ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" листопада 2023 р. м. Київ Справа № 911/2349/23
Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., дослідивши в спрощеному позовному провадженні матеріали справи
За позовом овариство з обмеженою відповідальністю «Межувальник»
до Відділу освіти Сквирської міської ради
про стягнення 25 000,00 грн
Без виклику учасників судового процесу;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Межувальник» звернулось до Господарського суду Київської області із позовною заявою Відділу освіти Сквирської міської ради про стягнення 25 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на виконання робіт з інвентаризації земель №29/01-ЮС від 29.01.2020 в частині оплати за надані послуги. У зв`язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 25 000,00 грн основного боргу.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.08.2023 у справі № 911/2349/23 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Межувальник» залишено без руху.
04.09.2023 від позивача надішли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 14.08.2023.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.09.2023 було відкрито провадження у справі № 911/2349/23. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу для подання відповіді на відзив.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 06.09.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 09001, Київська обл., Білоцерківський р-н, вул. Богачевського, буд. 55.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 06.09.2023 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
25.09.2023 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
09.10.2023 до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
23.10.2023 до канцелярії суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Відповідно до ч. 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 ГПК України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області
ВСТАНОВИВ:
29.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Межувальник» (далі виконавець, позивач) та сектором освіти Сквирської райдержадміністрації (далі замовник) укладено договір поставки № 29/01-ЮС на виконання робіт з інвентаризації земель (далі договір), за умовами п. 1.1 якого виконавець зобов`язується своїми засобами за рахунок замовника провести інвентаризацію земель територія Дитячого будинку «Надія» а замовник - прийняти та оплатити виконані роботи.
Відповідно до п. 1.4 договору, результатом робіт, визначених п. 1.1. цього договору, є технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель сектору освіти Сквирської РДА.
Згідно з п. 2.1. договору, за проведення робіт з інвентаризації земель за цим договором замовник переказує виконавцеві договірну ціну 25 000,00 гривень (двадцять п`ять тисяч гривень нуль копійок).
Відповідно до п.п. 5.2-5.4 договору, виконавець зобов`язується не пізніше 5 (п`яти) календарних днів після настання кінцевого терміну, визначеного в п. 4.2. даного договору (з урахуванням умов п. 5.2.), передати замовникові результати виконаних робіт та скласти й підписати зі свого боку акт виконаних робіт у 2-х примірниках.
У разі відсутності зауважень замовник протягом 5 (п`яти) днів, зобов`язаний передати виконавцеві підписаний акт виконаних робіт або мотивовану відмову від приймання робіт.
Підписання акта виконаних робіт замовником є підтвердженням з його боку відсутності претензій до виконавця.
Суд встановив, що позивач, на виконання умов договору, роботи передбачені договором виконав в повному обсязі, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт №29/01-ЮС від 29.07.2020, який підписаний сторонами без будь-яких зауважень та заперечень та скріплений печатками підприємств (копія наявна в матеріалах справи).
28.12.2022 позивач звернувся з листом №28/14 до Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області, в якому просить останню вжити заходів щодо погашення заборгованості відділу освіти Сквирської міської ради перед ТОВ «Межувальник».
У відповідь на вказаний лист Білоцерківська районна державна адміністрація листом від 12.01.2023 № 06-27/147 повідомила, що кредиторська заборгованість Сквирської райдержадміністрації, що прийнята Білоцерківською райдержадміністрацією не містить відомостей про заборгованість Сектора освіти Сквирської райдержадміністрації перед позивачем, а тому вимога позивача не підлягає задоволенню Білоцерківською райдержадміністрацією.
Крім того, 28.12.2022 позивач звернувся з листом до Голови комісії з реорганізації сектору освіти Сквирської РДА Київської області Олександру Заболотному, в якому просить останнього вжити заходів та надати інформацію щодо закриття заборгованості в розмірі 25 000,00 грн сектором освіти Сквирської РДА перед ТОВ «Межувальник» по договору №29/01-ЮС від 29.01.2020 та надати належно завірену копію розпорядження голови Сквирської районної державної адміністрації від 13.01.2021 №7 «Про реорганізацію структурних підрозділів зі статусом юридичної особи публічного права Сквирської районної державної адміністрації Київської області».
У відповідь на вказаний лист Голова комісії з реорганізації сектору освіти Сквирської РДА Київської області Олександр Заболотний повідомив позивача, що кредиторська заборгованість сектору освіти Сквирської РДА перебуває в стадії перереєстрації та після здійснення відповідних дій заборгованість в розмірі 25 000,00 грн за виконані землевпорядні роботи згідно зазначеного договору буде погашено.
28.12.2022 позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій вимагав від відповідача виконати свої зобов`язання за договором №29/01-ЮС від 29.01.2020 належним чином та перерахувати на р/рахунок ТОВ «Межувальник» суму заборгованості в розмірі 25 000,00 грн.
У відповідь на вказану претензію відповідач повідомив позивача, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань правонаступником сектору освіти Сквирської РДА не визначено відділ освіти Сквирської міської ради, а в Управлінні Державної казначейської служби України кредиторську заборгованість сектору освіти Сквирської РДА не зареєстровано за відділом освіти Сквирської міської ради.
В подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю «Межувальник» звернулось до суду з цим позовом.
У відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 25.09.2023, відповідач не визнає позовні вимоги та зазначає, що факт правонаступництва Відділу освіти Сквирської міської ради за договірними зобов`язаннями, які виникли між ТОВ «Межувальник» та Сектором освіти Сквирської РДА, не може мати місце, оскільки матеріали позовної заяви не містять жодного доказу передачі майна прав та обов`язків від Сектору освіти Сквирської РДА до Відділу освіти Сквирської міської ради, а відділ освіти Сквирської міської ради не був і не є учасником процесу реорганізації Сектору освіти Сквирської РДА.
Заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначає, що у Положенні про відділ освіти Сквирської міської ради, які долучено відповідачем до відзиву, відсутній запис про те, що відділ освіти Сквирської міської ради є правонаступником сектору освіти Сквирської РДА.
У відповіді на відзив, що надійшов до суду 09.10.2023, позивач просить задовольнити позовні вимоги та зазначає, що розпорядженням Сквирської районної державної адміністрації від 13.01.2021 № 7 "Про реорганізацію структурних підрозділів із статусом юридичної особи публічного права Сквирської районної державної адміністрації Київської області» вирішено, зокрема, реорганізувати Сектор освіти Сквирської РДА шляхом приєднання до відділу освіти Білоцерківської РДА Київської області; установлено, що Відділ освіти Білоцерківської РДА Київської області є правонаступником Сектору освіти Сквирської РДА.
При цьому, у подальшому за розпорядженням Білоцерківської РДА від 09.03.2021 №41 "Про ліквідацію відділу освіти Білоцерківської РДА" вирішено припинити Відділ освіти Білоцерківської РДА, а 18.08.2021 здійснено державну реєстрацію припинення вказаної особи, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис.
Отже, на даний час правонаступник Сектору освіти Сквирської РДА - Сектор освіти Білоцерківської РДА є припиненим внаслідок ліквідації.
Оскільки усі заклади освіти фінансуються за рахунок коштів місцевого бюджету, їх майно та право управління ними передані районною радою за принципом місцезнаходження майна чи юридичної особи до відповідної територіальної громади, у спірних правовідносинах до Відділу освіти Сквирської міськради перейшли не виключно повноваження у сфері освіти, але й обов`язки, пов`язані з фінансуванням закладів освіти, у тому числі погашення заборгованості, яка виникла у зв`язку із обслуговуванням закладів освіти.
У запереченнях на відповідь на відзив, що надійшли до суду 23.10.2023, відповідач просить відмовити в задоволені позовних вимог та зазначає, що посилання позивача на правові позиції, викладені в постанові Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2022 у справі № 911/3108/21, постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17, від 08.12.2021 у справі № 901/348/19 є хибними адже, ані сектор освіти Сквирської районної державної адміністрації, за яким рахується кредиторська заборгованість, ані Сквирська районна державна адміністрація, ані Білоцерківська районна державна адміністрація, як правонаступник, які є державними органами, новоствореному Відділу освіти Сквирської міської ради, який є структурним підрозділом органу місцевого самоврядування, не передавали майнових прав та обов`язків. Порядок здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1321, яким передбачено публічно-владне правонаступництво райдержадміністрацій, що припиняються до райдержадміністрацій новоутворених районів, отже, відділ освіти Сквирської міської ради не є правонаступником ані Сектору освіти Сквирської РДА, ані відділу освіти Білоцерківської РДА.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами договору №29/01-ЮС, суд виходить із такого.
З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір на виконання робіт з інвентаризації земель №29/01-ЮС від 29.01.2020, як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.
За правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Згідно статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як було встановлено судом раніше та підтверджується матеріалами справи, позивач виконав свої зобов`язання за договором на виконання робіт з інвентаризації земель №29/01-ЮС від 29.01.2020 належним чином, надавши Сектору освіти Сквирської РДА послуги на загальну суму 25 000,00 грн, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією акту здачі-приймання виконаних робіт №29/01-ЮС від 29.07.2020.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника його обов`язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковий для виконання сторонами.
Отже, заборгованість Сектору освіти Сквирської районної державної адміністрації перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Межувальник» становить 25 000,00 грн.
Під час підготовки справи до судового розгляду справи по суті суд установив, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Сектор освіти Сквирської РДА, який є стороною договору № 29/01-ЮС, перебуває в стані припинення внаслідок внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженими ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації, про що до реєстру 18.01.2021 внесено запис за № 1003461270008000418.
Відповідно до розпорядження Сквирської районної державної адміністрації №7 від 13.01.2021 «Про реорганізацію структурних підрозділів із статусом юридичної особи публічного права Сквирської районної державної адміністрації Київської області» вирішено, зокрема: реорганізувати Сектор освіти Сквирської РДА Київської області шляхом приєднання до відділу освіти Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області; установити, що відділ освіти Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області є правонаступником Сектору освіти Сквирської РДА; утворити комісію з реорганізації Сектору освіти Сквирської РДА у складі згідно з додатком 6 (копія наявна в матеріалах справи).
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 18.08.2021 здійснено державну реєстрацію припинення Відділу освіти Білоцерківської РДА в результаті ліквідації, про що до реєстру внесено запис за № 1003531110021000537.
Водночас станом на момент розгляду цієї справи Сектор освіти Сквирської РДА перебуває в стані припинення, запис про припинення та відомості про правонаступників Сектору освіти Сквирської РДА у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні.
Позивач звертався до Голови комісії з реорганізації сектору освіти Сквирської РДА Київської області Заболотному Олександру з листом №28/6 від 28.12.2022, в якому просив останнього вжити заходів та надати інформацію щодо закриття заборгованості в розмірі 25 000,00 грн сектором освіти Сквирської РДА перед ТОВ «Межувальник» по договору №29/01-ЮС від 29.01.2020 та надати належно завірену копію розпорядження голови Сквирської районної державної адміністрації від 13.01.2021 №7 «Про реорганізацію структурних підрозділів зі статусом юридичної особи публічного права Сквирської районної державної адміністрації Київської області».
У відповідь на вказаний лист Голова комісії з реорганізації сектору освіти Сквирської РДА Київської області Олександр Заболотний повідомив позивача, що кредиторська заборгованість сектору освіти Сквирської РДА перебуває в стадії перереєстрації та після здійснення відповідних дій заборгованість в розмірі 25 000,00 грн за виконані землевпорядні роботи згідно зазначеного договору буде погашено.
Натомість позивач вважає, що саме Відділ освіти Сквирської міської ради набув обов`язок по сплаті заборгованості, яка виникла у зв`язку із виконанням позивачем робіт з інвентирізації земель.
Посилаючись на те, що наразі усі заклади освіти фінансуються за рахунок коштів місцевого бюджету, їх майно та право управління ним передано районною радою за принципом місцезнаходження майна чи юридичної особи до відповідної територіальної громади, позивач вважає, що Відділ освіти Сквирської міської ради є тією особою, яка зобов`язана сплатити на користь ТОВ «Межувальник» вартість наданих послуг, наданих на виконання умов договору № 29/01-ЮС від 29.01.2020.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, зауважував на те, що в Управлінні Державної казначейської служби України заборгованість Сектору освіти Сквирської РДА за Відділом освіти Сквирської міської ради не зареєстрована та не передавалась. Крім того, за твердженнями відповідача, він не є правонаступником ані сектору освіти Сквирської РДА, ані відділу освіти Білоцерківської РДА.
На підставі долучених до позовної заяви та відзиву на позовну заяву доказів суд установив, що 22.12.2020 Сквирська міська рада Київської області прийняла рішення № 25-3-VII яким, зокрема, створила Відділ освіти Сквирської міської ради зі статусом юридичної особи. Юридична адреса відділу: 09001, м. Сквира, вул. Богачевського, 55.
Відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань свідчать про те, що за вказаним місцезнаходженням юридичної особи також зареєстрований Сектор освіти Сквирської РДА.
Пунктом 2 рішення від 22.12.2020 № 25-3-VII Сквирська міська рада затвердила Положення про Відділ освіти Сквирської міської ради (додаток 1).
Рішенням Сквирської міської ради від 02.09.2021 № 05-11-VIIІ затверджено Положення про відділ освіти Сквирської міської ради в новій редакції (далі Положення).
Відповідно до п. 1.1 Положення Відділ освіти Сквирської міської ради (далі відділ освіти) є її структурним підрозділом з правом юридичної особи публічного права Сквирської міської ради, утворюється, підзвітний і підконтрольний Сквирській міській раді.
Пунктами 1.3-1.5, 1.7 Положення про Відділ освіти Сквирської міської ради визначено, що Відділ освіти реалізує свої повноваження на території Сквирської міської територіальної громади. Відділ освіти фінансується за рахунок кошів місцевого бюджету. Відділ освіти є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням. Відділ освіти утворено для забезпечення повноважень у сфері освіти.
Згідно з пунктом 1.8 зазначеного Положення Відділ освіти є уповноваженою особою з реалізації прав і обов`язків Сквирської міської ради, як засновника, щодо управління закладами освіти Сквирської міської територіальної громади.
Крім того суд установив, що 22.12.2020 Сквирська міська рада Київської області прийняла рішення № 96-3- VIIІ «Про зміну засновника комунальних підприємств, установ та організацій», відповідно до пункту 1 якого вирішила змінити засновника підприємств, установ та організацій комунальної власності, згідно додатків, із «Сквирська районна рада, ідентифікаційний код юридичної особи 04054688» на «Сквирська міська рада, ідентифікаційний код юридичної особи 04054961» зокрема, але не виключно Сквирський дитячий будинок «Надія» Сквирської районної ради Київської області, ідентифікаційний номер юридичної особи 24890027, інвентаризацію земель території якого проводило Товариство з обмеженою відповідальністю «Межувальник» для Сектору освіти Сквирської РДА.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 715-р визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Київської області згідно з додатком.
Постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» утворено у Київській області Білоцерківський район (з адміністративним центром у місті Біла Церква) у складі територій Білоцерківської міської, Володарської селищної, Гребінківської селищної, Ковалівської сільської, Маловільшанської сільської, Медвинської сільської, Рокитнянської селищної, Сквирської міської, Ставищенської селищної, Таращанської міської, Тетіївської міської, Узинської міської, Фурсівської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України; ліквідовано у Київській області: Баришівський, Білоцерківський, Богуславський, Бориспільський, Бородянський, Броварський, Васильківський, Вишгородський, Володарський, Згурівський, Іванківський, Кагарлицький, Києво-Святошинський, Макарівський, Миронівський, Обухівський, Переяслав-Хмельницький, Поліський, Рокитнянський, Сквирський, Ставищенський, Таращанський, Тетіївський, Фастівський, Яготинський райони.
Відповідно до підпунктів 1-3, 15 пункту 6-2 розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України припинення повноважень районних рад, а також припинення районних рад як юридичних осіб у зв`язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням таких положень:
- повноваження районних рад, які представляли спільні інтереси територіальних громад районів, ліквідованих Верховною Радою України (далі ліквідовані райони), закінчуються в день набуття повноважень обраними на відповідних перших місцевих виборах районними радами районів, утворених Верховною Радою України (далі новоутворені райони);
- не пізніше завершення другої сесії районної ради, яка представляє спільні інтереси територіальних громад новоутвореного району, у порядку, визначеному цим пунктом, починається реорганізація районних рад ліквідованих районів шляхом приєднання до районної ради, розміщеної в адміністративному центрі новоутвореного району, а у випадку, передбаченому підпунктом 5 цього пункту, - утворення районних рад як юридичних осіб;
- районна рада, яка представляє спільні інтереси територіальних громад новоутвореного району, з дня набуття нею повноважень є правонаступником всього майна, прав та обов`язків районних рад, які представляли спільні інтереси територіальних громад ліквідованих районів, території яких включені до складу новоутвореного району, якщо інше не передбачено цим Законом;
- бюджети ліквідованих районів виконуються окремо до закінчення бюджетного періоду з урахуванням особливостей, встановлених цим підпунктом.
Залишки коштів (у тому числі боргові зобов`язання), що утворилися на кінець бюджетного періоду на рахунках районних бюджетів ліквідованих районів, перераховуються одночасно до районного бюджету новоутвореного району, бюджету територіальної громади з урахуванням цільового призначення таких коштів, особливостей розподілу нерухомого майна на підставі платіжних доручень за підписом голови районної ради новоутвореного району або голови комісії з реорганізації районної ради, що припиняється, або керівника місцевого фінансового органу, утвореного до утворення та ліквідації районів.
Абзацом четвертим п. 10 розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що правонаступник районної ради району, ліквідованого Верховною Радою України, після припинення відповідних районних рад як юридичних осіб, але не пізніше 1 липня 2021 року, зобов`язаний передати у комунальну власність територіальних громад усі об`єкти спільної власності територіальних громад району, які знаходяться на території цих територіальних громад, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України.
Згідно з п. 39 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України районні ради здійснюють передачу із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст у власність сільських, селищних, міських територіальних громад установ та закладів, розташованих на їхній території, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного цим Кодексом. З 1 січня 2021 року видатки на функціонування зазначених установ і закладів плануються та здійснюються з бюджетів таких територіальних громад.
Враховуючи наявність рішення Сквирської міської ради Київської області від 22.12.2020 № 96-3-VIIІ «Про зміну засновника комунальних підприємств, установ та організацій» та наведені норми чинного законодавства, суд погоджується із твердженнями позивача про те, що наразі заклади освіти (у тому числі заклад освіти, інвентаризацію земель території якого проводило Товариство з обмеженою відповідальністю «Межувальник» для Сектору освіти Сквирської РДА в рамках договору № 29/01-ЮС) фінансуються із бюджету відповідної територіальної громади.
Однак суд вважає, що позивач належним чином не довів наявність у Відділу освіти Сквирської міської ради обов`язку сплатити заборгованість, яка виникла у Сектору освіти Сквирської РДА у зв`язку із виконанням умов договору на виконання робіт з інвентаризації земель №29/01-ЮС від 29.01.2020.
Так, відповідно до ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
За приписами частин 1, 2, 4, 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Згідно з п. 7 розділу І Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 02.09.2014 № 879 (далі Положення про інвентаризацію), у разі передачі бюджетної установи до сфери управління іншого органу управління є обов`язковим проведення інвентаризації (на дату передачі).
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.
Пунктом 4 розділу І Положення про інвентаризацію передбачено, що проведення інвентаризації забезпечується власником (власниками) або уповноваженим органом (посадовою особою), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів (далі керівник підприємства), який створює необхідні умови для її проведення, визначає об`єкти, періодичність та строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов`язковим. У цих випадках визначені на підприємстві строки проведення інвентаризації не можуть перевищувати строків, визначених цим Положенням.
Інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються: виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов`язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів; установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку; виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення; виявлення активів і зобов`язань, які не відповідають критеріям визнання (пункт 5 розділу І Положення про інвентаризацію).
Згідно з пунктом 6 розділу І Положення про інвентаризацію суцільною інвентаризацією охоплюються всі види зобов`язань та всі активи підприємства незалежно від їх місцезнаходження, у тому числі предмети, що передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану. Також інвентаризації підлягають активи і зобов`язання, які обліковуються на позабалансових рахунках, зокрема цінності, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (об`єкти оперативної (операційної) оренди основних засобів, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, переробці, комісії, монтажі), умовні активи і зобов`язання (непередбачені активи та зобов`язання) підприємства (застави, гарантії, зобов`язання тощо), бланки документів суворої звітності, інші активи.
Згідно з п. 1 розділу ІІ Положення про інвентаризацію для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об`єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.
Інвентаризаційні описи, акти інвентаризації, звіряльні відомості оформлюються відповідно до вимог, установлених Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (із змінами), для первинних документів з урахуванням обов`язкових реквізитів та вимог, передбачених цим Положенням. Матеріали інвентаризації можуть бути заповнені як рукописним способом, так і за допомогою електронних засобів обробки інформації. Бюджетні установи відомості про результати проведених інвентаризацій оформляють за формами, визначеними законодавством (п. 14 розділу ІІ Положення про інвентаризацію).
Таким чином, передачі у комунальну власність територіальних громад підлягають усі об`єкти спільної власності територіальних громад району, які знаходяться на території цих територіальних громад, у тому числі залишки коштів, що утворилися на кінець бюджетного періоду на рахунках районних бюджетів ліквідованих районів, дебіторська заборгованість та боргові зобов`язання.
При цьому обов`язковою передумовою передачі районною радою до сфери управління іншого органу управління бюджетних установ, у тому числі закладів освіти, їх майна, кредиторської та дебіторської заборгованості, є проведення інвентаризації.
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
За приписами ч.1 ст. 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.
Згідно з ч.ч. 2,3 ст. 107 Цивільного кодексу України після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.
Як вбачається з матеріалів справи, Сквирська міська рада Київської області 22.12.2020 прийняла рішення № 96-3-VIIІ, яким змінила засновника, у тому числі закладу освіти, інвентаризацію земель території якого проводило Товариство з обмеженою відповідальністю «Межувальник» в рамках договору № 29/01-ЮС, із Сквирської районної ради на Сквирську міську раду.
Проте, відповідних передавальних актів, які б свідчили про проведення інвентаризації активів Сектору освіти Сквирської РДА та передачі їх до Відділу освіти Сквирської міської ради, суду не надано.
Крім того, як свідчать матеріали справи, ані Сквирська міська рада, ані її структурний підрозділ Відділ освіти Сквирської міської ради не є учасниками процесу реорганізації Сектору освіти Сквирської РДА.
За приписами ст. 76-78 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Водночас, згідно із ч. 4 ст. 13 цього ж Кодексу, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18).
Враховуючи викладене вище в сукупності, суд дійшов висновку, що позивач не довів суду належними та допустимими доказами перехід до Відділу освіти Сквирської міської ради обов`язку по сплаті спірної заборгованості за договором на виконання робіт з інвентаризації земель № 29/01-ЮС від 29.01.2020 у сумі 25 000,00 грн, а отже позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Судові витрати, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, відповідно до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст. 73, 74, 76-80, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 256, ст. 257 та підп. 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 29.12.2023.
Суддя Л.В. Сокуренко
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2023 |
Оприлюднено | 01.01.2024 |
Номер документу | 116042156 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг |
Господарське
Господарський суд Київської області
Сокуренко Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні