Рішення

від 20.12.2023 по справі 916/2075/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" грудня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2075/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Державного підприємства Адміністрація морських портів України (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Одеської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Одеського морського порту) (65026, Одеська обл., м. Одеса, площа Митна, буд. 1, код ЄДРПОУ 38728457)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Морський клуб ТЦФ (65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Приморська, буд. 6, код ЄДРПОУ 30256779)

про стягнення 1043917,14 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: Бернатович О.О., діє в порядку самопредставництва

від відповідача: не з`явився

Суть спору: Державне підприємство Адміністрація морських портів України в особі Одеської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Одеського морського порту) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Морський клуб ТЦФ про стягнення 1043917,14 грн., з яких: 667400,99 грн. основного боргу, 283825,59 грн. інфляційних втрат, 46397,27 грн. пені та 46293,29 грн. 3% річних.

Підставою звернення до суду позивач визначив неналежне виконання відповідачем умов договору №ДФ-28 від 20.09.2005 з наступними змінами та доповненнями в частині сплати орендної плати.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2075/23; визначено розглядати справу в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 20.06.2023 о 15:00. У підготовчому засіданні 20.06.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 12.07.2023 о 14:20.

03.07.2023 за вх.№22005/23 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який прийнято судом до розгляду та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому відзиві відповідач посилається, зокрема, на судові рішення господарських судів, які розглядали спори між позивачем та відповідачем щодо орендних правовідносинах, в т.ч. і щодо спірного договору, та просить суд відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 04.07.2023 підготовче засідання призначено на 19.07.2023 о 14:20. У підготовчому засіданні 19.07.2023 судом у протокольній формі продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 06.09.2023 о 10:00.

18.08.2023 за вх.№28311/23 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, яка прийнята судом до розгляду. У поданій відповіді на відзив позивач просить суд відмовити у прийнятті судом поданого відзив на позов, оскільки на думку позивача поданий відзив не відповідає вимогам ст. 165 ГПК України, оскільки не містить жодних заперечень проти позову, наведених підстав, фактів, нормативних обґрунтувань та доказів.

У підготовчому засіданні 06.09.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 27.09.2023 о 12:20.

29.09.2023 за вх.№34247/23 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення, які за своїм змістом відтворюють зміст рішення Господарського суду Одеської області у справі №916/1251/19.

У підготовчому засіданні 27.09.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 18.10.2023 о 10:15. У підготовчому засіданні 18.10.2023 судом у протокольній формі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.11.2023 о 10:30.

08.11.2023 за вх.№40508/23 до суду від відповідача надійшли додаткові документи, а саме: копія постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 у справі №916/542/18, яка залучена судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 08.11.2023 судом оголошено перерву до 29.11.2023 об 11:00.

16.11.2023 за вх.№41875/23 до суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі відповідача, яке судом у протокольній формі задоволено.

У судовому засіданні 29.11.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 20.12.2023 о 10:30.

У судовому засіданні 20.12.2023 представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання 20.12.2023 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 листопада 2023 року №734/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

Справа №916/2075/23 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України та оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом та оголошеним загальнодержавним карантином, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

В судовому засіданні 20.12.2023 господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 20.12.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:

20.09.2005 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Морський клуб ТЦФ (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №ДФ-28, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно, що не є цілісним майновим комплексом (об`єкт оренди), а саме: 54/1000 комплексу будівель морського вокзалу: у літ. Б: 81 - малий елінг, 96 - великий елінг; 83, 84, 85, 86, 87, 88, 89, 90, 91, 92, 97, 98, 99, 100 - рундуки на першому поверсі; 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62 - рундуки на другому поверсі, 16 - магазин, 20 - склад магазину, 41, 42 - вмивальня, 43, 44, 45, 48, 49 - душова, 50, 46, 47 - туалети; 38 - кладова, 34, 24 - диспетчерські; 15, 16, 17, 25 - офіс, 23 - коридор; 26, 27, 28 - приміщення, 12 - кімната для переговорів, 13 - кухня, 11 - кают-компанія, 18, 22 - вмивальня, 19, 21 - туалети; 20 - ванна; загальною площею 2084,8 кв.м.; 54/1000 холлу - 8, що перебувають на балансі Державного підприємства Одеський морський торговельний порт (підприємство), розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 6.

Пунктом 1.2 договору визначено, що згідно з незалежною оцінкою вартості об`єкту оренди, що була проведена ТОВ Інюг Експертиза, вартість об`єкту оренди станом на 14.07.2005 становить 1563000,00 грн.

Згідно з п.2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування об`єктом оренди з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна. Обчислення строку договору починається з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

За п.2.3-2.4 договору передача об`єкту оренди в оренду здійснюється за станом та за вартістю, визначеними згідно з незалежною оцінкою вартості об`єкту оренди, що була проведена ТОВ Інюг Експертиза, вартість об`єкту оренди станом на 14.07.2005 становить 1563000 грн. Об`єкт оренди залишається на балансі Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" з зазначенням того, що цей об`єкт є орендованим.

Відповідно до п.3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 зі змінами, внесеними постановою КМУ від 19.01.2000 №75, і становить без врахування ПДВ за базовий місяць розрахунку (липень 2005 року): 13064,08 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Згідно з п.п. 3.3, 3.4 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Орендна плата перераховується орендарем до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% та 30% щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним місяцем. Одночасно копії платіжних доручень на перерахування орендної плати до державного бюджету 70% та 30% балансоутримувачу надсилається орендарем орендодавцеві.

У відповідності до п.3.6 договору розмір орендної плати підлягає перерахунку на вимогу однієї із сторін у разі змін чинного законодавства, Методики її розрахунку, змін цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Згідно з п.3.8 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно та не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п.3.4 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

За п.5.2 договору встановлено обов`язок орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п.10.1-10.2 договору останній укладено терміном до 20.09.2012 включно, який діє з моменту його підписання сторонами. Умови цього договору зберігають силу протягом всього терміну його дії, в тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов`язань орендаря щодо орендної плати до виконання зобов`язань.

Згідно з п.10.9 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається поновленим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором за умови погодження Міністерства транспорту та зв`язку України.

Додатками до вказаного договору є розрахунки орендної плати та акт приймання-передачі об`єкту оренди.

20.09.2005 на виконання умов вищевказаного договору Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області, Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Морський клуб ТЦФ" та Державним підприємством "Одеський морський торговельний порт" було підписано відповідний акт приймання-передачі державного нерухомого майна, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування об`єкт оренди.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №ДФ-28 від 20.09.2005, вносились зміни шляхом підписання договорів про внесення змін.

Так, 20.06.2007 укладено договір про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 20.09.2005 (обліковий номер договору №2098409534) №ДФ-28/1, відповідно до якого п.3.1 та п.3.2 договору викладено в наступній редакції: 3.1. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 №786 (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою КМУ від 27.12.2006 №1846) і становить без урахування ПДВ за місяць розрахунку грудень 2006 року: 22627 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. 3.2. Орендна плата за місяць оренди січень 2007 року визначається шляхом коригування орендної плати за місяць оренди грудень 2006 року на індекс інфляції за січень 2007 року включно.

За п.4 договору від 20.06.2007 ці зміни діють з 01.01.2017, є невід`ємною та складовою частиною договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 20.09.2005.

Відповідно до п.5 договору від 20.06.2007 розрахунок плати за оренду державного нерухомого майна від 20.09.2005 до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 20.09.2005, визнано таким, що витратив чинність.

05.03.2009 між сторонами укладено договір про внесення змін до договору від 20.09.2005, яким змінено його преамбулу та викладено у новій редакції п.п.3.1 та 3.2 договору: "3.1. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 року №786 (зі змінами та доповненнями), внесеними постановою КМУ від 27.12.2006 року №1846 і становить без врахуванням ПДВ за місяць розрахунку грудень 2006 року 22 627, 00 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. 3.2. Орендна плата за поточний місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць оренди на індекс інфляції поточного місяця включно".

Також сторонами викладено у новій редакції п.12.2 договору: "12.2. До цього договору додаються: - розрахунок орендної плати від 05.03.2009, а попередній розрахунок орендної плати вважати таким, що втратив чинність; Акт приймання-передачі від 05.03.2009, а попередній акт приймання-передачі вважати таким, що втратив чинність".

Разом із підписанням договору від 05.03.2009 року про внесення змін до договору від 20.09.2005 року сторони погодили та затвердили розрахунок плати за оренду державного нерухомого майна, відповідно до якого погоджено орендну ставку в розмірі 15%.

05.03.2009 підписаний акт приймання-передачі орендованого майна.

06.07.2010 укладено договір про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №ДФ-28/2, відповідно до якого пункти 5.6, 5.7, 5.8 розділу 5 (обов`язки орендаря) викладені в новій редакції: п.5.6. Щомісячно, до 12 числа місяця, наступного за звітним, надавати Орендодавцеві та Балансоутримувачу інформацію про перерахування орендної плати (копії платіжних доручень з відміткою обслуговуючого банку). 5.7. У разі припинення або розірвання договору повернути Балансоутримувачу Об`єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану та втрати (повної або часткової) Об`єкту оренди з вини Орендаря. У разі невиконання Орендарем обов`язку повернути Об`єкт оренди, Орендодавцем нараховується неустойка у розмірі подвійної плати за користуванням майном за весь час прострочки, яка стягується у судовому порядку. 5.8. Укласти з Балансоутримувачем Об`єкту оренди договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання Об`єкту оренди, надання комунальних послуг Орендарю і відшкодування податку на землю; виключено пункт 7.4 договору та викладено у новій редакції пункти 10.1, 10.5, 10.11, зокрема новою редакцією пункту 10.1 договору оренди від 20.09.2005 продовжено його дію до 06.07.2015.

Договором від 13.06.2013 №ДФ-28/4 про внесення змін до договору оренди від 20.09.2005 (обліковий номер 20984009534) погоджено зміну балансоутримувача з ДП ОМТП на ДП Адміністрація морських портів України (Адміністрація Одеського морського порту), яке є правонаступником ДП Одеський морський торговельний порт в частині майна, прав та обов`язків відповідно до розподільчого балансу.

06.11.2013 укладено договір про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 20.09.2005, відповідно до якого пункти 1.1. 1.2, 2.3, 3.1 договору викладені в наступній редакції, зокрема:

- 1.1 Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, що не є цілісним майновим комплексом (надалі Об?єкт оренди), а саме: частину комплексу будівель морського вокзалу: у літ. Б: 96 - великий елінг; 83, 84, 85, 86, 87, 88, 89, 90, 91, 92, 97, 98, 99, 100 - рундуки на першому поверсі; 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62 - рундуки на другому поверсі: 41, 42 - вмивальня; 43, 44, 45, 48, 49 - душова; 46, 47, 50 - туалети; 38 - кладова: 24,34 - диспетчерські; 15, 16, 17, 25 - офіс; 27 - приміщення: 18,22 - вмивальні; 19,21 - туалети; 20 - ванна; загальною площею 1457,5 кв.м., 54/1000 частин холлу-8, що перебувають на балансі ДП Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Одеського морського порту) (надалі - Балансоутримувач), розташованих за адресою: місто Одеса, вулиця Приморська,6 (шість). Об`єкт оренди належить державі в особі Верховної Ради України на підставі Свідоцтва про право власності серія ЯЯЯ №061660), виданого 07.06.2005 Виконавчим комітетом Одеської міської ради; право власності зареєстроване 09.04.2013 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності: 737979, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 46475451101, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №2704796, виданим 20.04.2013 Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області;

- 1.2. Згідно з незалежною оцінкою вартості Об?єкту оренди, що була проведена ТОВ Інюг Експертиза, вартість Об`єкту оренди станом на 14.07.2005 становить: 1093821,77 (один мільйон дев?яносто три тисячі вісімсот двадцять одна) грн. 77 коп.;

- 2.3. Передача Об?єкту оренди в оренду здійснюється за станом та за вартістю, визначеними згідно до незалежної оцінки вартості Об?єкту оренди, що була проведена ТОВ "Інюг Експертиза", вартість Об?єкту оренди станом на 14.07.2005 становить: 1093821,77 (один мільйон дев?яносто три тисячі вісімсот двадцять одна) грн. 77 коп.;

- 3.1. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою КМУ від 04.10.1995 №786 (зі змінами та доповненнями) і становить без урахування ПДВ за базовий місяць розрахунку - серпень 2013 року: 28696,41 (двадцять вісім тисяч шістсот дев?яносто шість) грн. 41 коп. Орендна плата за місяць оренди листопад 2013 року визначається шляхом коригування орендної плати за місяць серпень 2013 року на індекс інфляції вересня 2013 року, жовтня 2013 року та листопада 2013 року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідно до Акту від 06.11.2013 прийому-передачі (повернення) майна до договору оренди від 20.09.2005 нерухомого майна, що належить до державної власності, орендар - ТОВ ЯХТ КЛУБ Одеса-2009 - передав балансоутримувачу - ДП Адміністрація морських портів України (Адміністрація Одеського морського порту) - наступне нерухоме майно: 23 - коридор - 20,4 кв.м., 26,28 - приміщення 37,4 кв.м., 11 кают-компанія - 98,2 кв.м., 12 - кімната для переговорів - 48,6 кв.м., 13 - кухня - 17,5 кв.м., 16 - магазин - 35,8 кв.м., 20 - склад магазину - 26,2 кв.м., малий елінг (літера Б), пл. 343,2 кв.м., загальною площею 627,3 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 6.

Також, 06.11.2013 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ ЯХТ-КЛУБ ОДЕСА-2009 складено Акт приймання-передачі державного нерухомого майна, за яким Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно, що не є цілісним майновим комплексом (Об`єкт оренди), а саме: частину комплексу будівель морського вокзалу: у літ. Б: 96 - великий елінг- 952,0 кв.м.; 83, 84, 85, 86, 87, 88, 89, 90, 91, 92, 97, 98, 99, 100 - рундуки на першому поверсі - 193,3 кв.м; 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62 - рундуки на другому поверсі - 92,2 кв.м.; 41, 42- вмивальня - 29,1 кв.м.; 43, 44, 45, 48, 49 - душова - 10,0 кв.м.; 50, 46, 47 - туалети - 7,9 кв.м.; 38 - кладова - 15,5 кв.м.; 34, 24 - диспетчерські - 48,5 кв.м.; 15, 16, 17, 25 офіс 86,8 кв.м.; 27 - приміщення - 14,9 кв.м.; 18, 22 - вмивальня - 2,7 кв.м.; 19, 21 - туалети - 2,3 кв.м.; 20 - ванна - 2,3 кв.м,, загальною площею 1457,5 кв.м., 54/1000 частин холлу - 8, що перебувають на балансі ДП Адміністрація морських портів України (Адміністрація Одеського морського порту), розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 6.

04.09.2014 укладено договір про внесення зміни до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 20.09.2005р. (обліковий номер договору №2098409534) №ДФ-28/6, відповідно до якого п.3.1 та п.3.2 розділу 3 договору оренди викладено в наступній редакції: 3.1. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 №786 (зі змінами та доповненнями) і становить без врахуванням ПДВ: за базовий місяць розрахунку - серпень 2011 року: 41515,36 грн.; за базовий місяць розрахунку - жовтень 2013 року: 29153,27 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. 3.2. Орендна плата за місяць оренди листопад 2013 року визначається шляхом коригування орендної плати за місяць жовтень 2013 року на індекс інфляції листопада 2013 року.

В матеріалах справи наявний акт прийому-передачі (повернення) майна від 06.11.2013 щодо повернення частини орендованого майна загальною площею 627,3 кв.м.

Договором від 04.09.2014 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 20.09.2005 (обліковий номер договору №2098409534), укладеним між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Яхт-клуб "Одеса-2009", п.п. 3.1, 3.2 договору викладено в наступній редакції: "3.1. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 року №786 (зі змінами та доповненнями) і становить без врахуванням ПДВ: за базовий місяць розрахунку - серпень 2011 року: 41 515,36 грн; за базовий місяць розрахунку - жовтень 2013 року: 29153,27 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. 3.2. Орендна плата за місяць оренди листопад 2013 року визначається шляхом коригування орендної плати за місяць жовтень 2013 року на індекс інфляції листопада 2013 року".

Як вбачається з наявного в матеріалах справи Акту від 01.03.2016 приймання-передачі державного нерухомого майна, що перебуває на балансі ДП Адміністрація морських портів України (Адміністрація Одеського морського порту) до договору від . . р. про внесення змін до договору оренди від 20.09.2005, укладених з ТОВ Яхт клуб Одеса-2009, Регіональне відділення Фонду державного майна України передало, а ТОВ Яхт клуб Одеса-2009 прийняло в строкове платне користування державне нерухоме майно, що не є цілісним майновим комплексом в обсязі, встановленому первісним договором, а саме: 54/1000 комплексу будівель морського вокзалу: у літ. Б: 81 - малий елінг - 343,2 кв.м; 96 - великий елінг - 952,0 кв.м; 83, 84, 85, 86, 87, 88, 89, 90, 91, 92, 97, 98, 99, 100 - рундуки на першому поверсі - 193,3 кв.м; 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62 - рундуки на другому поверсі - 92,2 кв.м; 16 - магазин - 35,8 кв.м; 20 - склад магазину - 26,2 кв.м; 41, 42- вмивальня - 29,1 кв.м; 43, 44, 45, 48, 49 - душова - 10,0 кв.м; 50, 46, 47 - туалети - 7,9 кв.м; 38 - кладова - 15,5 кв.м; 34, 24 - диспетчерські - 48,5 кв.м; 15, 16, 17, 25 - офіс - 86,8 кв.м; 23 - коридор - 20,4 кв.м; 26, 27, 28 - приміщення - 52,3 кв.м; 12 - кімната для переговорів - 48,6 кв.м; 13 - кухня - 17,5 кв.м; 11 - кают-компанія - 98,2 кв.м; 18,22 - вмивальня - 2,7 кв.м; 19, 21 - туалети - 2,3 кв.м; 20 - ванна - 2,3 кв.м; загальною площею 2084,8 кв.м.; 54/1000 холлу 8 - 4,96 кв.м.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.12.2015 у справі №916/4494/15, яке набрало законної сили та є чинним, задоволено позов засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Яхт-клуб "Одеса-2009" ОСОБА_1 ; визнано договір оренди нерухомого майна від 20.09.2005 року (обліковий номер договору 2098409534), укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Морський клуб ТЦФ", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Яхт-клуб "Одеса-2009", поновленим на строк і умовах, передбачених договором оренди від 20.09.2005 року (обліковий номер 2098409534) з дати набрання судовим рішенням законної сили; зобов?язано Регіональне відділення Фонду державного майна України в Одеській області здійснити передачу майна на підставі акту прийому-передачі згідно з договором оренди нерухомого майна від 20.09.2005 (обліковий номер договору 2098409534), укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Морський клуб ТЦФ", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Яхт-клуб "Одеса-2009".

В подальшому ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.05.2018 у справі №916/4494/15 роз`яснено ОСОБА_1 , що договір оренди нерухомого майна від 20.09.2005 (обліковий номер 2098409534) визнано поновленим з дати набрання судовим рішенням законної сили, а саме: 04.01.2016 на умовах договору оренди від 20.09.2005; роз`яснено ОСОБА_1 , що поновлений рішенням суду від 14.12.2015 у справі №916/4494/15 договір оренди нерухомого майна від 20.09.2005 укладено між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Морський клуб ТЦФ", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Яхт-клуб "Одеса-2009".

04.01.2016 на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 14.12.2015 року у справі №916/4494/15 місцевим господарським судом видано відповідний наказ.

За ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Господарський суд вказує, що у постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 у справі №916/542/18 встановлені наступні обставини:

- постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 13.03.2019 відкрито виконавче провадження №58603506 з виконання наказу Господарського суду Одеської області №916/4494/15 від 04.01.2016;

- 22.05.2019 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області було прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження №58603506;

- ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.07.2019 у справі №916/4494/15, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного суду від 19.09.2019, задоволено скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Морський клуб ТЦФ" в особі Бондаренка Андрія Володимировича на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області у виконавчому провадженні №58603506 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 04.01.2016 у справі №916/4494/15; скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження №58603506, винесену 22.05.2019 Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області;

- постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 30.09.2019 відновлено виконавче провадження №58603506 з виконання наказу Господарського суду Одеської області від 04.01.2016 у справі №916/4494/15;

- ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.10.2019 у справі №916/4494/15 було задоволено заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях №10-07-01099 від 10.10.2019 року (вх.№2-4956/19 від 11.10.2019 року) та визнано наказ Господарського суду Одеської області від 04.01.2016 року у справі №916/4494/15 таким, що не підлягає виконанню;

- постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.12.2019, яка набрала законної сили та є чинною, ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.10.2019 у справі №916/4494/15 скасовано та відмовлено у задоволенні заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях від 10.10.2019 року про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню; дана постанова мотивована тим, що обов?язок передати майно на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 14.12.2015 року у справі №916/4494/15 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях не виконано, оскільки підписаний Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області, Товариством з обмеженою відповідальністю "Яхт-клуб "Одеса-2009" та Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" акт від 01.03.2016 приймання-передачі державного нерухомого майна, що перебуває на балансі Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Одеського морського порту) до договору від "- .- .-" про внесення змін до договору оренди від 20.09.2005 року, укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю "Яхт клуб "Одеса-2009", відповідно до якого Орендодавець (Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області) передає, а Орендар (Товариство з обмеженою відповідальністю "Яхт-клуб "Одеса-2009") приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, що не є цілісним майновим комплексом, а саме: 54/1000 комплексу будівель морського вокзалу: у літ. "Б": 81 - малий елінг 343,2 кв.м; 96 - великий елінг - 952 кв.м; 83, 84, 85, 86, 87, 88, 89, 90, 91, 92, 97, 98, 99, 100 - рундуки на першому поверсі 193,3 кв.м; 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62 - рундуки на другому поверсі 92,2 кв.м; 16 - магазин 35,8 кв.м; 20 - склад магазину 26,2 кв.м; 41, 42 - вмивальня 29,1 кв.м; 43, 44, 45, 48, 49 - душова 10 кв.м; 50, 46, 47 - туалети 7,9 кв.м; 38 - кладова 15,5 кв.м; 34, 24 - диспетчерські 48,5 кв.м; 15, 16, 17, 25 - офіс 86,8 кв.м; 23 - коридор 20,4 кв.м; 26, 27, 28 - приміщення 52,3 кв.м; 12 - кімната для переговорів 48,6 кв.м; 13 - кухня 17,5 кв.м; 11 - кают-компанія 98,2 кв.м; 18, 22 - вмивальня 2,7 кв.м; 19, 21 - туалети 2,3 кв.м; 20 - ванна 2,3 кв.м, загальною площею 2084,8 кв.м; 54/1000 холу 8 - 4,96 кв.м, що перебувають на балансі Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 6, - не є належним стосовно обставин виконання саме рішення Господарського суду Одеської області від 14.12.2015 у справі №916/4494/15, адже його зміст не свідчить, що він складався та підписувався саме на виконання зазначеного рішення місцевого господарського суду або виданого останнім на його виконання наказу №916/4494/15 від 04.01.2016;

- головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 10.09.2020 було прийнято постанову, якою відкрито виконавче провадження №63004540 з виконання дублікату наказу Господарського суду Одеської області №916/4494/15 від 04.01.2016;

- Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях листом №11-06-04086 від 21.09.2020 повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Морський клуб ТЦФ", Одеську філію Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" та головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про організацію 24.09.2020 підписання акту приймання-передачі державного нерухомого майна, що перебуває на балансі Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до договору оренди від 20.09.2005, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Морський клуб ТЦФ" (минула назва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Яхт клуб "Одеса-2009"); з акту приймання-передачі державного нерухомого майна в оренду від 30.09.2020 вбачається, що його було підписано орендодавцем та орендарем, скріплено їх печатками; на підставі вказаного, 06.11.2020 державним виконавцем було прийнято постанову про закриття виконавчого провадження з виконання наказу №916/4494/15 від 04.01.2016.

Окремо, у матеріалах справи наявний акт обстеження об`єктів Одеської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Одеського морського порту), які знаходяться у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю Яхт Клуб Одеса-2009 відповідно до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 20.09.2005, складений та підписаний уповноваженими особами адміністрації Одеського морського порту, Фонду держмайна та директором Товариства з обмеженою відповідальністю Яхт Клуб Одеса-2009, у якому вказано, що за результатами огляду встановлено, що зазначені у акті приміщення використовуються Товариством в повному обсязі для здійснення своєї діяльності. Дати та місця укладення вказаний Акт не містить.

Також в матеріалах справи наявний ще один акт обстеження об`єктів Одеської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Одеського морського порту), які знаходяться у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю Морський клуб ТЦФ відповідно до договору оренди нерухомого майна від 20.09.2005 від 23.10.2019, складений та підписаний уповноваженими особами адміністрації Одеського морського порту, Фонду держмайна, у якому вказано, що за результатами огляду встановлено, що 23.10.2019 проведено огляд, зазначених у акті приміщень, об`єкти є переданими відповідно до акту приймання-передачі від 01.03.2016 на виконання рішення господарського суду від 14.12.2015 у справі №916/4494/15; за результатами огляду встановлено, що зазначені приміщення є зачиненими, ключи знаходяться в орендаря, на письмові звернення щодо надання дублікатів ключів орендар не реагує, об`єкт використовуються Товариством в повному обсязі для здійснення своєї діяльності.

З матеріалів справи також вбачається, що:

- рішенням Господарського суду Одеської області від 15.05.2017, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.07.2018 у справі №916/3089/16, позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Яхт-клуб Одеса-2009 на користь Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі відокремленого підрозділу Одеської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Одеського морського порту) заборгованість з орендної плати у розмірі 74808,04 грн.; пеню у сумі 2243,23 грн.; 3% річних у розмірі 226,88 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378 грн.; в решті позову відмовлено;

- рішенням Господарського суду Одеської області від 14.12.2017 у справі №916/2536/16 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Яхт-клуб Одеса-2009 на користь Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Одеської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Одеського морського порту) заборгованість за договором №ДФ-28 від 20.09.2005 у розмірі 43676,34 грн., пеню у розмірі 8310,77 грн., 3% річних у розмірі 733,42 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 790,77 грн.; в іншій частині позову відмовлено;

- постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.05.2018 рішення Господарського суду Одеської області від 14.12.2017 у справі №916/2536/16 змінено, викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: позов задовольнити частково; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Яхт-клуб Одеса-2009 на користь Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Одеської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України заборгованість за Договором оренди №ДФ-28 від 20.09.2005 у розмірі 95610,49 грн. в якості основного боргу, пеню в сумі 9444,31 грн., 3% річних в сумі 816,52 грн., а також 1724,48 грн. в рахунок відшкодування судового збору за подачу позову; в іншій частині позовних вимог - відмовити.

Окрім того, в матеріалах справи наявні:

- договір добровільного страхування майна юридичних осіб від 20.07.2016, з якого вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю Яхт Клуб Одеса-2009 застрахувало у ПрАТ СК ПЗУ Україна майнові інтереси з 21.07.2016 до 20.07.2017, відповідно до визначеного переліку такого майна за місцем страхування: м. Одеса, вул. Приморська, 6 на загальну страхову суму 1563000 грн., що встановлено на підставі Акта приймання-передачі до договору оренди від 20.09.2005 (дату такого акту не зазначено); вигодонабувач в особі Державного підприємства Адміністрація морських портів України на підставі договору оренди від 20.09.2005;

- договір про спільне використання електричних мереж від 01.06.2016, укладений між Державним підприємством Адміністрація морських портів України та Товариством з обмеженою відповідальністю Яхт Клуб Одеса-2009 з додатками;

- договір про відшкодування експлуатаційних витрат від 03.06.2016, укладений між Державним підприємством Адміністрація морських портів України та Товариством з обмеженою відповідальністю Яхт Клуб Одеса-2009 з додатками;

- договір про відшкодування експлуатаційних витрат від 08.11.2016, укладений між Державним підприємством Адміністрація морських портів України та Товариством з обмеженою відповідальністю Яхт Клуб Одеса-2009 з додатками;

- договір про відшкодування експлуатаційних витрат від 08.11.2016, укладений між Державним підприємством Адміністрація морських портів України та Товариством з обмеженою відповідальністю Яхт Клуб Одеса-2009 з додатками та додатковими угодами;

- лист Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області від 06.05.2016;

- лист ТОВ Яхт Клуб Одеса-2009 від 21.04.2016.

В матеріалах справи наявний наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором №ДФ-28 від 20.09.2005 за період червень 2020 року - червень 2021 року, за яким: 667400,99 грн. основний борг, 283825,59 грн. інфляційні втрати, 46397,27 грн. пеня та 46293,29 грн. 3% річних. Доказів сплати заявлених до стягнення сум матеріали справи не містять.

Посилаючись на несплату відповідачем своєчасно та в повному обсязі орендної плати, позивач звернувся до господарського суду Одеської області з даним позовом про стягнення основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №ДФ-28 від 20.09.2005 (з наступними змінами і доповненнями до нього) за період з червня 2020 року року по червень 2021 року.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003).

В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України Про судоустрій і статус суддів є принцип верховенства права.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004, верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч.1 ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно з п.п. 5,6 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Реалізовуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 5 ст. 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

За ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з п.п. 1,2 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно зі ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

У відповідності до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

За ч.1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У відповідності до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ч.2 ст. 291 ГК України договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Аналогічні положення наявні в ч.2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

За ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: баланс імовірностей (balance of probabilities) або перевага доказів (preponderance of the evidence); наявність чітких та переконливих доказів (clear and convincing evidence); поза розумним сумнівом (beyond reasonable doubt). Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2022 у справі №917/996/20).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Проаналізувавши наявні матеріали справи, оцінивши наявні докази на момент винесення рішення, господарський суд приймає до уваги, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.07.2019 у справі №916/4494/15, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного суду від 19.09.2019, задоволено скаргу на дії органу ДВС у виконавчому провадженні №58603506 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 04.01.2016 у справі №916/4494/15; скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження №58603506 від 22.05.2019, тобто фактично судами визначено, що факту виконання рішення суду про поновлення договору оренди фактично не відбулось. В подальшому, постановою державного виконавця органу ДВС від 30.09.2019 відновлено виконавче провадження №58603506 з виконання наказу Господарського суду Одеської області від 04.01.2016 у справі №916/4494/15. Таким чином, при розгляді справи по суті суду необхідно надати оцінку факту виконання рішення суду про поновлення договору оренди, моменту такого виконання, умов поновлення договору оренди.

Суд також приймає до уваги, що в подальшому при розгляді заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях від 10.10.2019 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, Південно-західним апеляційним господарським судом у постанові від 19.12.2019 у справі №916/4494/15 також встановлений факт невиконання рішення господарського суду Одеської області від 14.12.2015 у справі №916/4494/15 (суддя Никифорчук М.І.) та факт не передачі відповідачу 01.03.2016 державного майна саме на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 14.12.2015 у справі №916/4494/15.

Проаналізувавши зміст рішення Господарського суду Одеської області від 14.12.2015 у справі №916/4494/15 та обставини його подальшого виконання, господарський суд вважає, що судом при розгляді справи №916/4494/15 встановлений юридичний факт - поновлення дії договору оренди нерухомого майна від 20.09.2005, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ з іноземними інвестиціями Морський клуб ТЦФ, правонаступником якого є ТОВ Яхт-клуб Одеса-2009 на строк і умовах, передбачених договором оренди від 20.09.2005 з дати набрання судового рішення законної сили. Цей юридичний факт мав бути реалізований фактичними діями сторін - фактом передачі майна за договором оренди від 20.09.2005 саме на виконання рішення із визначенням при передачі переліку переданого майна, дати відліку сплати орендних платежів, розміру орендних платежів, проведенням оцінки об`єкту оренди.

Тобто, після рішення судді Никифорчука М.І. у справі №916/4494/15 учасники орендних правовідносин мали вчинити фактичні дії для засвідчення факту передачі майна.

Господарський суд зазначає, що сутність судового рішення у справі №916/4494/15 полягала у захисті порушеного права орендаря на визнання поновленим укладеного у 2005 році договору оренди та передачі на підставі судового рішення майна, яке становило предмет договору оренди від 20.09.2005 на підставі відповідного акту до вказаного договору.

Фактично цей акт, який мав складатись сторонами на підставі судового рішення у справі №916/4494/15, мав слугувати підставою для подальших договірних відносин сторін, належного утримання державного нерухомого майна та взаєморозрахунків сторін за оренду об`єкту державного нерухомого майна у спосіб, визначений чинним законодавством.

Господарський суд критично оцінює Акт від 01.03.2016 приймання-передачі державного нерухомого майна, що перебуває на балансі ДП Адміністрація морських портів України (Адміністрація Одеського морського порту) до договору від . . р. про внесення змін до договору оренди від 20.09.2005 та не погоджується з доводами позивача, що цей акт породив правові наслідки вважати з 01.03.2016 фактично пролонгованими орендні відносини за договором оренди від 20.09.2005, з усіма наступними внесеними до нього змінами і доповненнями. Окремо, суд акцентує увагу на відсутності проведеної оцінки майна, яка була б діючою на момент передачі відповідачу державного майна у березні 2016 року, так само як і на даний час. Відповідно учасниками орендних правовідносин після рішення судді Никифорчука М.І. у справі №916/4494/15 не було зафіксовано в жодному документі суму орендної плати.

Таким чином, на даний час господарським судом встановлено, що передане відповідачу 01.03.2016 державне майно знаходилось у нього на час передачі не на правових підставах і умовах договору оренди від 20.09.2005.

При розгляді даної справи, з урахуванням предмету і підстав заявлених позовних вимог, суд не розглядає спір про стягнення з відповідача можливих завданих державі збитків за використання державного майна без належних правових підстав, відповідно не може оцінити ступінь вини учасників правовідносин у тих обставинах, які наразі склались з приводу використання/не використання державного майна та з приводу дій, які вчинялись та вчиняються сторонами в процесі виконання судового рішення у справі №916/4494/15; такі обставини можуть встановлюватись в судовому порядку при доведенні складових у позові про стягнення збитків.

За таких обставин, господарський суд вважає, що не зважаючи на те, що державне майно має використовуватись будь-якими суб`єктами, у тому числі приватної форми власності, на платних умовах і дійсно є питання, що якщо майном користується суб`єкт господарювання, то він має за нього платити, але умови і суми сплати не є тими, які заявлені у даному позові, так само як іншим є і характер спірних правовідносин, оскільки позивач у відповідному розрахунку суми позову у даній справі виходить з факту пролонгації договору оренди на підставі підписаного 01.03.2016 акту приймання-передачі, який натомість не береться судом до уваги в якості доказів поновлення 01.03.2016 договору оренди від 20.09.2005 на тих умовах, на яких позивач вважає, що він поновився.

Отже господарський суд вважає, що з урахуванням вищевстановлених судом обставин, відсутні правові підстави стверджувати про наявність між сторонами орендних правовідносин на умовах та підставах, визначених позивачем у позові протягом заявленого позивачем періоду, а отже відсутні підстави для задоволення заявлених позовних вимог ДП Адміністрація морських портів України в особі відокремленого підрозділу - Одеської філії ДП Адміністрація морських портів України (Адміністрація Одеського морського порту) про стягнення з ТОВ Морський клуб ТЦФ 1043917,14 грн., з яких: 667400,99 грн. основного боргу, 283825,59 грн. інфляційних втрат, 46397,27 грн. пені та 46293,29 грн. 3% річних.

Посилання позивача на преюдиційні факти, встановлені судами у інших судових справах, зокрема у справах №916/2536/16, №916/3089/16, №916/342/17, не створюють підстав для задоволення позову у даній справі, оскільки при розгляді даної справи суд враховує також додаткові обставини, встановлені при виконанні рішення суду у справі №916/4494/15, а також судом враховуються встановлені Південно-західним апеляційним господарським судом у постанові від 04.10.2023 обставини при розгляді справи №916/542/18, зокрема в частині відліку строку початку користування відповідачем спірним майном. Апеляційний господарський суд у справі №916/542/18 визнав в тому числі, що обставини, на які посилається позивач, не слугують належними доказами користування відповідачем спірним орендним майном починаючи з 01.03.2016, оскільки такі документи не підтверджують факту користування орендним майном ані для особистого, ані для підприємницької діяльності. Критично апеляційний господарський суд у наведеній постанові поставився і до факту преюдиційності обставин, викладених у справах №916/2536/16, 916/3089/16, 916/342/17, 916/3245/17, 916/1743/18, оскільки на переконання апеляційної інстанції при стягненні з Товариства заборгованості за орендною платою за відповідні період суди дійсно у вказаних судових рішеннях посилались на акт приймання-передачі від 01.03.2016, проте таке посилання не мало своїм наслідком надання правової оцінки факту дійсного користування відповідачем спірним майном. Оцінюючи акт від 01.03.2016, Південно-західний апеляційний господарський суд у постанові від 04.10.2023 у справі №916/542/18 визначив, що вказаний акт за своїм змістом не має жодних посилань та застережень, посвідчених підписами сторін, що він складався та підписувався саме на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 14.12.2015 у справі №916/4494/15 або наказу місцевого господарського суду від 04.01.2016, виданого на виконання даного рішення, а також не містить посилань про те, що він укладається на виконання поновленого судом договору про оренду державного майна від 20.09.2005. Тобто, у даному разі, акт приймання-передачі державного майна укладався між сторонами в позадоговірний спосіб, а не на виконання поновленого судом договору в частині його умов та строку від 20.09.2005. З огляду на зазначене, оскільки передане відповідачу за актом приймання-передачі від 01.03.2016 нерухоме майно державної форми власності було набуте останнім не на підставі договору від 20.09.2005, поновленого рішенням суду у справі №916/4494/15, підстави для задоволення позовних вимог є відсутніми.

Приймаючи до уваги все вищевикладене, господарський суд вважає, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на невірне визначення позивачем змісту і характеру спірних правовідносин, а суми, нараховані позивачем в якості розрахованої орендної плати за наслідками пролонгації орендних правовідносин за договором оренди від 20.09.2005 внаслідок підписання акту 01.03.2016 є недоведеними і необґрунтованими, а отже у задоволенні позову саме на заявлених позивачем підставах судом відмовляється.

Іншого позивачем не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Одеської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Одеського морського порту) - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 27 грудня 2023 р.

Суддя Ю.С. Бездоля