Рішення
від 28.11.2023 по справі 905/944/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649


Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.11.2023р. Справа №905/944/22

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Одинець Е.В, розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімекс-Ніка", м.Київ

до відповідача: Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, м.Москва

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельний холдинг "Донбасдомнаремонт" м. Вишневе, Київська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Ольвія", м. Дніпро

про відшкодування завданої майнової шкоди у розмірі 27 591 422,58грн.

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від третіх осіб: не з`явилися

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прімекс-Ніка", м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про відшкодування завданої майнової шкоди у розмірі 27591422,58грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та воєнних дій на території м.Маріуполь зазнав майнової шкоди, яка заподіяна майну товариства, на загальну суму 27591422,58грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/944/22, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.03.2023 залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-будівельний холдинг «Донбасдомнаремонт» м.Вишневе, Київська область та Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Ольвія», встановлено третім особам строк для подання письмових пояснень по суті позовних вимог разом з доказами їх направлення іншим учасникам справи.

13.04.2023 на електрону адресу суду від представника позивача надійшло клопотання б/н від 13.04.2023 про приєднання доказів.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.04.2023 продовжено третім особам строк для подання письмових пояснень по суті позовних вимог разом з доказами їх направлення іншим учасникам справи.

17.04.2023 через канцелярію суду від ТОВ "Будівельна компанія "Ольвія" надійшли письмові пояснення №123 від 06.04.2023, відповідно до яких за умовами Додаткової угоди №6 до договору № 010321 від 01.03.2021 позивач зобов`язався надати послуги товариству автокраном Liebherr LTM 1090-4.1 (90тн) на об`єкті: «Реконструкція системи газоочищення конверторів ККЦ на ПрАТ «МК «Азовсталь», що розташований за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, пров. Банний ЗБ, за твердженнями третьої особи вказаний автокран знаходився за цією адресою. За змістом пояснень, внаслідок ведення протягом березня - травня 2022 активних бойових дій на території м. Маріуполь, зокрема ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», окупації в тому числі м. Маріуполь, ТОВ «БК «Ольвія» було вимушено залишити територію вказаного об`єкта й доля автокрана Liebherr LTM 1090-4.1 (90тн) наразі товариству невідома.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.05.2023 продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельний холдинг "Донбасдомнаремонт" строк до 27.06.2023 для подання письмових пояснень по суті позовних вимог.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельний холдинг "Донбасдомнаремонт" 20.06.2023 отримало ухвалу суду від 30.05.2023. Відтак, вказана третя особа була обізнана про розгляд справи за її участю у суді.

Станом на час винесення рішення у справі від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельний холдинг "Донбасдомнаремонт" заяви по суті спору, клопотання з процесуальних питань не надходили.

Підготовче судове засідання судом неодноразово відкладалося.

Ухвалою суду від 28.09.2023 відкладено підготовче судове засідання та зобов`язано позивача до 16.10.2023 надати суду належної якості, придатних до читання копії наступних документів: свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на LIEBHERR LTM 1090 номер НОМЕР_1 ; протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №01279-00477-21.

18.10.2023 на адресу суду від Міністерства юстиції України надійшов лист, в якому зазначено, що передача/отримання будь-яких документів на виконання міжнародних договорів України до/від компетентних органів Російської Федерації, у тому числі дипломатичними каналами, неможлива.

19.10.2023 від представника позивача на виконання ухвали суду від 28.09.2023 надійшло клопотання про приєднання письмових доказів до матеріалів справи та про проведення судового засідання 19.10.2023 за відсутності позивача та його представника.

Ухвалою суду від 19.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті 28.11.2023.

Ухвалою суду від 20.11.2023 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про участь у судовому засіданні поза межами приміщення суду в режимі відеоконференції у зв`язку з відсутністю відповідної технічної можливості (відсутність спеціально обладнаних вільних залів для бронювання у призначений день та час судового засідання).

27.11.2023 на електрону адресу суду від представника позивача надійшла заява б/н від 27.11.2023 про проведення судового засідання 28.11.2023 за відсутності позивача та його представника, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні 28.11.2023 представники учасників справи участь не брали, суд вчиняв всі можливі дії з метою їх повідомлення про дату, час та місце судового засідання.

Згідно з ч. 7 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З 05.10.2021 офіційно почали функціонувати три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку.

Абзацом 5 п. 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих "Електронних кабінетів", документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Отже, чинним процесуальним законодавством передбачено два способи належного повідомлення сторони про дату, час та місце судового засідання - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/6322/1, від 02.11.2022 у справі №910/14088/21, від 29.11.2022 у справі №916/1716/20, від 27.03.2023 у справі №910/16794/19.

Третю особу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельний холдинг "Донбасдомнаремонт" м. Вишневе, Київська область було повідомлено про судове засідання з розгляду справи по суті шляхом направлення ухвали суду від 19.10.2023 засобами поштового зв`язку на офіційну юридичну адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі, однак поштове відправлення було повернуто на адресу суду у зв`язку з "закінченням терміну зберігання". Крім того, судом додатково було розміщено оголошення на офіційному сайті Господарського суду Донецької області на веб-порталі «Судова влада України».

Третю особу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Ольвія" м. Дніпро було повідомлено про судове засідання з розгляду справи по суті шляхом надіслання ухвали суду від 19.10.2023 на відомі суду електроні адреси товариства та до електронного кабінету в системі «Електронний суд». Відповідно до довідки про доставку електронного листа, ухвала суду була доставлена до електронного кабінету товариства 23.10.2023.

Щодо повідомлення Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, м.Москва, про розгляд справи, суд зазначає наступне.

Ухвали суду по справі №905/944/22 направлялись на відомі адреси відповідача, а саме -info@minjust.gov.ru, pr@minjust.gov.ru. Крім того, судом розміщувались відповідні оголошення на офіційній сторінці Господарського суду Донецької області веб-порталу "Судова влада України".

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про доступ досудових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

На виконання приписів чинних нормативно-правових актів всі процесуальні документи по справі були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Суд був позбавлений можливості здійснювати направлення процесуальних документів засобами поштового зв`язку на адресу відповідача, враховуючи наступні обставини.

Розглядаючи дану справу суд враховує, що предметом позову є відшкодування шкоди, завданої збройною агресією Російської Федерації проти України; місцем завдання шкоди є територія суверенної держави Україна; передбачається, що шкода завдана агентами Російської Федерації, які порушили принципи та цілі, закріплені у Статуті ООН, щодо заборони військової агресії, вчиненої стосовно іншої держави - України; вчинення актів збройної агресії іноземною державою не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов`язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави - України, що закріплено у Статуті ООН. У зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України 24 лютого 2022 року Україна розірвала дипломатичні відносини з Росією, що, у свою чергу, з цієї дати унеможливлює направлення різних запитів та листів до посольства Російської Федерації в Україні, у зв`язку із припиненням його роботи на території України. До таких висновків щодо розірвання дипломатичних відносин між Україною і Російською Федерацією, на основі аналізу наведених вище норм права та фактичних обставин, дійшов Верховний Суд у постановах від 14.04.2022 у справі №308/9708/19, від 18.05.2022 у справі №760/17232/20, а також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2022 у справі №635/6172/17.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі №990/80/22, Російська Федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії.

При цьому, Верховний Суд виходив з того, що країна-агресор діяла поза межами свого суверенного права на самооборону, навпаки, віроломно порушила усі суверенні права України, діючи на її території, тому безумовно Російська Федерація надалі не користується в такій категорії справ своїм судовим імунітетом. Такі висновки наведено в постановах Верховного Суду від 08 та 22 червня 2022 року у справах №490/9551/19 та №311/498/20.

Таких самих висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 18.05.2022 року у справі №428/11673/19 та у справі №760/17232/20-ц, зазначивши додаткові аргументи непоширення судового імунітету Російської Федерації у спірних правовідносинах, а саме: підтримання юрисдикційного імунітету Російської Федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції; судовий імунітет Російської Федерації не застосовується з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004); підтримання імунітету Російської Федерації є несумісним з міжнародно-правовими зобов`язаннями України у сфері боротьби з тероризмом; судовий імунітет Російської Федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення нею державного суверенітету України, а отже, не є здійсненням Російською Федерацією своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.

З огляду на те, що внаслідок повномасштабної збройної агресії порушено суверенітет України, отримання згоди Російської Федерації бути відповідачем у справі є недоречним. Зупинення провадження у справі призведе до безпідставного зволікання з розглядом справи, що не сприятиме якнайкращому захисту інтересів позивача. Дана правова позиція суду відображена у постановах Верховного Суду у справах №796/165/18 від 25.01.2019, №308/9708/19 від 14.04.2022 та № 760/17232/20-ц від 18.05.2022.

За приписами ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору. Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (ст. 365 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 367 ГПК України у разі, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Російської Федерації регулюється Угодою про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992, прийнявши відповідний нормативний акт - Постанову Верховної Ради України "Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності" від 19.12.1992. Згідно вищезазначеної Угоди Компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зобов`язуються надавати взаємну правову допомогу. Взаємне надання правової допомоги включає вручення і пересилання документів і виконання процесуальних дій, зокрема проведення експертизи, заслуховування сторін, свідків, експертів та інших осіб. При наданні правової допомоги компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зносяться одна з одною безпосередньо. При виконанні доручень про надання правової допомоги компетентні суди та інші органи, в яких просять допомоги, застосовують законодавство своєї держави. При зверненні про надання правової допомоги і виконання рішень документи, що додаються, викладаються мовою держави, яка запитує, або російською мовою.

Водночас, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.

Відповідно до частини 1 статті 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

За зверненням Мін`юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресію Росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.

Згідно з листом Міністерства юстиції України "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" №25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022, з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування.

Крім того, у зв`язку з агресією з боку держави-відповідача та введенням воєнного стану АТ "Укрпошта" з 25.02.2022 припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з державою-відповідачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 367 ГПК України судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Таким чином з метою належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи необхідно вручити відповідачу копію позовної заяви та процесуальні документи по даній справі у перекладі на російську мову з нотаріальним засвідченням його вірності через Міністерство юстиції України.

Разом з тим у зв`язку із порушенням Російською Федерацією цілей та принципів статуту ООН, Гельсінського Заключного Акта, Паризької Хартії для Нової Європи та ряді інших документів ОБСЄ, у зв`язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти суверенітету та територіальної цілісності України, Міністерство закордонних справи України 24.02.2022 нотифікувало МЗЗ РФ про прийняте Україною рішення розірвати дипломатичні відносини з Росією, що були встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Російською Федерацією від 14.02.1992.

Відтак діяльність дипломатичних представництв України в Росії та Росії в Україні, а також будь-яке дипломатичне спілкування припинено відповідно до Віденської Конвенції про дипломатичні зносини 1961 року.

Отже подальше застосування відповідного алгоритму для подачі будь-яких судових документів до російської сторони дипломатичними каналами не є можливим з огляду на розірвання дипломатичних відносин та евакуацію всіх співробітників дипломатичних та консульських установ України через повномасштабну агресію Російської Федерації проти України.

З огляду на вищенаведене, на період збройного конфлікту у відносинах з державою-агресором унеможливлено застосування міжнародних договорів України з питань правового співробітництва, у тому числі у зв`язку із припиненням поштового сполучення.

Крім того, відповідно до наявного в матеріалах справах листа Міністерства юстиції України передача/отримання будь-яких документів на виконання міжнародних договорів України до/від компетентних органів Російської Федерації, у тому числі дипломатичними каналами, неможлива.

Отже, судом було вжито всі допустимі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи №905/944/22.

Відповідачем відзив на позовну заяву не подано, про причини та/або намір вчинити відповідні дії суд не повідомлено.

Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Приймаючи до уваги, що явка представників учасників справи не була визнана судом обов`язковою, а також додержуючись принципу розумності строків розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість вирішити спір по суті за відсутності в тому числі представника відповідача за наявними матеріалами в порядку норм ч.9 ст.165 ГПК України, підстави для відкладення розгляду справи по суті чи зупинення провадження у даній справі відсутні.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прімекс-Ніка», м.Київ (далі - позивач) є юридичною особою, резидент України, діє на підставі власного установчого документа, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань - 30521888, дата державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі - 07.09.1999, дата запису - 26.11.2004, номер запису -10701200000003836.

Види діяльності юридичної особи: 43.99 інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель; 45.20 технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 46.63 оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва; 46.74 оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього; 77.32 надання в оренду будівельників машин і устаткування.

Судом встановлено, що позивачу на праві приватної власності належать:

- кран Liebherr LTM1090 рік випуску 1998, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 дата реєстрації 25.01.2017: реєстраційний номер НОМЕР_3 , дата першої реєстрації 16.02.2007, рік випуску 1998, організація ТОВ «Прімекс-Ніка», адреса м. Київ, Дніпропетровський район, вул. Г. Хоткевича, 10/4, марка Liebherr, модель LTM1090, тип спеціальний вантажний автокран більше 20Т-С, номер шасі НОМЕР_4 , повна маса 35000кг, маса без навантаження 35000кг, категорія С, об`єм двигуна 12881, тип пального D, колір синій. До матеріалів справи додані наступні документи: паспорт на Liebherr (Лібхер - Верк Єхинген) кран стріловий гідравлічний на спеціальному шасі модель LTM 1090/2 реєстраційний НОМЕР_11, тип крану стельовий гідравлічний с телескопічною стрілою спеціальне 4-осне шасі з 4 ведучими мостами, індекс крану LTM 1090/2 , заводський номер НОМЕР_12, рік виготовлення 1998; висновок експертизи №71СТР-13.11.2019 за результатами експертного обстеження крану стрілового гідравлічного на спеціальному шасі LTM 1090/2, вантажопідіймальністю 90т власник крану ТОВ «Прімекс-Ніка» заводський номер НОМЕР_12, відповідно до якої за результатами проведеного згідно програми робіт, експертного обстеження, кран визнаний технічно справний та придатний до подальшої експлуатації з вантажопідіймальністю 63т за умови дотримання вимог НПАОПР 00-1.80-18; протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №00732-02459-20 від 02.10.2020;

- кран Liebherr LTM1090 рік випуску 2004, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 дата реєстрації 26.11.2021: реєстраційний номер НОМЕР_1 , дата першої реєстрації 08.02.2018, дата першої реєстрації в Україні 02.03.2010, рік випуску 2004, організація ТОВ «Прімекс-Ніка», адреса м. Київ, Дніпропетровський район, вул. Г.Хоткевича, 10,4, марка Liebherr LTM1090, ідентифікаційний номер НОМЕР_13, повна маса 48000кг, маса без навантаження 12000кг, категорія N3, об`єм двигуна 12882, тип палеву або джерело енергії D, колір синій, особиста відмітка спеціальний вантажний автокран більше 20т. До матеріалів справи надані наступні документи: паспорт самохідного стрілового крану автокран Liebherr LTM1090, заводський номер НОМЕР_6 , відповідно до відомостей якого тип крана самохідний автокран Liebherr LTM1090-4.1, тип ходового пристрою-автомобіль Liebherr, № спецсаші 4х вісне НОМЕР_13, індекс крану LTM1090-4.1, рік виготовлення 2004; висновок експертизи №70СТР-07.12.2021 за результатами експертного обстеження крана стрілового гідравлічного на спеціальному шасі НОМЕР_14 вантажопідіймальність 90т, власник крану ТОВ «Прімекс-Ніка», заводський номер НОМЕР_6, відповідно до висновку якої за результатами проведеного згідно програми робіт, експертного обстеження, кран визнаний технічно справним та придатним до подальшої експлуатації з вантажопідіймальністю 80т за умови дотримання вимог НПАОП 00-1.80-18., строк чергового експертного обстеження - 07.12.2024; протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №01279-00477-21 від 29.11.2021;

- кран GROVE GMK4075 рік випуску 2003, свідоцтво про реєстрацію машини серія НОМЕР_7 від 29.12.2018 виданого ГУ Держпродспоживслужби в Київській області: заводський НОМЕР_15, двигун НОМЕР_16, шасі № НОМЕР_8 , об`єм двигуна 11946 см. куб., потужність двигуна 315.00 кВт, маса машини 32000кг, власник ТОВ «Прімекс-Ніка» 3052888, адреса: м. Київ, Дніпропетровський район, вул. Гната Хоткевича, буд.10. кв.4. До матеріалів справи доданий паспорт на Deutsche GROVE GmbH Кран стріловий гідравлічний на спеціальному шасі високої прохідності GMK4075 обліковий номер НОМЕР_17; висновок експертизи №54СТР-07.10.2021 за результатами експертного обстеження крана стрілового гідравлічного на спеціальному шасі високої прохідності GMK4075, вантажопідіймальністю 75т, власник крана ТОВ «Прімекс-Ніка», заводський номер НОМЕР_18 за висновком якої за результатами проведеного згідно програми робіт, експертного обстеження, кран визнаний технічно справним та придатним до подальшої експлуатації з вантажопідіймальністю 75т за умови дотримання вимог НПАО.100-1.80.18, строк чергового експертного обстеження 07.10.2024.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Прімекс-Ніка» (виконавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-будівельний холдинг «Донбасдомнаремонт» (замовник) був укладений договір №081021 від 08.10.2021 на надання послуг автокраном, відповідно до якого виконавець бере на себе зобов`язання надати замовнику послуги автокраном/ами на об`єкті замовника на підставі заяви-замовлення, погодженої виконавцем, а замовник-прийняти і оплатити надані послуги відповідно до умов договору.

Відповідно до Додатку 2 до договору №081021 від 08.10.2021 встановленні тарифи (ціни) на послуги. В додатку до договору сторони погодили вартість послуг автокраном LTM 1090/2(90тн) або краном з аналогічним характеристиками на об`єкті замовника майданчик капітального будівництва ГОУ ДП-4 ПрАТ «ММК ім. Ілліча».

Відповідно до наявного в матеріалах справи акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №16 від 14.01.2022 виконавцем за договором №081021 від 08.10.2021 були виконані роботи автокраном LTM 1090/2 (90тн) за період 03.01.2022-10.01.2022 вартістю 200880,00грн з ПДВ.

До матеріалах додані довідки (рапорти) про виконані роботи (послуги) машиною Liebherr LTM1090/2 держ № НОМЕР_9 за період лютий 2022, з яких вбачається, що послуги надавались на об`єкті ПрАТ «ММК ім. Ілліча».

Також між Товариством з обмеженою відповідальністю «Прімекс-Ніка» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія «Ольвія» (замовник) було укладено договір №010321 від 01.03.2021 на надання послуг автокраном, відповідно до п.1.1. якого виконавець бере на себе зобов`язання надати замовнику послуги автокраном GROVE GMK-4080-1 (80тн) або іншим краном з аналогічними характеристиками, на об`єкті замовника підставі заявки-замовлення, погодженої виконавцем, а замовник прийняти і оплатити надані послуги відповідно до умов договору. Договір набуває чинності з моменту його укладання і діє до 31.12.2023 (враховуючи Додаткову угоду №5 від 31.12.2021 до договору).

Додатковою угодою №2 від 12.07.2021 до договору №010321 від 01.03.2021 позивач та третя особа у зв`язку з необхідністю проведення робіт автокраном GROVE GMK-4075(75т) узгодили вартість послуг.

Додатковою угодою №6 від 27.01.2022 до договору №010321 від 01.03.2021, у зв`язку з необхідністю проведення робіт автокраном Liebherr LTM1090-4.1 (90тн) позивач та третя особа дійшли згоди щодо вартості послуг.

Позивачем до матеріалів справи надані копії акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №61 від 31.01.2022 виконання робіт за договором №010321 від 01.03.2021 автокраном Liebherr LTM1090-4.1 (90тн) за період 27.01.2022 - 31.01.2022 на суму 90800,00грн з ПДВ та акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №59 від 31.01.2022 виконання робіт за договором №010321 від 01.03.2021 автокраном GROVE GMK-4075 (75т) за період 21.01.2022 - 31.01.2022 на суму 149760,00грн з ПДВ.

У матеріалах справи наявні довідки (рапорти) про виконані роботи (послуги) машиною Liebherr LTM1090-4.1 держ НОМЕР_19 та GROVE GMK-4075(75т) держ № НОМЕР_10 за період січень - лютий 2022, з яких вбачається, що послуги надавались на на об`єкті ПрАТ «ММК ім. Ілліча» та ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Системи Контролю Транспорту» у відповідь на адвокатський запит від 26.09.2022 листом вих. №7 від 26.09.2022 повідомило про те, що договором поставки №15 від 07.04.2016 було встановлено обладнання GPS-моніторингу на транспортні засоби: Liebherr LTM1090 бортовий реєстратор №21035; Liebherr LTM1090 бортовий реєстратор №21036; GROVE GMK-4075 бортовий реєстратор 76771.

Станом на 26.09.2022 місцезнаходження кранів Liebherr LTM1090 бортовий реєстратор №21035, Liebherr LTM1090 бортовий реєстратор №21036, GROVE GMK4075 бортовий реєстратор №76771 географічні координати визначити неможливо.

За відомостями означеного товариства, останнє місцезнаходження кранів: Liebherr LTM1090, бортовий реєстратор №21035, було зафіксоване 24.02.2022 в 13:32:02; Liebherr LTM1090, бортовий реєстратор №21036, було зафіксоване 23.02.2022 в 10:06:46; GROVE GMK4075, бортовий реєстратор №76771, було зафіксоване 24.02.2022 в 07:47:08.

За змістом відповіді на запит, на даний момент немає можливості відновити відстеження місцезнаходження кранів: Liebherr LTM1090, бортовий реєстратор №21035; Liebherr LTM1090, бортовий реєстратор №21036; GROVE GMK4075, бортовий реєстратор №76771 внаслідок наступних вірогідних причин: відсутності живлення, фізичного пошкодження обладнання, відсутності GSM-покриття на місцевості.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Системи Контролю Транспорту» вказані останні відомості географічних координат знаходження кранів та відповідно до наданих позивачем роздруківок графічного зображення за географічними координатами вбачається їх перебування у місті Маріуполь.

Враховуючи збройне вторгнення Російської Федерації та підконтрольних їй збройних формувань на територію України у 2022 році та проведення бойових дій на території Донецької області та окупацію м.Маріуполь, де Товариство з обмеженою відповідальністю "Прімекс-Ніка" використовувало у своїй підприємницькій діяльності спірні три автокрани, позивач посилається на те, що належне йому на праві власності майно було знищено/пошкоджено збройними силами Російської Федерації та підконтрольними їй збройними формуваннями, чим завдано товариству матеріальної шкоди на загальну суму 27591422,58грн.

Для визначення розміру збитків на замовлення позивача проведено експертизу з транспортно-товарознавчого дослідження щодо визначення ринкової вартості колісних транспортних засобів №14/10 від 14.10.2022, за результатами якої, згідно з висновком експерта Буленко О.А:

- ринкова вартість КТЗ, автокрана марки GROVE GMK4075, номерний знак НОМЕР_10 на дату оцінки 01.02.2022 становить 7' 426' 386,26грн;

- ринкова вартість КТЗ, автокрана марки Liebherr LTM 1090, номерний знак НОМЕР_1 , на дату оцінки 01.02.2022 становить 11' 333' 452,42грн;

- ринкова вартість КТЗ, автокрана марки Liebherr LTM 1090, номерний знак НОМЕР_3 , на дату оцінки 01.02.2022 становить 8`831`583,90грн;

Викладені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації м. Москва про стягнення спричинених збройною агресією збитків у розмірі 27591422,58рн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан.

В подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався, востаннє відповідно до Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.11.2023 №734/2023 строк дії воєнного стану в Україні продовжений з 05:30 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, тобто до 14 лютого 2024 року.

14.04.2022 Верховною Радою України прийнято постанову про схвалення Заяви Верховної Ради України "Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні", в якій Верховна Рада України визнає дії, вчинені Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом під час останньої фази збройної агресії Російської Федерації проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, геноцидом Українського народу.

22.05.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України №2265-IX "Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну".

Так, згідно ст. 2 Закону України "Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну" Російська Федерація є державою-терористом, однією з цілей політичного режиму якої є геноцид Українського народу, фізичне знищення, масові вбивства громадян України, вчинення міжнародних злочинів проти цивільного населення, використання заборонених методів війни, руйнування цивільних об`єктів та об`єктів критичної інфраструктури, штучне створення гуманітарної катастрофи в Україні або окремих її регіонах.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від №56 від 20.02.2023), яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, вся територія Маріупольського району Донецької області включена до переліку територіальних громад, які тимчасово окуповані з 05.03.2022.

Статтею 15 Цивільного кодексу України особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частиною 6 ст. 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" передбачено, що відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації державі Україна, юридичним особам, громадським об`єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст.3, ст.321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

Частинами 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, в тому числі: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

У відповідності до ч. 1 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за ст. 1166 Цивільного кодексу України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02 березня 2022 року військова агресія Російської Федерації була засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, Російську Федерацію було зобов`язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародновизнаних кордонів України.

Аналогічних висновків дійшов і Міжнародний суд ООН, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16 березня 2022 року у справі щодо звинувачень в геноциді за конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти Російської Федерації) зобов`язав Російську Федерацію припинити військову агресію проти України.

Також Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію ES-12/1 від 24 березня 2022 року, якою додатково засуджує військову агресію Росії проти України, вимагає від Російської Федерації припинення військових дій, в тому числі проти атак проти цивільних осіб та цивільних об`єктів, а також засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини та вимагає безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими Конвенціями 1949 року та Додаткового протоколу І 1977 року до них.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14 квітня 2022 року про заяву Верховної Ради України Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні визнано геноцидом Українського народу дії Збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

Преамбулою Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" встановлено, що Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

При цьому, ведення активних бойових дій на території міста Маріуполь підтверджується численними матеріалами засобів масової інформації та є загальновідомим фактом.

Відповідно до ч.3 ст.75 ГПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №210/4458/15-ц, від 30.01.2020 у справі №287/167/18-ц, ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.08.2017 у справі №761/9437/15-ц висловлено правову позицію про те, що факт збройної агресії Російської Федерації проти України встановленню в судовому порядку не потребує.

Отже, протиправність діяння відповідача, як складового елементу факту збройної агресії Росії проти України в розумінні ч.3 ст.75 ГПК України є загальновідомим фактом, який закріплено державою на законодавчому рівні.

Обов`язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв`язок між вчиненими порушеннями і завданими збитками. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв`язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

За твердженням позивача 01.03.2022, внаслідок протиправних дій відповідача та порушення Росією Статуту ООН, Загальної декларації прав людини, Будапештського меморандуму (п. 1, 2), Заключного акту наради по безпеці та співробітництву в Європі від 01.08.75, договорів, укладених між Україною та російською федерацією, в тому числі про українсько-російський державний кордон, майно позивача (автокрани Liebherr LTM1090 рік випуску 1998; Liebherr LTM1090 рік випуску 2004; GROVE GMK4075 рік випуску 2003) було знищено/пошкоджено, нанесені збитки, сума яких заявлена в позові, підлягають відшкодуванню в повному обсязі згідно ст.22 ЦК України.

Виходячи з наданих позивачем доказів та пояснень Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Ольвія", станом на початок введення в Україні воєнного стану спірне майно позивача (автокрани Liebherr LTM1090 рік випуску 1998; Liebherr LTM1090 рік випуску 2004; GROVE GMK4075 рік випуску 2003) знаходилось у місті Маріуполь, Донецької області.

Як вже зазначалося, вся територія Маріупольського району Донецької області включена до переліку територіальних громад, які окуповані з 05.03.2022. Станом на час винесення рішення у справі місто Маріуполь знаходиться під повним контролем окупаційної влади.

До Цивільного кодексу України імплементовані добре відомі і давно розроблені положення цивілістичної доктрини щодо поняття і змісту права власності.

Так ст.ст. 316, 317 Цивільного кодексу України унормовано, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Зміст права власності складають права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Конституційний Суд України констатував, що зміст права власності охоплює права володіння, користування і розпорядження власником своїм майном, які він здійснює на власний розсуд (абз 1 п. 3 мотивувальної частини Рішення від 9.11.2011 №14-рп/2011).

Очевидним є факт того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Прімекс-Ніка" за своєю волею не може здійснювати жодну з правомочностей, які складають зміст права власності. Позивач не має можливості використовувати, користуватися чи розпоряджатися спірною технікою (автокрани).

Наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімекс-Ніка" правовстановлюючих документів на транспортні засоби і визнання державою Україна за позивачем титулу власника не означає, що право власності не втрачене.

Власність - це не правовстановлюючий документ, а цілком конкретні права володіння, користування та розпорядження своїм майном, які безсумнівно втрачені Товариством з обмеженою відповідальністю "Прімекс-Ніка" через збройну агресію Російської Федерації.

З огляду на викладене, внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та окупації Російською Федерацію Маріупольського району Донецької області позивач фактично втратив можливість володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном, а саме автокранами: марки GROVE GMK4075, номерний знак НОМЕР_10 ; Liebherr LTM 1090, номерний знак НОМЕР_1 ; Liebherr LTM 1090, номерний знак НОМЕР_3 .

Суд враховує, що Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №326 затверджено Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації (далі - Порядок), який встановлює процедуру визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації (далі - шкода та збитки), починаючи з 19 лютого 2014 року.

Згідно з п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №326 Міністерствам, іншим центральним та місцевим органам виконавчої влади постановлено розробити і затвердити у шестимісячний строк методики, передбачені Порядком, затвердженим цією постановою.

Згідно з пп. 18 п. 2 Порядку визначення шкоди та збитків здійснюється окремо за таким напрямом: економічні втрати підприємств (крім підприємств оборонно-промислового комплексу), у тому числі господарських товариств, - напрям включає втрати підприємств усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна, втрати фінансових активів, а також упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.

Основні показники, які оцінюються (зокрема): вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна підприємств недержавної форми власності; вартість втрачених фінансових активів підприємств недержавної форми власності; упущена вигода підприємств недержавної форми власності.

Відповідно до п. 5 Загальних засад (додаток до Постанови Кабінету міністрів України від 20.03.2022 №326) оцінка збитків, завданих постраждалим, здійснюється шляхом проведення аналітичної оцінки збитків, стандартизованої, незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи.

Незалежна оцінка збитків проводиться суб`єктами оціночної діяльності - суб`єктами господарювання, визнаними такими Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (далі - суб`єкти оціночної діяльності), із дотриманням національних стандартів оцінки майна та Міжнародних стандартів оцінки майна з урахуванням особливостей, що визначені цими Загальними засадами та методиками оцінки шкоди та збитків, передбаченими пунктом 5 Порядку.

На підтвердження розміру збитків позивач надав суду висновок експерта Буленко О.А., складеного за результатами проведення експертизи з транспортно-товарознавчого дослідження щодо визначення ринкової вартості колісних транспортних засобів №14/10 від 14.10.2022 .

Як вбачається зі змісту висновку, експерт підтвердив обізнаність про кримінальну відповідальність відповідно до ст.384 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок, висновок експерта підготовлено для подання до суду.

Заперечення та спростування результатів оцінки збитків, у тому числі рецензування звіту про оцінку збитків, докази виникнення спорів, пов`язаних із результатами оцінки збитків (визначеного розміру збитків) в матеріалах справи відсутні.

З огляду на викладене, суд приймає поданий позивачем експертний висновок як належний доказ у справі.

Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (постанова Верховного Суду від 11.09.2020 у справі №910/16505/19).

З огляду на викладене, вартість втраченого спірного майна позивача підтверджується наявним в матеріалах справи висновком експерта.

Щодо вини, як складового елемента цивільного правопорушення, законодавством України не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. В контексті зазначеного, саме відповідач повинен доводити відсутність своєї вини у спірних правовідносинах. Близький за змістом висновок викладений Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.04.2021 у справі №648/2035/17, від 14.02.2018 у справі №686/10520/15-ц.

Суд встановив, що позивачем доведено повний склад цивільного правопорушення, що є умовою та підставою для застосування до відповідача такого заходу відповідальності як відшкодування збитків.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, суду належить зважати на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У п. 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. theUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

З урахуванням наведеного, ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Права особи в суді повинні бути захищені таким способом, який реально відновить її порушені інтереси.

Суд зазначає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми завданих збитків у даному випадку є законною, обґрунтованою та документально доведеною, крім того є ефективним способом захисту порушеного права в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та фактично призведе до відповідного відшкодування. Судом встановлено, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та окупації Маріупольського району Донецької області позивач фактично втратив можливість володіти, користуватись та розпоряджатись своїм спірним майном.

Судом встановлено, що за результатами проведення комплексної судової-економічної експертизи загальна вартість шкоди спричиненої позивачу становить 27591422,58грн.

Згідно з положеннями ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Позивач звільнений від сплати судового збору в силу приписів п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" за позовом до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Відповідно до ч. 2 ст.129 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно зі ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 2684 гривні.

Таким чином підлягає стягненню з відповідача до Державного бюджету України судовий збір у сумі 413871,34грн, що становить 1,5% від 27591422,58грн.

Позивачем у позовній заяві повідомлено, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які очікує понести товариство, складає 150000грн. 00коп. Водночас посилаючись на ч.8 ст.129 ГПК України представник позивача зазначив, що докази розміру судових витрат будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на викладене, при прийнятті рішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73-86, 91, 123, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (адреса: 119991, м. Москва, вул. Житня, буд. 14, будівля 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прімекс-Ніка» (02094, місто Київ, вулиця Гната Хоткевича, будинок 10, кв.4; код ЄДРПОУ 30521888) суму спричинених збитків в розмірі 27591422,58грн.

Стягнути з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (адреса: 119991, м. Москва, вул. Житня, буд. 14, будівля 1) в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 413871,34грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку, передбаченому розділом ІV ГПК України.

У судовому засіданні 28.11.2023 підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 27.12.2023.

Враховуючи приписи статті 3 Конституції України, зважаючи на обставини, пов`язані із збройною агресію проти України, включення Харківської міської територіальної громади (місцезнаходження Господарського суду Донецької області) до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій, а також обставини особливого (дистанційного) режиму роботи господарського суду Донецької області, повний текст рішення складений судом у межах розумного строку в розумінні положень ГПК України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суддя Ю.В. Макарова

СудГосподарський суд Донецької області
Дата ухвалення рішення28.11.2023
Оприлюднено30.09.2024
Номер документу116041826
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань про відшкодування шкоди

Судовий реєстр по справі —905/944/22

Судовий наказ від 07.02.2024

Господарське

Господарський суд Донецької області

Макарова Юлія Вадимівна

Судовий наказ від 07.02.2024

Господарське

Господарський суд Донецької області

Макарова Юлія Вадимівна

Рішення від 28.11.2023

Господарське

Господарський суд Донецької області

Макарова Юлія Вадимівна

Рішення від 28.11.2023

Господарське

Господарський суд Донецької області

Макарова Юлія Вадимівна

Ухвала від 20.11.2023

Господарське

Господарський суд Донецької області

Макарова Юлія Вадимівна

Ухвала від 19.10.2023

Господарське

Господарський суд Донецької області

Макарова Юлія Вадимівна

Ухвала від 28.09.2023

Господарське

Господарський суд Донецької області

Макарова Юлія Вадимівна

Ухвала від 23.08.2023

Господарське

Господарський суд Донецької області

Макарова Юлія Вадимівна

Ухвала від 30.05.2023

Господарське

Господарський суд Донецької області

Макарова Юлія Вадимівна

Ухвала від 05.05.2023

Господарське

Господарський суд Донецької області

Макарова Юлія Вадимівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні