Рішення

від 21.12.2023 по справі 912/1979/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2023 рокуСправа № 912/1979/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М.

при секретарі судового засідання Рудченко І.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу №912/1979/23 від 01.11.2023

за позовом: Фермерського господарства "Троянда" (далі - ФГ "Троянда"), код ЄДР 31969378, вул. Червоноармійська, 85, смт Нова Прага, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28042

до відповідача: Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (далі - Новопразька селищна рада), код ЄДР 04366086, вул. Центральна, 14, смт Нова Прага, Олександрійський р-н, Кіровоградська обл., 28042

про визнання права постійного користування земельною ділянкою,

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача участі не брали;

від відповідача участі не брали.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ФГ "Троянда" до Новопразької селищної ради з вимогою визнати за Фермерським господарством "Троянда" (код ЄДРПОУ 31969378) право постійного користування земельною ділянкою, сільськогосподарського призначення, для ведення фермерського господарства, розташованої на території Новопразької селищної ради, Олександрійського району, Кіровоградської області загальною площею 29,6000 га, кадастровий номер 3520355400:02:001:9000, яка була надана на ім`я ОСОБА_1 на підставі державного акту на право постійного користування землею виданого на підставі рішення дев`ятнадцятої сесії Олександрійської районної ради двадцять третього скликання від 12 вересня 2001 року № 288, серія КР 00287, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 300 від 15 жовтня 2001 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що гр. ОСОБА_1 на підставі рішення дев`ятнадцятої сесії Олександрійської районної ради двадцять третього скликання від 12 вересня 2001 року №288, надано в постійне користування земельну ділянку площею 29,6 га орних земель із земель запасу Новопразької селищної ради. 28.05.2002 гр. ОСОБА_1 створено ФГ "Троянда".

Проте згідно з відповіддю Новопразької селищної ради від 13.09.2023 року №1306 на адвокатський запит про надання інформації, повідомлено, що Новопразька селищна рада визнає право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 29,6000 га за кадастровим номером 3520355400:02:001:9000, яка розташована на території Новопразької селищної ради за громадянином ОСОБА_1 , з підстав надання йому державного акту на право постійного користування землею, виданий на підставі рішення Олександрійської районної ради народних депутатів від 12.09.2001 року №288.

Ухвалою від 01.11.2023 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/1979/23, ухвалив справу №912/1979/23 розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 30.11.2023 - 12:30, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

17.11.2023 до господарського суду від відповідача в межах строку, встановленого судом, надійшов відзив №1655 від 07.11.2023 на позовну заяву про визнання права постійного користування земельною ділянкою (справа №912/1979/23) з проханням відмовити у задоволенні позовної заяви фермерського господарства "Троянда" (код в ЄДРПОУ 31969378) до Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про визнання права постійного користування земельною ділянкою (справа №912/1979/23) у повному обсязі.

В обґрунтування поданого відзиву зазначено таке.

Відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням селянських (фермерських) господарств на момент прийняття вищевказаного рішення, розпорядження та реєстрації ФГ "Троянда" регулювались Земельним кодексом України (1990р. та 2001р.) Законами України "Про селянське (фермерське) господарство" від 20.12.1991 року №2009-ХІІ, "Про підприємництво" та Постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 р. №740 "Про порядок державної реєстрації суб`єктів підприємницької діяльності".

Згідно зі статтею 3 Земельного кодексу України (1990 року) власність на землю в Україні має такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності є рівноправними.

Згідно з частиною першою статтею 9 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку.

Частиною другою статті 9 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору, на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває розрахунковий та інші рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.

Статтею 50 Земельним кодексом України (1990 року) передбачено, що громадянам України, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство, передаються за їх бажанням у власність або надаються в користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки, включаючи присадибний наділ. Передача земельної ділянки у приватну власність або надання її в користування здійснюється із земель запасу, а також земель, вилучених у встановленому порядку.

Відповідно до статті 51 Земельним кодексом України (1990 року) громадяни, які виявили бажання вести, селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

У статті 52 Земельним кодексом України (1990 року) для ведення селянського (фермерського) господарства можуть передаватися у приватну власність або надаватися у користування земельні ділянки, розмір яких не повинен перевищувати 50 гектарів сільськогосподарських угідь і 100 гектарів усіх земель.

Конкретні розміри земельних ділянок громадян, які ведуть селянське (фермерське) господарство, у межах норм, установлених частиною першою цієї статті, визначають сільські, селищні, міські, районні Ради народних депутатів диференційовано, з урахуванням регіональних особливостей, спеціалізації та можливостей обробітку наданих земель переважно членами селянського (фермерського) господарства.

Сукупний аналіз вищевказаних норм права дозволяє дійти висновку, що для реєстрації фермерського господарства громадянину (засновнику) необхідно:

1) Отримати відповідне рішення розпорядника земель про передачу земельної ділянки у власність/постійне користування/строкове користування громадянину-засновнику фермерського господарства.

2) Виготовити державний акт встановленого зразку на право власності/право постійного користування або ж укладання договору на тимчасове користування землею.

3) Звернутися у встановлений законодавством строк до відповідного реєструючого органу з визначеним переліком документів.

Чинним, на момент державної реєстрації ФГ "Троянда", законодавством України не обмежувалась можливість отримати в постійне користування земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства та земельної ділянки в приватну власність для ведення селянського (фермерського) господарства.

З поданих позивачем доказів вбачається, що громадянину ОСОБА_1 за рішенням сесії Олександрійської районної ради передано в постійне користування земельну ділянку площею 29 га, на підставі зазначеного рішення ним отримано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою.

В 30-денний термін ОСОБА_1 мав зареєструвати в Олександрійській районній державній адміністрації, як повноважного органу, юридичну особу - фермерське господарство.

Проте, розпорядження про реєстрацію датоване 28 травня 2002 року (280 - р). Згідно з вищевказаним розпорядженням фермерське господарство "Троянда" зареєстроване на підставі поданих документів згідно з "Положеннями про державну реєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності" (далі по тексту - Положення; затверджене Постановою КМУ від 29 квітня 1994 р. №276).

Відповідно до пункту 9 Положення орган державної реєстрації фіксує дату надходження документів у журналі обліку реєстрації суб`єктів підприємницької діяльності.

За наявності всіх документів, зазначених у пунктах 4-6 цього Положення, орган державної реєстрації протягом п`яти робочих днів з дати надходження цих документів зобов`язаний провести державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності і видати заявникові свідоцтво за зразком додатка N 3 (для юридичної особи) або додатка N 4 (для фізичної особи) та один примірник установчих документів з відповідною відміткою органу державної реєстрації (для юридичної особи).

Враховуючи ст. 9 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство", рішення пункт 4 рішення Олександрійської районної ради від 12.09.2001 року за "Про надання та додаткове надання земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства" у громадянина ОСОБА_1 визначений обов`язок зареєструвати фермерське господарства.

У разі недотримання визначеного терміну рішення районної ради від 12.09.2001 року за "Про надання та додаткове надання земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства" щодо громадянина ОСОБА_1 втрачає свою силу, а голова Олександрійської райдержадміністрації не має повноважень щодо реєстрації фермерського господарства.

Проте, фермерське господарство "Троянда" зареєстроване, з чого можливо припустити, що ФГ "Троянда" використовується земельна ділянка, відмінна від тієї, що отримала громадянином ОСОБА_1 в постійне користування.

Посилання позивача щодо підтвердження права постійного користування земельною ділянкою податковими звітами ДПС не може бути прийнято судом до уваги виходячи з наступного.

Згідно з додатком 1 до Податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи (дата заповнення 05.02.2021 рік) у колонці №5 - Документи, які посвідчують/підтверджують право власності та/або користування земельною ділянкою: право власності (серія та номер документа) зазначено КР №00287, натомість колонка №3 де б мало бути зазначене право користування порожня.

Згідно з додатком 1 до Податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи (дата заповнення 02.02.2022 рік) у колонці №3 - Документи, які посвідчують/підтверджують право власності та/або користування земельною ділянкою: право користування, у т.ч. на умовах оренди зазначено номер документа - 288, колонка №5 порожня.

В додатку 1 до Податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи (дата заповнення 10.02.2023 рік) колонки 3,4,5 (право користування, право власності) взагалі не заповнювались.

Інших доказів (копії статуту, заяви про реєстрацію фермерського господарства, довідки про відсутність у громадянина ОСОБА_1 , як засновника ФГ "Троянда" земельних ділянок) позивачем надано не було.

15.11.2023 до господарського суду через систему "Електронний суд" в межах строку, встановленого судом, від позивача надійшла відповідь на відзив №б/н від 15.11.2023.

В обґрунтування поданої відповіді на відзив зазначено, що законодавством чинним на момент створення ФГ "Троянда", було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності ФГ як юридичної особи. Водночас одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення фермерського господарства, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації ФГ.

Як вказувалося у позовній заяві, зазначені вимоги закону щодо створення і набуття правосуб`єктності ФГ "Троянда" виконані в повному обсязі його засновником ОСОБА_1 .

Припущення Новопразької селищної ради, висловленні у відзиві на позовну заяву стосовно того, що ФГ "Троянда" використовується земельна ділянка, відмінна від тієї, що отримана громадянином ОСОБА_1 в постійне користування, не заслуговують на увагу з підстав непідтвердження таких припущень з боку розпорядника земель комунальної форми власності, відповідними доказами. Також, в доповнення до вищезазначеного, матеріали справи не містять жодного доказу про отримання ОСОБА_1 іншої земельної ділянки для створення фермерського господарства.

ФГ "Троянда", звертаючись до суду з даним позовом має на меті захистити свої невизнанні права з боку Новопразької селищної ради щодо постійного користування земельною ділянкою й у результаті розгляду даної справи отримати рішення суду про визнання за ФГ "Троянда" права постійного користування визначеною земельною ділянкою, яке в свою чергу й буде підставою для проведення державної реєстрації речового права постійного користування за ФГ "Троянда" у відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Ухвалою від 30.11.2023 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу №912/1979/23 до судового розгляду по суті на 21.12.2023 о 14:30 год.

21.12.2023 до господарського суду від позивача надійшла заява №б/н від 21.12.2023 з проханням провести судове засідання у справі №912/1979/23, призначене на 21.12.2023 о 14-30 год. без участі представника позивача. Позов підтримує у повному обсязі.

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, про що свідчить довідка Господарського суду Кіровоградської області від 01.12.2023 про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 21.12.2023 за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши в судовому засіданні докази, які подано на підтвердження позовних вимог, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у даній справі.

Рішенням дев`ятнадцятої сесії Олександрійської районної ради двадцять третього скликання №288 від 12.09.2001 надано земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства в постійне користування із земель запасу відповідної селищної ради ОСОБА_1 (далі - гр. ОСОБА_1 ) в постійне користування 29,6 га орних земель із земель запасу Новопразької селищної ради.

Пунктом 4. вказаного рішення зобов`язано, зокрема, ОСОБА_1 до 31 грудня 2001 року замовити та отримати державний акт на право постійного користування на землю і в 30-ти денний термін з дня отримання Державного акта провести державну реєстрацію фермерського господарства в районній державній адміністрації. У випадку недотримання вказаного терміну, рішення про надання земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства відносно громадянина, який порушив вказаний термін, вважається таким, що втратило юридичну силу.

На підставі зазначеного вище рішення, 15.10.2001 гр. ОСОБА_1 отримав державний акт на право постійного користування землею для ведення селянського (фермерського) господарства площею 29,60 га, яка розташована на території Новопразької селищної ради, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №300.

За твердженням позивача на підставі вказаного рішення гр. ОСОБА_1 було створено ФГ "Троянда", що підтверджується: розпорядженням голови Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області №280-р від 28.05.2002 та свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи від 28.05.2002. З моменту створення зазначеного фермерського господарства права та обов`язки землекористувача зазначеної вище земельної ділянки площею 29,6000 га за кадастровим номером 3520355400:02:001:9000, яка відповідно й надавалася для створення фермерського господарства, здійснює ФГ "Троянда".

Згідно з відповіддю №1306 від 13.09.2023 Новопразької селищної ради на адвокатський запит від 06.09.2023 року за вих. №06/009, згідно з Інформацією з Державного земельного кадастру право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3520355400:02:001:9000 (площа 29,60 га, цільове призначення: для ведення фермерського господарства) зареєстроване за громадянином ОСОБА_1 . Зазначене підтверджується також Державним актом на право постійного користування землею серії КР 00287, який виданий на підставі рішення Олександрійської районної ради народних депутатів Олександрійського району Кіровоградської області від 12.09.2001 року за №288. Враховуючи вищевикладене, проінформовано, що Новопразька селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області визнає належним користувачем, зазначеної у адвокатському запиті земельної ділянки, громадянина ОСОБА_1 .

Таким чином, вбачається, що розпорядником визначеної земельної ділянки Новопразькою селищною радою не визнається за ФГ "Троянда" право постійного користування земельної ділянкою, яка була отримана засновником ФГ "Троянда" для його створення.

Наведені обставини стали причиною звернення позивача до суду з позовом та є предметом спору у даній справі.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує таке.

Частиною 1 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Частиною 2 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з п. "а" ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, у тому числі, визнання прав.

Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належним доказами факт порушення (невизнання або оспорювання) цього права на земельну ділянку.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 20.03.2018 у справі №910/1016/17, від 17.04.2018 у справі №914/1521/17, від 24.04.2018 у справі №910/79/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням селянських (фермерських) господарств регулюються Земельним кодексом України, Законом України "Про селянське (фермерське) господарство", Законом України "Про фермерське господарство" та іншими нормативно-правовими актами України.

Згідно з ч. 1 ст. 51 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент реєстрації державного акта на право постійного користування) громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до положень ст. 7 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент реєстрації державного акта на право постійного користування) користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент реєстрації державного акта на право постійного користування) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

З наведеного нормативного регулювання випливає, що на момент надання земельної ділянки гр. ОСОБА_1 , земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення селянського (фермерського) господарства надавалася не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України №2009-ХІІ від 20 грудня 1991 року "Про селянське (фермерське) господарство" (у редакції Закону на день реєстрації ФГ "Троянда"; втратив чинність 29 липня 2003 року - з моменту набрання чинності Законом України №973-ІV від 19 червня 2003 року "Про фермерське господарство") після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку.

Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває розрахунковий та інші рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.

Відтак законодавством, чинним на момент створення ФГ "Троянда", було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності ФГ як юридичної особи. Водночас, одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення ФГ, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації ФГ. Тобто Закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення ФГ, без створення такого ФГ.

Отже зазначені вимоги закону щодо створення і набуття правосуб`єктності ФГ "Троянда" виконані в повному обсязі його засновником ОСОБА_1

19 червня 2003 року було прийнято новий Закону України №937-ІV "Про фермерське господарство", яким Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" №2009-ХІІ визнано таким, що втратив чинність.

У ст. 1 Закону "Про фермерське господарство" вказано, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство" право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою. (ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство")

Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

З аналізу приписів ст. 1, 5, 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство" можна дійти висновку, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України (тут і далі - в редакції на час розгляду справи) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації. (ч. 2 ст. 92 цього Кодексу)

Пунктом 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, який діяв з 01.01.2002 (момент набрання чинності названим Земельним кодексом України) до 22.09.2005, було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01.01.2002, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві повинні до 01.01.2008 переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.

Проте, Конституційний Суд України рішенням №5-рп/2005 від 22.09.2005 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або на право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Отже, громадяни та юридичні особи, які до 01.01.2002 отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.

З моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки.

Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 23.06.2020 у справі №922/989/18.

Велика Палата Верховного суду вже звертала увагу, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанова Великої Палати Верховного суду від 20.03.2019 у справі №615/2197/15-ц (провадження №14-533цс18).

Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві.

Так, за приписами ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: 1) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; 2) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; 3) припинення діяльності релігійних, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; 4) використання земельної ділянки способами, які суперечать економічним вимогам; 5) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; 6) систематична несплата земельного податку або орендної плати; 7) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; 8) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; 9) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 13.03.1992, яка діяла до 01.01.2002), право користування земельною ділянкою або її частиною припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; 3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства; 4) використання землі не за цільовим призначенням; 5) нераціонального використання земельної ділянки; 6) використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; 7) використання землі не за цільовим призначенням; 8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і двох років - для несільськогосподарського виробництва; 9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.

З наведеного випливає, що підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство.

Станом на день вирішення спору, позивач ФГ "Троянда" продовжує здійснювати фермерську діяльність та використовувати земельну ділянку на праві постійного користування. Зокрема, зазначене підтверджується податковими звітами ДПС, згідно з якими вбачається податковий облік спірної земельної ділянки за ФГ "Троянда".

Припущення Новопразької селищної ради, що ФГ "Троянда" використовується земельна ділянка, відмінна від тієї, що отримана гр. ОСОБА_1 в постійне користування, не заслуговують на увагу з підстав непідтвердження таких припущень з боку розпорядника земель комунальної форми власності відповідними доказами.

На підтвердження обставини створення ФГ "Троянда" саме на базі земельної ділянки площею 29,6 га орних земель із земель запасу Новопразької селищної ради, яку й було надано в постійне користування гр. ОСОБА_1 на підставі Рішення дев`ятнадцятої сесії Олександрійської районної ради двадцять третього скликання від 12 вересня 2001 року №288, свідчить тотожна площа земельної ділянки, тотожне місце розташування земельної ділянки, тотожність особи засновника ФГ "Троянда" та постійного користувача визначеної земельної ділянки, факт того, що визначена земельна ділянка є єдиною ділянкою, якою користується ФГ "Троянда" з моменту свого створення й на день звернення з позовом до суду, що може підтверджуватися податковими звітами, які містяться в матеріалах справи.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано жодного доказу про отримання гр. ОСОБА_1 іншої земельної ділянки для створення фермерського господарства.

Незаповненість граф та колонок у податкових звітах де б мало бути зазначено право користування ФГ "Троянда" щодо земельної ділянки і як наслідок, на їхню думку, це свідчить про те, що ФГ "Троянда" не використовує визначену земельну ділянку, не заслуговують на увагу, оскільки згідно зі ст. 125-126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

В той же час, матеріалами справи підтверджуються обставини фактичного користування ФГ "Троянда" визначеною земельною ділянкою, яке виникло з обставин того, що з моменту створення ФГ "Троянда" всі права та обов`язки користувача земельної ділянки, у відповідності до закону, переходять від фізичної особи засновника фермерського господарства до відповідно створеного ним фермерського господарства, яке в свою чергу й створювалося фізичною особою, саме з метою ведення фермерського господарства на визначеній земельній ділянці.

Згідно ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 ГПК України).

За приписами ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, відповідач аргументи позивача не спростував.

Господарський суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи, суд вважає порушеним право позивача, тому позовна вимога про визнання за ФГ "Троянда" права постійного користування земельною ділянкою, сільськогосподарського призначення, для ведення фермерського господарства, розташованої на території Новопразької селищної ради, Олександрійського району, Кіровоградської області загальною площею 29,6000 га, кадастровий номер 3520355400:02:001:9000, яка була надана на ім`я ОСОБА_1 на підставі державного акту на право постійного користування землею виданого на підставі рішення дев`ятнадцятої сесії Олександрійської районної ради двадцять третього скликання від 12 вересня 2001 року №288, серія КР 00287, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №300 від 15 жовтня 2001 року, підлягає задоволенню.

Судовий збір відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. 73-74, 76-77, 123, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за Фермерським господарством "Троянда" (код ЄДР 31969378, вул. Червоноармійська, 85, смт Нова Прага, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28042) право постійного користування земельною ділянкою, сільськогосподарського призначення, для ведення фермерського господарства, розташованої на території Новопразької селищної ради, Олександрійського району, Кіровоградської області загальною площею 29,6000 га, кадастровий номер 3520355400:02:001:9000, яка була надана на ім`я ОСОБА_1 на підставі державного акту на право постійного користування землею виданого на підставі рішення дев`ятнадцятої сесії Олександрійської районної ради двадцять третього скликання від 12 вересня 2001 року №288, серія КР 00287, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №300 від 15 жовтня 2001 року.

Стягнути з Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (код ЄДР 04366086, вул. Центральна, 14, смт Нова Прага, Олександрійський р-н, Кіровоградська обл., 28042) на користь Фермерського господарства "Троянда" (код ЄДР 31969378, вул. Червоноармійська, 85, смт Нова Прага, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28042) 2 684,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити сторонам.

Повне рішення складено 29.12.2023.

Суддя Н.М. Коваленко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.