Рішення

від 29.12.2023 по справі 943/1997/20

БУСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер №943/1997/20

Провадження № 2/943/29/2023

29 грудня 2023 року

Буський районний суд Львівської області

в складі: головуючого суддіШендрікова Г.О.,

за участю секретаря судового засідання Пристанської С.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м.Буську без фіксації технічним засобом цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Буської міської ради Золочівського району Львівської області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідачаБуської міської ради Золочівського району Львівської області з вимогами: визнати за нею право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,25 га для ведення особистого підсобного господарства, що розташована в селіВербляни Буського району Львівської області та отримання на своє ім`я правовстановлюючих документів в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач в підготовче судове засідання не прибула, належно та вчасно була повідомлена про день, час, місце розгляду справи. До матеріалів справи представник позивача подала заяву про слухання справи у її відсутність, позовні вимоги підтримують повністю, просить позов задоволити.

Представник відповідача Буської міської ради Буського району Львівської області в підготовче судове засідання не з`явився, належно та вчасно був повідомлений про день, час, місце розгляду справи, подав до суду заяву про розгляд справи у відсутність їх представника, заперечень не має.

У відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 видане та зареєстроване Боложинівською сільською радою Буського району про що було зроблено відповідний актовий запис № 8.

Позивачка ОСОБА_1 є внучкою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , видане повторно 05.06.1985 року та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , видане 11 лютого 1967 року.

Відповідно до ч.1 ст. 1266 ЦК України позивач є спадкоємцем за законом. Заповіт від імені померлої не посвідчувався.

Як вбачається з представленого позивачем Архівного витягу № 632 від 12.10.2020 р. виданого Буською РДА, ОСОБА_2 було передано у безоплатну приватну власність спірну земельну ділянку на підставі Ухвали Боложинівської сільської ради народних депутатів від 18.12.1993 р.

За життя ОСОБА_2 зареєструвати у встановленому законом порядку право власності на вказану земельну ділянку не встила, оскільки померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Оскільки, приватизація вказаних земельних ділянок не завершена видачею правовстановлюючого документа, нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану земельну ділянки.

У випадку, коли особи прийняли спадщину шляхом фактичних дій (вступ в управління та володіння спадковим майном), але не оформили права на спадщину, обґрунтованою є відмова суду в задоволенні позову про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки в цьому випадку підстави для пред`явлення позову та спір з приводу спадщини відсутні.

У разі визнання права власності на спадкове майно осіб, які мають право спадкування за законом відповідно до статей 529, 531,535 ЦК УРСР, спадкування спадкоємцями за законом третьої, четвертої та п`ятoї черг та визначення судом додаткового строку для прийняття спадщини зазначеними категоріями осіб не допускається.

Статтею 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи та часом її відкриття є день смерті особи.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування може здійснюватись за заповітом, або за законом.

Відповідно до положень ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до ст. 1218 ЦК України входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За покійною ОСОБА_2 рахується земельна ділянка площею 0,25 га для ведення особистого підсобного господарства.

Відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Згідно п. «г» ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Частиною 1 ст. 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:

- цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;

- свідоцтвом про право на спадщину (ч. 1, 2 ст. 126 ЗК України).

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано, то право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу X «Перехідні положення» ЗК України.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте, розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування, а саме: права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця.

На підставі абз. 2 п. 1 розділу X «Перехідні положення» ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМ України від 26.12.1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» (втратив чинність на підставі Закону України від 14.09.2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (пункт 1 розділу X доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16.09.2008 року № 509-VІ).

Отже, якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМ України від 26.12.1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку. Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації громадянами (ч. 3 ст. 116 ЗК України).

Як вбачається з Ухвали Боложинівської сільської ради народних депутатів від 18.12.1993 р. ОСОБА_2 передали безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,25 га для ведення особистого підсобного господарства, що розташована на території Боложинівської сільської ради однак, спадкодавець не оформила у встановленому законом порядку права власності на спірну земельну ділянку.

Таким чином, спадщина за законом після смерті ОСОБА_2 відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання за життя не набула права власності на спірну земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України.

ОСОБА_1 є спадкоємцем у встановленому законом порядку, прийняла спадщину після смерті спадкодавиці та набула право в порядку спадкування, а саме: право на завершення приватизації та право на здійснення реєстрації права власності з отриманням Витягу з Державного реєстру прав на своє ім`я.

Відповідно до ч. 2 ст. 1296 Цивільного кодексу України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Приймаючи до уваги, що позивач є спадкоємицею майна, згідно закону і прийняла спадщину, інші особи претензій на земельну ділянку не мають, до неї правомірно перейшли права та обов`язки (спадщина), отже позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.12, 81, 206, 2011, 264, 265 ЦПК України, ст.ст.328, 1216-1218, 1225 1261-1265, 1268 ЦК України, розділом Х Перехідних положень Земельного кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,25 га для ведення особистого підсобного господарства, що розташована в с. Вербляни Золочівського ( колишнього Буського) району Львівської області та отримання на своє ім`я правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку в порядку спадкування за законом, після смерті спадкодавиці, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 29.12.2023 р.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , яка проживає за адресою: с. Вербляни Золочівського (Буського) району Львівської області.

Відповідач: Буська міська рада Золочівського району Львівської області, адреса: м. Буськ пл. 900-річчя Буська, 1 Львівської області.

Суддя: Г. О. Шендрікова