Рішення

від 28.12.2023 по справі 642/4590/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

"28" грудня 2023 р.

Справа № 642/4590/23

Провадження №2/642/1263/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2023 року м. Харків

Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Гримайло А.М.

за участю секретаря Борсук В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові в порядку загального провадження цивільну справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, -

в с т а н о в и в:

Представник Харківської міської ради звернувся з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати в сумі 306640 грн. 76 коп.

Позовні вимоги мотивовано тим, що нежитлова будівля літ. «А-1», загальною площею 214,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 з 05.11.2015 зареєстрована за ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 11.07.2015 № 916, яка розташована на земельній ділянці комунальної форми власності, площею 0,0500 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та належним чином не оформлена й не зареєстрованау відповідності дост. 125 Земельного Кодексу України. Так, в період з 01 січня 20120 року по 31 грудня 2021 року відповідач не вносила плату за користування зазначеною земельною ділянкою, внаслідок чого бюджет міста недоотримав 306 640 грн. 76 коп. орендної плати за землю.

05.07.2023 завідувачем сектору інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту земельних відносин Харківської міської ради Павловським Р.В. в порядку ч. 2. ст. 83 Земельного кодексу України проведено комплекс перевірочних заходів щодо вищезазначеної земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

За результатами проведеного обстеження встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6310137200:04:035:0117 площею 0.0500 га по АДРЕСА_1 використовується ОСОБА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (кафе).

Отже, ОСОБА_1 з моменту набуття права власності на нежитлову будівлю по АДРЕСА_1 05.11.2015. використовувала вищевказану земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:04:035:0117 без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Таким чином, ОСОБА_1 , набувши право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином не оформила правовідносини щодо користування земельною ділянкою.

Ухвалою суду від 16 серпня 2023 року відкрите провадження по справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 22 листопада 2023 року було закрито підготовче судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Надали до суду заяву про розгляд справи без їх участі. Просили позовні вимоги задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечували.

Відповідач ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явилась, належним чином, повідомлялась про день, час та місце слухання справи.

Окрім цього, на офіційному веб-сайті судової влади України розміщено оголошення про розгляд даної справи, з огляду на що відповідачка, відповідно до п.11 ст.128 ЦПК України вважається такою, що повідомлена належним чином, але у визначений судом строк заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження тавідзиву на позовну заяву суду не надала.

Тому, зі згоди позивача, суд ухвалює про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом з`ясовано наступне.

Харківською міською радою відповідно до ст.189Земельного кодексуУкраїни здійснено заходи самоврядного контролю з питань використання та охорони земель територіальної громади, додержання вимог земельного законодавства.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав за нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек. Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 05.07.2023 № 338058069 право власності на вищевказану земельну ділянку зареєстровано з 22.06.2021 за Харківською міською радою (копія інформаційної довідки додається).

05.07.2023 завідувачем сектору інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту земельних відносин Харківської міської ради Павловським Р.В. в порядку ч. 2. ст. 83 Земельного кодексу України проведено комплекс перевірочних заходів щодо вищезазначеної земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

За результатами проведеного обстеження встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6310137200:04:035:0117 площею 0.0500 га по АДРЕСА_1 використовується ОСОБА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (кафе).

Отже, ОСОБА_1 з моменту набуття права власності на нежитлову будівлю по АДРЕСА_1 05.11.2015. використовувала вищевказану земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:04:035:0117 без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Згідно з листом Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 29.12.2022 № 8172/5/20-40-24-05-06 ОСОБА_1 зареєстрована платником земельного податку за земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:04:035:01 17 по АДРЕСА_1 . Відповідачем сплачено: 2020 рік - 69 959,94 грн, за 2021 рік - 69 959,94 грн.

Враховуючи вищенаведене, ОСОБА_1 у період з 01.01.2020 по 31.12.2021 не сплачувала плату за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати у сумі 306 640,76 грн.

Відповідно до вказаної інформаційної довідки, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 20.01.2020 № НВ-0004419962020 земельна ділянка, площею 214,9 кв. м., з кадастровим номером 6310137200:04:035:0117 за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться у комунальній власності, речові права Відповідача на земельну ділянку по АДРЕСА_1 не зареєстровані.

Отже, враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав та з урахуванням ст. ст.12,80, 83 Земельного кодексу Україниземельна ділянка, площею 0,0500 га, перебуває у власності територіальної громади міста Харкова.

Відповідач у період з 01.01.2017 року по 31.12.2019 року не сплачувала за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг у себе майно - грошові кошти.

За приписами статті 2Закону України"Промісцеве самоврядування" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

В силу частин 3, 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно зі статтями 13, 14Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земля та її надра є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого право власності здійснюють органи державної влади і місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України і законами України.

Відповідно до положень Конституції України право комунальної власності територіальної громади захищається державою на рівних умовах з правом власності інших суб`єктів. Кожне порушення закону під час використання земельної ділянки є порушенням інтересів держави.

Як вбачається з матеріалів справи у представник Харківської міської ради звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати. Предметом позову є стягнення з відповідача грошових коштів, які відповідач не сплачував за користування земельною ділянкою, що призвело до виникнення кондиційного зобов`язання та недоотримання цих коштів територіальною громадою в особі міської ради.

Отже, розмір орендної плати, яку повинна була сплачувати ОСОБА_1 за використання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 6310137200:04:035:0117 загальною площею 0,0500 га то АДРЕСА_2 складає: у 2020 році - 19 415,68 грн. в місяць, а за період з 01.01.2020 но 31.12.2020 (крім березня 2020 року) становить 213 572,48 грн. у 2021 році - 19 415,68 грн. в місяць, а за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 становить 232 988,16 грн.

Оскільки, відповідно до листа Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 29.12.2022 № 8172/5/20-40-24-05-06 ОСОБА_1 сплачено за 2020 рік 69 959,94 грн., за 2021 рік 69 959,94 гри., сума безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки у період з 01.01.2020 по 31.12.2021 становить 306 640,76 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 , набувши право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином не оформила правовідносини щодо користування земельною ділянкою.

Підставами для звернення із вказаним позовом стало порушення інтересів держави в особі територіальної громади у сфері використання земель, бездіяльність Харківської міської ради, як органу, уповноваженого на виконання відповідних функцій у даних правовідносинах щодо вжиття заходів до стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою.

Згідно зістаттею 125 ЗК Україниправо власності право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Встановлено, що відповідач правомірно володіє нерухомим майном за адресою: АДРЕСА_1 , яке зареєстроване за нею на підставі договору дарування від 11.07.2015 року № 916, яке знаходиться на спірній земельній ділянці. З моменту виникнення права власності на вказане нерухоме майно у відповідача виник обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, яка знаходиться під нежитловою будівлею, проте речові права відповідачем на земельну ділянку не зареєстровано.

За змістомстатті 126 ЗК Україниправо власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно доЗакону України «Про державну реєстрацію речових прав та нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно зістаттею 206 ЗК Українивикористання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт14.1.147 пункту14.1 статті14ПК України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідач не є власником або постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт14.1.72пункту14.1статті14ПК України).

Відповідно до частини другоїстатті 152 ЗК Українивласник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом «д» частини першоїстатті 156 ЗК Українивласникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до частин першої, другої статті 1212ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положенняглави 83Цивільного кодексуУкраїни застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положеньглави 83 ЦК України.

За змістом положень глав 82 і 83ЦК Українидля деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Частиною першою статті 93 та статтею 125 ЗК Українипередбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини 1статті 96 цього Кодексу).

Згідно із частиною першою статті 120ЗК України та частиною першою статті 377ЦК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується ЗК України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина другастатті 120 ЗК України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт «е» частини першоїстатті 141 ЗК України).

Отже, за змістом вказаних положень виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другоїстатті 120 ЗК Українине вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першоїстатті 1212 ЦК України.

Безпідставне набуття ОСОБА_1 спірної земельної ділянки не є результатом протиправного діяння, а є наслідком законних дій, а саме отримання відповідачем у власність нежитлових приміщень на підставі договору дарування, який безпосередньо пов`язаний із земельною ділянкою.

Правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. Новий власник будинку (будівлі, споруди) у зв`язку з цим не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень».

Таким чином, речові права відповідача на земельну ділянку не реєструвались, він не набув належних прав власності або користування щодо земельної ділянки, а тому використовує земельну ділянку без достатніх правових підстав.

Предметом позову у цій справі є стягнення з власника об`єкту нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені.

При цьому виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Проте з огляду на приписи частини другої статті 120ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Отже, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Для кондикційних зобов`язань важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України).

Такі висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17.

Суд приходить до висновку про те, що правова підстава для набуття (збереження) майна - земельної ділянки по АДРЕСА_1 , у відповідача відсутня, у Харківської міської ради правомірно виникло право на стягнення коштів, отриманих безпідставно, як суми, яку мав би отримати місцевий бюджет.

Суд погоджується з розрахунком позивача, оскільки він здійснений на підставіЗемельного кодексу України;Податкового кодексу України; Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 №1269/13; Рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 №1209/13 "Про затвердження "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013".

Визначаючи суму, яка підлягає стягненню, позивач взяв до уваги акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації спірної земельної ділянки, та вирахували цю суму шляхом множення вартості одного квадратного метру спірної земельної ділянки (відповідно до проведеної та затвердженої нормативно-грошової оцінки земель м. Харкова станом на рік розрахунку) на всю площу земельної ділянки, що використовується ОСОБА_1 , а також на розмір ставки орендної плати за земельну ділянку із врахуванням сплачених відповідачем сум земельного податку.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки.

Отже, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 306 640 грн. 76 коп. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Така позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 липня 2020 року по справі № 463/12532/18, провадження № 61-21651св19.

Частиною 1 статті 141ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10-13,76-81,89,141,264-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, код СДРПОУ: 04059243, платіжні реквізити: отримувач ГУК Харків обл/МТГ Харків, код отримувача (СДРПОУ) 37874947. рахунок (IBAN) - UA698999980314090611000020649, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 24062200) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 306 640 (триста шість тисяч шістсот сорок) грн. 76 коп. за використання земельної ділянки загальною площею 0,0500 га по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6310137200:04:035:0117 за період 301.01.2020 по 31.12.2021.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, код СДРПОУ 04059243, платіжні реквізити: р/р UA518201720344240012000032986. Банк: ДКСУ м. Київ, МФО 820172 Отримувач - Харківська міська рада, код отримувача (СДРПОУ) - 04059243, рахунок (IBAN) - UA518201720344240012000032986, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172) витрати зі сплати судового збору у сумі 4599 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто дев`ять) грн. 61 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Ленінським районним судом м. Харкова за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення до Харківського апеляційного суду.

Суддя А.М. Гримайло