Ухвала

від 29.12.2023 по справі 149/4204/23

ХМІЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Справа № 149/4204/23

Провадження №1-кс/149/977/23

29.12.2023 м. Хмільник

Слідчий суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_5 , про арешт майна.

Клопотання мотивоване тим, що в ході досудового розслідування кримінального провадження № 12023020220000280 встановлено, що внаслідок кримінального правопорушення Хмільницькій міській раді Вінницької області підозрюваним завдано матеріальну шкоду в розмірі 790938,77 грн. За таких обставин, з метою забезпечення цивільного позову, слідчий, за погодженням із прокурором, просить накласти арешт на належну підозрюваному земельну ділянку.

Слідчий, прокурор у судове засідання не з`явилися, слідчий надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, клопотання підтримує.

Згідно із ч. 2 ст. 172 КПК України підозрюваний про розгляд даного клопотання не повідомлявся.

Витягом з ЄРДР підтверджено, що 01.05.2023 зареєстровано провадження № 12023020210000280, правова кваліфікація - ч.ч. 1, 2 ст. 367 КК України.

В ході проведення досудового розслідування даного кримінального провадження встановлено, що внаслідок кримінального правопорушення Хмільницькій міській раді Вінницької області завдано матеріальну шкоду в розмірі 790938,77 грн.

20.11.2023 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, у кримінальному провадженні № 12023020210000280, повідомлено ОСОБА_6 .

Відповідно до інформаційної довідки № 360048151 від 26.12.2023 ОСОБА_6 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,0142 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0521610100:01:067:0017, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

У даному кримінальному провадженні Хмільницькою окружною прокуратурою Вінницької області в інтересах Хмільницької міської ради Вінницької області до підозрюваного ОСОБА_6 пред`явлено цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в розмірі 790938,77 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема, шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).

Згідно із ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження. У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (ч. 8 ст. 170 КПК України).

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги встановлені обставини, зокрема те, що слідчий просить накласти арешт на майно підозрюваного з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для накладення арешту на майно підозрюваного, а тому клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 40-1, 98, 167, 168, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого СВ Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 про арешт майна, - задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,0142 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0521610100:01:067:0017, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та на праві приватної власності належить ОСОБА_6 .

Ухвала підлягаєнегайному виконанню.Ухвала можебути оскарженабезпосередньо доВінницького апеляційногосуду протягомп`ятиднів здня їїпроголошення.

Слідчий суддя Ігор ОЛІЙНИК