Рішення

від 13.11.2023 по справі 500/8164/13-ц

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 500/8164/13-ц

Провадження № 2/946/639/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2023 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Бурнусуса О.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Коробко О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Ізмаїльської міської ради, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , про визнання права власності на спадкове майно та за зустрічним позовом ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_10 та ОСОБА_11 до Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання права власності на житло, -

ВСТАНОВИВ:

28.11.2013р. позивачі за первісним позовом звернулися до суду з позовними вимогами, які згодом уточнили заявою від 27.06.2023 року та просять визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 право власності на 15/96 частин житлового будинку літ. «Г», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивачі в письмових поясненнях зазначають, що заявлений позов ґрунтується на доказах, які знаходяться в матеріалах Ізмаїльського МБТІ, а також в рішеннях прийнятих судами різних рівнів про встановлення правовідносин стосовно спадкового майна. Так, в матеріалах справи знаходиться архівне рішення Арбітражного суду від 16 серпня 1927 року стосовно спору між ОСОБА_12 і ОСОБА_13 відносно права власності на майно, яке знаходиться в АДРЕСА_2 . Цим рішенням за ОСОБА_12 було визнано право власності на майно, яке знаходиться в АДРЕСА_3 і складається з одного дворового місця з прибудовами, які на ньому знаходяться з визначеними розмірами і границями. Згідно із актовим записом ОСОБА_14 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після його смерті спадкоємцем залишилась його дружина ОСОБА_15 . З нею також проживала їх донька від спільного шлюбу - ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_15 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті ОСОБА_15 , спадкоємцем залишилась її донька ОСОБА_17 , яка після смерті матері прийняла спадкове майно згідно із ст. 429 ЦК УРСР 1922 року. Даний факт засвідчено актом від 13 вересня 1949 року. Прокурором м. Ізмаїл 09 серпня 1990 року було внесено протест на рішення Ізмаїльського міськвиконкому № 938 від 10.09.1951 року, проте протест було відхилено. В жовтні місяці 1992 року, після прийняття закону України про реабілітацію жертв політичних репресій, ОСОБА_18 звернулась до Ізмаїльського народного суду з позовною заявою про визнання права власності на частину домоволодіння по АДРЕСА_4 . Не дочекавшись вирішення справи по сутті, ОСОБА_18 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Постановою Одеського обласного суду від 03 жовтня 1995 року до участі в справі в якості правонаступників були залучені діти померлої ОСОБА_2 , ОСОБА_19 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Справа була направлена для розгляду в Ізмаїльський міський суд, який 11.02.1999 року прийняв рішення по справі № 2-4612-99, яким визнано протиправним рішення Ізмаїльської міської ради № 938 від 10.09.1951р., розпорядження № 224/Р від 14.06.1995 року та розпорядження № 336/Р від 06.10.1995 року, визнано недійсними свідоцтво на право власності на житло № НОМЕР_1 від 15.08.1995 року, видане сім`ї ОСОБА_20 , і свідоцтво на право власності № НОМЕР_2 від 06.10.1995 року на ім`я ОСОБА_3 . За позивачами було також визнано право власності на 22/98 частини домоволодіння по АДРЕСА_5 в рівних частках, і закріплено земельну ділянку площею 632 кв.м. Дане рішення неодноразово оскаржувалось відповідачами та 03.02.2004 року постановою апеляційного суду Одеської області рішення Ізмаїльського міського суду від 11.02.1999 року по справі № 2- 4612-99 було скасовано і справа направлена в Ізмаїльський суд на новий розгляд. В зв`язку із смертю ОСОБА_19 до участі в справі допущена ОСОБА_4 дружина позивача. Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду від 30 січня 2006 року виділені в окреме провадження в порядку адміністративного судочинства вимоги позивачів про визнання незаконним рішення міськвиконкому № 224/р від 14.06.1995 року, №366/р від 06.10.1995 року, № 938 від 10.09.1951 року. Вимоги про визнання права власності на 22/98 частин спірного будинку, виділ цієї частини в натурі та розподіл земельної ділянки виділені в окреме провадження. Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду від 06.03.2006р. та додатковою постановою від 17.04.2006р. у задоволенні позовних вимог позивачам було відмовлено у повному обсязі. Постановою апеляційного суду Одеської області від 15 листопада 2006 року постанови Ізмаїльського суду від 06.03.2006 року та від 17.04.2006 року було скасовано і ухвалено нову постанову, якою визнано незаконним рішення міськвиконкому Ізмаїльської міської ради № 938 від 10.09.1951 року, розпорядження міськвиконкому Ізмаїльської міської ради № 224р від 14.06.1995 року про приватизацію кв. АДРЕСА_6 , розпорядження міськвиконкому Ізмаїльської міської ради № 336р від 06.10.1995р. про приватизацію кв. АДРЕСА_7 ; визнано недійсними свідоцтво № НОМЕР_1 від 15.08.1995 року про право власності на житло - кв. АДРЕСА_8 видане ОСОБА_8 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , свідоцтво № НОМЕР_2 від 06.10.1995 року про право власності на житло кв. АДРЕСА_9 видане на ім`я ОСОБА_3 . УхвалоюВАС України від 01.02.2011р. постанова Апеляційного суду Одеської області від 15.11.2006р. залишена без зміни. Таким чином адміністративні питання про скасування незаконних рішень Ізмаїльського міськвиконкому стосовно передачі на баланс ОСОБА_24 та передачу у власність кв. АДРЕСА_8 та АДРЕСА_10 було вирішено на користь позивачів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 . Закінчення позовного провадження по адміністративній справі надало можливість звернутись до суду для вирішення питання про визнання права власності на спадкове майно. Згідно наданої інформації КП «Ізмаїльське МБТІ» №23697 від 02.10.2012 року право власності на домобудівлю по АДРЕСА_11 зареєстровано, серед інших й за ОСОБА_25 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - 22/98 частин. Однак, в подальшому було з`ясовано, що КП «Ізмаїльське МБТІ» довідка була видана помилково на підставі скасованого судового рішення від 11.02.1999 року. Висновком експерта № 148/130-2020 від 14.06.2021 року по судовій будівельно - технічній експертизі, додаткових роз`яснень та уточнень експерта відносно приміщень, розташованих у будівлях, які до 10.09.1951 року належали спадкодавцю ОСОБА_15 , встановлено склад приміщень та їх частка в досліджуваному майні. Визначені в позовній заяві об`єкти нерухомого майна відповідають 15/96 часткам досліджуваного домоволодіння. На вказане майно позивачі й просять визнати за ними право власності в порядку спадкування.

25.05.2018 року ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , яка також діє і в інтересах неповнолітніх ОСОБА_10 , ОСОБА_11 звернулись до суду з зустрічним позовом, який згодом уточнили заявою від 14.03.2023 року, та яким просять визнати за ними право власності на 5/96 частин житлового будинку літ. «Е», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої вимоги позивачі за зустрічним позовом обґрунтували тим, що 10.09.1951р. виконкомом Ізмаїльської міської ради народних депутатів було прийнято №938, відповідно до якого домоволодіння в АДРЕСА_12 було взято на облік та передано на баланс міськжилуправління як націоналізоване в 1940 року згідно з Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15.08.1940 року. У дворі вказаного домоволодіння знаходилося складське приміщення, яке використовувалося під столярну майстерню, і дерев`яний сарай. У квітні 1955 року в Ізмаїльське міськжилуправління звернувся гр-н ОСОБА_26 із заявою про надання йому під відновлення 1/2 частини порожнього складського приміщення, що знаходиться у дворі домоволодіння по АДРЕСА_13 . Після цього в травні 1955 року нежитлові приміщення столярної майстерні та сараю, які знаходились у дворі вказаного вище домоволодіння, були обстежені. В ході огляду було встановлено, що частину приміщення можливо відновити і використовувати під житлове приміщення. 31.05.1955 року виконкомом міської ради Ізмаїла народних депутатів прийняв рішення №423, яким надав 1/2 частину порожнього складського приміщення гр. ОСОБА_26 під відновлення під житлову квартиру. В подальшому гр-н ОСОБА_26 , на підставі цього рішення виконкому і складеного кошторису, зробив капітальний ремонт та відновлювальні роботи вказаного приміщення на загальну суму 18275 рублів. Після проведення капітального ремонту та відновних робіт і їх приймання, наприкінці 1955 року в цю новостворену житлову квартиру вселилася сім`я ОСОБА_26 , яка проживала в даній квартирі до 25.08.1982 року. 25.08.1982 року виконком Ізмаїльської міської ради народних депутатів прийняв рішення №449, яким дозволив сім`ям ОСОБА_26 ( АДРЕСА_14 , сім`я з 2 осіб) і ОСОБА_8 ( АДРЕСА_15 , сім`я з 5 осіб) провести обмін житловими приміщеннями. На підставі цього рішення виконкому Ізмаїльської міської ради народних депутатів № 449 від 25.08.1982 року їх сім`ї був виданий ордер № 165 від 25.08.1982 року на вселення в квартиру АДРЕСА_16 . А вже 14.06.1995 року розпорядженням виконкому Ізмаїльської міської ради народних депутатів № 224-р були оформлені документи на приватизацію, і вказана квартира була передана їхній родині у власність з видачею свідоцтва НОМЕР_5 від 15.08.1995 року. Однак в подальшому постановою Апеляційного суду Одеської області від 15.11.2006 року було визнано незаконним рішення міськвиконкому Ізмаїльської міської ради № 938 від 10.09.1951р., розпорядження міськвиконкому Ізмаїльської міської ради № 224-р від 14.06.1995 року про приватизацію кв. АДРЕСА_6 , та визнано недійсним свідоцтво НОМЕР_5 від 15.08.1995р. про право власності їхньої сім`ї на квартиру. Таким чином на даний момент права приватної власності на вказану квартиру АДРЕСА_6 у них немає, тобто вона знаходиться у власності інших осіб, а отже є чужим нерухомим майном. Однак з моменту обміну житловими приміщеннями, тобто з 25.08.1982 року їхня сім`я зареєстрована за цією адресою і вони постійно проживають за вказаною адресою до теперішнього часу. На сьогоднішній день вони продовжують проживати у вказаній квартирі. Добросовісно та безперервно володіють та відкрито користуються цим нерухомим майном, доглядають за квартирою та утримують її, постійно роблять поточний та капітальний ремонти, і окрім того, за час проживання в квартирі АДРЕСА_6 у ОСОБА_9 народилися двоє дітей: дочка ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та син - ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , які також постійно проживають з позивачкою у вказаній квартирі та зареєстровані в ній. Оскільки, з 25.08.1982 року їх сім`я постійно проживає у вказаній квартирі, безперервно, відкрито і добросовісно сплачує усі комунальні платежі, несуть інші витрати для забезпечення нормального існування та схоронності вказаної квартири, вважають, що у зв`язку із добросовісним, безперервним володінням майном, у них виникло право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна за набувальною давністю у порядку ст. 344 ЦК України.

Позивачі, представники позивачів за первісним позовом в судове засідання не з`явились, надали суду заяви, якими позовні вимоги підтримали у повному обсязі та наполягали на їх задоволенні. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , яка також діє і в інтересах неповнолітніх ОСОБА_10 , ОСОБА_11 визнали у повному обсязі, не заперечують проти їх задоволення.

Позивачі за зустрічним позовом ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , яка також діє і в інтересах неповнолітніх ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та їх представник в судове засідання не з`явились, надали суду заяви, якими зустрічні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та наполягали на їх задоволенні. Первісні позовні вимоги визнали та не заперечують проти задоволення позову.

Представник відповідача за первісним та зустрічним позовами, Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області первісні та зустрічні позовні вимоги не визнала у повному обсязі. Посилаючись на те, що у задоволенні первісного позову необхідно відмовити, оскільки відповідно до Арбітражного рішення Румунії від 16.08.1927 року за ОСОБА_29 було визнано право власності на одне дворове місце з спорудами у АДРЕСА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_14 помер, при цьому на час відкриття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_30 на території міста діяло законодавство Румунії. Зазначають, що відсутні докази щодо прийняття ОСОБА_15 спадкового майна після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_31 . Щодо зустрічних позовних вимог зазначає, що відсутні підстави для визнання права власності за позивачами за зустрічним позовом, оскільки відсутні підставі для набуття права власності за набувальною давністю, при цьому позивачі відповідно до рішення виконкому № 449 від 25.08.1982 року спірне нерухоме майно набули не у власність, а у користування.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що первісні та зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що згідно інформації КП «Ізмаїльське МБТІ» № 3774 від 11.10.2012р. право власності на домобудівництво по АДРЕСА_11 зареєстровано за: 1/16 частина за КП «Гармонія»; 1/16 частина за ОСОБА_32 ; 11/112 частин за ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 ; 3/96 частин за ОСОБА_37 ; 3/96 частин за ОСОБА_38 ; 3/112 частин за ОСОБА_39 , ОСОБА_40 ; 1/48 частина за ОСОБА_41 ; 1/24 частина за ОСОБА_42 ; 5/96 частин за ОСОБА_43 ; 1/24 частина за ОСОБА_37 ; 9/112 частин за ОСОБА_44 ; 1/12 частина за ОСОБА_45 ; 22/98 частин за ОСОБА_25 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 7).

Рішенням Ізмаїльського міського суду Одеської області від 11.02.1999 року по справі №2-461/99 визнано незаконними рішення виконкому Ізмаїльської міської Ради №938 від 10.09.1951р., розпорядження №224/Р від 14.06.1995 року та №336/Р від 06.10.1995 року. Визнано недійсними свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 від 15.08.1995 року на ім`я сім`ї ОСОБА_20 та свідоцтво про право власності № НОМЕР_2 від 06.10.1985 року на ім`я ОСОБА_3 . Визнано право власності на 22/98 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 у рівних частках за ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_19 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , виділів їм на праві повного володіння, користування та розпорядження із жилого будинку літ. Г приміщення площею 144,7 кв.м. на суму 12344 грн., частину підвалу літ. Г5 вартістю 2974 грн., частину відкритої веранди -1511 грн. жилого будинку літ. Е - 5250 грн., сараю літ. С - 1420 грн., а всього на суму 23499 грн. та закріпити за даною частиною будинку земельну ділянку площею 632 кв.м., залишивши у загальному користуванні ділянку площею 352 кв.м. (т.1, а.с. 8-9).

Постановою Апеляційного суду Одеської області від 15.11.2006р. ухвалена нова постанова, якою визнано недійсними: рішення міськвиконкому Ізмаїльської міської Ради №938 від 10.09.1951 року про передачу на баланс міськвиконкому будинку по АДРЕСА_12 як націоналізоване у 1940р.; розпорядження міськвиконкому Ізмаїльської міської Ради №224-р від 14.06.1995 року про приватизацію кв. АДРЕСА_6 ; розпорядження міськвиконкому Ізмаїльської міської Ради №336-р від 06.10.1995 року про приватизацію кв. АДРЕСА_7 ; свідоцтво НОМЕР_5 від 15.08.1995р. про право власності на житло - кв. АДРЕСА_6 , видане на ім`я ОСОБА_8 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 ; свідоцтво НОМЕР_6 від 06.10.1995р. про право власності на житло - кв. АДРЕСА_6 , видане на ім`я ОСОБА_3 (т.1, а.с.10-12).

Ухвалою Вищого адміністративного Суду України від 01.02.2011 року (справа №К-30846/09) постанова Апеляційного суду Одеської області від 15.11.2006 року залишена без змін (т. 1, а.с. 13-14).

Згідно технічного паспорту, виданого Ізмаїльським БТІ 23.09.2004 року житловий будинок АДРЕСА_1 власниками 22/98 частин вказаного будинку вказані ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ; ОСОБА_19 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (а.с. 3-10, т.2).

Згідно інформації КП «Ізмаїльське МБТІ» № 581 від 21.05.2014 року власниками об`єкту нерухомого майна, розташованого по АДРЕСА_17 являються: КП «Гармонія» - 1/16 частина на підставі Договору купівлі-продажу від 31.10.2000р., реєстровий №13227; ОСОБА_46 -1/16 на підставі Договору купівлі-продажу Одеської товарної біржі №6172 від 15.03.2001р.; ОСОБА_47 - 1/24 частина на підставі Договору дарування від 18.10.2012р., реєстровий №2131; ОСОБА_48 - 5/96 частин на підставі Договору дарування від 07.10.1996р., реєстровий №1/4871; ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 - 11/112 частин на підставі Свідоцтва про право власності НОМЕР_7 від 07.06.2001р.; ОСОБА_53 - 3/96 частин на підставі Договору купівлі-продажу від 07.07.2004р., реєстровий №3219, Договору купівлі-продажу Одеської товарної біржі №2018 від 01.07.1997р.; ОСОБА_54 - 9/112 частин на підставі Договору купівлі-продажу Одеської товарної біржі №2968 від 16.03.1998р.; ОСОБА_55 - 1/12 частин на підставі Договору купівлі-продажу Одеської товарної біржі №4627 від 20.07.1999р.; ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_19 , ОСОБА_5 , ОСОБА_56 - 22/98 частин на підставі Рішення народного суду м. Ізмаїл від 11.02.1999р.; ОСОБА_57 - 1/24 частина на підставі свідоцтва про право власності №280 від 17.02.1995р.; .; ОСОБА_58 - 1/24 частин на підставі Договору дарування від 18.10.2012р., реєстровий №2131; ОСОБА_59 , ОСОБА_60 - 1/48 частина на підставі свідоцтва про право власності №428 від 29.05.2006р.; ОСОБА_61 - 3/96 частин на підставі Рішення суду б/н від 29.09.2005р.; ОСОБА_62 , ОСОБА_63 - 3/112 частин на підставі свідоцтва про право власності №81 від 30.01.2006р.; ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 - 5/112 частин на підставі свідоцтва про право власності №558 від 26.07.1996р.; міська рада - 71/4704 частин на підставі Рішення виконавчого комітету міської Ради депутатів №839 від 13.12.1949р.(а.с. 64, т. 2).

Згідно копії арбітражного рішення Фінансової адміністрації Ізмаїльського уїзду Ізмаїльського Трибуналу, зареєстрованого нотаріусом за №1116 від 16.08.1927 року за ОСОБА_12 із м. Ізмаїла визнано право власності на нерухоме майно, що розташоване в АДРЕСА_3 (т.2, а.с. 67-69).

Згідно актового запису про смерть №409 від 16.09.1939 року ОСОБА_14 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 2, а.с. 70).

Згідно ст. 418 ЦК УРСР (1922 р. в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), спадкоємцями за законом є діти (в тому числі усиновлені), дружина та непрацездатні батьки померлого, а також інші непрацездатні батьки померлого , які перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті.

Згідно актового запису про народження № 93 від 09.02.1951 року ОСОБА_16 є дочкою ОСОБА_31 та ОСОБА_15 (т.2, а.с. 72).

Згідно посвідки про шлюб №27 від 26.09.1946 року між ОСОБА_68 та ОСОБА_16 07.11.1941 року було укладено шлюб та ОСОБА_16 змінила прізвище на « ОСОБА_69 » (т.2, а.с. 73).

Згідно ст. 429 ЦК УРСР (1922 р. в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якщо спадкоємець, присутній в місці відкриття спадщини, на протязі трьох місяців з дня її відкриття не заявить належному загальному органу про відмовлення від спадщини, він вважається таким, що прийняв спадщину.

Згідно акту від 13.09.1949 року, складеного представником Ізмаїльського Обласного Інвентаризаційного бюро, дослідження домобудівлі в АДРЕСА_18 станом на 22.06.1941р. у даній домобудівні проживали ОСОБА_15 з донькою ОСОБА_18 , сином ОСОБА_70 . ОСОБА_71 пояснила, що будинок належав її чоловіку ОСОБА_14 , який успадкував цей будинок від свого батька, та він проживав усе своє життя, безвиїзно, у цьому будинку, помер він у 1939 році. Ганна його дружина теж проживала з ним в цьому будинку безвиїзно протягом 35 років. (т.2, а.с. 74-75).

Згідно висновку про реєстрацію домоволодіння від 14.09.1949 року домоволодіння по АДРЕСА_12 належить за спадщиною ОСОБА_18 . (т.2, а.с. 76).

Згідно актового запису про смерть № 533 від 11.12.1972 року ОСОБА_15 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (т.2, а.с. 71).

У 1949 році ОСОБА_18 звернулася із заявою до Обласного Інвентаризаційного бюро м. Ізмаїл про прийняття документів на перереєстрацію домобудівлі в АДРЕСА_12 (т.2, а.с. 77).

09.08.1990 року за №3/90 прокуратурою м. Ізмаїла до Виконкому Ізмаїльської міської ради народних депутатів був поданий протест про скасування Рішення Ізмаїльського виконкому від 10.09.1951 року та приведення відповідно до діючого законодавства (т. 2, а.с. 79).

Згідно страхових свідоцтв №2441 від 20.07.1950р. та №3645 04.08.1951р., які видані ОСОБА_15 , яка проживає по АДРЕСА_19 , остання повинна застрахувати своє майно, зокрема будівлю в сумі 343000 крб. (т.2, а.с. 80,81).

20.02.1950 року ОСОБА_15 , яка проживає у АДРЕСА_13 , виписано платіжне доручення №360/01 на податок з будівель і земельної ренти (т.2, а.с. 82).

10.02.1949 року ОСОБА_15 , яка проживала у АДРЕСА_13 , виписано платіжне доручення №202/1 на податок з будівель і земельної ренти (т.2, а.с. 83).

Згідно листа Ізмаїльської державної нотаріальної контори №1103/2-16 від 17.05.2014р. про надання інформації про спадкову справу після ОСОБА_18 , до контори надійшли заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_18 від дочки ОСОБА_1 , сина ОСОБА_2 , сина ОСОБА_19 , дочки ОСОБА_6 , дочки ОСОБА_72 , копії заяв наявні у матеріалах справи. Свідоцтва про право на спадщину не видавалися (т.2, а.с. 47-53).

Згідно висновку додаткової будівельно-технічної експертизи від 21.01.1999 року домоволодіння по АДРЕСА_11 являється спільною сумісною власністю фізичних та юридичних осіб, а також частина домоволодіння належить комунальній власності міста. Вивести спірну частину домоволодіння у самостійне не було можливості, так як спірна частина літ. Г за технічними причинами не може бути виділена у самостійне домобудування, можливий тільки розподіл (т.2, а.с. 84-86).

Із квитанцій, платіжних повідомлень, страхових свідоцтв, вбачається, що ОСОБА_15 мешкала за адресою: АДРЕСА_13 (т. 2, а.с.105-111).

Згідно інформації Ізмаїльського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області №3371/52-24 від 09.11.2017 року актовий запис про смерть ОСОБА_73 відсутній (т.4, а.с. 17).

Згідно актового запису про смерть №118 від 14.02.1980 року ОСОБА_74 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 . (т.4, а.с. 18).

Згідно Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 06.06.2002р. ОСОБА_19 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 (т.4, а.с. 20).

Згідно інформації Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області №1354/01-16 від 19.10.2017р. (т.4, а.с. 11) після померлого ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_19 заяви від спадкоємців не надходили, спадкова справа не заводилась, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

ОСОБА_3 прийняв спадщину фактично, так як проживав разом з матір`ю, про що суду надано докази у жовтні-листопаді 2018р., а саме довідка КП «Житвервіс-2» за №531 від 22.07.2013р., в якій зазначено, що померла ОСОБА_18 дійсно на день смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_20 , та разом з нею на день її смерті та протягом шести місяців після її смерті був зареєстрований ОСОБА_3 з 12.04.1990 року та по теперішній час (т. 4, а.с. 208).

Судом було з`ясовано, зокрема вбачається з архівної довідки №16-Б/3 від 16.09.2014р., виданої КП «Ізмаїльський архів», наявність у ОСОБА_75 спадкоємців ОСОБА_76 та ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , однак на вживані судом заходи для відшукання інших спадкоємців, інших осіб, прав яких може стосуватися рішення по справі, судом не встановлено, ким саме були зазначені особи, та чи могли вони претендувати на спадкове майно. Позивачі також не змогли надати вичерпні пояснення з приводу наявності чи відсутності вказаних спадкоємців у ОСОБА_79 . Крім того, з наявних у матеріалах справи матеріалів неможливо достеменно зробити висновок, що дійсно існували інші особи, які могли вважатися спадкоємцями після ОСОБА_80 , а наявна архівна довідка не є належним доказом їх існування та прийняття спадщини. Так зокрема, з отриманого судом актового запису про смерть ОСОБА_81 (щодо якого позивачами було надано інформацію) вбачається, що він з 1918р. постійно проживав за адресою: АДРЕСА_21 , з чого вбачається, що навіть, якщо припустити, що вказана особа має відношення до ОСОБА_30 , то спадщину після його смерті у 1939р. вказана особа не прийняла. До того ж, як вбачається з відповіді державного нотаріуса №1515/01-16 від 01.12.2018р., спадкова справа після смерті ОСОБА_81 не заводилася, що позбавляє можливості суд встановити коло можливих його спадкоємців, права яких могли б бути порушені. Встановити особу «Єлизавети» не наводиться можливим, з огляду на відсутність будь-яких інших даних щодо вказаної особи. Щодо поданих варіантів для відшукання за даними позивачів спадкоємця « ОСОБА_78 », то за відсутності даних щодо дати та місця народження (які не відомі позивачам), неможливо встановити цю особу, так, зокрема із листа Ізмаїльського міськрайонного відділу ДРАЦС №4116/56-25 від 28.11.2018р. вбачається, що виявлено 67 варіантів за критеріями пошуку « ОСОБА_82 », « ОСОБА_83 ».

Крім того, як пояснюють позивачі, усі діти ОСОБА_30 , окрім ОСОБА_16 , на день смерті батька не проживали з ним разом та заяв про прийняття спадщини до нотаріуса не подавали, а отже спадщину після померлого ОСОБА_30 не прийняли.

Згідно інформації з реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек. Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за №22123250 від 26.05.2014р. інформація про об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_4 , відсутня. (т. 2, а.с. 112).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об`єкта нерухомого майна за №22122762 від 26.05.2014р. відомості про об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_4 , відсутні (т.2, а.с. 113).

Згідно інформації з реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за №22123086 від 26.05.2014р. на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_22 , відомості відсутні (т. 2, а.с. 114).

Згідно архівної довідки КУ «Ізмаїльський архів» Ізмаїльської міської ради №16-Б від 16.09.2014р. у документах Ізмаїльського виконкому у списку домобудівлі в міста, які були перенумеровані у 1965р. (додаток до рішення №322 від 10.06.1965р.) є відомості про перенумерацію будинку по АДРЕСА_23 (т. 2, а.с. 160).

Згідно архівної копії КУ «Ізмаїльський архів» Ізмаїльської міської ради №16-Б/1 від 16.09.2014р. рішенням Ізмаїльської міської ради Виконавчого Комітету від 26.08.1944р. №5 «Про поновлення булих найменувань вулиць міста та зняття вивісок та об`яв з румунськими та німецькими надписами» зобов`язано Міськкомгосп, Міськжитуправління, Міськторгвідділ, керівників та комендантів будинків та домоволодінь зняти всі вивіски, плакати, об`яви, указники вулиць та т.п., написані на румунській та німецькій мові, вивісити нові з булими назвами, а також поновити нумерацію будинків (т. 2, а.с. 161).

Згідно інформації КУ «Ізмаїльський архів» Ізмаїльської міської ради №16-Б/2 від 16.09.2014р. у документах Ізмаїльського міськвиконкому за 1944-1978р.р. відомості про перейменування АДРЕСА_2 відсутні. У рішеннях Ізмаїльського виконкому від 20.09.1944 року, 27.09.1944 року та 29.09.2014 року вказуються таки вулиці як ОСОБА_84 , Комсомольська, Пушкіна (т. 2, а.с. 162).

Рішенням Виконкому Ізмаїльської міської ради депутатів трудівників №423 від 31.05.1955р. «Про надання про поновлення 1/2 частини пустого приміщення складу по АДРЕСА_13 гр. ОСОБА_26 » надана 1/2 частина пустого приміщення по АДРЕСА_13 під поновлення під жилу квартиру громадянину ОСОБА_26 та зобов`язано начальника міськжитуправління оформити договір з ОСОБА_26 щодо поновлення 1/2 частини пустого приміщення складу (т.2, а.с. 172).

31.05.1955 року між житловим управлінням м. Ізмаїла та ОСОБА_26 укладений договір про здачу для поновлення жилого будинку розміром не вище 30 кв.м. житлової площі, згідно якого житлове управління м. Ізмаїла здало ОСОБА_26 за прийомно-здатним актом приміщення по АДРЕСА_13 та затверджений перелік основних робіт на ремонт під поновлення квартири гр.-на ОСОБА_26 по АДРЕСА_13 (т.2, а.с.176-179). та акт прийомки виконаних робіт за поновленням пустого приміщення складу по АДРЕСА_13 , виконаний громадянином ОСОБА_26 (т. 2, а.с. 173 - 175).

Згідно заяви ОСОБА_26 від 06.05.1958 року Ізмаїльським міським відділом комунального господарства дозволено ОСОБА_26 влаштування санітарного вузла в приміщенні (т.2, а.с. 183).

ОСОБА_26 , який мешкає в АДРЕСА_4 подана заява про обмін жилої площі (т. 2, а.с. 184).

Згідно архівного витягу із рішення виконкому Ізмаїльської міської Ради народних депутатів №449 п. 2 від 25.08.1982р. «Про обмін жилої площі між громадянами» наданий дозвіл ОСОБА_8 , який мешкає в АДРЕСА_15 , обмін жилої площі - квартири площею 28,2 кв.м. по АДРЕСА_15 , з гр. ОСОБА_26 , який проживає в АДРЕСА_4 , квартира жилою площею 42,4 кв.м. (т.2, а.с. 185).

Згідно архівної копії Філіалу державного архіву Одеської області №73 від 05.04.1993 року пусте приміщення у дворі будинку АДРЕСА_13 , яке раніше було зайняте ОСОБА_85 під склади загальною площею до 50 кв.м., із однієї частини цього приміщення оборудуються п`ять сараїв для будинку АДРЕСА_24 , так як під житло не пригідне, а другу частину можливо поновити під житло. Роботи по поновленню другої частини приміщення під житло приблизно складають до 4 тис. руб. Після поновлюваних робіт буде 2 кімнати, кухня, веранда з окремим хідником загальною жилою площею до 30 кв.м. Міськжитуправління вважає за доцільне передати цю частину приміщення під поновлення під житло (т. 2, а.с. 186).

Згідно архівної копії Філіалу державного архіву Одеської області №73 від 05.04.1993р. інженер проектно - кошторисного бюро ОСОБА_26 звернувся до Міськжитуправління із заявою від 27.05.1955 року про надання йому приміщення під поновлення по АДРЕСА_13 (т.2, а.с. 187).

Розпорядженням Ізмаїльського міського голови «Про перейменування вулиць, провулків та проспекту в м. Ізмаїл Одеської області» за №57 від 19.02.2016 року вулицю Комсомольську перейменовано у вулицю Покровську (т.3, а.с. 189-190).

Згідно Висновку експерта №45/47-2014 по судовій будівельно-технічної експертизі від 23.12.2016р. (т.2, а.с. 193-236) висновки за проведенням судової будівельно-технічної експертизи таки:

По першому питанню:

У Арбітражному рішенні від 16 вересня 1927 року не вказано абсолютної величини площі належної ОСОБА_14 земельної ділянки, а наведено лише опис її зовнішніх меж, при цьому їх лінійні розміри наведені не по всьому периметру. Разом з тим за даними найближчої до запитуваної дати виконаної Ізмаїльським МБТІ технічної інвентаризації від 29 червня 1946 року та складеного генерального плану площа земельної ділянки по АДРЕСА_12 , в межах якої розташовувались належні правонаступниці ОСОБА_14 - ОСОБА_15 будівлі і споруди, складала 1047,5 кв. м. За лінійними розмірами зовнішніх меж, зокрема з боку АДРЕСА_1 , АДРЕСА_40 та АДРЕСА_13 вказаний план є наближений до описуваного в Арбітражному рішенні від 16 вересня 1927 року.

На час дослідження будівлі (частини), які станом на 16 вересня 1927 року перебували в межах належної ОСОБА_14 земельної ділянки входять до складу розташованого в межах земельної ділянки площею 2819 кв. м. домоволодіння по АДРЕСА_1 , з якої 632 кв. м. рішенням Ізмаїльського міського суду Одеської області від 11 правонаступникам ОСОБА_14 - ОСОБА_2 , ОСОБА_19 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 .

По другому питанню:

Таким чином, в контексті цього дослідження, орієнтуючись за назвами вулиць та сторонами горизонту експерт дійшов висновку, що об`єкти нерухомого майна, право власності на які було визнано Арбітражним рішенням від 16 вересня 1927 року за ОСОБА_14 , у сучасному вимірі входять до складу домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_25 .

По третьому питанню:

Серед наданих для дослідження документів відсутній складений будь-ким будь-який датований 15 вересня 1939 року документ, яким би визначався перелік належного ОСОБА_14 на момент його смерті. Документом, що вказує на перелік належного ОСОБА_14 майна є Арбітражне рішення від 16 вересня 1927 року. Тому в контексті даного дослідження, логічним було б вважати, що ОСОБА_14 належала земельна ділянка по АДРЕСА_3 з розташованими в її межах будівлями та спорудами, оскільки не має їх докладного переліку Арбітражному рішенні від 16 вересня 1927 року, а у постанові Апеляційного суду Одеської області від 15 листопада 2006 року (а.с. 542-547 в том І справа №2-92/11), щодо цього зазначено «Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до арбітражного рішення від 16 серпня 1927 року за ОСОБА_29 визнано право власності на одне дворове місце з спорудами у АДРЕСА_3 ».

Між тим, за даними найближчої до запитуваної дати виконаної Ізмаїльським МБТІ первинної технічної інвентаризації з`ясовано, що станом на 01 червня 1946 року в описуваних Арбітражним рішення від 16 вересня 1927 року межах належної ОСОБА_14 частини земельної ділянки перебували належні ОСОБА_15 будівлі літ. «А» - житловий будинок площею забудови 156,3 кв. м.; літ. «а1» - відкритий навіс площею 2,7 кв. м.; літ. «а» - веранда на цегляних стовпах площею 64,4 кв. м.; літ. «Б» - склад площею забудови 120,0 кв. м., які разом утворювали (складали) окреме домоволодіння за поштовою адресою: АДРЕСА_12 (зараз АДРЕСА_1 ).

По четвертому питанню:

У рішенні виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради депутатів №938 від 10.09.1951 року «О передаче на баланс Горжилуправления крупного домовладения находящегося в АДРЕСА_26 » відсутня інформація щодо геометричних розмірів, технічного стану та вартості переданих на баланс Міськжитуправління будівель, у тому числі і тих, які перебували безпосередньо у володінні ОСОБА_15 , також у наданих для дослідження документах відсутні будь-які первинні документи щодо передачі вказаних будівель на баланс ОСОБА_24 датовані 10.08.1951 року - акти прийому передачі, інвентаризаційні акти, тощо.

Тому для надання відповіді за поставленим питанням експерт керується інформацією, яка міститься в наданій для дослідження інвентаризаційній справі КП «Ізмаїльське МБТІ» №8243 на розташоване в будівельному кварталі №443 міста Ізмаїл домоволодіння АДРЕСА_27 .

Так за результатами найближчої до запитуваної дати (10 серпня 1951 року) виконаної Ізмаїльським МБТІ станом на 21 серпня 1952 року технічної інвентаризації домоволодіння АДРЕСА_12 було складено:

- «Оценочный акт №1 на строения, сооружения, внутридворовые, усадебные постройки домовладения АДРЕСА_28 » (а.с. 151), в якому наведено перелік будівель та споруд у складі домоволодіння АДРЕСА_5 ,

з`ясовано що до прийняття рішення виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради депутатів №938 від 10 вересня 1951 року «О передаче на баланс Горжилуправления крупного домовладения находящегося в АДРЕСА_26 » у володінні та користуванні ОСОБА_15 перебували:

- частина житлового будинку літ. «А», в якій за виконаною 21 серпня 1952 року технічною інвентаризацією перебували :

приміщення перукарні №2-1-перукарня площею 46,0 кв. м.;

приміщення квартири АДРЕСА_8 - №3-1-коридор площею 2,0 кв. м.; №3-2-кладова площею 2,6 кв. м.; №3-3-кухня площею 8,2 кв. м.; №3-4-жила кімната площею 16,2 кв. м., загальною площею 29,0 кв. м., у тому числі жилої 16,2 кв. м.;

приміщення квартири АДРЕСА_29 - №4-1-сіни площею 4,0 кв. м.; №4-2-кухня площею 6,7 кв. м.; №4-3-жила кімната площею 17,5 кв. м.; №4-4-жила кімната площею 12,0 кв. м.; №4-5-жила кімната площею 14,1 кв. м.; №4-6-кухня площею 6,8 кв. м., загальною площею 61,0 кв. м., у тому числі жилої 43,6 кв. м.;

приміщення квартири АДРЕСА_9 - №5-1-сіни площею 5,7 кв. м.; №5-2-кладова площею 4,4 кв. м.; №5-3-жила кімната площею 19,1 кв. м.; №5-4-жила кімната площею 17,8 кв. м.; №5-5-жила кімната площею 12,5 кв. м.; №5-6-кухня площею 4,8 кв. м., загальною площею 64,3 кв. м., у тому числі жилої 49,4 кв. м.;

приміщення підвалу літ. «а3» - №І - вхід в підвал площею 4,3 кв. м.; №ІІ - кладова площею 42,9 кв. м., загальною площею 47,2 кв. м.;

- майстерня площею літ. «В» з приміщеннями, позначеними в плані: №7-1-коридор площею 14,7 кв. м.; №7-2-майстерня площею 88,5 кв. м., загальною площею 103,2 кв. м. - 18300 рублів;

- сарай літ. «Г» - вартістю 1130 рублів.

З них, до передачі на баланс Місьжитуправління, у користуванні та володінні ОСОБА_15 перебували:

із житлового будинку літ. «А» приміщення:

№2-1-перукарня площею 46,0 кв. м.;

приміщення квартири АДРЕСА_8 - №3-1-коридор площею 2,0 кв. м.; №3-2-кладова площею 2,6 кв. м.; №3-3-кухня площею 8,2 кв. м.; №3-4-жила кімната площею 16,2 кв. м., загальною площею 29,0 кв. м.;

приміщення квартири АДРЕСА_29 - №4-1-сіни площею 4,0 кв. м.; №4-2-кухня площею 6,7 кв. м.; №4-3-жила кімната площею 17,5 кв. м.; №4-4-жила кімната площею 12,0 кв. м.; №4-5-жила кімната площею 14,1 кв. м.; №4-6-кухня площею 6,8 кв. м., загальною площею 61,0 кв. м.;

приміщення квартири АДРЕСА_9 - №5-1-сіни площею 5,7 кв. м.; №5-2-кладова площею 4,4 кв. м.; №5-3-жила кімната площею 19,1 кв. м.; №5-4-жила кімната площею 17,8 кв. м.; №5-5-жила кімната площею 12,5 кв. м.; №5-6-кухня площею 4,8 кв. м., загальною площею 64,3 кв. м.;

приміщення підвалу літ. «а3» - №І - вхід в підвал площею 4,3 кв. м.; №ІІ - кладова площею 42,9 кв. м., загальною площею 47,2 кв. м. - ;

- майстерня площею літ. «В» з приміщеннями, позначеними в плані: №7-1-коридор площею 14,7 кв. м.; №7-2-майстерня площею 88,5 кв. м., загальною площею 103,2 кв. м. - вартістю 18300 рублів;

- сарай літ. «Г» - вартістю 1130 рублів.

По п`ятому питанню:

За наданими для дослідження документами, зокрема «лицевой сет» (а.с. 48 в том І справа №2-92/11) з`ясовано, що в період з 10 серпня 1951 року по 10 травня 1995 року у володінні ОСОБА_18 перебувала квартира АДРЕСА_7 (зараз АДРЕСА_1 ) з приміщеннями, які відповідно виконаної Ізмаїльським МБТІ станом на 28 лютого 1988 року технічної інвентаризації мали наступні позначення в плані: - №5-1-коридор площею 4,2 кв. м.; №5-2-коридор площею 6,9 кв. м.; №5-3-жила кімната площею 18,1 кв. м.; №5-4-жила кімната площею 12,1 кв. м.; №5-5-жила кімната площею 15,0 кв. м.; №5-6-кухня площею 7,3 кв. м.; №5-7-кладова площею 2,2 кв. м., загальною площею 69,8 кв. м., у тому числі жилої 45,2 кв. м.

По шостому питанню:

В наданих для дослідження документах відсутні передбачені чинним законодавством документи щодо поділу домоволодіння між ОСОБА_86 та ОСОБА_15 .

По сьомому питанню:

Рішенням Ізмаїльського міського суду Одеської області Одеської області від 11 лютого 1999 року у справі №2-461299 за ОСОБА_2 , ОСОБА_19 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 визнано право власності на 22/98 частки домоволодіння АДРЕСА_1 , які на час прийняття рішення складались:

із частини будівлі літ. «Г» - житловий будинок з підвалом літ. «г5» і з приміщеннями:

- перукарні, позначеними в плані: №1-перукарня площею 64,4 кв. м.; №2-кладова площею 10,7 кв. м.; №3-вбиральня площею 3,4 кв. м., загальною площею 78,5 кв. м., ;

- квартири АДРЕСА_9 , позначеними в плані: №5-1-коридор площею 9,2 кв. м.; №5-2-кухня площею 9,1 кв. м.; №5-3-санвузол площею 4,7 кв. м.; №5-4-жила кімната площею 13,2 кв. м.; №5-5-жила кімната площею 18,3 кв. м.; №5-6-жила кімната площею 12,3 кв. м., загальною площею 66,8 кв. м., у тому числі жилої 43,8 кв. м.;

- підвалу літ. «г5», позначеного в плані №І - підвал площею 48,2 кв. м.;

із частини навісу літ. «г» та навісу літ. «г7»;

із будівлі літ. «Е» - житловий будинок з приміщеннями, позначеними в плані №1-коридор площею 4,8 кв. м.; №2-коридор площею 4,3 кв. м.; №3-кухня площею 5,3 кв. м.; №4-жила кімната площею 10,0 кв. м.; №5-жила кімната площею 18,1 кв. м.; №6-жила кімната площею 14,3 кв. м.; №7-сарай площею 9,9 кв. м.; №8-ванна площею 4,5 кв. м., загальною площею 71,2 кв. м., у тому числі жилої 42,4 кв. м.;

із будівлі літ. «С» - сарай.

До складу «неоспорюваної» Соколовою частини домоволодіння АДРЕСА_1 входять:

частина будівлі літ. «Г» - житловий будинок з прибудовами літ. «г1», літ. «г2», літ. «г3», літ. «г6», літ. «г8», літ. «Г11» та підвалом літ. «г4» і з приміщеннями:

квартири АДРЕСА_30 , позначеними в плані: №1-1-жила кімната площею 20,9 кв. м.; №1-2-магазин площею 21,7 кв. м.; №1-3-коридор площею 7,5 кв. м.; №1-4-кухня площею 7,1 кв. м.; №1-5-кухня площею 7,2 кв. м.; №1-6-коридор площею 6,0 кв. м.; №1-7-жила кімната площею 12,1 кв. м.; №1-8-ванна площею 7,1 кв. м.; №1-9-жила кімната площею 6,0 кв. м.; №1-10-жила кімната площею 7,1 кв. м., загальною площею 102,7 кв. м., у тому числі жилої 46,1 кв. м.;

магазину, позначеними в плані: №1-магазин площею 42,5 кв. м.; №2-санвузол площею 2,1 кв. м.; №3-коридор площею 4,4 кв. м., загальною площею 49,0 кв. м., що ;

квартири АДРЕСА_31 , позначеними в плані: №6-1-кухня площею 10,7 кв. м.; №6-2-жила кімната площею 20,7 кв. м.; №6-3-жила кімната площею 11,4 кв. м., загальною площею 42,8 кв. м., у тому числі жилої 32,1 кв. м.;

підвалу літ. «г6», позначеними в плані: №1-підвал площею 12,0 кв. м.; №2-підвал площею 38,7 кв. м.; №3-підвал площею 11,6 кв. м.; №4-підвал площею 22,5 кв. м.; №5-підвал площею 18,5 кв. м.; №6-підвал площею 6,4 кв. м.; №7-підвал площею 6,2 кв. м., загальною площею 105,9 кв. м.;із частини навісу літ. «г»;

По восьмому питанню:

На час дослідження будівлі (частини) із складу домоволодіння АДРЕСА_1 , які відповідно до рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №938 від 10 серпня 1951 року були передані на баланс Місьжитуправління перебувають у володінні та користуванні наступних осіб:

із частини будівлі літ. «Г» - житловий будинок

- приміщення перукарні, позначені в плані: №1-перукарня площею 64,4 кв. м.; №2-кладова площею 10,7 кв. м.; №3-вбиральня площею 3,4 кв. м., загальною площею 78,5 кв. м., що складає ;

- приміщення квартири АДРЕСА_9 , позначені в плані: №5-1-коридор площею 9,2 кв. м.; №5-2-кухня площею 9,1 кв. м.; №5-3-санвузол площею 4,7 кв. м.; №5-4-жила кімната площею 13,2 кв. м.; №5-5-жила кімната площею 18,3 кв. м.; №5-6-жила кімната площею 12,3 кв. м., загальною площею 66,8 кв. м., у тому числі жилої 43,8 кв. м., що окремо складає 5/64 часток у праві спільної часткової власності і входить до складу належних ОСОБА_2 , ОСОБА_19 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 22/98 часток у праві спільної часткової власності на домоволодіння;

- приміщення підвалу літ. «г5», позначеного в плані №І - підвал площею 48,2 кв. м.;

із частини навісу літ. «г» та навісу літ. «г7»

із будівлі літ. «Е» - житловий будинок з приміщеннями, позначеними в плані №1-коридор площею 4,8 кв. м.; №2-коридор площею 4,3 кв. м.; №3-кухня площею 5,3 кв. м.; №4-жила кімната площею 10,0 кв. м.; №5-жила кімната площею 18,1 кв. м.; №6-жила кімната площею 14,3 кв. м.; №7-сарай площею 9,9 кв. м.; №8-ванна площею 4,5 кв. м., загальною площею 71,2 кв. м., у тому числі жилої 42,4 кв. м., що окремо складає 1/16 частку у праві спільної часткової власності на домоволодіння;

із будівлі літ. «С» - сарай;

щодо приміщень, розташованих у належних ОСОБА_87 будівлях (частинах):

частина будівлі літ. «Г» - житловий будинок з прибудовами літ. «г1», літ. «г2», літ. «г3», літ. «г6», літ. «г8», літ. «Г11» і з приміщеннями:

- приміщення квартири АДРЕСА_30 , позначені в плані: №1-1-жила кімната площею 20,9 кв. м.; №1-2-магазин площею 21,7 кв. м.; №1-3-коридор площею 7,5 кв. м.; №1-4-кухня площею 7,1 кв. м.; №1-5-кухня площею 7,2 кв. м.; №1-6-коридор площею 6,0 кв. м.; №1-7-жила кімната площею 12,1 кв. м.; №1-8-ванна площею 7,1 кв. м.; №1-9-жила кімната площею 6,0 кв. м.; №1-10-жила кімната площею 7,1 кв. м., загальною площею 102,7 кв. м., у тому числі жилої 46,1 кв. м., що входить до складу належних ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 11/112 часток у праві спільної часткової власності на домоволодіння;

- приміщення магазину, позначені в плані: №1-магазин площею 42,5 кв. м.; №2-санвузол площею 2,1 кв. м.; №3-коридор площею 4,4 кв. м., загальною площею 49,0 кв. м., що входить до складу належної ОСОБА_91 1/12 частки у праві спільної часткової власності на домоволодіння;

- приміщення квартири АДРЕСА_31 , позначені в плані: №6-1-кухня площею 10,7 кв. м.; №6-2-жила кімната площею 20,7 кв. м.; №6-3-жила кімната площею 11,4 кв. м., загальною площею 42,8 кв. м., у тому числі жилої 32,1 кв. м., що входить до складу належної ОСОБА_92 9/112 часток у праві спільної часткової власності на домоволодіння;

- приміщення підвалу літ. «г6», позначені в плані: №1-підвал площею 12,0 кв. м.; №2-підвал площею 38,7 кв. м.; №3-підвал площею 11,6 кв. м.; №4-підвал площею 22,5 кв. м.; №5-підвал площею 18,5 кв. м.; №6-підвал площею 6,4 кв. м.; №7-підвал площею 6,2 кв. м., загальною площею 105,9 кв. м.;

із частини навісу літ. «г».

Визначена порівняльним підходом ринкова вартість будівлі літ. «Е» у складі домоволодіння АДРЕСА_1 станом на 23 грудня 2016 року складає 1302603 грн. (один мільйон триста дві тисячі шістсот три грн., 00 коп..), що еквівалентно 49555 дол. США (курс 100$ США станом на 23 грудня 2016 року за даними НБУ складає 2628,6013 грн.).

По дев`ятому питанню:

На час дослідження приміщення будівель (частин) у складі домоволодіння АДРЕСА_1 , які були передані на баланс Міськжитуправління відповідно до рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради депутатів працюючих №938 від 10 серпня 1951 року не відповідають своєму складу та значенню на вказану дату, оскільки за описаний період були виконані зміни, пов`язані з переплануванням та зміною їх функціонального призначення, а належного до 10 вересня 1951 року ОСОБА_15 дерев`яного сараю літ. «Г» і вбиральні літ. «Д» взагалі не існує в межах земельної ділянки при домоволодінні АДРЕСА_1 .

У додатку №5 наведено план житлових будинків літ. «А» та літ. «Б» у складі домоволодіння АДРЕСА_32 станом на 21 серпня 1952 року - найближче до запитуваної дати.

У додатку №7 наведено плани підвалів літ. «а3» та літ. «а4» у складі домоволодіння АДРЕСА_12 станом на 21 серпня 1952 року.

У додатку №9 наведено план будівлі літ. «В» - майстерня у складі домоволодіння АДРЕСА_12 станом на 21 серпня 1952 року.

Вказані плани є найближчими до запитуваної дати.

У додатку №6 наведено план житлового будинку літ. «Г» з прибудовами у складі домоволодіння по АДРЕСА_1 станом на 12 жовтня 2015 року.

У додатку №8 наведено плани підвалів літ. «г4» та літ. «г6» у складі домоволодіння АДРЕСА_1 станом на 12 жовтня 2015 року.

У додатку №10 наведено план житлового будинку літ. «Е» із сараєм літ. «С» у складі домоволодіння по АДРЕСА_1 станом на 18 липня 1960 року.

По десятому питанню:

За результатами проведеного дослідження з`ясовано, що за рішенням виконкому Ізмаїльської міської ради депутатів трудящих №938 від 10 серпня 1951 року на баланс ОСОБА_24 було передано належні ОСОБА_15 та ОСОБА_87 будівлі літ. «А» (зараз літ. «Г») - житловий будинок з навісом та прибудовами і підвалами, літ. «Б» (зараз літ. «Г11») - житловий будинок, літ. «В» (зараз літ. «Е» та літ. «С») - майстерня, літ. «Г» - сарай по АДРЕСА_33 (зараз АДРЕСА_1 .

На час дослідження приміщення вказаних будівель поділено на окремі ізольовані групи взаємопов`язаних приміщень із самостійними виходами на земельну ділянку, щодо яких визначено частки у праві спільної часткової власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 , і які можуть бути самостійними об`єктами цивільно-правових відносин, отже не потребують окремих витрат для виділу, а саме:

щодо приміщень, розташованих у належних ОСОБА_15 будівлях (частинах):

із частини будівлі літ. «Г» - житловий будинок

- приміщення перукарні, позначені в плані: №1-перукарня площею 64,4 кв. м.; №2-кладова площею 10,7 кв. м.; №3-вбиральня площею 3,4 кв. м., загальною площею 78,5 кв. м.;

- приміщення квартири АДРЕСА_9 , позначені в плані: №5-1-коридор площею 9,2 кв. м.; №5-2-кухня площею 9,1 кв. м.; №5-3-санвузол площею 4,7 кв. м.; №5-4-жила кімната площею 13,2 кв. м.; №5-5-жила кімната площею 18,3 кв. м.; №5-6-жила кімната площею 12,3 кв. м., загальною площею 66,8 кв. м., у тому числі жилої 43,8 кв. м., що окремо складає 5/64 часток у праві спільної часткової власності і входить до складу належних ОСОБА_2 , ОСОБА_19 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 22/98 часток у праві спільної часткової власності на домоволодіння;

- приміщення підвалу літ. «г5», позначеного в плані №І - підвал площею 48,2 кв. м.;

із частини навісу літ. «г» та навісу літ. «г7»

із будівлі літ. «Е» - житловий будинок з приміщеннями, позначеними в плані №1-коридор площею 4,8 кв. м.; №2-коридор площею 4,3 кв. м.; №3-кухня площею 5,3 кв. м.; №4-жила кімната площею 10,0 кв. м.; №5-жила кімната площею 18,1 кв. м.; №6-жила кімната площею 14,3 кв. м.; №7-сарай площею 9,9 кв. м.; №8-ванна площею 4,5 кв. м., загальною площею 71,2 кв. м., у тому числі жилої 42,4 кв. м., що окремо складає 1/16 частку у праві спільної часткової власності на домоволодіння;

із будівлі літ. «С» - сарай;

щодо приміщень, розташованих у належних ОСОБА_87 будівлях (частинах):

частина будівлі літ. «Г» - житловий будинок з прибудовами літ. «г1», літ. «г2», літ. «г3», літ. «г6», літ. «г8», літ. «Г11» і з приміщеннями:

- приміщення квартири АДРЕСА_30 , позначені в плані: №1-1-жила кімната площею 20,9 кв. м.; №1-2-магазин площею 21,7 кв. м.; №1-3-коридор площею 7,5 кв. м.; №1-4-кухня площею 7,1 кв. м.; №1-5-кухня площею 7,2 кв. м.; №1-6-коридор площею 6,0 кв. м.; №1-7-жила кімната площею 12,1 кв. м.; №1-8-ванна площею 7,1 кв. м.; №1-9-жила кімната площею 6,0 кв. м.; №1-10-жила кімната площею 7,1 кв. м., загальною площею 102,7 кв. м., у тому числі жилої 46,1 кв. м., що входить до складу належних ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 11/112 часток у праві спільної часткової власності на домоволодіння;

- приміщення магазину, позначені в плані: №1-магазин площею 42,5 кв. м.; №2-санвузол площею 2,1 кв. м.; №3-коридор площею 4,4 кв. м., загальною площею 49,0 кв. м., що входить до складу належної ОСОБА_91 1/12 частки у праві спільної часткової власності на домоволодіння;

- приміщення квартири АДРЕСА_31 , позначені в плані: №6-1-кухня площею 10,7 кв. м.; №6-2-жила кімната площею 20,7 кв. м.; №6-3-жила кімната площею 11,4 кв. м., загальною площею 42,8 кв. м., у тому числі жилої 32,1 кв. м., що входить до складу належної ОСОБА_92 9/112 часток у праві спільної часткової власності на домоволодіння;

- приміщення підвалу літ. «г6», позначені в плані: №1-підвал площею 12,0 кв. м.; №2-підвал площею 38,7 кв. м.; №3-підвал площею 11,6 кв. м.; №4-підвал площею 22,5 кв. м.; №5-підвал площею 18,5 кв. м.; №6-підвал площею 6,4 кв. м.; №7-підвал площею 6,2 кв. м., загальною площею 105,9 кв. м.;

із частини навісу літ. «г».

По одинадцятому питанню:

Оскільки в наданих для дослідження документах відсутній опис технічного стану та геометричних параметрів будівлі літ. «В» (зараз літ. «Е» та літ. «С») - майстерня у складі домоволодіння по АДРЕСА_13 (зараз АДРЕСА_1 станом безпосередньо на 31 травня 1955 року для відповіді на поставлене питання експерт керується даними найближчої до запитуваної дати виконаної Ізмаїльським МБТІ технічної інвентаризації щодо вказаної будівлі, зокрема:

- «Оценочный акт №2 на строения, сооружения, внутридворовые, усадебные постройки домовладения АДРЕСА_28 » (а.с. 152), в якому наведено перелік будівель та споруд у складі домоволодіння АДРЕСА_5 , у тому числі літ. «В» (зараз літ. «Е» та літ. «С») - майстерня площею забудови 127,6 кв. м., вартістю 18300 рублів при фізичному зносі 36%, з наступними технічними характеристиками конструктивних елементів: фундамент цегляний; стіни цегляні; перекриття підшивне; покрівля виконана із черепиці; підлоги дерев`яні; вікна одинарні; опалення пічне; підключення до електричних мереж;

- ескіз плану приміщень майстерні літ. «В» (а.с. 161-164 в інвентаризаційній справі), з приміщеннями, позначеними в плані: №7-1-коридор площею 14,7 кв. м.; №7-2-майстерня площею 88,5 кв. м., загальною площею 103,2 кв. м.

По дванадцятому питанню:

За наданими для дослідження документами з`ясовано, що за умовами договору від 31 травня 1955 року - «Договор на сдачу под восстановление жилого дома размером не выше 30 кв. метров жилой площади /статья 17Постановление ЦИК СНК от 17 октября 1937 г./ «О сохранении фонда и улучшения жилого хозяйства в городах/» роботи з облаштування комплексу призначених для проживання однієї сім`ї взаємопов`язаних житлових та підсобних приміщень - квартири у складі будівлі літ. «В» (зараз літ. «Е» та літ. «С») по АДРЕСА_34 на суму 15089 рублів 68 копійок мали виконуватись в період з 31 травня 1955 року по серпень 1955 року орендарем ОСОБА_26 в рахунок подальшої квартирної плати.

Документом, який свідчить про перелік, об`єм, вартість та фактичне виконання ремонтно-будівельних робіт в будівлі літ. «В» (зараз літ. «Е» та літ. «С») по АДРЕСА_34 є складений у січні 1956 року «Акт приёмки выполненных работ по восстановлению пустующего складского помещения по улице Комсомольская № НОМЕР_4 , произведенного гр. ОСОБА_26 », відповідно до якого ОСОБА_26 здав, а Домоуправління №9 ОСОБА_24 прийняло виконані ним ремонтно-будівельні роботи на суму 16275 рублів 92 копійки.

В результаті проведених ремонтних робіт в будівлі було виконано:

перепланування приміщень шляхом спорудження внутрішніх стін та перегородок, часткове мурування існуючих дверних та віконних прорізів, улаштування нових дверних та віконних прорізів із встановленням дверних та віконних блоків; улаштування пічного опалення та димоходів; улаштування дерев`яних підлог; улаштування електричної мережі; ремонт покрівлі; виконання штукатурних та малярних робіт.

При цьому, з огляду на зміст поставленого питання, експертом відзначається, що після проведених ремонтно-будівельних робіт незмінними залишились геометричні розміри - периметр, площа забудови та об`єм будівлі літ. «В» (зараз літ. «Е» та літ. «С») у складі домоволодіння АДРЕСА_35 , відповідно незмінними залишились наступні конструктивні елементи: фундаменти зовнішніх стін - стрічкові із цегли керамічної; зовнішні стіни - із цегли керамічної; перекриття - по дерев`яним балкам з підшивкою і з глиносолом`яним утепленням; дах та покрівля - черепиця по дерев`яним конструкціям та обрешітці.

По тринадцятому питанню:

Технічний стан розташованої в межах земельної ділянки по АДРЕСА_1 частини будівлі, яка у складеній КП «Ізмаїльське МБТІ» технічній документації позначена літерою «Е» - житловий будинок з розташованою в її об`ємі квартирою у складі житлових та допоміжних приміщень може бути визначений як «добрий» - відповідно до приблизної шкали оцінки зносу елементів будівлі, наведеній у таблиці 5.1 прийнятого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 03 лютого 2009 року №21 стандарту СОУ ЖКГ 75.11-35077234.НННН:2009 Житлові будинки. Правила визначення фізичного зносу житлових будинків.

Визначена порівняльним підходом ринкова вартість частини домоволодіння АДРЕСА_1 , яка перебувала у володінні ОСОБА_15 та ОСОБА_93 , станом на 23 грудня 2016 року складає 7390444 грн. (сім мільйонів триста дев`яносто тисяч чотириста сорок чотири грн., 00 коп..), що еквівалентно 281155 дол. США (курс 100$ США станом на 23 грудня 2016 року за даними НБУ складає 2628,6013 грн.).

По чотирнадцятому питанню:

Рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради депутатів №938 від 10 вересня 1951 року «О передаче на баланс Горжилуправления крупного домовладения находящегося в АДРЕСА_26 » розташовані в межах земельної ділянки по АДРЕСА_12 і належні ОСОБА_15 будівлі було передано на баланс ОСОБА_24 , а у її користуванні залишалась частина житлового будинку літ. «А» з навісом літ. «а», яка в наявному в інвентаризаційній справі журналі внутрішніх обмірів і підрахунку площ приміщень будівель літер А, Б, В по АДРЕСА_12 від 21 серпня 1952 року (а.с. 155-157 інвентаризаційна справа) визначена як квартира АДРЕСА_29 у складі приміщень, позначених в плані: №4-1-сіни площею 4,0 кв. м.; №4-2-кухня площею 6,7 кв. м.; №4-3-жила кімната площею 17,5 кв. м.; №4-4-жила кімната площею 12,0 кв. м.; №4-5-жила кімната площею 14,1 кв. м.; №4-6-кухня площею 6,8 кв. м., загальною площею 61,1 кв. м, у тому числі жилої 43,6 кв. м..

Передбачених чинним законодавством документів щодо належних станом на 10 грудня 1972 року ОСОБА_15 об`єктів нерухомого майна серед наданих для дослідження не виявлено.

По п`ятнадцятому питанню:

За наданими для дослідження документами, зокрема «особовий рахунок» (а.с. 48 том І справа №2-92/11) з`ясовано, що в період з 10 серпня 1951 року по 10 травня 1995 року у володінні ОСОБА_18 перебувала квартира АДРЕСА_7 (зараз АДРЕСА_1 ) з приміщеннями, які відповідно виконаної Ізмаїльським МБТІ станом на 28 лютого 1988 року технічної інвентаризації мали наступні позначення в плані: - №5-1-коридор площею 4,2 кв. м.; №5-2-коридор площею 6,9 кв. м.; №5-3-жила кімната площею 18,1 кв. м.; №5-4-жила кімната площею 12,1 кв. м.; №5-5-жила кімната площею 15,0 кв. м.; №5-6-кухня площею 7,3 кв. м.; №5-7-кладова площею 2,2 кв. м., загальною площею 69,8 кв. м., у тому числі жилої 45,2 кв. м.

Передбачених чинним законодавством документів щодо належних станом на 10 травня 1995 року ОСОБА_18 об`єктів нерухомого майна серед наданих для дослідження не виявлено.

Згідно до висновку експерта № 148/130-2020 по судовій будівельно-технічній експертизі у цивільній справі № 500/8164/13-ц, складеного 14.06.2021 року судовим експертом Цуркан В.І. в наданих на дослідження документах відсутні дані, які б прямо вказували на перейменування АДРЕСА_41, але орієнтуючись за сучасними назвами вулиць та за сторонами горизонту, а також лінійними розмірами зовнішніх меж земельної ділянки експерт дійшов висновку, що об`єкти нерухомого майна, право власності на які було визнано Арбітражним рішенням від 16.09.1927 року за ОСОБА_14 , у сучасному вимірі входять до складу домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . За наведеним у Арбітражному рішенні від 16.09.1927 року описом меж належної ОСОБА_14 земельної ділянки з`ясовано, що вона була наріжною і з трьох сторін обмежувалась лініями вулиць: з північної сторони АДРЕСА_36 - 54,25 м; із західної сторони лініями суміжних меж з домоволодіннями ОСОБА_94 та ОСОБА_95 - лінійні розміри не описуються.

Також, склад переданих 10.09.1951 року на баланс ОСОБА_24 будівель (частин) домоволодіння по АДРЕСА_12 , які перебували у безпосередньому користуванні ОСОБА_15 на час дослідження у складі домоволодіння по АДРЕСА_1 ідентифікується наступним чином:

- із частини будівлі літ. «Г» - житловий будинок

- приміщення перукарні, позначені в плані: №1 - перукарня площею 64,4 кв.м, №2- кладова площею 10,7 кв.м.; №3 - вбиральня площею 3,4 кв.м., загальною площею 78,5 кв.м. - складає 6/96 часток і перебуває у користуванні ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , передбачених чинним законодавством правовстановлюючих документів для дослідження надано не було;

- приміщення квартири АДРЕСА_9 , позначені в плані: № 5-1-коридор площею 9,2 кв.м.; № 5-2-кухня площею 9,1 кв.м.; № 5-3- санвузол площею 4,7 кв.м., № 5-4 жила кімната площею 13,2 кв.м.; № 5-5- жила кімната площею 18,3 кв.м.; № 5-6- жила кімната площею 12,3 кв.м.; загальною площею 66,8 кв.м., у тому числі жилої 43,8 кв.м. - складає 5/96 часток і перебуває у у користуванні ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 передбачених чинним законодавством правовстановлюючих документів для дослідження надано не було;

- приміщення підвалу літ. «г5», позначеного в плані № І - підвал площею 48,2 кв.м. - складає 3/96 частки і перебуває у користуванні ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 передбачених чинним законодавством правовстановлюючих документів для дослідження надано не було;

- із частини навісу літ. «г» та навісу літ. «г7» - складає 1/96 частку і перебуває у користуванні ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 передбачених чинним законодавством правовстановлюючих документів для дослідження надано не було;

- із будівлі літ. «Е» - житловий будинок з приміщеннями, позначеними в плані №1 -коридор площею 4,8 кв.м.; № 2 - коридор площею 4,3 кв.м, № 3 - кухня площею 5,3 кв.м., № 4 - жила кімната площею 10,0 кв.м.; № 5 - жила кімната площею 18,1 кв.м.; № 6 - жила кімната площею 14,3 кв.м., № 7 - сарай площею 9,9 кв.м., № 8 - ванна площею 4,5 кв.м., загальною площею 71,2 кв.м., у тому числі жилої 42,4 кв.м. - складає 5/96 часток і перебуває у користуванні ОСОБА_8 , ОСОБА_22 , ОСОБА_7 , передбачених чинним законодавством правовстановлюючих документів для дослідження не надано;

- із будівлі літ. «С» - сарай з приміщеннями, позначеними в плані: № 1-коридор площею 7, 6 кв.м.; №2 - сарай площею 4,6 кв.м.; № 3 - сарай площею 4,3 кв.м.; № 4 - сарай площею 4,5 кв.м.; № 5 - сарай площею 4,6 кв.м., загальною площею 27,7 кв.м. - складає 2/96 частки і перебуває у володінні та користуванні наступних осіб:

1/4 частка сараю літ. «С», що становить 1/192 частку домоволодіння належить ОСОБА_96 (належала ОСОБА_97 );

1/2 частка сараю літ. «С», що становить 1/96 частку домоволодіння - належить ОСОБА_98 ;

1/4 частка сараю літ. «С», що становить 1/192 частку домоволодіння належить ОСОБА_99 , ОСОБА_100 .

Згідно актового запису про смерть №552 від 12.05.2004р. ОСОБА_26 помер ІНФОРМАЦІЯ_10 (т.3, а.с. 214).

Згідно актового запису про смерть №891 від 28.08.2004р. ОСОБА_101 померла ІНФОРМАЦІЯ_11 (т.3, а.с. 215).

Згідно інформації Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області №1181/01-16 від 16.09.2017р. (т.3, а.с. 231) спадкова справа після ОСОБА_26 відсутня. Згідно заповіту від 21.06.2004р. ОСОБА_101 заповіла усе своє майно ОСОБА_102 (а.с. 236 т.3). Після смерті ОСОБА_103 спадщину за заповітом прийняла ОСОБА_104 (т.3 а.с. 232).

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №80390666 від 15.02.2017р. ОСОБА_105 на праві спільної часткової власності належить 1/24 частина та ОСОБА_106 - 1/48 частина житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 . Земельна ділянка площею 0,0067 га кадастровий номер 5110600000:01:034:0192 для розміщення та експлуатації магазину непродовольчих товарів по АДРЕСА_1 на праві комунальної власності належить Ізмаїльській міській раді. Вказану земельну ділянку на підставі договору оренди землі від 31.03.2014р. б/н орендує ОСОБА_55 зі строком на 25 років з правом пролонгації (т.3, а.с. 243-246).

З матеріалів інвентарної справи на спірний об`єкт нерухомості, довідок МБТІ, а також пояснень спеціаліста КП «Ізмаїльське МБТІ» вбачається, що об`єкт нерухомості, який входить до спадкової маси та є предметом спору, має адресу, має розповсюджується на декілька вулиць та поштових адресів та на даний момент має адресу: АДРЕСА_11 .

У Листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" від 16.05.2013 р. №24-753/0/4-13, зазначено, що статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Відповідно до статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Права набувача залежать не від волевиявлення попереднього власника, а від сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України, а саме добросовісності заволодіння, відкритості та безперервності подальшого володіння річчю протягом певного строку.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або якщо власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем й у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Відлік строку набувальної давності починається з моменту заволодіння нерухомим майном; у випадку коли володілець заволодів майном на підставі певного договору з його власником, строк набувальної власності обчислюється з моменту спливу строку позовної давності.

Набуття права власності на чужі речі за набувальною давністю здійснюється за умови, що річ, яка опинилася у володінні особи, є об`єктивно чужою, володілець суб`єктивно вважає майно своїм, володілець майна має бути добросовісним набувачем, володіння здійснюється протягом усього строку відкрито та продовжувалось безперервно, а строк такого володіння нерухомим майном складає не менше 10 років.

Набуття права власності на майно за набувальною давністю виникає тоді, коли власник майна довгий час не виявляв наміру визнати річ своєю, погодився з її втратою, та при відсутності презумпції права державної власності.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Виходячи зі змісту статті 344 ЦК України, обставинами, які мають значення для справи і які повинен довести позивач, є: можливість майна бути об`єктом набувальної давності; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність та безперервність володіння; відсутність інших осіб, які претендують на майно; відсутність титулу (підстави) у позивача для володіння майном та набуття права власності.

Добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК). (п. 9 Постанови)

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

Враховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.

При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю. (п. 11 Постанови)

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15,16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади. (п. 13 Постанови)

Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першоїстатті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). (п. 14 Постанови)

Отже, враховуючи, що позивачі за зустрічним позовом добросовісно заволоділи чужим майном і понад 10 років продовжують відкрито, безперервно користуватися 5/96 частинами житлового будинку літ. «Е», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , суд вважає за можливе визнати за позивачами право власності на нього за набувальною давністю.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 76 ЦПК України, передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13, 78, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ст. 316 Цивільного Кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивачів за первісним та зустрічним позовом неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених за первісним та зустрічним позовом вимог про визнання права власності та право позивачів за первісним та зустрічним позовом підлягають захисту в зв`язку з чим задовольняє позови.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 133, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (мешкає за адресою: АДРЕСА_21 ), ОСОБА_2 (мешкає за адресою: АДРЕСА_37 ), ОСОБА_3 (мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 (мешкає за адресою: АДРЕСА_38 ), ОСОБА_5 (мешкає за адресою: АДРЕСА_39 ), ОСОБА_6 (мешкає за адресою: АДРЕСА_21 ) до Ізмаїльської міської ради (місце знаходження: Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Незалежності, 62, код ЄДРПОУ - 03363772), ОСОБА_7 (мешкає за адресою: АДРЕСА_25 ), ОСОБА_8 (мешкає за адресою: АДРЕСА_25 ) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_18 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_12 право власності на 15/96 частин житлового будинку літ. «Г», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Зустрічний позов ОСОБА_8 (мешкає за адресою: АДРЕСА_14 ), ОСОБА_9 (мешкає за адресою: АДРЕСА_14 ), яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_10 (мешкає за адресою: АДРЕСА_14 ) та ОСОБА_11 (мешкає за адресою: АДРЕСА_14 ) до Ізмаїльської міської ради Одеської області (місце знаходження: Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Незалежності, 62, код ЄДРПОУ - 03363772) про визнання права власності на житло - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 право власності на 5/96 частин житлового будинку літ. «Е», розташованого за адресою: АДРЕСА_1

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 28 грудня 2023 року.

Суддя: О.О.Бурнусус