Рішення

від 27.12.2023 по справі 905/1506/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.12.2023 Справа №905/1506/23

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія «Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача: Комунального некомерційного підприємства Іллінівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області «Центр первинної медико-санітарної допомоги», с. Іллінівка, Костянтинівський район, Донецька область

про стягнення 105576,27грн

без участі (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", м.Київ звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального некомерційного підприємства Іллінівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області «Центр первинної медико-санітарної допомоги» с. Іллінівка, Костянтинівського район, Донецької області про стягнення 105576,27грн., з яких: 70403,94грн. - сума основного боргу, 10396,64грн. - пеня, 3159,50грн. - 3%річних, 21616,19грн - інфляція.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" в частині оплати вартості спожитого газу.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1506/23; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строк до 18.12.2023 для подання через канцелярію суду відзиву на позов.

Згідно з ч. 7 ст. 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Як вбачається із автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" ухвала суду від 20.11.2023 була доставлена до офіційної електронної скриньки ТОВ «"Газопостачальна компанія «Нафтогаз України" та електронної скриньки представника 20.11.2023, що підтверджується довідкою Господарського суду Донецької області про доставку електронного листа.

Крім того, ухвала суду від 20.11.2023 була доставлена 20.11.2023 до зареєстрованого електронного кабінету позивача.

Отже, позивач був належним чином повідомлений про порушення провадження у справіза допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет".

Щодо повідомлення Комунального некомерційного підприємства Іллінівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області «Центр первинної медико-санітарної допомоги» про розгляд справи, суд відзначає наступне.

Частиною 5 ст.176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст. 120 цього Кодексу.

Згідно з п. 10 ч.2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи фіксується в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр).

Так, відповідно до Єдиного державного реєстру станом на час порушення провадження у справі та на час винесення рішення по справі Комунальне некомерційне підприємство Іллінівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області «Центр первинної медико-санітарної допомоги» (код ЄДРПОУ 37695958) значиться за наступною адресою: 85143, Донецька область, Костянтинівський р-н, с. Іллінівка, вул. Адміністративна, 42/3.

Відомості щодо зміни місцезнаходження відповідача в матеріалах справи відсутні.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.

В подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався, востаннє відповідно до Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.11.2023 №734/2023 строк дії воєнного стану в Україні продовжений з 05:30 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, тобто до 14 лютого 2024 року.

Останнім відомим місцезнаходженням відповідача є село Іллінівка (Іллінівська сільська територіальна громада), яке відповідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022, є територією на якій ведуться активні бойові дії.

За розміщеною на офіційному веб-сайті поштового оператора АТ "Укрпошта" інформацією відділення поштового зв`язку за номером 85143 у вказаному селищі тимчасово не функціонує. Таким чином, суд був позбавлений можливості здійснювати направлення процесуальних документів відповідачу засобами поштового зв`язку.

Судом була направлена копія ухвали суду від 20.11.2023 на офіційну електронну адресу відповідача, яка вказана у ЄДР - krcpmsp@ukr.net, відповідно до сформованої в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" довідки ухвала доставлена 20.11.2023 до електронної скриньки Комунального некомерційного підприємства Іллінівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області «Центр первинної медико-санітарної допомоги».

У Єдиному державному реєстрі відсутня інформація щодо наявності у відповідача електронної адреси, водночас є інформація про засоби телефонного зв`язку НОМЕР_1 .

Судом були вжиті також додаткові заходи для належного інформування відповідача про розгляд справи шляхом направлення телефонограм за вказаними вище номером телефонного зв`язку, однак зв`язок не був встановлений.

Крім того, господарським судом відповідно до ч. 2 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» було повідомлено відповідача про винесену судом ухвалу про відкриття провадження у справі шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному веб-сайті судової влади України, відтак відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи.

Отже, судом було вжито всіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи №905/1506/23.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

На виконання приписів чинних нормативно-правових актів процесуальний документ по справі був оприлюднений в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Станом на 27.12.2023 відзив на позовну заяву, заяви з процесуальних питань, клопотання від відповідача не надходили.

Згідно з ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальній послуг (далі - НКРЕКП) №880 від 04.07.2017 ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (позивач, постачальник) здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України № 917-р від 22.07.2020 ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.

Згідно з п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу», постачальник «останньої надії» - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

За змістом ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу»:

- оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників);

- споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Постачання природного газу постачальником «останньої надії» здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником «останньої надії» є публічним. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов`язаний, зокрема, укласти договір про постачання природного газу; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; не допускати несанкціонованого відбору природного газу; забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

26.10.2021 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 809 і від 9 грудня 2020 р. № 1236» (далі - Постанова КМУ №1102).

Пунктом 2 зазначеної Постанови визначено зобов`язання Акціонерного товариства «Магістральні газопроводи України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Комунальне некомерційне підприємство Іллінівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області «Центр первинної медико-санітарної допомоги» (далі - споживач, відповідач) є закладом охорони здоров`я комунальної власності.

Пунктом 1 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2493 від 30.09.2015, (далі Кодекс ГТС) (в редакції станом на момент споживання газу) визначено, що постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №2496 від 30.09.2015, та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Відповідно до пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи (в редакції станом на момент споживання газу) з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником «останньої надії» та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником «останньої надії» здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України «Про ринок природного газу» та Правилами постачання природного газу.

Реєстрація споживача, що не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупинено дію чи анульовано ліцензію на постачання природного газу.

Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» визначається в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі.

Інформаційна платформа щоденно до 06:00 UTC (08:00 за київським часом) години для зимового періоду та 05:00 UTC (08:00 за київським часом) години для літнього періоду газової доби надсилає операторам газорозподільних систем, оператору газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та постачальнику «останньої надії» перелік ЕІС-кодів споживачів, які були у попередній газовій добі зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії».

Оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику «останньої надії» через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача.

Відповідно до п.5 глави 1 Розділу І Кодексу газотранспортної системи, затвердженого Постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015р., алокація - це обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників.

Згідно з п.3 глави 1 Розділу ХІІ Кодексу газотранспортної системи алокація природного газу по кожному замовнику послуг транспортування природного газу, поданих (отриманих) ним у точці входу та відібраних (переданих) у точці виходу за певний період, визначається оператором газотранспортної системи та доводиться ним до відома замовника послуг транспортування природного газу у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.2 глави 7 Розділу ХІІ Кодексу газотранспортної системи у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

За вимогами п.2 глави 7 Розділу ХІІ Кодексу газотранспортної системи у точках виходу до газорозподільної системи оператор газотранспортної системи здійснює остаточну алокацію щодобових відборів замовника послуг транспортування природного газу з урахуванням інформації про прогнозовані та фактичні обсяги споживання по кожному окремому споживачу замовника послуг транспортування природного газу з урахуванням вимог цієї глави.

У листі ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» від 11.09.2023 №ТОВВИХ-23-12554 зазначено, що в інформаційній платформі споживач з ЕІС-кодом 56XS00011JBQM00D був закріплений в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» та щодо остаточної алокації відборів споживачів ЕІС-кодом 56XS00011JBQM00D за періоди з 29.10.2021 по 30.11.2021, з 02.12.2021 по 18.01.2022, з 01.04.2023 по 30.05.2023, з 01.06.2023 по 30.06.2023 (з різними періодами постачання по окремих точках обліку). Остання алокація становить: 3605,51 м3 у період з 01.11.2021 по 30.11.2021 та 1550,70м3 у період з 01.12.2021 по 31.12.2021.

Згідно з пунктом 1 розділу VI Правил постачання природного газу, постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженому постановою НКРЕКП №2501 від 30.09.2015, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання.

Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2501 від 30.09.2015 затверджений Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії».

Отже, протягом періоду з 01.11.2021 по 31.12.2021 діяв типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії», укладений між Комунальним некомерційним підприємством «Іллінівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області «Центр первинної медико-санітарної допомоги (споживач) та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (постачальник «останньої надії»).

За умовами п.2.1. договору постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку що визначені цим договором.

Відносини сторін, що є предметом цього договору, але не врегульовані ним, регулюються згідно із ЦК України, Законом України «Про ринок природного газу», Правилами постачання, Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493 (Кодекс газотранспортної системи), Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 (Кодекс газорозподільних систем) (2.3. договору).

Відповідно до п.3.1 договору постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

З приписами п.3.3 договору період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.

Відповідно до п.4.1 договору постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу IV Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.

Об`єм (обсяг) постачання природного газу споживача за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу (п.4.2. договору).

Постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчування, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено) (п.4.3 договору).

Відповідно до п.4.4 договору споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору до закінчення календарного місяця.

Згідно, п.4.5 договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

У разі порушення побутовим споживачем строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми.

Відповідно до п.5.2 договору споживач зобов`язаний забезпечувати своєчасно та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього договору.

Згідно п.6.1 договору постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлений природній газ.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність передбачену цим договором та чинним законодавством (п.8.1 договору).

За умовами п.11.1 договір набирає чинності з дня визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником.

Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором.

Як встановлено судом, договір підписаний обома сторонами без зауважень.

Судом встановлено, що на виконання умов договору протягом періоду листопад 2021 - грудень 2021 позивач поставив відповідачу природній газ на загальну суму 130976,51грн, в підтвердження чого суду надані наступні рахунки на оплату (природний газ): №32530 (обсяг споживання 2,73800 тис.м3) на суму 60572,57грн. та №1725 (обсяг споживання 1,5570 тис.м3) на суму 70403,94грн. Вказані рахунки були направленні засобами поштового зв`язку на адресу відповідача, в підтвердження в матеріалах справи наявні списки згрупованих відправлень.

Вказані Оператором ГТС дані відповідають обсягам споживання природного газу, які вказані позивачем в рахунках, що відповідає умовам п.4.2. договору.

Відповідно до приєднаного до позову розрахунку заборгованості, відповідач 21.12.2021 сплатив вартість поставленого природного газу за листопад 2021 у розмірі 60572,57грн., в свою чергу поставлений природного газ у грудні 2021 на суму 70403,94грн не був сплачений.

Неналежне виконання відповідачем умов договору щодо строків оплати поставленого газу стало підставою для звернення позивача до суду с даним позовом про стягнення заборгованості у розмірі 70403,94, пені у розмірі 10396,64грн, 3% річних у сумі 3159, 50грн та інфляційних втрат у розмірі 21616,19грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.509 ЦК України, ст.73 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст.ст.11, 509 ЦК України, ст.174 ГК України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як визначено ст.629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Як вбачається з приєднаного до позову розрахунку заборгованості, спірні правовідносини сторін виникли у зв`язку з несплатою відповідачем природного газу за період грудень 2021 року.

Як вже встановлено судом, позивачем, як постачальником "останньої надії" на ринку природного газу, на виконання умов типового договору поставлено відповідачу за період з 01.12.2021 по 31.12.2021 природний газ об`ємом 1,55070 тис.м3 на загальну суму 70403,94грн.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України).

Враховуючи умови пункту 4.3 договору, постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

В свою чергу, споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п.4.4 типового договору).

З огляду на положення п. 4.4 договору, відповідач мав сплатити вартість поставленого природного газу за період грудень 2021 року до 31.01.2022.

Відповідач своїх зобов`язань зі сплати природного газу, поставленого позивачем за період грудень 2021 в розмірі 70403,94грн не виконав, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Відповідно до довідки з АТ «Ощадбанку» відповідачем за період з 01.01.2021 по 07.09.2023 була здійсненна лише оплата в розмірі 60572,57грн, яка зарахована як оплата за поставлений газ у листопаді 2021.

Таким чином, доказів сплати спожитого газу за спірний період грудень 2021 у розмірі 70403,94грн суду не надано.

Із змісту статей 509, 525, 526, 530 ЦК України та статті 193 ГК України вбачається, що кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки відповідач свої грошові зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати за спожиту газ всупереч вказаних норм не виконав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення основного боргу за поставлений газ у розмірі 70403,94грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Несвоєчасна оплата вартості отриманого газу стала підставою для нарахування позивачем заявленої до стягнення пені, відсотків річних та інфляційних втрат.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як вже зазначалось судом, за умовами договору, відповідач повинен був здійснити повний розрахунок з позивачем за грудень 2021 до 31.01.2022.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та частиною шостою статті 232 ГК України.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до ст.549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Згідно, п.4.5 договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно з ч. 6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Позивачем у зв`язку з простроченням здійснення оплати за грудень 2021 нарахована пеня за період з 01.02.2022 по 31.07.2022 у загальному розмірі 10396,64грн.

Дослідивши приєднаний до позову розрахунок вимог в цій частині, суд встановив, що нарахування здійснено в межах правомірно обраного періоду та з дотриманням вимог ч.6 ст.232 ГК України.

Перевіривши за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" розрахунок пені в межах обраних позивачем періодів, суд встановив, що розрахунок позивача є арифметично вірним, відтак вимоги в цій частині у розмірі 10396,64грн є правомірними.

Щодо заявлених вимог про стягнення 3% річних у розмірі 3159,50грн суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відтак, вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

Відповідно до приєднаного до позову розрахунку, заявлені до стягнення 3% річних нараховані позивачем на заборгованість у розмірі 70403,94грн за період з 01.02.2022 по 31.07.2023 у розмірі 3159,50грн.

Перевіривши розрахунок, суд дійшов висновку, що вимоги в цій частині є правомірними та такими, що підлягають задоволенню у заявленому розмірі 3159,50грн.

Щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 21616,19грн.

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення становить місяць.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

Водночас Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 20.11.2020 по справі №910/13071/19, від 26.06.2020 у справі №905/21/19 дійшов висновків, що при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Оскільки на практиці існують різні підходи до застосуванням механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку частини другої статті 625 ЦК України у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов`язання становить неповний місяць, Об`єднана палата Касаційного господарського суду роз`яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика.

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу та ділиться на 100%.

Відповідно до приєднаного до позову розрахунку, заявлені до стягнення інфляційні втрати нараховані позивачем наступним чином на суму 70403,94грн за період з лютого 2022 по червень 2023 у загальному розмірі 21616,19грн..

За наслідками перевірки розрахунку судом встановлено, що позивачем під час розрахунку правильно обрані індекси інфляції, розрахунок позивача є вірним, у зв`язку з чим вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявленому розмірі 21616,19грн.

За положеннями статті 129 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Іллінівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області «Центр первинної медико-санітарної допомоги»(85143, Донецька область, Костянтинівський район, село Іллінівка(з), вулиця Адміністративна, будинок 42/3; ЄДРПОУ 37695958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (04116, місто Київ., вул. Шолуденка, буд.1; код ЄДРПОУ 40121452) суму боргу у розмірі 70403,94грн, пеню у розмірі 10396,64грн, 3% річних у розмірі 3159,50грн, інфляційні витрати у розмірі 21616,19грн та судовий збір у розмірі 2147,20грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 ГПК України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 27.12.2023.

Суддя Ю.В. Макарова