Ухвала

від 28.12.2023 по справі 910/19853/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

м. Київ

28.12.2023Справа № 910/19853/23

За заявою Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 48-Г, літ. А)

про забезпечення позову

у справі №910/19853/23

За позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 48-Г, літ. А)

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АМПІР КАПІТАЛ» (01054, м. Київ, вул. Івана Франка, буд. 22-24, літ. А, прим. 31)

про стягнення 11 532 010, 90 грн

Суддя Бондаренко-Легких Г. П.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АМПІР КАПІТАЛ» про стягнення 11 532 010, 90 грн заборгованості за Договором безпроцентної поворотної позики №22/06/2023 від 21.06.2023, з яких 10 000 000, 00 грн основного боргу, 181 052, 00 грн інфляційних втрат, 99 452, 05 грн 3 % річних та 1 251 506, 85 грн неустойки.

Одночасно з позовною заявою, заявник подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ «ФК «АМПІР КАПІТАЛ» в межах ціни позову, які знаходяться на банківських рахунках боржника та накласти арешт на майно ТОВ «ФК «АМПІР КАПІТАЛ», а саме об`єкти нерухомості та земельні ділянки.

Заявник вважає, що невжиття заходів щодо накладення арешту на майно (грошові кошти та нерухоме майно), що належать ТОВ «ФК «АМПІР КАПІТАЛ» може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду в разі задоволення позову.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, дослідивши наявні в матеріалах заяви докази, суд вважає, що вказана заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України), господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених ст. 136 ГПК України, а саме:

- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;

- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначено способи забезпечення позову, серед яких передбачено накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з ч. 4 наведеної ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з ч. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

В якості заходу забезпечення позову про стягнення заборгованості заявник просить накласти арешт на належні боржнику не тільки грошові кошти, а й нерухоме майно, в тому числі, земельні ділянки.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначено способи забезпечення позову, серед яких передбачено накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Суд зазначає, що інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту. Разом з тим, заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі N 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі N 910/1200/20.

Забезпечення позову є вжиттям заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду (аналогічний висновок міститься у п. 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі N 914/1570/20). При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Суд зазначає, що використання інституту

Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову.

При цьому за приписами ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. ст. 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, які передбачають обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Частиною 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Суд встановив, що заявник не надає суду доказів належності боржнику майна, на яке може бути накладено арешт, зокрема об`єктів нерухомості та земельних ділянок, що конкретизовані у прохальній частині заяви про забезпечення позову. Заявником також не надано суду приблизну оцінку вартості такого майна, що оцінити співрозмірність вартості майна з ціною позову.

На обґрунтування заяви про вжиття заходів до забезпечення позову в частині необхідності накласти арешт на грошові кошти, заявник у своїй заяві посилається на те, що листом від 09.10.2023 №09102023-АК/01 боржник повідомив позивача про недостатність обігових коштів у компанії. На переконання суду, недостатність обігових коштів у компанії не є підтвердженням того, що боржник вчиняє дії що свідчать про ухилення від виконання рішення суду у майбутньому.

Крім того, при оцінці необхідності вжиття заходів до забезпечення позову суд враховує характер правовідносин, а також взаємовідносин сторін у справі. Виходячи з того, що сторони погодили між собою надання позивачем відповідачеві, які є окремими господарюючими суб`єктами надання спочатку 5 мільйонів, а через декілька днів - ще 5 мільйонів гривень поворотної фінансової допомоги, то рівень довіри та співпраці між позивачем та відповідачем мав бути на високому рівні, а отже позивач має можливість дізнатися про кількість наявних коштів на рахунках відповідача, виходячи з звичаїв ведення господарської діяльності з відповідачем.

За таких обставин, заявником не надано суду переконливих доказів щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову.

Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно з п. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Таким чином, заява про вжиття заходів забезпечення позову у справі №910/19853/23 не обґрунтована, тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» про забезпечення позову.

2. Згідно з частиною 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких