Постанова

від 26.12.2023 по справі 689/2694/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 689/2694/23

Провадження № 22-ц/4820/2326/23

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,

секретар судового засідання Чебан О.М.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні справуза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Солобковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, третя особа приватний нотаріус Хмельницького районного нотаріального округу у Хмельницькій області Павлик Наталія Петрівна, про визнання заповіту недійсним за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 8 листопада 2023 року про відмову у відкритті провадження у справі,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Солобковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області (далі Рада), третя особа приватний нотаріус Хмельницького районного нотаріального округу у Хмельницькій області ПавликН.П., про визнання заповіту недійсним.

ОСОБА_1 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько, ОСОБА_3 , внаслідок чого відкрилася спадщина, яку вона прийняла. Незадовго до смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Ради Мудрицькою Т.А. (зареєстрований у реєстрі за №21), яким усе своє майно заповів своїй дочці ОСОБА_2 . Цей заповіт складений посадовою особою органу місцевого самоврядування поза межами її повноважень та не підписаний ОСОБА_3 , а на момент складення заповіту ОСОБА_3 не розумів значення своїх дій і не міг керувати ними.

За таких обставин ОСОБА_1 просила суд визнати заповіт ОСОБА_3 від 21 березня 2022 року недійсним.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 8листопада 2023 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 на підставі пункту 2 частини першої статті 186 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).

Суд керувався тим, що провадження у справі не може бути відкрите, оскільки набрало законної сили рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 27 вересня 2023 року про відмову в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту ОСОБА_3 від 21 березня 2022 року. За змістом цього рішення судом було встановлено, що на час складення заповіту ОСОБА_3 усвідомлював значення своїх дій і міг керувати ними, а його волевиявлення було вільним. Також суд встановив, що оспорюваний заповіт був підписаний саме ОСОБА_3 . Отже, новий позов ОСОБА_1 ґрунтується на юридичних фактах, які були підставою попереднього позову.

Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що підставою позову у справі №689/2206/22 було вчинення ОСОБА_3 заповіту під впливом тяжкої для нього обставини, внаслідок чого в силу статті 233 Цивільного кодексу України (далі ЦКУкраїни) такий заповіт міг бути визнаний судом недійсним. У справі №689/2694/23 ОСОБА_1 заявила вимогу про визнання недійсним заповіту ОСОБА_3 у зв`язку з невідповідністю його закону та відсутністю вільного волевиявлення заповідача на його укладення. Оскільки підстави цих позовів є різними, то суд неправомірно відмовив у відкритті провадження у справі.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У своєму відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, указуючи на її законність та обґрунтованість.

Рада та приватний нотаріус Павлик Н.П. не висловили своєї позиції щодо апеляційної скарги.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

Суд першої інстанції неправильно витлумачив норми статей 13, 186 ЦПК України.

У зв`язку з порушенням норм процесуального права оскаржувану ухвалу слід скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

21 березня 2022 року, ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Ради Мудрицькою Т.А. (зареєстрований у реєстрі за №21), яким усе своє майно заповів своїй дочці ОСОБА_2 .

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В листопаді 2022 року ОСОБА_1 (інша дочка померлого) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Ради, третя особа приватний нотаріус Павлик Н.П., про визнання заповіту ОСОБА_3 від 21 березня 2022 року недійсним, посилаючись на те, що цей заповіт складений останнім на вкрай невигідних умовах, оскільки в іншому випадку ОСОБА_2 відмовилася би доглядати батька (стаття233 ЦК України).

Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 5 липня 2023 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 27вересня 2023 року, в позові ОСОБА_1 відмовлено (справа №689/2206/22).

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

Частиною першою статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу пункту 2 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що при прийнятті процесуальних рішень і застосуванні будь-яких процесуальних норм суд має керуватись у першу чергу основним завданням цивільного судочинства, яким є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту прав та інтересів особи.

Досягнення завдань цивільного судочинства забезпечується за допомогою реалізації його основних засад, у тому числі принципу диспозитивності, згідно якого звернення особи розглядається судом у межах заявлених вимог.

Право на звернення до суду гарантується законом і може бути реалізоване, зокрема, коли особа вважає, що її право порушується, не визнається або оспорюється.

Підстави для відмови у відкритті провадження у справі визначені частиною першою статті 186 ЦПК України та є вичерпними. Однією з таких підстав є набрання законної сили рішення чи ухвали суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або судового наказу, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 12червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», суддя вправі відмовити у відкритті провадження у справі лише з підстав, передбачених законом. Не допускається відмова у відкритті провадження у справі з мотивів недоведеності заявленої вимоги, відсутності доказів, пропуску позовної давності та інших не передбачених законом підстав.

У постанові від 9 вересня 2020 року у справі №520/18820/19 Верховний Суд дійшов висновку про те, що критеріями відмови у відкритті провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 186 ЦПК України є: наявна тотожність спірних правовідносин (спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав у різних цивільних справах) та судове рішення по тотожній справі, що набрало законної сили. При цьому критерій тотожності підлягає оцінці тільки після набрання відповідним рішенням законної сили. Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

За правовим визначенням: сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач, якими можуть бути фізичні та юридичні особи, а також держава; предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить ухвалити судове рішення; підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не є підставою позову).

Визначаючи підставу позову як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 квітня 2022 року у справі №757/39474/19-ц).

У справі №689/2206/22, судові рішення в якій набрали законної сили, та у справі №689/2694/23, ухвала про відмову у відкритті провадження в якій переглядається судом апеляційної інстанції, збігаються сторони ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Рада) та предмет позову (визнання заповіту ОСОБА_3 від 21березня 2022 року недійсним).

Водночас підстави пред`явлених ОСОБА_1 позовів у цих справах є різними. Так, підставою позову у справі №689/2206/22 було вчинення ОСОБА_3 заповіту під впливом тяжкої для нього обставини (стаття 233 ЦК України). У свою чергу, підставою позову у справі №689/2694/23 є складення заповіту ОСОБА_3 з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, а також з дефектом волі заповідача (стаття 1257 ЦК України).

Суд першої інстанції не звернув уваги на вказані обставини та дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті провадження у справі.

3.Висновки суду апеляційної інстанції

Ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам процесуального закону і перешкоджає подальшому провадженню у справі, тому в силу частини першої статті 379 ЦПК України вона підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Щодо судових витрат

Відповідно до статті 141 ЦПК України питання щодо понесених ОСОБА_1 витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги має бути вирішено судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи (пункт 37 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»).

Керуючись ст.ст. 374, 379, 381, 382, 384, 389 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 8листопада 2023 року про відмову у відкритті провадження у справі скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Повне судове рішення складено 28 грудня 2023 року.

Судді: О.І. Ярмолюк

Л.М. Грох

Т.О. Янчук

Головуючий у першій інстанції Баськов М.М.

Доповідач Ярмолюк О.І. Категорія 39