Ухвала

від 29.12.2023 по справі 502/2551/23

КІЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 502/2551/23

УХВАЛА

29 грудня 2023 року м. Кілія

Суддя Кілійського районного суду Одеської області Березніков В.О., розглянувши заяву про забезпечення позову в цивільній справі № 502/2551/23 за позовом керівника Ізмаїльської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Одеської обласної державної адміністрації до Ізмаїльської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване підприємство «Ліси України», Дунайський біосферний заповідник Національної академії наук України, про визнання незаконним та скасування розпорядження райдержадміністрації в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування рішень державних реєстраторів, скасування державної реєстрації земельної ділянки, зобов`язання повернути земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

28.12.2023 до Кілійського районного суду Одеської області надійшов позов керівника Ізмаїльської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Одеської обласної державної адміністрації до Ізмаїльської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване підприємство «Ліси України», Дунайський біосферний заповідник Національної академії наук України, про визнання незаконним та скасування розпорядження райдержадміністрації в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування рішень державних реєстраторів, скасування державної реєстрації земельної ділянки, зобов`язання повернути земельну ділянку.

Разом із вказаним позовом подано заяву про забезпечення позову, у якому Ізмаїльська окружна прокуратура просить про забезпечення позову шляхом:

-заборони ОСОБА_2 , а також іншим фізичним та юридичним особам проведення будь-яких будівельних робіт на земельній ділянці площею 0,1 га для індивідуального дачного будівництва з кадастровим номером 5122383000:01:001:1445;

-заборони ОСОБА_2 , а також іншим фізичним та юридичним особам здійснювати будь які дії щодо поділу, об`єднання земельної ділянки площею 0,1 га для індивідуального дачного будівництва з кадастровим номером 5122383000:01:001:1445;

-накладення арешту на земельну ділянку площею 0,1 га для індивідуального дачного будівництва з кадастровим номером 5122383000:01:001:1445 (РНОНМ 1681140551223, номер запису про право власності 32804248);

-заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо об`єкта нерухомого майна - земельної ділянки площею 0,1 га для індивідуального дачного будівництва з кадастровим номером 5122383000:01:001:1445 (РНОНМ 1681140551223, номер запису про право власності 32804248).

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що Ізмаїльська окружна прокуратура звернулась до суду з вищевказаною позовною заявою в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації. Підставою для пред`явлення позову стало порушення відповідачами вимог Земельного кодексу України, Лісового кодексу України, Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд України» під час набуття ОСОБА_1 та у подальшому ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку площею 0,1 га для індивідуального дачного будівництва з кадастровим номером 5122383000:01:001:1445 (РНОНМ 1681140551223, номер запису про право власності 32804248).

Як вказує прокурор, у позовній заяві обґрунтовано, що спірна земельна ділянка надана відповідачу із земель лісогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні ДП «Ізмаїльське лісове господарство», знаходиться на території Дунайського біосферного заповідника та сформована в порушення приписів земельного законодавства. На даний час існує необхідність у застосуванні судом зазначених у заяві заходів забезпечення позову.

Так, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,1 га для індивідуального дачного будівництва з кадастровим номером 5122383000:01:001:1445.

У разі, якщо під час розгляду справи, ОСОБА_2 здійснить відчуження спірної земельної ділянки на користь третіх осіб, проводитиме роботи з будівництва будівель та споруд, що в свою чергу зумовить реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у випадку задоволення позову вказані обставини нівелюють мету звернення з позовом, адже з метою належного відновлення порушених прав, на захист яких подано даний позов, виникне необхідність ініціювати інший позов, що потребуватиме тривалого часу та значних фінансових витрат, покладання яких на позивача буде непомірним тягарем.

Крім того, у разі поділу або об`єднання спірної земельної ділянки виконати рішення суду, уразі його ухвалення на користь позивача буде взагалі неможливо, оскільки спірна земельна ділянка перестане існувати як об`єкт цивільних прав.

На підставі вищезазначеного прокурор у відповідній заяві просив суд вжити вищенаведені заходи забезпечення позову.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, проаналізувавши відповідні положення законодавства, суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову передбачених статтею 150 цього Кодексу .

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

У відповідності до ч. ч. 1-3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як роз`яснено у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Отже, при вирішенні питання щодо наявності або відсутності підстав для застосування заходів забезпечення позову судом, серед іншого, підлягають встановленню: наявність або відсутність спору, наявність або відсутність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогам, співмірність заявлених позовних вимог до майна, яким заявник просив забезпечити позов.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

За наслідками розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд відповідно до частин 9-10 ст. 153 ЦПК України може постановити ухвалу про повернення заяви заявникові, а також про вжиття заходів забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову, вказані ухвали підлягають оскарженню відповідно до статті 353 ЦПК України.

Оскільки прокурор звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких звернувся прокурор до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе прокурор (позивач) їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Проаналізувавши доводи та обґрунтування, викладені в заяві про забезпечення позову, приходжу до висновку про те, що між сторонами дійсно існує спір з приводу правомірності набуття відповідачем ОСОБА_1 , а в подальшому ОСОБА_2 , права власності на відповідну земельну ділянку на підставі оспорюваного прокурором розпорядження місцевої державної адміністрації, у зв`язку з чим, враховуючи предмет позову, а також реальну можливість відповідача здійснити протягом розгляду справи дії щодо відчуження спірної земельної ділянки, з метою недопущення ускладнення розгляду справи і забезпечення подальшого виконання рішення суду, є підстави для вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на відповідну земельну ділянку, тобто задоволення заяви частково, оскільки вказаний захід забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Водночас, слід зауважити, що арешт майна накладання заборони на право розпоряджатисямайномз метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.

Отже слід дійти висновку, що накладенням арешту на спірну земельну ділянку відповідача ОСОБА_2 , унеможливить дії з його сторони, зокрема щодо поділу, об`єднання земельної ділянки, а також вчиняти будь які дії через органи, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, про що у заяві просить прокурор.

Також слід зазначити, що вжиттям заходів забезпечення позову у вигляді заборони на проведення будівельних робіт на спірній земельній ділянці, суд безпідставно обмежить реалізацію теперішнім власником права користування спірним майном, яке є похідним від права власності, а прокурором не наведено будь-яких переконливих доказів про вчинення таких дій з боку ОСОБА_2 чи інших осіб.

Отже, інші, окрім арешту, заходи забезпечення позову очевидно є неспівмірними з предметом заявлених у справі позовних вимог, є невиправданим надмірним обмеженням похідних речових прав на спірне майно, які не є предметом спору та необхідність їх застосування не підтверджується жодним доказом існування фактичних обставин, з якими пов`язується застосування відповідних видів забезпечення позову.

З урахуванням формулювання норми частини першої статті 154 ЦПК України та з огляду на застосований захід забезпечення позову, питання про зустрічне забезпечення не вирішується.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 151, 152, 153, 258-260 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Заяву задовольнити частково.

В порядку забезпечення позову по справі № 502/2551/23 за позовом керівника Ізмаїльської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Одеської обласної державної адміністрації до Ізмаїльської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване підприємство «Ліси України», Дунайський біосферний заповідник Національної академії наук України, про визнання незаконним та скасування розпорядження райдержадміністрації в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування рішень державних реєстраторів, скасування державної реєстрації земельної ділянки, зобов`язання повернути земельну ділянку накласти арешт на належну ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1 га для індивідуального дачного будівництва з кадастровим номером 5122383000:01:001:1445 (РНОНМ 1681140551223, номер запису про право власності 32804248).

В іншій частині заяви відмовити.

Зазначити дані стягувача: Ізмаїльська окружна прокуратура, адреса місцезнаходження: вул. Дмитрівська, 63, м. Ізмаїл, Одеська область, 68600, код ЄДРПОУ 03528552.

Зазначити дані відповідача/боржника: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Земельна ділянка, площею 0,1 га з кадастровим номером 5122383000:01:001:1445 (РНОНМ 1681140551223, номер запису про право власності 32804248), розташована на території Приморської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження

Примірник ухвали направити заявнику та одночасно для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову, а також відповідним державним органам для вжиття відповідних заходів.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її складення.

Суддя О.В. Березніков