Рішення

від 23.11.2023 по справі 369/5623/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/5623/23

Провадження № 2/369/3954/23

РІШЕННЯ

Іменем України

23.11.2023 року м. Київ

Києво-Святошинськийрайонний судКиївської областіу складі: головуючого суддіЯнченкаА.В. за участю секретарясудового засіданняБезкоровайної М.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу № 369/5623/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортні системи», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Папенко Р.С. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортні системи», третя особа ОСОБА_2 , про відшкодування майнової та моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 14.11.2022 року о 19 год. 20 хв., на АД М06 КИЇВ ЧОП 21км + 124м у напрямку м. Київ відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля TOYOTA RAV4 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу у складі автопоїзду RENAULT PREMIUM державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з причепом SAMRO державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 , керуючи автомобілем RENAULT PREMIUM з причепом SAMRO, під час перестроювання не надав переваги в русі та скоїв зіткнення з автомобілем TOYOTA RAV4, який рухався в попутному напрямку, по тій смузі, на яку він мав намір перестроюватися, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 10.3 ПДР, за що постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.01.2023р. він був притягнутий до відповідальності за ст. 124 КУпАП.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль TOYOTA RAV4 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

В результаті даної ДТП ОСОБА_1 як власнику автомобіля та як фізичній особі були нанесені значна майнова та моральна шкода. Заподіяну майнову та моральну шкоду відповідач добровільно не відшкодував, а тому позивач змушений звернутися до суду для захисту порушених прав та інтересів.

Відповідно до Звіту №2489 про визначення вартості матеріального збитку від 30.11.2022 матеріальний збиток заподіяний власнику даного автомобіля TOYOTA RAV4 внаслідок даної ДТП складає 580 716,16 грн.

Окрім цього для відновлення свого порушеного права позивач поніс витрати по проведенню оцінки майна в сумі 5 555,00 (з послугами банку) грн.

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" згідно полісу на суму 1 600 000 грн. (франшиза 500 грн.) і за договором серія ЕАП №0295076 на суму 200 000 грн. Страхова сума позивачу виплачена в розмірі 359 500,00 грн., тому позивач зменшив вимоги до відповідачу на суму отриманого страхового відшкодування.

Таким чином внаслідок ДТП ОСОБА_1 було завдана майнова шкода на суму 227 271,16 грн. (580716,16 грн + 5555,00 грн 359 000,00 грн).

Також дана подія завдала ОСОБА_1 дуже суттєвої моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, стресі та хвилюваннях і переживаннях, заподіюваних неправомірними діями винуватця ДТП, ушкодження майна, втрати доходів та необхідності понесення додаткових затрат. Така ситуація виникла незалежно від його волевиявлення та призвела до проблематизації життя, що проявилось у наступних обставинах. Через дане зіткнення пережив емоційний стрес, змушений був звертатися за медичною допомогою і пройти курс лікування. Також зазнав дуже суттєвих додаткових матеріальних затрат. Переживає за своє майно, за подальший розвиток подій.

Внаслідок ушкодження автомобіля позивача було позбавлено власності та засобу пересування. Був змушений використовувати інші види транспорту в умовах військового стану, що призвело до зайвого витрачання часу та понесення додаткових матеріальних затрат. Через матеріальні негаразди у сім`ї почали виникати сварки і конфлікти, що вплинуло за загальний стан здоров`я.

Все це призвело до втрати стабільного повноцінного заробітку, внаслідок чого знизився загальний рівень життя родини, з`явилася необхідність психологічної перебудови способів та звичок поточного існування, пристосування до нових, погіршених умов. Це викликало певні негативні зміни: відчуття напруги, тривожність, знижений фон настрою, реакції замикання, дратівливість, збудливість, що призвело до негативних комунікативних змін мікросоціального середовища родини.

Розмір моральної шкоди розрахований за формулою та становить 100 000 грн.

Судові витрати складаються із судового збору в сумі 4 956,71 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн.

Просив суд стягнути з відповідача як володільця джерела підвищеної небезпеки на користь позивача майнову шкоду в розмірі 227 271,16 грн., моральну шкоду в розмірі 100 000 грн., судові витрати по оплаті судового збору в сумі 3 809,51 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.04.2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі № 369/5623/23 за позовною заявою ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Транспортні системи»,третя особа: ОСОБА_2 провідшкодування майновоїта моральноїшкоди відмовлено повністю.

Ухвалою суду від 26.04.2023 року відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче провадження у справі.

Ухвалою суду від 22.08.2023 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

11.10.2023 року до суду представником відповідача було подане клопотання про витребування доказів у НАСК «Оранта», але дане клопотання було залишене без задоволення на підставі ч. 1 ст. 84 ЦПК України, оскільки у строк для подання відзиву не подавалося і надійшло до суду після закриття підготовчого засідання.

Представник позивача адвокат Папенко Р.С. 23.11.2023 року подав до суду заяву, згідно якої просив суд розглянути справу у його відсутність, підтримав заявлений позов. У судове засідання 23.11.2023 року не з`явився.

Відповідач до суду повторно не з`явився, хоча був повідомлений належним чином про судове засідання 23.11.2023 року.

Третя особа до суду у судове засідання 23.11.2023 року не з`явилася, була повідомлена належним чином про судове засідання.

Згідно ч. 8ст. 178 ЦПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

ОСОБА_1 є власником транспортного засобу TOYOTA RAV4 д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується копією свідоцтва НОМЕР_4 .

14.11.2022 року о 19 год. 20 хв., на АД М06 КИЇВ ЧОП 21км + 124м у напрямку м. Київ відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля TOYOTA RAV4 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу у складі автопоїзду RENAULT PREMIUM д.н.з. НОМЕР_2 з причепом SAMRO д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 .

Згідно з постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.01.2023 винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_2 .

Згідно схеми місця ДТП від 14.11.2022 власником транспортного засобу у складі автопоїзду RENAULT PREMIUM д.н.з. НОМЕР_2 з причепом SAMRO д.н.з. НОМЕР_3 є Відповідач.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу у складі автопоїзду RENAULT PREMIUM д.н.з. НОМЕР_2 з причепом SAMRO д.н.з. НОМЕР_3 була застрахована в ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" згідно полісів №210804276 і №210805344, ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну становить 160 000 грн., франшиза - 500 грн., а за договором додаткового страхування серія ЕАП №0295076 на суму 200 000 грн.

Згідно Звіту №2489 про визначення вартості матеріального збитку від 30.11.2022 матеріальний збиток заподіяний власнику даного автомобіля TOYOTA RAV4 внаслідок даної ДТП складає 580 716,16 грн.

Вартість послуг експерта за складання звіту становить 5555,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 3 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до пункту 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон №1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 28 Закону №1961-ІV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана:

з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;

з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;

з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;

з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;

з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;

з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Статтею 29 Закону №1961-ІV передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

За змістом ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

У постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Аналізуючи вищенаведені норми права, суд дійшов висновку, що якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі ст.1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Відтак відшкодування шкоди винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, відповідальність якого застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Судом встановлено, що 14.11.2022 року сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок чого позивачу було спричинено майнову шкоду пошкодженням автомобіля в розмірі 580 716,16 грн.

Враховуючи, що цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована та страховий ліміт за укладеними ним договорами страхування становить 359 500,00грн., то позивач обґрунтовано вимагає стягнення з відповідача на свою користь різниці між спричиненою шкодою та страховими виплатами.

Оскільки вартість майнового збитку, завданого позивачу пошкодженням автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та страховим відшкодуванням, що становить 227 271,16 грн.

Щодо вимог відшкодування моральної шкоди в сумі 100 000 грн., суд відзначає наступне.

За змістом ст.ст. 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Суд відзначає, що позивачу була спричинена моральна шкода, внаслідок протиправних дій відповідача, які призвели до пошкодження майна.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з доведеності та обґрунтованості зазначених позовних вимог, а також враховує характер та обсяг моральних страждань позивача, їх тривалість, наявність вимушених змін у його житті, яких він зазнав через пошкодження належного йому транспортного засобу. Неможливість користуватись автомобілем викликала необхідність користуватись іншими видами транспорту в умовах військового стану, що вимагало витрачання більшої кількості часу. Відсутність автомобіля вимагала від позивача пристосовуватись до нових умов, змінила його життєві плани та негативно вплинула на реалізацію поточних планів.

Виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 10 000 грн., що в повній мірі компенсує душевні страждання позивача, які він зазнав у зв`язку з пошкодженням його майна.

Визначений судом розмір відшкодування моральної шкоди є не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб позивача, і не призведе до його безпідставного збагачення.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання позову до суду, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (2272,71 грн за задоволену вимогу про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 227 271,16 грн + 268,40 грн за частково задоволену вимогу про стягнення моральної шкоди у 10 000 грн.) в розмірі 2 541,11 грн. у зв`язку з документальним підтвердженням його понесення.

Судовий збір сплачений за подання заяви про забезпечення позову позивачу за рахунок відповідача не відшкодовується, оскільки судом було відмовлено в задоволенні заяві про застосування заходів забезпечення позову.

Щодо вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 грн., суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною 3 ст. 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Вирішуючи питання про розподіл у цій справі витрат на правову допомогу, суд враховує, що в матеріалах справи знаходяться договір про надання правової допомоги від 07.03.2023 щодо представництва адвокатом Папенком Р.С. інтересів ОСОБА_1 при розгляді цивільної справи про відшкодування шкоди внаслідок ДТП 14.11.2022р. за участю Клієнта. Також суду був наданий ордер на надання правничої (правової) допомоги від 18.04.2023, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 25.10.2007 на ім`я ОСОБА_3 .

У постанові Верховного Суду від 12.02.2020 в справі №648/1102/19 вказано, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Також суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, який виснував, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд, керуючись критеріями реальності цих витрат та розумності їхнього розміру, зважаючи що адвокатом був підготовлений позов та він брав участь у судових засідання, вважає можливим відшкодувати відповідачу за рахунок позивача витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 10 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 83, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортні системи», третя особа ОСОБА_2 , про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортні системи» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 227 271 (двісті двадцять сім тисяч двісті сімдесят одна) грн. 16 коп., моральну шкоду в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп., судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 541 (дві тисячі п`ятсот сорок одну) грн. 11 коп., судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортні системи», місцезнаходження: м. Львів, вул. Липинского, 6, кв. 24; ідентифікаційний код 32638759.

Третя особа: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено: 29.12.2023 року.

Суддя А.В. Янченко