Ухвала

від 29.12.2023 по справі 953/16360/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/16360/20

н/п 2/953/196/23

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

"29" грудня 2023 р. м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді - Лисиченко С.М.,

за участю: секретаря судових засідань Кот Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справі №953/16360/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, Приватного акціонерного товариства «Капітал-СК», ОСОБА_2 , третя особа ТОВ «СЕРВІСЛІФТБУД», про зменшення відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовною заявою до Моторного (транспортного) страхового бюро, страхової компанії ПрА «СК» Страховий капітал», ОСОБА_2 , третя особа ТОВ «СЕРВІСЛІФТБУД», відповідно до якої просить: стягнути з СК ПрА «СК» Страховий капітал» суму страхового відшкодування у розмірі 67125,28 грн.; у випадку ліквідації СК ПрА «СК» Страховий капітал» стягнути з МТСБУ на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 67125,28 грн.; стягнути з відповідача ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м.Харкова від 08.10.2020, визначено головуючого суддю у справі: Садовського К.С.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 26.10.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 05.04.2021 позов прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м. Харкова, 12.04.2023 визначено головуючу суддю у справі: Лисиченко С.М. Підстави проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи: звільнення з посади, Відповідно до п.2.3.50 Положень про автоматизовану систему документообігу суду винятково у разі, коли суддя у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи (рішення Вищої ради правосуддя №325/0/15-23 від 11.04.2023 «Про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Київського районного суду м.Харкова у відставку»).

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 17.04.2023 цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, страхової компанії ПрА «СК» Страховий капітал», ОСОБА_2 , третя особа ТОВ «СЕРВІСЛІФТБУД» про стягнення відшкодування матеріальної та моральної шкоди - прийнято до провадження судді Київського районного суду м. Харкова Лисиченко С.М., призначено підготовче засідання.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 05.10.2023 підготовче провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, Приватного акціонерного товариства «Капітал-СК», ОСОБА_2 , третя особа ТОВ «СЕРВІСЛІФТБУД», про зменшення відшкодування матеріальної та моральної шкоди закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.

В судові засідання, призначені на 07.11.2023, 19.12.2023, 29.12.2023 позивач та/або його представник не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі. Заяв, клопотань до суду не надходило.

В судове засідання, призначене на 29.12.2023, відповідачі, їх представники та представник трерьої особи не з`явилися, про час, день та місце судового засідання повідомлялися у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не відомі.

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд вважає за можливим провести дане судове засідання за їх відсутності.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень частини 2 статті 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного.

У статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому учасники справи зобов`язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 3 частини першої статті 43 ЦПК України).

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, коли від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21 зазначено, що:«учасник справи має право: брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.

Разом з цим у разі, якщо позивач не з`явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своє неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.

Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 756/6049/19 (провадження № 61-4177св21) вказано, що:«залишення позову без розгляду це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними.

Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.

Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що заява про розгляд справи за відсутності позивача ані позивачем, ані його представником подана не була. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки

в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 19 квітня 2021 року у справі № 675/1714/19, від 26 квітня 2021 року у справі № 675/1561/19 тощо».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 лютого 2022 року в справі № 201/13532/15-ц (провадження № 61-17821св21) зазначено, що:«причини повторної неявки позивача в судове засідання правового значення не мають, а обов`язковими умовами для застосування передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні.

Правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій встановивши, що позивач будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи в суді першої інстанції не з`явився у судові засідання, призначені на 27 листопада 2017 року та 05 лютого 2018 року, і не надіслав заяву до суду про розгляд справи за його відсутності, дійшли обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду, правильно застосувавши положення статей 223, 257 ЦПК України».

Викладені вище позиції Верховного Суду узгоджуються з позиціє Верховного Суду, яка викладена у постанові від 28.07.2023 у справі № 755/20634/21.

Судом встановлено, що позивач в судове засідання, призначене 19.12.2023, не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі. Заяв, клопотань до судк не подавав.

29.12.2023 позивач повторно у судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі, будь-яких заяв, клопотань про відкладення розгляду справи або здійснення розгляду справи за його відсутності, до суду не надходило.

При цьому, суд враховує положення статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованоїЗаконом України від 17липня 1997року №475/97-ВР, а також правову позицією Європейського суду з прав людини, зокрема у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також,яквищезазначалося,процесуальнийзакон неміститьвимогпро необхідністьврахуваннясудомповажності причинповторноїнеявкипозивача досуду.Такіположенняпроцесуального законупов`язаніізпринципомдиспозитивності цивільногосудочинства,відповіднодозмісту якогоособа,якабереучасть усправі,самостійнорозпоряджаєтьсянаданими їйзакономпроцесуальнимиправами (постановаВерховногоСуду від31.08.2021усправі № 570/5535/17).

Суд, вирішуючи питання щодо можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача враховує предмет позову, заявлені позовні вимоги. Також, судом враховується те, що із заяв по суті справи вбачається, що відповідачами позовні вимоги позивача не визнаються у повному обсязі, відповідачем ОСОБА_2 заявлено клопотання про виклик та допит свідка, який підтвердить особисту передачу позивачу грошових коштів відповідача в рахунок часткового відшкодування шкоди, завданої ДТП.

З огляду на зазначене, те, що позивач належним чином повідомлений про місце, дату і час судового розгляду справи, проте ОСОБА_1 та його представник в судове засідання двічі поспіль не з`явились, доказів поважних причин їх неявки суду не надано, заяви про розгляд справи за їх відсутності не подали, а також, враховуючи предмет позову, суд приходить до висновку, що неявка позивача та/або його представника перешкоджає розгляду даної справи, що є підставою для залишення позовної заяви без розгляду, відповідно пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Зазначені висновки суду також узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.01.2023 по справі № 9901/278/21.

При цьому суд зазначає, що залишення позовної заяви без розгляду, як наслідок повторної неявки позивача та/або його представника забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідачів та третьої особи, які змушені витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.

На підставі наведеного, керуючись пунктом 3 частини 1статті 257, 258, 260-261, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, Приватного акціонерного товариства «Капітал-СК», ОСОБА_2 , третя особа ТОВ «СЕРВІСЛІФТБУД», про зменшення відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що особа, позовну заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud2023.

Суддя - С.М.Лисиченко