Рішення

від 13.10.2023 по справі 456/3435/21

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/3435/21

Провадження № 2/456/58/2023

РІШЕННЯ

іменем України

13 жовтня 2023 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Шрамка Р. Т. ,

з участю секретаря: Дверій Ю.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию справу №456/3435/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегалайн Проект» до ОСОБА_1 про захист авторського права, -

встановив:

Представник позивача адвокат Джаноян Л.А., звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , з позовною заявою про захист авторського права та просила заборонити ОСОБА_1 , незаконно використовувати твір « ІНФОРМАЦІЯ_1 », права на який належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Мегалайн Проект», стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегалайн Проект» суму компенсації, у розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень 00 копійок та судові витрати.

Позовні вимоги мотивувала тим, що 01.10.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегалан Проект» та ОСОБА_2 , було укладено Авторський договір №01/10/18 про створення твору та передачу (відчуження) виключних майнових прав на твір.

Відповідно до п. 2.1. Авторського договору, Автор-Відчужувач зобов`язується, протягом 30 днів з моменту підписання Договору, за винагороду створити твір образотворчого мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та передати виключні майнові права на Твір Замовнику-Правонабувачу.

Згідно з п.п. 3.1. - 3.2. Авторського договору, передача Твору Автором- Відчужувачем Замовнику-Правонабувачу здійснюється шляхом передачі такого Твору на електронному носії, протягом 30 днів з моменту підписання Договору, за Актом приймання-передачі Твору, який підписується Сторонами і є невід`ємною частиною цього Договору. Перехід до Замовника-Правонабувача виключних майнових прав на Твір, що створений Автором-Відчужувачем, в результаті виконання умов Договору, відбувається в момент передачі такого Твору та підписання акту прийому-передачі відповідно до п. 3.1. Договору.

26 жовтня 2018 року, на виконання умов Авторського договору, Сторонами було підписано Акт приймання-передачі №1 за Авторським договором №01/10/18 про створення твору та передачу (відчуження) виключних майнових прав на твір від «01» жовтня 2018 року.

Пунктом 1, 2 Акту приймання-передачі №1 зазначено: відповідно до пункту 3.1. Договору, Автор-Відчужувач передав, а Замовник-Правонабувач отримав Твір образотворчого мистецтва під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Відповідно до п. 5.1. Договору Замовник-Правонабувач виплатив винагороду, передбачену умовами Договору Автору-Відчужувачу за створення Твору та передачу (відчуження) виключних майнових прав на Твір, а Автор-Відчужувач отримав винагороду за створення ОСОБА_3 та передачу (відчуження) виключних майнових прав на Твір.

Отже, ТОВ «Мегалайн Проект» - набуло виключні майнові права на твір образотворчого мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » відповідно до Авторського договору №01/10/18 про створення твору та передачу (відчуження) виключних майнових прав на твір від 01 жовтня 2018 року та Акту приймання-передачі №1 від 26 жовтня 2018 року.

Представникам позивача стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_2 об 11 год. 19 хв. та 03 березня 2020 року о 23 год. 33 хв. в соціальній мережі Facebook, на своїй особистій сторінці відповідача «Oleg Nykolyn» за посиланням https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2874949552597728set=pb.100002481337692,-2207520000..type=3theater та

ІНФОРМАЦІЯ_3 відбувається порушення майнових авторських прав Позивача на твір « ІНФОРМАЦІЯ_1 »

18 листопада 2020 року під час судового засідання по справі №522/8937/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Камертон» до ОСОБА_1 про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації., ОСОБА_1 визнав та підтвердив, що сторінка « ОСОБА_4 » у соціальній мережі Facebook за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 є його особистою та саме він є автором публікацій на даній сторінці. Це чітко чути на 04:20 - 4:40 хвилинах технічного запису № 20201118-114647 судового засідання, що додається.

Копію технічного запису судового засідання від 18.11.2020 по справі №522/8937/20 ( з 04:20 - 04:40 хв. запису) ТОВ «Мегалайн Проект» отримало від ТОВ «Камертон» за Актом приймання-передачі документів від 03.05.2021, а тому він є тим належним та допустимим доказом, що підтверджує авторство ОСОБА_1 публікацій у соціальній мережі Facebook (https://www.facebook.eom/oleg.nvkolyn.7/).

Відповідно до Закону України «Про авторське право та суміжні права», веб- сторінка - складова частина веб-сайту, що може містити дані, електронну (цифрову) інформацію, інші об`єкти авторського права і (або) суміжних прав тощо.

Власник веб-сторінки - особа, яка є володільцем облікового запису, що використовується для розміщення веб-сторінки на веб-сайті, та яка управляє і (або) розміщує електронну (цифрову) інформацію в межах такої веб-сторінки. Власник веб- сайту не є власником веб-сторінки, якщо останній володіє^ обліковим, записом, що дозволяє йому самостійно, незалежно від власника веб-сайту, розміщувати інформацію на веб-сторінці та управляти нею.

Відповідачем, який є власником особистої веб-сторінки в соціальній мережі Facebook, незаконно, без дозволу Позивача, була здійснена переробка Твору Позивача, публічний показ контрафактного примірника Твору та публічний показ Твору, права на який належать ТОВ «Мегалайн Проект».

Факт вищезазначеного порушення підтверджується відеофіксаціями дослідження змісту веб-сторінки Відповідача від 03.06.2020, скріншотами веб-сторінки Відповідача з відображенням порушення авторського права.

Також, Позивач звернувся до Центру компетенції адресного простору мережі інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес», де було замовлено фіксацію порушення Відповідачем та зафіксовано порушення прав Позивача в експертному висновку за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі інтернет №275/2020-ЕВ від 01.10.2020.

З позиції споживача, на думку позивача, не виникає труднощів в ідентифікації зображення Твору « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з зображенням Твору, що опубліковано Відповідчем та з зображенням переробленого ОСОБА_3 , який розміщено Відповідачем на особистій веб-сторінці Відповідача в соціальній мережі Facebook.

Відповідач, порушуючи майнові права Позивача на Твір, здійснив переробку ОСОБА_3 , в тому числі, шляхом додавання напису #МаюПравоНаПомилку, що окрім порушення авторського права, викликає негативну асоціацію у споживача з діяльністю Позивача.

Враховуючи викладене, Позивач, як особа, якій надежать майнові права інтелектуальної власності на Твір, користується всіма майновими правами на Твір, передбаченими Цивільним кодексом України та Законом України «Про авторське право і суміжні права.

Тому, факт переробки та публічного показу відповідачем Твору без дозволу Позивача - є порушенням прав в рамках п. п. а), б) ч. 1 ст. 50 ЗУ «Про авторське право і суміжні права», згідно яких, порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для захисту таких прав, у тому числі судового, є: вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їхні майнові права, визначені статтями 15, 17, 27, 39-41 цього Закону, з урахуванням умов використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтями 21- 25, 42, 43 цього Закону.

При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об`єктів суміжних прав, використанні творів і об`єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення.

З огляду на викладене, відповідачем допущено порушення авторського права, що дає підстави для судового захисту.

Відповідно до умов Авторського договору №01/10/18, Позивач має право передавати (відчужувати) повністю або частково права на Твір та/або Твори третім особам.

Так, 03 червня 2019 року Позивачем було укладено Ліцензійний договір № 01-К про надання невиключної ліцензії на використання твору « ІНФОРМАЦІЯ_1 », відповідно до якого ТОВ «Мегалайн Проект» (Ліцензіар) надав ТОВ «Ейч Пі Груп» (Ліцензіату) невиключну Ліцензію на використання твору « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Сторонами у Ліцензійному договорі було погоджено розмір винагороди за використання Твору, а саме пунктом 4.1. передбачено наступне: За надання невиключної ліцензії на Твір за цим Договором Ліцензіат зобов`язується виплатити Ліцензіару винагороду у формі одноразового (паушального) платежу у сумі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 коп., в період з 01 січня 2020 року по 01 січня 2022 року довільними платежами до повної виплати винагороди. Встановлена цим Договором винагорода Ліцензіара є фіксованою, мінімально можливою за надання невиключної ліцензії на Твір, не ставиться в залежність від кількості використання, території, будь-яких інших критеріїв та за жодних обставин не підлягає зменшенню.

Таким чином, вищезазначений розмір ліцензійної винагороди за використання Твору способами, що є аналогічними до використанням Твору Відповідачем, є базовою розрахунковою величиною для визначення розміру компенсації за порушення майнових авторських прав Позивача.

Тому, розрахунок суми позовних вимог, компенсації за порушення авторських прав ОСОБА_1 , враховуючи всі обставини справи та вищенаведені докази, здійснюється наступним чином: Аналізуючи вищезазначений ліцензійний договір, мінімальна сума винагороди, яку отримує ТОВ «Мегалайн Проект» за надання невиключної ліцензії становить 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок. Враховуючи вищевикладені обставини, можна свідчити про те, що станом на дату подання позову, сума винагороди яку б Позивач міг би одержати за звичайних обставин, за використання Твору «Unity Towers», якби його права не були порушені становить 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок. Зазначене в розрізі розрахунку суми позовних вимог становить - 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок (мінімальна сума винагороди, яка була б сплачена, якби порушник звернувся із заявою про надання дозволу на використання об`єкту авторського права) * 2 (подвоєна сума винагороди за порушення авторського права відповідно до п. г ч. 2 ст. 52 ЗУ «Про авторське і суміжні права») = 200 000,00 (двісті тисяч) гривень 00 копійок компенсації за порушення майнових авторських прав. Тобто позивач вважає за необхідне стягнути з Відповідача суму компенсації в розмірі 200 000,00 (двісті тисяч) гривень 00 копійок.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак подала до суду заяву, згідно якої просила слухати справу за її відсутності позовні вимоги задоволити.

Відповідач ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явився та не повідомив суду про причини своєї неявки, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Подав до суду відзив, в якому вказав, що позивач стверджує, що сторінка « ОСОБА_4 » в соціальній мережі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою в мережі Інтернет www.facebook.com/oleg.nykolyn.7 - є його особистою сторінкою, однак на підтвердження даних обставин належних та допустимих доказів до суду не надав. Крім того, позивач стверджує, що інформація, розміщена ІНФОРМАЦІЯ_5 о 23 год. 33 хв. Та 15.04.2020 року о 11 год. 19 хв. з використанням сторінки « ОСОБА_4 » в соціальній мережі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою в мережі Інтернет www.facebook.com/oleg.nykolyn.7, - є його публікаціями, тобто розміщені ним та він являється їх автором, однак на підтвердження даних обставин належних та допустимих доказів до суду не надав. На підтвердження факту порушення «авторських прав» Позивача на «Твір» шляхом розміщення « ОСОБА_3 » в соціальній мережі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_6 .7 та вказаними в позовній заяві посиланнями на публікації, Позивачем в якості доказу додано до позовної заяви роздруковані на папері, не засвідчені належним чином «скрін-шоти» нібито з відображенням порушення авторського права на «Твір», оригінали яких, зі слів Позивача знаходяться за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_6 .7

Відповідно до ст. 100 ЦПК України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документі (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Скрінт-скрін або скрін-шот, іншими словами фотознімки екрану монітору користувача є електронним доказом, за допомогою якого певною особою у певний час фіксується інформація, що міститься на екрані монітору. Надані Позивачем до суду в паперових копіях скрін-шоти не посвідчені у порядку, передбаченому законом. Крім того, Позивачем не зазначено про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу (скрін-шоту). А за вказаними у позовній заяві посиланнями на адресу в мережі Інтернет, з якої нібито були виготовлені дані скрін-шоти, - подібна інформація відсутня.

Крім того, на підтвердження факту порушення «авторських прав» позивача на твір шляхом розміщення «Твору» в соціальній мережі «Facebook» та вказаними в позовній заяві посиланнями на публікацію позивачем в якості доказу додано до позовної заяви копію експертного висновку за результатами проведеної фіксації і дослідження веб-сторінок у мережі інтернет від 01.10.2020 року за № 275/2020-ЕВ, складений Дочірнім підприємством «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес».

Згідно норм ст. 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідно до норм ст. 106 ЦПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, Складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається, відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи', має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Проаналізувавши надану Позивачем копію Експертного висновку, вказує на те, що експертний висновок було складено на замовлення ТОВ «КАМЕРТОН», яке не є учасником даної справи. У Експертному висновку не зазначено, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта) була проведена експертиза; у Експертному висновку не зазначено, що його підготовлено для подання до суду; у Експертному висновку не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. З урахуванням зазначеного, Експертний звіт - є недопустимим доказом. Крім того, на підтвердження факту створення у жовтні 2018 року «Твору» фізичною особою ОСОБА_2 на замовлення ТОВ «МЕГАЛАЙН ПРОЕКТ», Позивачем надано до суду копію авторського договору про створення твору та передачу (відчуження) виключних майнових прав на твір №01/10/18 від 01.10.2018 року, укладений між ТОВ «МЕГАЛАИН ПРОЕКТ» та ОСОБА_2 (дані - Авторський договір), та акт приймання-передачі Vi 1 від 28.10.2018 року (далі - Акт приймання-передачі).

Згідно пунктів 2.1, 2.2 Авторського договору, Автор-Відчужувач зобов`язується протягом ЗО днів з моменту підписання договору за винагороду створити твір образотворчого мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та передати виключні майнові права на твір Замовнику- Правонабувачу. Автор-Відчужувач передає Замовнику-Правонабувачу виключні майнові права на твір, що буде створено за цим договором, на весь строк дії авторського права, на всю територію світу.

Згідно пунктів 3.1 та 3.2 Авторського договору, передача твору Автором-Відчужувачем Замовнику-Правонабувачу здійснюється шляхом передачі твору на електронному носії, протягом ЗО днів з моменту підписання договору, за актом приймання-передачі твору, який підписується сторонами і є невід`ємною частиною цього договору. Перехід до Замовника- Правонабувача виключних майнових прав на твір, в результаті виконання умов договору, відбувається в момент передачі такого твору та підписання акту приймання-передачі відповідно до пункту 3.1 договору.

Згідно пункту 1 Акту приймання-передачі, відповідно до пункту 3.1 договору Автор- Відчужувач передав, а Замовник-Правонабувач отримав твір образотворчого мистецтва під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на електронному носії.

Як вбачається із зазначених документів, твір образотворчого мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » є певним графічним зображенням в електронному форматі, виконаним за допомогою певного програмного забезпечення, оригінал якого міститься на електронному носії, та який було створено ОСОБА_5 в період з 01.10.2018 року по 28.10.2018 року на замовлення Позивача, та передано останньому 28.10.2018 року на електронному носії.

В свою чергу, Позивачем не надано до суду оригіналу «Твору» на електронному носії, отриманому 28.10.2018 року від його автора, з якого можна було б встановити дійсну дату створення твору мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_1 », дату його передачі та переходу до ТОВ «МЕГАЛАЙН ПРОЕКТ» виключних майнових прав на твір.

Обгрунтовані заперечення щодо авторства твору образотворчого мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за ОСОБА_2 , його створення останньою в період з 01.10.2018 року по 28.10.2018 року на замовлення Позивача, перехід виключних майнових прав на нього до Позивача та фактів їх нібито порушень, підтверджуються зокрема тим, що аналогічне зображення ще в березні 2018 року використовувалось іншими особами.

Так за наступними адресами у мережі Інтернет містяться відеозаписи, у яких використовується «Твір»: ІНФОРМАЦІЯ_7 . youtube. com/watch?v:=sD20k_yjsso, відеозапис розміщено 14.03.2018 року. Позивачем 22.10.2021 року о 00 год. 50 хв. 59 сек. здійснено фотознімок екрану монітору з даним відеозаписом (файл під назвою «Знімок екрана (119)», формат файлу PNG), оригінал якого знаходиться у відповідача, а його електронна копія, засвідчена електронним підписом, та засвідчена паперова копія додається до Відзиву; https://www.youtube.com/watch?v=Y-TbXGZbpTc, відеозапис розміщено 29.03.2018 року. 22.10.2021 року о 00 год. 40 хв. 17 сек. та о 00 год. 43 хв. 49 сек. здійснено два фотознімки екрану монітору з даним відеозаписом (файл під назвою «Знімок екрана (114)», формат файлу PNG та файл під назвою «Знімок екрана (115)», формат файлу PNG), оригінали яких знаходяться у відповідача, а їх електронні копії, засвідчені електронним підписом, та засвідчені паперові копії додаються до Відзиву; https://www.youtube.com/watch?v:=9zC6R53HUpk, відеозапис розміщено 31.03.2018 року. 22.10.2021 року о 00 год. 48 хв. 57 сек. та о 00 год. 49 хв. 28 сек. здійснено два фотознімки екрану монітору з даним відеозаписом (файл під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_8 », формат файлу PNG та файл під назвою «ЗніхМок екрана (115)», формат файлу PNG), оригінали яких знаходяться у відповідача, а їх електронні копії, засвідчені електронним підписом, та засвідчені паперові копії додаються до Відзиву; У даному випадку, Позивачу замість даного позову слід звернутися з позовом до так званого автора « ОСОБА_3 » про відшкодування понесених витрат та збитків, оскільки ОСОБА_2 порушила умови Авторського договору.

На підтвердження розміру грошової компенсації за порушення майнових авторських прав Позивача на «Твір», останнім надано до суду копію ліцензійного договору, ліцензії на використання твору «Unity Towers» № 01-К від 03.06.2 укладеного між ТОВ «МЕГАЛАЙН ПРОЕКТ» та ТОВ «ЕЙЧ ПІ ГРУП» та акт приймання-передачі вихідних матеріалів від 03.06.2019 року у формі Додатку № 1 до Ліцензійного договору (далі - Акт приймання-передачі).

Згідно пункту 2.1 Ліцензійного договору, в порядку та на умовах, визначених даних договором, Ліцензіар надає Ліцензіату майнові авторські права (невиключна ліцензія) на використання твору способами, зазначеними у пункті 2.2 договору, а Ліцензіат в порядку і розмірах, визначених у даному договорі, виплачує Ліцензіару винагороду за надання невиключної ліцензії.

Згідно пункту 2.8 Ліцензійного договору, Ліцензіар зобов`язується передати Ліцензіату вихідні матеріали у вигляді зображень твору в електронному вигляді шляхом надсилання на електронну пошту Ліцензіата, що вказана в договорі протягом 10 календарних днів з моменту підписання даного договору. Передача вихідних матеріалів оформляється актом приймання- передачі вихідних матеріалів, що підписується сторонами.

Вище зазначалося, що твір образотворчого мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » є певним графічним зображенням в електронному форматі, виконаним за допомогою певного програмного забезпечення, У свою чергу, Позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів факту передачі Позивачем 03.06.2019 року вихідних матеріалів у вигляді зображень твору в електронному вигляді шляхом надсилання на електронну пошту ТОВ «ЕЙЧ ПІ ГРУП», що вказана в договорі.

Зазначені вище обставини, ненадання Позивачем доказів, якими б доводилися обставини, якими обґрунтовано позовні вимоги (фактична дата створення твору образотворчого мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_2 ; фактична дата його передачі та переходу від ОСОБА_2 до ТОВ «МЕГАЛАЙН ПРОЕКТ» виключних майнових прав на твір; фактична дата передачі Позивачем вихідних матеріалів у вигляді зображень твору в електронному вигляді ТОВ «ЕЙЧ ПІ ГРУП»; фактичні дати розрахунків між сторонами згідно Авторського договору та Ліцензійного договору), а також існування тривалого конфлікту (починаючи з вересня 2018 року до теперішнього часу) між відповідачем та особами, причетними до нового будівництва Житлового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у АДРЕСА_1 , на його переконання, свідчать про фіктивність Авторського та Ліцензійного договорів та подання завідомо недостовірних або підроблених доказів з метою введення суду в оману.

На підставі наведеного просив відмовити ТОВ «МЕГАЛАЙН ПРОЕКТ» у задоволенні у позову у повному обсязі.

Згідно із ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про відмову в задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив в якому вказав, що твердження відповідача про ненадання доказів, що сторінка « ОСОБА_4 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 є його особистою та саме він є автором публікацій на даній сторінці, до позовної заяви долучено доказ, а саме диск із копією технічного запису судового засідання від 18.11.2020 по справі №522/8937/20. 18 листопада 2020 року під час судового засідання по справі №522/8937/20 за позовом .Товариства з обмеженою відповідальністю «Камертон» до ОСОБА_1 про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації., ОСОБА_1 визнав та підтвердив, що сторінка « ОСОБА_4 » у соціальній мережі Facebook за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_9 є його особистою та саме він є автором публікацій на даній сторінці. Твердження відповідача про ненадання доказів того, що відповідну публікацію було зроблено саме відповідачем. На технічному записі судового засідання від 18.11.2020 по справі №522/8937/20 чути, що Відповідач чітко ствердив, що саме ним і лише ним здійснюються публікації на сторінці « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у соціальній мережі Facebook за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 . Експертнийо висновок за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет. Відповідач вказує, що наданий висновок - є недопустимим доказом та не відповідає вимогам ст. 102 ЦПК України. Позивач заперечує проти такого твердження у зв`язку з його необгунтованістю, зокрема, через наступні підстави: Компетентність Центру компетенції адресного простору мережі Інтернет було підтверджено і його діяльність акредитовано, що підтверджується Свідоцтвом про акредитацію, виданим Об`єднанням підприємств "Український мережевий інформаційний центр" (далі - ОП УМІЦ), яке відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 липня 2003 року № 447-р "Про адміністрування домену ".UA" та статті 56 Закону України "Про телекомунікації" уповноважено здійснювати адміністрування адресного простору українського сегмента мережі Інтернет. Зокрема Центр компетенції яким видано експертний висновок надає послуги з видачі звітів за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет та довідок з відомостями про власників веб-сайтів / реєстрантів доменних імен або інформацією про їх встановлення. Тобто, експертний висновок Центру компетенції є одним із способів фіксації порушень майнових прав в мережі Інтернет. Логічним та зрозумілим з тексту самого висновку є те, що даний висновок не є класичним експертним висновком в розумінні ЦПК України, та до нього не застосовуються вимоги ст. 102 ЦПК України, адже висновок є засобом фіксування порушення, його складено не окремим судовим експертом та на його вирішення не ставилося жодних запитань. Висновок може бути використаний в якості офіційного письмового та електронного доказу про фіксацію факту розміщення певного об`єкту, інформації тощо в мережі Інтернет станом на певний момент часу. Щодо Твору «Unity Towers», факту створення та передачі Статтею 31 ЗУ «Про авторське право та суміжні права» про передачу (відчуження) майнових прав суб`єктів авторського права, зазначено: Автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Відповідно до ст. 76 ЦК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Статтею 77 ЦК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Так, для стягнення з Відповідача компенсації Позивач повинен довести належність йому авторського права, а також факт використання об`єктів даних прав Відповідачем. Відповідач, у свою чергу, має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону України «Про авторське право і суміжні права» при використанні ним твору, в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права і для неї настають наслідки? передбачені цими законодавчими актами. Крім того, Відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди. Отже, керуючись вищезазначеними положеннями можна стверджувати, що до предмета доказування у даній справі відноситься факт належності Позивачу авторських прав, довести наявність таких прав (у даному випадку) повинен Позивач. Так як Позивач отримав права на твір у результаті замовлення створення такого твору у автора, то має довести, що твір було створено на замовлення та факт передання прав на такий твір від автора до Позивача. Як вбачається з положень статті 31 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» саме авторським договором має бути оформлена передача майнових прав на твір. Позивачем виконано свій процесуальний обов`язок щодо доказування наявності майнових прав, надано належні докази, а саме: Авторський договір №01/10/18 про створення твору та передачу (відчуження) виключних майнових прав на твір та Акт приймання-передачі від "26 жовтня 2018 р. Опублікування твору, схожого однак відмінного з твором, права на який передані Позивачу - не стосується предмету доказування у даній справі, також не спростовує доводи Позивача та не підтверджує заперечення Відповідача. Автор твору мав право на свій розсуд розпоряджатися майновими та немайновими правами. Тому, твердження Відповідача про використання схожого твору за декілька місяців до передачі Твору «Unity Towers» позивачу - мають бути відхилені.

Згідност. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Зі змістуст. 12 ЦПК Українивбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимогст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи 01.10.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегалайн Проект» та ОСОБА_2 , було укладено Авторський договір №01/10/18 про створення твору та передачу (відчуження) виключних майнових прав на твір.

26 жовтня 2018 року, на виконання умов Авторського договору, Сторонами було підписано Акт приймання-передачі №1 за Авторським договором №01/10/18 про створення твору та передачу (відчуження) виключних майнових прав на твір від «01» жовтня 2018 року.

Пунктом 1, 2 Акту приймання-передачі №1 зазначено: відповідно до пункту 3.1. Договору, Автор-Відчужувач передав, а Замовник-Правонабувач отримав Твір образотворчого мистецтва під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

ТОВ «Мегалайн Проект» - набуло виключні майнові права на твір образотворчого мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » відповідно до Авторського договору №01/10/18 про створення твору та передачу (відчуження) виключних майнових прав на твір від 01 жовтня 2018 року та Акту приймання-передачі №1 від 26 жовтня 2018 року.

Представникам позивача стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_2 об 11 год. 19 хв. та 03 березня 2020 року о 23 год. 33 хв. в соціальній мережі Facebook, на своїй особистій сторінці відповідача «Oleg Nykolyn» за посиланням https://www.facebook.com/photo.php? fbid=2874949552597728set=pb. 100002481337692,- 2207520000.. type=3theater та

ІНФОРМАЦІЯ_3 відбувається порушення майнових авторських прав Позивача на твір « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що стало підставою для звернення до суду.

Статтею першою Закону України "Про авторське право і суміжні права"визначено, щотвір образотворчого мистецтва- скульптура, картина,малюнок, гравюра, літографія,твір художнього(у тому числі сценічного)дизайнутощо.

Згідно зіст.435 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України), Первинним суб`єктом авторського права єавтор твору.За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).

Суб`єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Статтею 437 ЦК Українивизначено, щоАвторське право виникає з моменту створення твору.Особа, яка має авторське право, для сповіщення про свої права може використовувати спеціальний знак, встановлений законом".

Відповідно до ч.2ст.14 Закону України "Про авторське право і суміжні права"(далі - Закон) "Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення.Для виникнення і здійснення авторського права НЕ вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей".

Аналогічний висновок встановлений у п.4Постанови Пленуму ВСУ "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" від 04.06.2010 року №5: "Реєстрація права на об`єкти інтелектуальної власності у відповідності з вимогами чинного законодавства здійснюється Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.

Проте необхідно враховувати, що авторське право на твір виникає внаслідок факту створення твору. Тому, для виникнення та здійснення авторського права не вимагається реєстрація права на твір чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.Реєстрація може здійснюватися на вимогу суб`єкта авторського права, але вона не має правовстановлюючого характеру".

Згідно з п.18 Пленуму Постанови ВСУ від 04.06.2010 №5: "18. Авторське право виникає в силу факту створення інтелектуальною творчою працею автора або співавторів твору науки, літератури і мистецтва.Твір вважається створеним з моменту первинного надання йому будь-якої об`єктивної форми з урахуванням суті твору(зокрема, письмової форми,електронної форми,речової форми). Якщо не доведено інше, результат інтелектуальної діяльності вважається створеним творчою працею".

Відповідно до ст.11 Закону "1. Автору належать такі особисті немайнові права:

1) вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора на творі і його примірниках і за будь-якого публічного використання твору, якщо це практично можливо;

2) забороняти під час публічного використання твору згадування свого імені, якщо він як автор твору бажає залишитись анонімом;

3) вибирати псевдонім, зазначати і вимагати зазначення псевдоніма замість справжнього імені автора на творі і його примірниках і під час будь-якого його публічного використання;

4) вимагати збереження цілісності твору і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації автора.

2. Особисті немайнові права автора не можуть бути передані (відчужені) іншим особам".

Аналогічний висновок визначений п.10Постанови Пленуму ВСУ "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" від 04.06.2010 року №5: "Згідно зі статтею 14 Закону N 3792-XII особисті немайнові права автора не можуть бути передані (відчужені) іншим особам, вони охороняються безстроково. У зв`язку з наведеним судам слід ураховувати, що автор твору є належним позивачем за позовом про заборону дій щодо використання твору, що порушують його особисті немайнові права, незалежно від того, що майнові права передано (відчужено) (стаття 31 Закону N 3792-XII) чи передано право на використання твору іншій особі (стаття 32 Закону N 3792-XII), якщо ця особа не здійснює захист цього права (стаття 52 Закону N 3792-XII).

Відповідно дост.440 ЦК України"1. Майновими правами інтелектуальної власності на твір є:1) право на використання твору;2) виключне право дозволяти використання твору;3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання;4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права на твір належать йогоавторові,якщо інше не встановлено договором чи законом".

Статтею 31 Законувстановлено, що "1. Автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором.

Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

Майнове право суб`єкта авторського права, який є юридичною особою, може бути передане (відчужене) іншій особі у встановленомузакономпорядку внаслідок ліквідації цієї юридичної особи - суб`єкта авторського права".

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про авторське право та суміжні права», передбачено, що без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право), але з обов`язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається: 1) використання цитат (коротких уривків) з опублікованих творів в обсязі, виправданому поставленою метою, в тому числі цитування статей з газет і журналів у формі оглядів преси, якщо воно зумовлено критичним, полемічним, науковим або інформаційним характером твору, до якого цитати включаються; вільне використання цитат у формі коротких уривків з виступів і творів, включених до фонограми (відеограми) або програми мовлення; 2) використання літературних і художніх творів в обсязі, виправданому поставленою метою, як ілюстрацій у виданнях, передачах мовлення, звукозаписах чи відеозаписах навчального характеру; 3) відтворення у пресі, публічне виконання чи публічне сповіщення попередньо опублікованих у газетах або журналах статей з поточних економічних, політичних, релігійних та соціальних питань чи публічно сповіщених творів такого ж самого характеру у випадках, коли право на таке відтворення, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення спеціально не заборонено автором; 4) відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення творів, побачених або почутих під час перебігу таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою; 5)відтворення укаталогах творів,виставлених надоступних публіцівиставках,аукціонах,ярмарках абоу колекціяхдля висвітленнязазначених заходів,без використанняцих каталогіву комерційнихцілях; 6) видання та відтворення випущених у світ творів рельєфно-крапковим шрифтом для сліпих та аудіотворів (аудіодокументів, аудіокниг) з нанесенням спеціального цифрового формату для сліпих, осіб з порушеннями зору та осіб з дислексією, розмітки для зручної навігації з метою розповсюдження між особами з інвалідністю по зору та осіб з дислексією, а також поповнення бібліотечних фондів спеціалізованих бібліотек, бібліотек навчальних закладів та центрів реабілітації для осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю по зору, громадських організацій сліпих, підприємств, установ, організацій, де працюють особи з інвалідністю по зору, крім випадків прямого чи опосередкованого використання цих творів з комерційною метою; 7) відтворення творів для судового і адміністративного провадження в обсязі, виправданому цією метою; 8) публічне виконання музичних творів під час офіційних і релігійних церемоній, а також похоронів в обсязі, виправданому характером таких церемоній; 9) відтворення з інформаційною метою у газетах та інших періодичних виданнях, передача в ефір або інше публічне сповіщення публічно виголошених промов, звернень, доповідей та інших подібних творів у обсязі, виправданому поставленою метою; 9-1) використання правомірно оприлюднених літературних, художніх, музичних та інших творів для створення на їх основі іншого твору в жанрі літературної, музичної або іншої пародії, попурі або карикатури; 10) відтворення твору в цілях і за умов, передбаченихстаттями 22-25цього Закону; 11)адаптація існуючихі створюванихаудіовізуальних творівдля сліпих,осіб зпорушеннями зорута осібз дислексієюшляхом застосуванняаудіодискрипції (тифлокоментування). Цей перелік вільного використання творів є вичерпним.

Суд вбачає, що позивач обґрунтовує позовні вимоги із посиланням на експертний висновок за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет №275/2020-ЕВ від 01.10.2020 року, в якому зафіксовано факт використання Відповідачем образотворчого мистецтва «Unity Towers».

Однак суд звертає увагу, що посилання позивача на експертний висновок, суд не бере до уваги, оскільки з вказаного висновку експерта не вбачається, що останній був попереджений про кримінальну відповідальність, а висновок виготовлений для подання до суду.

Згідно з ч. 5 ст. 106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Як вбачається, відповідачем не визнається факт публікації та розміщення ним, на його сторінці у в мережі інтернет https://www.facebook.eom/oleg.nvkolyn.7/ твір образотворчого мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Так за твердженнями відповідача, що не спростовано позивачем, заперечив, що саме ним на сторінці в мережі інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 було розміщено та поширено твір образотворчого мистецтва « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

За викладеного суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про заборону ОСОБА_1 , незаконно використовувати твір « ІНФОРМАЦІЯ_1 », права на який належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Мегалайн Проект» та стягненні з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегалайн Проект» суму компенсації, у розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень 00 копійок.

У порядку ч. 1ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що в межах даного спору судом ухвалено рішення про відмову в позові, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст..7, 10, 12, 13, 18, 76-82, 259, 263-268 ЦПК України суд, -

вирішив:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАЛАЙН ПРОЕКТ» до ОСОБА_1 про захист авторського права відмовити.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.

Суддя Р. Т. Шрамко