницькій області, отриманих в ході проведення тимчасового доступу, згідно форми №37-сг «Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 1 листопада 2023 року» ДП ДГ «Корделівське» валовий збір соняшника з площі 851,4 га складає 2005,7тонн. Крім того, згідно отриманих в ході обшуку документів, а саме відомості «Розрахунок собівартості с/г продукції ДП ДГ «Корделівське» ІК НААН» станом на 01.10.2023 р.» валовий збір соняшника з площі 851,4 га складає 2005,7тонн, урожайність 23,56 цн/га.

За матеріалами, отриманими в ході обшуку встановлено, що ДП ДГ «Корделівське» загалом реалізовано соняшника врожаю 2023 року в загальному об`ємі 1760 980 кг. Зокрема, 500 тонн реалізовано СФГ «Іванна» у відповідності до договору купівлі-продажу від 03.10.2023, 61,1 тонни реалізовано ФОП ОСОБА_9 у відповідності до договору купівлі-продажу від 03.10.2023, 444,38 тонн реалізовано ПП «Прилука Агро» у відповідності до договору купівлі-продажу від 03.10.2023, 397,66 тонни реалізовано ПП «Агро Україна+» у відповідності до договору купівлі-продажу від 03.10.2023 та 397,66 тонни реалізовано ТОВ «Теслагрупп» у відповідності до договору від 27.09.2023.

Водночас, згідно договору між ДП ДГ «Корделівське» та ТОВ «Моноліт» щодо надання послуг доробки та відповідального зберігання від 29.09.2023 (згідно договору товаром є зернові та технічні культури зазначені в первинних документах: акти прийому передачі, акти виконаних робіт ) та актів здачі-приймання робіт, ТОВ «Моноліт» прийняло зерна соняшнику в загальному об`ємі 479,24 тонн.

Крім того, в ході проведення спеціалістами замірів об`єму сільськогосподарської продукції в складських приміщеннях ДП ДГ «Корделівське» на земельній ділянці площею 13,4576 га з кадастровим номером 0521682400:04:001:0059 (цільове призначення: для дослідних і навчальних цілей), яка розташована за адресою: Вінницька обл., Хмільницький р-н, Заливанщинська сільська рада, власником якої є Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 39767547), право постійного користування ДП ДГ «Корделівське» (код ЄДРПОУ 00497644), встановлено, що в одному із складів знаходиться соняшник об`ємом 470,304 метрів кубічних, що складає 310,4тонни.

Згідно записів у вилученій в ході обшуку ваговій книзі на ТОВ «Моноліт» із ДП завезено не 479,24 тонн соняшника, а 919,460 тонн соняшника. З огляду на вказане, валовий збір соняшника у ДП складає 2 990,84 тонн.

В такому разі середня врожайність становить 3,51 тонни/га.

Тобто, необліковані залишки соняшника, які завезено на ТОВ «Моноліт» складають 440,2 тонн, вартість яких станом на 19.12.2023 (12620 грн/тонну з ПДВ) становить 5,55 млн.грн.

Середня вартість товарного зерна соняшника у Вінницькій області станом на 15.12.2023 складає 12620 грн. з ПДВ за 1 тонну. Як наслідок, 440,2 тонн не облікованих залишків товарного зерна соняшника за середньою ринковою вартістю складає 5,55 млн.грн.

Крім того, встановлено, що у відповідності до вилучених в ході обшуку в адміністративній будівлі ДП ДГ «Корделівське» актів здачі-приймання робіт, надання послуг, ТОВ «Моноліт» прийняло зерно кукурудзи ДП ДГ «Корделівське» для сушки та доробки в загальному об`ємі 612,56 тонн, відвантажили сухої кукурудзи в об`ємі 604,2 тонни та прийняли на зберігання 8,36 тонни кукурудзи.

Водночас, за матеріалами, вилученими в ході обшуку в ТОВ «Моноліт», а саме вагової книги (зазначені відомості щодо дати, номерів автомобілів, брутто, тарра, нетто) встановлено, що на територію виробничих потужностей та складських приміщень ТОВ «Моноліт» з 23.10.2023 по 20.11.2023 завезено кукурудзи загальним об`ємом 2285,8 тонн. Отже, залишок кукурудзи, яка належить ДП ДГ «Корделівське» на знаходиться на території складських приміщень ТОВ «Моноліт» складає 1681,6 тонни.

Середня вартість товарного зерна кукурудзи у Вінницькій області станом на 15.12.2023 складає 5529 грн. з ПДВ за 1 тонну. Як наслідок, 1681,6 тонн не облікованих залишків товарного зерна кукурудзи за середньою ринковою вартістю складає 9,3 млн. грн.

Отже, на складах ТОВ «Моноліт» зберігається необлікованих 440,2 тонн насіння соняшника та 1681,6 тонн зерна кукурудзи, що належать ДП ДГ «Корделівське», та яке здобуто злочинним шляхом і є безпосереднім об`єктом кримінального правопорушення.

Так, існують цілком обґрунтовані ризики приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження зазначеного майна.

Вказане майно має доказове значення у кримінальному провадженні, а отже необхідно усунути будь-яку можливість стороннім особам користуватись ним.

Не накладення арешту на зазначене майно призведе до фактично повного знищення слідів кримінального правопорушення, а отже - до неможливості виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, а також спеціальної конфіскації. Окрім того в органу досудового розслідування є підстави вважати, що зазначений урожай є результатом незаконної діяльності.

Згідно з правовою позицією, висловленою у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Раймондо проти Італії» від 22.02.1994, арешт відповідного майна, поза сумнівом, застосовується як проміжний захід, що має забезпечувати, у разі потреби, подальшу конфіскацію цього майна, яке вважається органом досудового розслідування ймовірним результатом незаконної діяльності.

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з абзацом сьомим частини шостої статті 100 КПК України, речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності за рішенням слідчого судді чи суду Національному агентству для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їх економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

У частині сьомій статті 100 КПК України зазначено, що у випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно зі статтями 171173 цього Кодексу. Прокурор у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді чи суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству зі зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству.

Національне агентство є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні (частина перша статті 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» [далі Закон]).

Заснування Національного агентства є результатом:

- імплементації у правову систему України положень Директиви ЄС від

03.04.2014 № 2014/42/EU про арешт і конфіскацію предметів злочинної діяльності та доходів від неї, а також Рішення Ради ЄС № 2007/845/ JHA від 06.12.2007 про співробітництво у сфері повернення активів;

- виконання Україною Плану дій з лібералізації візового режиму з ЄС (який наразі вважається виконаним);

- дотримання вимог Конвенції про відмивання, пошук, арешт і конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції, Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією, Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт і конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму;

- впровадження 38 рекомендації Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей та Кращих практик щодо адміністрування арештованих активів, затверджених 27.04.2018 у межах підгрупи з кримінально-правових питань «Великої вісімки» (G8);

- виконання приписів Закону України «Про засади державної антикорупційної політики (Антикорупційна стратегія)» на 20142017 рр. та Державної програми щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 20152017 рр.

Так, зокрема, «Великою вісімкою» (G8) в межах підгрупи з кримінально-правових питань 27 квітня 2005 р. схвалено Кращі практики щодо адміністрування арештованих активів (G8 Best Practices for the Administration of Seized Assets). Як зазначено у відповідних рекомендаціях, вони спрямовані, зокрема, на допомогу державам у збереженні вартості арештованих активів. Водночас одна з ключових рекомендацій полягає в тому, що в судовому провадженні, відповідно до національного законодавства, має бути дозволено продаж активів до винесення остаточного рішення суду у справі та застосування заходів конфіскації або стягнення активів у дохід держави, передусім тих, які швидко псуються або швидко знижуються у вартості, наприклад, судна, літаки, автомобілі, тварини, ферми з вирощування сільськогосподарських культур тощо. Держава має забезпечити розгляд питання про надання дозволу на продаж до винесення остаточного рішення суду у справі активів, надто обтяжливих для управління. У свою чергу отримані від реалізації доходи мають бути збережені згідно з національним законодавством до винесення остаточного рішення суду та застосування заходів конфіскації або стягнення активів у дохід держави.

Основна мета заснування та діяльності Національного агентства полягає у сприянні процесуальній діяльності слідчого, детектива, прокурора, слідчого судді, суду, спрямованій, зокрема, на забезпечення збереження речових доказів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, а також збільшення їх вартості, особливо тих, які підлягають конфіскації, спеціальній конфіскації (стягненню в дохід держави у кримінальному провадженні).

Повноваження Національного агентства з управління арештованим (до конфіскації) майном визначені статтями 1, 9, 10, 19-24 Закону та статтею 100 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України).

Так, в управління Національному агентству можуть бути передані лише активи, які відповідають таким умовам:

- вони визнані речовим доказом;

- на них накладено арешт у кримінальному провадженні;

- арешт має передбачати заборону розпорядження (обов`язково), або користування майном (бажано);

- їх сукупна вартість становить понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- це не завдає шкоди кримінальному провадженню.

Управління активами за Законом є відповідальною діяльністю, що має на меті зберегти економічну вартість активу протягом кримінального провадження, а також примножити її (за можливості).

Закон та КПК України не містять обмежень щодо типів, видів активів, які можуть передаватися в управління Національному агентству, так само як і обмежень щодо видів злочинів, у кримінальних провадженнях з розслідування яких були арештовані відповідні активи.

Приймаючи активи в управління, Національне агентство самостійно не управляє ними (інакше як у спосіб їх реалізації шляхом передання відповідному реалізатору), натомість обирає професійного управителя конкретним типом активу і передає йому актив в управління, контролює діяльність з управління, або ж передає актив на реалізацію, якщо він підлягає реалізації згідно з Законом та прийнятим на його виконання підзаконним актом.

У статті 19 Закону визначено дві альтернативні підстави передання активів в управління Національному агентству:

- ухвала слідчого судді чи суду про передання активів в управління Національному агентству;

- згода власника активів на їх передання в управління Національному агентству.

За змістом статей 1924 Закону Національне агентство самостійно не здійснює управління активами (інакше як у спосіб їх реалізації). У разі передання Національним агентством активу в управління професійному управителеві за договором, послуги з такого управління можуть бути оплачені виключно з доходів від управління (частини друга і третя статті 21 Закону).

Отже, за загальним правилом, управління за Законом у спосіб передання активу в управління за договором управителеві можливе, якщо воно здатне приносити дохід.

За таких обставин Закон не передбачає можливості управління майном, як Національним агентством самостійно, так і обраним управителем за договором, у спосіб суто його зберігання (оскільки зберігання призводить лише до витрат без одержання доходів). Водночас, Національне агентство може організувати деякі заходи зі зберігання арештованого майна, та лише для цілей подальшого передання такого майна в управління професійному управителеві і лише на строк, необхідний для організації такого передання в управління, таке тимчасове (короткотермінове) зберігання також не може передбачати витрачання коштів Державного бюджету України.

Згідно з Законом головна мета діяльності Національного агентства за напрямом управління майном забезпечувати (генерувати) надходження до Державного бюджету України, а не видатки з нього.

Саме тому Національне агентство не має повноважень і прав витрачати кошти Державного бюджету України і самостійно організовувати охорону, відповідальне зберігання, обслуговування, підтримання у належному стані, оперативно управляти і вчиняти інші дії стосовно активів, окрім їх передачі для реалізації або в управління за договором. Натомість, відповідні заходи можуть організовуватися управителем, обраним у порядку, встановленому Законом, й оплачуватися виключно з доходів від управління, отримуваних управителем у процесі комерційного використання активу.

Згідно з приписами частини першої статті 9 Закону, Національне агентство здійснює заходи з проведення оцінювання активів (пункти 3, 4). У зв`язку з чим обов`язково, отримавши в управління майно, Національне агентство першочергово проводить його оцінювання (встановлює ринкову вартість).

Частиною першою статті 21 Закону встановлено, що управління рухомим і нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.

Частиною четвертою статті 21 Закону передбачено, що майно, зокрема у вигляді предметів чи великих партій товарів, зберігання якого через громіздкість або з інших причин неможливе без зайвих труднощів, або витрати із забезпечення спеціальних умов зберігання якого чи управління яким співмірні з його вартістю, або яке швидко втрачає свою вартість, а також майно у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, підлягає реалізації за цінами, щонайменш не нижчими від ринкових. Примірний перелік такого майна затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2017 № 685 (далі Примірний перелік).

У частині п`ятій статті 21 Закону встановлено, що активи, визначені частиною четвертою цієї статті, передаються для реалізації без згоди власника на підставі ухвали слідчого судді або суду, копію котрої надсилають Національному агентству негайно після її винесення з відповідним зверненням прокурора. Передача для реалізації активів може також здійснюватися за згодою їх власника, копію котрої надають Національному агентству з відповідним зверненням прокурора. Реалізація здійснюється визначеними на конкурсних засадах юридичними особами.

Порядок відбору таких юридичних осіб і порядок реалізації активів визначено постановами Кабінету Міністрів України «Про відбір на конкурсних засадах юридичних осіб, які здійснюють реалізацію арештованих активів» від 09.08.2017 № 558 та «Про затвердження Порядку реалізації арештованих активів на електронних торгах» від 27.09.2017 №719.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління (за договором).

Активи, прийняті Національним агентством в управління, підлягають оцінюванню, яке здійснюється визначеними за результатами конкурсу суб`єктами оцінної діяльності та передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам підприємцям, у порядку, встановленому законодавством про публічні закупівлі.

Управління активами згаданими особами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом.

Управління активами, зазначеними у частині першій статті 21 Закону, здійснюється на умовах ефективності, а також збереження та збільшення їх вартості.

Управитель має право на плату (винагороду), а також на відшкодування необхідних витрат, понесених ним у зв`язку з управлінням активами, що відраховуються безпосередньо з доходів від використання прийнятих в управління активів.

Управитель не має права відчужувати активи, прийняті ним в управління. За приписами статті 24 Закону, надходження від здійснюваного Національним агентством управління активами, а також кошти, одержані на підставі міжнародних угод щодо розподілу та повернення активів в Україну, перераховуються до Державного бюджету України.

Отже Закон, зокрема у статті 21, встановлює дискреційні повноваження Національного агентства, які полягають у компетенції Національного агентства самостійно встановлювати належність або неналежність активів до видів майна, визначених у Примірному переліку (затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2017 № 685), та залежно від цього визначати, з урахуванням принципу верховенства права, який шлях управління активами найбільш ефективний, тобто дозволяє найбільшою мірою забезпечити збереження вартості активів, а також її збільшувати (за можливості).

Дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.

Згідно з положеннями Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Абзацом другим частини першої статті 19 Закону передбачено дві альтернативні підстави управління Національним агентством арештованими активами:

- ухвала слідчого судді або суду;

- згода власника.

У зв`язку з чим Національне агентство не має власної дискреції вирішувати, чим йому управляти, а чим ні.

Абзацом першим частини першої статті 19 Закону встановлено, що Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема як захід забезпечення позову тільки щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, зі встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами.

Управління активами діяльність із володіння, користування та/або розпорядження активами, тобто забезпечення збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та їх економічної вартості або реалізація таких активів чи передача їх в управління відповідно до цього Закону, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні (пункт 4 частини першої статті 1 Закону).

Тобто, винесення відповідної ухвали чи передання Національному агентству активу в управління за згодою власника свідчить про появу в Національного агентства окремого майнового права управління арештованим активом. Це спеціальне строкове речове право на майно, подібне до інших майнових прав на чуже майно, визначених цивільним законодавством.

Національне агентство під час виконання відповідного судового рішення має керуватися нормами Закону з урахуванням того, що ним має бути забезпечено виконання цього судового рішення таким шляхом (реалізація або управління за договором), за якого буде максимально досягнуто мети управління, вказаної в Законі.

У разі виконання такого судового рішення для досягнення зазначеної в Законі мети управління, Національне агентство має право, зокрема передбачене статтею 21 Закону, самостійно на власний розсуд обирати шлях управління активом (реалізація або передача в управління [за договором]), тобто діяти у межах своєї дискреції.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення та виконуючи дії, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за цих обставин справи.

Однак під час здійснення таких повноважень у будь-якому разі Національне агентство має враховувати, приймаючи рішення або виконуючи дії, у межах наявних дискреційних повноважень, зокрема передбачених статтею 21 Закону, що має бути досягнуто визначеної Законом мети управління такими активами, з якою власне таке управління до них було застосовано.

Враховуючи викладене, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити.

В судове засідання слідчий не з`явився, завчасно подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність.

Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Так,згідно ч.1ст.170КПК Україниарештом майнає тимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомзлочину,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна.Арешт майнаскасовується увстановленому цимКодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В силу ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

В рамках кримінального провадження № 12023020000000502 від 23 червня 2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, вищевказане майно, є предметом кримінального правопорушення та визнано речовим доказом по кримінальному провадженню.

З огляду на вищенаведене, а також враховуючи те, що майно у кримінальному провадженні № 12023020000000502 від 23 червня 2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, є предметом кримінального правопорушення, може бути використаний як доказ під час досудового розслідування кримінального провадження, з метою з`ясування дійсних обставин події кримінального правопорушення, а також з метою унеможливлення подальшого відчуження вказаного майна на час досудового розслідування та забезпечення схоронності даного майна, тому слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно, підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 131, 132, 170, 171, 172, 174, 175 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 задовольнити.

Накласти арешт на:

- необліковані залишки товарного зерна соняшника в об`ємі 440,2 тонни, яке знаходиться на земельній ділянці площею 2,51 га з кадастровим номером 0521683800:02:000:0320 (цільове призначення: для іншого сільськогосподарського призначення), яка розташована за адресою: Вінницька обл., Хмільницький р-н, Котюжинецька сільська рада, власником земельної ділянки є Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 39767547), орендар ТОВ «Моноліт» (код ЄДРПОУ 32598051), а саме в третьому ангар-складі, де знаходиться соняшник об`ємом 827,517 метрів кубічних, що складає 546,2тонни;

- необліковані залишки товарного зерна кукурудзи в об`ємі 1681,6 тонни, яке знаходиться на земельній ділянці площею 2,51 га з кадастровим номером 0521683800:02:000:0320 (цільове призначення: для іншого сільськогосподарського призначення), яка розташована за адресою: Вінницька обл., Хмільницький р-н, Котюжинецька сільська рада, власником земельної ділянки є Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 39767547), орендар ТОВ «Моноліт» (код ЄДРПОУ 32598051), а саме, першому склад-ангарі знаходиться кукурудза об`ємом 3136,173 метрів кубічних, що складає 2320,7тонни.

Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на старшого слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 .

Зобов`язати слідчого повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.

Арешт майна може бути скасований підозрюваним, обвинуваченим, їх захисником, законним представником, іншим власником або володільцем майна, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, за їх клопотанням до суду про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя