Рішення

від 19.12.2023 по справі 196/930/23

ЦАРИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Справа № 196/930/23

№ провадження 2/196/385/2023

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2023 року смт Царичанка

Царичанський? ? районний суд Дніпропетровської області в складі:

? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? головуючого судді:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Костюкова Д.Г.,

? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? за участю секретаря судового засідання: Дорошенко В.В.,

? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? представника позивача:? ? ? ? ? ? ? адвоката Тараненка П.П.,

? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ?відповідачки:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ОСОБА_1 ,

? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ?представника третьої особи:? ? ? Молодан Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження в залі суду в смт Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: виконавчий комітет Ляшківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Царичанського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: виконавчий комітет Ляшківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позивач зазначив, що він перебував у шлюбі із ОСОБА_1 . Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 25.05.2023 року шлюб розірвано. Від шлюбу мають двоє дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідачка жодного з покладених законом на батьків обов`язків протягом тривалого часу, близько 8 років, не виконує, а саме - не бере педагогічної, матеріальної, трудової або будь-якої іншої участі у вихованні дітей. Всі питання щодо виховання дітей вирішуються ним самостійно без участі відповідачки. Діти знаходяться на повному його утриманні, оскільки відповідачка створила нову сім`ю та проживає окремо. Для розвитку дітей, він докладає всі зусилля та можливості. Протягом восьми років відповідачка ніяким чином не піклується про дітей, не проявляє заінтересованість в подальшій долі дітей, не цікавиться успіхами, станом здоров`я, не забезпечує необхідне харчування, медичний догляд, лікування, не спілкується з дітьми, не надає доступ до культурних та інших духовних цінностей. Вказані факти вказують на те, що відповідачка ухиляється від виховання дітей, нехтує своїми обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідача до своїх батьківських обов`язків. На підставі викладеного, прохає позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Тараненко П.П. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовільнити з підстав, зазначених у позові.

Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що з відповідачем вони не проживають однією сім`єю одинадцять років. Син ОСОБА_6 відразу став проживати з батьком, а донька ОСОБА_7 спочатку жила з нею, а з 2017 року також переїхала до батька, щоб жити з братом. Вона проживає в с.Залелія, а діти з батьком проживають в с.Ляшківка, де відвідують Ляшківську школу. В неї зараз інша сім`я та двоє доньок - шість і три роки. Із сином ОСОБА_6 вона не спілкується, бо син сам не хоче з нею спілкуватись, оскільки образився, що вона стала жити з іншим чоловіком. Донька ОСОБА_7 часто приїжджає до неї в гості один-два рази в тиждень та грається з сестрами. Коли донька гостює в неї, то вони спілкуються, вона доглядає за донькою, годує її, коли щось потрібно для школи, то придбаває що вона скаже. Постійно матеріально допомагати ОСОБА_6 і ОСОБА_7 вона не в змозі, тому що ніде не працює та має ще двох малолітніх дітей. Має бажання спілкуватись із ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та бути для них матір`ю, просить не позбавляти її батьківських прав.

Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Ляшківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Молодан Л.І. в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 не спілкується з дітьми, не надає їм матеріальну допомогу, навчанням дітей не займається, участі у вихованні дітей не бере. На соціальному супроводі та на обліку родина не перебуває, не заперечує проти задоволення заявлених позовних вимог.

Допитана неповнолітня ОСОБА_5 суду пояснила, що вона проживає з батьком ОСОБА_8 з двох років та хоче з ним проживати і далі. З мамою вона не проживає разом, спілкується по телефону. З мамою має хороші стосунки. Речі купує батько. Мама в гості до них не приїжджає, а бачить маму?лише в школі, коли вона привозить сестру. На батьківські збори до неї мама не ходить, на відпочинок нікуди не возе. Іноді вона приїжджає до матері в гості. Як приїздить до неї, то мама інколи дає їй гроші, дарує подарунки. Відповідачку вважає своєю матір`ю, але все одно вважає, що її потрібно позбавити батьківських прав та хоче залишитись проживати з батьком.

Допитаний в судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_9 пояснив, що навчається в Ляшківській школі в 10 класі. Проживає з батьком ОСОБА_8 дванадцять років та хоче залишитись з ним проживати. З матір`ю він не спілкується, оскільки не бажає з нею спілкуватись. Мати не цікавиться його навчанням, не допомагає, нікуди не возить. Батько забезпечує його речами, продуктами харчування. Мати йому не потрібна, прохає позбавити її батьківських прав.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками неповнолітньої? ОСОБА_5 та неповнолітнього ОСОБА_4 (а.с. 10 - 12).

Згідно довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні /будинку, осіб, яка видана 17.07.2023р. №174 виконавчим комітетом Ляшківської сільської ради ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 до складу сім`ї входять: ОСОБА_2 - власник, ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - син, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - донька (а.с.18).

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов проживання громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 №143 від 20.07.2023 року, у ході обстеження виявлено, що гр. ОСОБА_2 зареєстрований та проживає у будинку батьків за адресою: АДРЕСА_1 . разом з ним за цією адресою проживають: мати ОСОБА_2 - ОСОБА_10 , батько - ОСОБА_11 , син - ОСОБА_4 , донька - ОСОБА_5 . Житловий будинок з пічним опаленням, складається з 3-х кімнат. ОСОБА_6 та Клавдія навчаються у Ляшківському ліцеї. Для проживання є належні умови. Умови для проживання створені, стосунки в родині доброзичливі (а.с.13).

Згідно характеристики Ляшківського ліцею Ляшківської сільської ради №89 від 14.07.2023р. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається у Ляшківському ліцеї з 2017 року. Має проблеми з навчанням та спілкуванням з товаришами. На уроках пасивний, не виконує домашні завдання, часто буває відсутній на уроках без поважних причин (а.с.14).

Згідно характеристики Ляшківського ліцею Ляшківської сільської ради №90 від 20.07.2023р. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 навчається у Ляшківському ліцеї з 2017 року. На уроках неуважна, не виконує домашні завдання, безвідповідально ставиться до доручень, конфліктів не має. Вихованню дівчини не надається належна увага, так як батьки розлучені і вона часто проживає на дві родини (а.с.15).

Відповідно до характеристики ОСОБА_2 від спеціаліста служби у справах дітей ОСОБА_12 - ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_1 . Досить тривалий час виховує дітей самостійно, оскільки ОСОБА_1 створила нову сім`ю і у вихованні дітей участі не бере. ОСОБА_9 та ОСОБА_13 проживають з батьком. Батько ОСОБА_2 створив умови для навчання дітей: є робочі місця, зошити, підручники, олівці. Контролює навчання дітей. Опікуватися дітьми допомагає бабуся? ? (а.с.16).

Відповідно до характеристики ОСОБА_1 від спеціаліста служби у справах дітей ОСОБА_12 - ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_2 . Досить тривалий час не проживає з ОСОБА_2 . Має іншу сім`ю та двоє дітей у нових стосунках. Діти ОСОБА_9 та ОСОБА_13 прописані за адресою матері, однак проживають з батьком в АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 ніде не працює, матеріально дітям не допомагає. Питаннями навчання, виховання, здоров`я дітей не займається. Останнім часом ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були відсутні на уроках без поважних причин. Мати до школи не з`являлась, навчанням не цікавилась. Спілкуючись зі спеціалістом служби у справах дітей заявляла, що від дітей відмовляється (а.с.17).

Відповідно до висновку від 20.09.2023 року №189 орган опіки та піклування виконавчого комітету Ляшківської сільської ради вважає за доцільне позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно її дітей, так як вона ухиляється від виконання батьківських обов`язків (а.с.51).

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом, в тому числі за ст. 164 Сімейного Кодексу України - підставою позбавлення батьківських прав.

Згідно ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Із змісту зазначеної норми випливає, що ухилення від виконання юридичного обов`язку по вихованню дитини завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Чинне законодавство зазначає, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Способи та методи ухилення від обов`язку з виховання та утримання дитини зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року в п.16: «Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, треба розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».

За змістом роз`яснень, п. п. 15, 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (далі - Постанова) позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні.

Суд вважає за необхідне врахувати, що позбавлення судом особи батьківських прав в значенні пункту 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод ( далі по тексту - ЄКПЛ) становить втручання у її право на повагу до його сімейного життя, яке гарантується п. 1 ст. 8. Таке втручання не становитиме порушення ст. 8 лише у тому разі, якщо воно здійснене «згідно з законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в п. 2, і до того ж є «необхідним у демократичному суспільстві» для забезпечення цих цілей.

Як зауважив Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ), у ряді рішень з цього приводу, визначаючи, чи був такий захід, як позбавлення батьківських прав, «необхідним у демократичному суспільстві» слід проаналізувати, чи може він найкраще задовольняти інтереси дитини. Водночас ЄСПЛ нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага.

Оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельно оцінювати низку факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте, необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (п.79 рішення ЄСПЛ від 10 січня 2008 у справі «Кірнс проти Франції» (Kearns v. France) (заява № 35991/04).

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

11 липня 2017 року Європейським Судом з прав людини було винесено рішення у справі «М.С. проти України», у якому суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати, зокрема, два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.

Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Верховний Суд в постанові від 24.10.2018 року по справі №761/2855/17 також вказав, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, та можливе в разі доведення умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків викладено, зокрема в постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 562/2695/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20, від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17. Судова практика щодо застосування положень статті 164 СК України є усталеною.

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батьків спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема від 24.06.2020 року у справі №344/6374/18, від 08.04.2020 року у справі №645/731/18, від 29.01.2020 року у справі №127/31288/18, від 29.01.2020 року у справі №643/5393/17, від 17.01.2020 року у справі №712/14772/17, від 25.11.2019 року у справі №640/15049/17, від 24.04.2019 року у справі №331/5427/17, від 13.03.2019 року у справі №631/2406/15-ц.

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цих Кодексом випадках.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьком (матір`ю) обов`язків по вихованню, а також встановити, що батько (мати) ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що вона систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Жодної з цих обставин на час розгляду судом справи та ухвалення судового рішення не встановлено.

Позивач на підтвердження позовних вимог про позбавлення батьківських прав посилається на те, що відповідачка систематично ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків відносно своїх дітей, однак в судовому засіданні так і не було встановлено, що відповідачка є особою, яка злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.

Умовою по ухиленню від обов`язків по вихованню дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, передбачена п.2. ч.1 ст.164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками.

Відповідні докази умисного ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідачкою відносно своїх дітей в матеріалах справи відсутні.

В рішенні у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року ЄСПЛ наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54).

Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

Як встановлено в судовому засіданні відповідачка цікавиться життям дітей, підтримує родинні стосунки з донькою та хоче спілкуватися з сином, але останній сам не бажає підтримувати спілкування з нею.

Таким чином, в судовому засіданні позивачем не доведено, що поведінка відповідачки відносно дітей є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов`язками, позивачем не доведено та не надано суду доказів, в чому полягає захист інтересів дітей шляхом позбавлення матері по відношенню до них батьківських прав та доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачкою від виконання батьківських обов`язків відносно дітей.

Неналежне матеріальне забезпечення одним з батьків своєї неповнолітньої дитини само по собі не є підставою для позбавлення батьківських прав та може бути врегульовано у встановленому законом порядку, зокрема шляхом стягнення аліментів.

Більш того, позивачем суду не надано доказів наявності у відповідачки доходів та свідомого ухилення нею від утримання дітей, з урахуванням наявності у неї двох інших малолітніх дітей та відсутності працевлаштування.

Суд не погоджується з висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Ляшківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області №189 від 20.09.2023 року, згідно якого було визнано за доцільне позбавити відповідачку батьківських прав відносно дітей.

Так, у даному висновку не відображено дійсних стосунків дітей з матір`ю та не проаналізовано матеріальне становище відповідачки, що має значення для правильного вирішення даного спору.

Більш того, однією з підстав для позбавлення батьківських прав відповідачки орган опіки та піклування зазначив про часті пропуски занять дітьми у школі останнім часом, систематичне невиконання дітьми домашніх завдань та відвідування ними школи без належного шкільного приладдя.

Поміж тим, як встановлено в судовому засіданні, діти вже тривалий час мешкають разом з батьком та відвідують школу за місцем їх спільного проживання, проте відсутність контролю за освітнім процесом дітей з боку батька у вищевказаному висновку не відображена, що з урахуванням вимог ст.141 СК України, свідчить про необ`єктивність та необґрунтованість даного висновку.

Крім того, позивач не довів та не надав суду доказів, в чому полягає захист інтересів дітей якщо позбавити їх матір по відношенню до них батьківських прав.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку не відповідає інтересам дітей та є недоцільним, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, який за обставин, що склались, застосовувати не можна.

Таким чином, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок наданих доказів у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 141 ЦК України передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Керуючись ст.ст. 13, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,? ? РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , третя особа: виконавчий комітет Ляшківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, про позбавлення батьківських прав - відмовити повністю.

Судові витрати позивача покласти на останнього.

? ? Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

? ? Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 29.12.2023 року.

? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Суддя:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Д.Г. Костюков