Рішення

від 18.12.2023 по справі 916/550/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" грудня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/550/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.

секретар судового засідання Христенко А.О.

розглянувши справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІМК» (вул. Мала Морська, 108/5, офіс 526, м. Миколаїв, 54020)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобіотек Україна» (вул. Ракетна, 110-А, м. Херсон, 73000)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Акціонерне товариство «Херсонобленерго» (вул. Пестеля, 5, м. Херсон, 73003)

про стягнення 1801322,50 грн,за участю представників учасників справи:

від позивача: Кучерява Т.Ю.;

від відповідача: Прокопенко Я.Ю.;

від третьої особи: не з`явився.

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІМК" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобіотек Україна", в якій, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (а.с. 33-50, т.3), просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про постачання електричної енергії споживачу від 02.12.2019 № 1-196 в сумі 1298648,87 грн.

Позиції учасників справи

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем умов укладеного між сторонами вищевказаного договору в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості поставленої позивачем та спожитої відповідачем у період грудень 2021 року - жовтень 2022 року електричної енергії.

21.04.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (123-178, т.1), в якому останній проти позову заперечував з таких підстав: з 01.03.2022 по 11.11.2022 місто Херсон, де знаходиться об`єкт відповідача, було тимчасово окуповано збройними формуваннями РФ, територія виробничої бази ТОВ «Екобіотек» була захоплена окупантами, а тому з 24.02.2022 по 31.10.2022 безпосередньо відповідач не споживав електричну енергію на своєму об`єкті; з 27.06.2022 окупантами був встановлений частковий контроль щодо обслуговування електричних мереж Херсонської області; 29.08.2022 відповідач звернувся до АТ «Херсонобленерго» із заявою про зупинення надання послуг з розподілу електричної енергії на об`єкт відповідача, а 31.08.2022 копію листа було направлено через месенджер Viber представнику позивача; відповідач вважає, що відповідальність за споживання електричної енергії з 24.02.2022 несе безпосередньо держава-окупант РФ; відповідач не мав можливості подати дані щодо фактичного споживання електричної енергії через перебої у зв`язку; з 24.02.2022 по 31.10.2022 відповідач не мав можливості знімати покази лічильника та передавати дані щодо споживання; позивачем не надано належних доказів щодо обсягу споживання електричної енергії відповідачем; відповідач наголошує, що вартість спожитої у листопаді 2021 року електричної енергії відповідачем повністю сплачено, а спожитої у грудні 2021 року - сплачено частково.

У відповіді на відзив (а.с. 4-68, т.2) позивач наголосив про таке: при формуванні позовних вимог позивач врахував всі оплати відповідача; рахунки на оплату позивач сформував на підставі даних оператора системи розподілу; відповідач повідомлень про настання форс-мажорних обставин позивачу не направляв, належних доказів настання цих обставин для відповідача останній до справи не долучив.

22.05.2023 відповідач подав суду заперечення (а.с. 76-89, т.2), в яких додатково зазначив наступне: відповідач не отримував рахунків на оплату від позивача; відповідач звернувся до АТ «Херсонобленерго» із заявою про проведення перевірки правильності показів лічильника, проте, на час подання заперечень, відповідна перевірка не проведена.

У поясненнях по суті спору, з урахуванням поданих уточнень, третя особа повідомила про таке (а.с. 11-15, 18-20, т.3): 27.06.2022 незаконними формуваннями були захоплені електричні мережі та адміністративні будівлі АТ «Херсонобленерго»; третьою особою наведені обсяги споживання електричної енергії на об`єкті відповідача у спірному періоді за даними, які внесені через автоматизовану систему комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ) та сформовані розрахунковим шляхом.

18.07.2023 третя особа подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності (а.с. 16-17, т.1).

03.08.2023 позивачем було подано суду заяву про уточнення позовних вимог (а.с. 33-50, т.3), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту у спірному періоді електричну енергію в сумі 1298648,87 грн. Зменшення позивачем розміру заявлених вимог мотивовано тим, що оператор системи розподілу здійснив перерахунок фактично спожитої відповідачем електричної енергії у бік зменшення в період травень-жовтень 2022 року.

17.09.2023 відповідачем було подано суду заяву (а.с. 69-72, т.1), в якій останній частково визнав позовні вимоги позивача, а саме на суму 1108391,62 грн, за отриману електричну енергію з 01.12.2021 по 24.02.2022 (06:00 год).

26.10.2023 позивачем були подані суду письмові пояснення, з урахуванням виникнення під час розгляду справи питань, зокрема позивач повідомив, що (а.с. 101-113, т.3): директор ТОВ "ВІМК" ОСОБА_2 листи, заяви ТОВ "Екобіотек Україна" від 05.09.2022, лист без номера, без дати, направлений 29 серпня 2022 о 14:17 електронною поштою не отримував; можливість направлення рахунків на електронну пошту передбачена комерційною пропозицією, яка є невід`ємною частиною договору; всі платіжні документи автоматично генеруються у особистому кабінету відповідача.

23.11.2023 третьою особою були подані суду додаткові пояснення (а.с. 132-145, т.3), в яких відзначено, що між сторонами не припинені договірні відносини, а у зв`язку з не поданням відповідачем з червня 2022 року показників споживання електричної енергії розрахунок обсягів здійснювався виходячи з середньодобового споживання попереднього місяця. Водночас, після відновлення можливості дистанційної передачі даних лічильником відповідача, АТ «Херсонобленерго» здійснило перерахунок обсягів, з урахуванням фактичного споживання.

08.12.2023 позивачем було подано до суду клопотання, в якому останній просив суд: відновити підготовче провадження у справі № 916/550/23; приєднати до матеріалів справи копії рахунків № 1-196/10/1 від 30.11.2023, № 1-196/11/1 від 30.11.2023, акту № 1-196/10/1 від 30.11.2023, № 1-196/11/1 від 30.11.2023 з доказами направлення відповідачу, розрахунок заборгованості ТОВ "Екобіотек-Україна" по договору № 1-196 за період грудень 2021-жовтень 2022, станом на 30.11.2023; вважати вірним, таким, що підлягає стягненню, розмір позовних вимог ТОВ "ВІМК" до ТОВ "Екобіотек-Україна" - 1 347 761,06 грн, у зв`язку з коригуванням обсягів спожитої електричної енергії оператором розподілу електроенергії, АТ «Херсонобленерго», у травні-жовтні 2022 року. Вказане клопотання судом було задоволено в частині долучення додаткових доказів до матеріалів справи, в іншій частині у задоволенні клопотання судом було відмовлено, про що у судовому засіданні постановлено відповідну протокольну ухвалу з проголошенням мотивів суду.

13.12.2023 відповідачем було подано суду письмові заперечення на вищевказане клопотання позивача, в якому відповідач наголосив на відсутності підстав для повернення до підготовчого провадження, оскільки вказане не передбачено положеннями ГПК України.

18.12.2023 до суду від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності її представника.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.02.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМК" було залишено без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків.

Ухвалою суду від 28.02.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІМК» було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/550/23; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи; призначено у справі підготовче засідання на 20 березня 2023 року о 12:30.

20.03.2023 суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання на 10.04.2023 о 15:10.

10.04.2023 судом було постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 11.05.2023 о 13:45.

11 травня 2023 року о 13:45 не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Бездолі Д.О. у відпустці за особистими обставинами. Ухвалою суду від 16.05.2023 судом було призначено підготовче засідання у справі на 29 травня 2023 року о 17:00.

Ухвалою суду від 29.05.2023 судом було задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобіотек Україна" про витребування доказів та витребувано у Акціонерного товариства «Херсонобленерго» (вул. Пестеля, 5, м. Херсон, 73003, код ЄДРПОУ 05396638) належним чином засвідчені копії: 1) заяви-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 23.11.2018 № 3269 по споживачу - ТОВ "Екобіотек Україна" (код ЄДРПОУ 32125693); 2) договору про надання послуг від 28.12.2019 № 8134, укладеного між ТОВ "Екобіотек Україна" та АТ «Херсонобленерго», з додатками, змінами та доповненнями. Крім цього, 29.05.2023 судом було постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 19.06.2023 об 11:30.

19 червня 2023 року судом було відкладено підготовче засідання у справі на 03.07.2023 о 14:40, а 03 липня 2023 року - на 13.07.23 о 16:40.

13.07.2023 суд протокольною ухвалою залучив до участі у справі Акціонерне товариство «Херсонобленерго» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача та відклав підготовче засідання на 26.07.2023 о 13:45.

26.07.2023 суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання у справі на 31.08.2023 о 16:45, а 31 серпня 2023 року - на 11.09.2023 о 16:00.

11.09.2023 суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 25.09.2023 о 17:00.

25.09.2023 суд протокольною ухвалою оголосив перерву у судовому засіданні до 19.10.2023 о 16:00, а 09 жовтня 2023 року - до 06.11.2023 о 16:00.

Судове засідання, призначене на 06.11.2023 о 16:00, не відбулось, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги. Ухвалою суду від 06.11.2023 судове засідання у цій справі було призначено на 24 листопада 2023 року о 14:00.

Ухвалою суду від 24.11.2023 судом було повернуто без розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобіотек Україна" від 03.11.2023 за вх. ГСОО № 39749/23.

24.11.2023 судом було постановлено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 30 листопада 2023 о 17:00.

Судове засідання 30.11.2023 не відбулось, у зв`язку з особливими умовами роботи установи суду, пов`язаними з несанкціонованим втручанням в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних мереж і ресурсів суду.

Ухвалою суду від 08.12.2023 судом було призначено судове засідання у справі на 18 грудня 2023 року о 14:30.

Між цим, ухвалами суду від 15.03.2023, 05.04.2023, 17.05.2023, 07.06.2023 судом були задоволені клопотання сторін про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення.

18.12.2023 судом у судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Частиною 4 статті 11 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено застосування судом Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколів до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практики Європейського суду з прав людини як джерело права.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Отже, аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Провадження у даній справі було відкрито судом 28.02.2023, підготовче провадження тривало до 11.09.2023, у зв`язку з необхідністю подання сторонами усіх необхідних пояснень і доказів, які стосувались спірних правовідносин споживання електричної енергії під час тимчасової окупації м. Херсона, витребування доказів та залучення і отримання пояснень від третьої особи. Судом при призначенні судових засідань враховувалась думка учасників судового процесу щодо розумного строку розгляду справи, а отже суд не допускав невиправданих зволікань.

За час розгляду справи судом було призначено у цій справі 16 засідань, розгляд справи відбувся під час дії в Україні воєнного стану та пов`язаних з цим особливих умовах роботи як для судді, так і учасників судового процесу.

За вказаних обставин, суд, враховуючи складність даної справи, необхідність забезпечення учасникам справи реалізацію процесуальних прав в умовах воєнного стану та з метою виконання завдання судочинства, визначає, що строк, протягом якого дана справа була розглянута судом, є розумним.

Обставини справи

02.12.2019 між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії споживачу № 1-196 (а.с. 5-12, т.1; далі - договір), який є публічним договором приєднання, що встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

Відповідно до п. 2.1. договору за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

За умовами п. 2.2. договору обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.

Згідно з п. 3.1. договору початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком № 1 до цього договору.

За умовами п. 5.5., 5.7. договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п?яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п?яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем. Bci платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Відповідно до підп. 3 п. 6.2. договору споживач зобов`язується, зокрема, раціонально використовувати електричну енергію, обережно поводитись з електричними пристроями та використовувати отриману електричну енергію виключно для власного споживання та не допускати несанкціонованого споживання електричної енергії.

Згідно з підп. 2 п. 7.2. договору постачальник зобов`язується, зокрема, нараховувати та виставляти рахунки споживачу за поставлену електричну енергію відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим договором.

За змістом п. 8.1.-8.4. договору постачальник має право звернутися до оператора системи з вимогою про відключення об?єкта споживача від електропостачання у випадку порушення споживачем строків оплати за цим договором, у тому числі за графіком погашення заборгованості. Припинення електропостачання не звільняє споживача від обов?язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором. Відновлення постачання електричної енергії споживачу може бути здійснено за умови повного розрахунку споживача за спожиту електричну енергію за цим договором або складення сторонами графіка погашення заборгованості на умовах цього договору та відшкодування витрат постачальника на припинення та відновлення постачання електричної енергії. Якщо за ініціативою споживача необхідно припинити постачання електричної енергії на об?єкт споживача для проведення ремонтних робіт, реконструкції чи технічного переоснащення тощо, споживач має звернутися до оператора системи.

Відповідно до п. 12.1.-12.4. договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов?язань за цим договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин). Під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об?єктивно унеможливлюють виконання зобов?язань, передбачених умовами цього договору. Строк виконання зобов?язань за цим договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин. Сторони зобов?язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до законодавства. Виникнення форс-мажорних обставин не є підставою для відмови споживача від сплати постачальнику за електричну енергію, яка була надана до їх виникнення.

Згідно з п. 13.1. договору він укладений на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника.

У розділі 14 «Місцезнаходження та банківські реквізити сторін» містяться дані, зокрема, щодо електронних адрес сторін, а саме: позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача - office@ekobiotek.com.

Підписавши заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу (а.с. 17-18, т.1), відповідач приєднався до умов договору на умовах обраної комерційної пропозиції позивача, з погодженням дати початку постачання електричної енергії - з 01.01.2020. У заяві визначені, зокрема, наступні персоніфіковані дані відповідача: вид об`єкта - виробнича база; адреса - вул. Ракетна, 110-А, м. Херсон; ЕІС-точка комерційного обліку - 62Z6004937123967; оператор системи розподілу, з яким відповідач уклав договір - АТ «Херсонобленерго»; ЕІС-код як суб`єкта ринку електричної енергії, присвоєний відповідним системним оператором - 62Х5919935151836.

Додатком № 2 до договору сторони погодили комерційну пропозицію позивача, на умовах якої відповідач приєднався до договору (а.с. 13-16, т.1), в якій визначено, зокрема, формулу визначення ціни за електричну енергію, що поставляється за договором, порядок оплати, наслідки невиконання умов договору, строк його дії тощо.

Так, у комерційній пропозиції сторони погодили, що споживач здійснює розрахунок за електроенергію плановими платежами на поточний рахунок постачальника наступним чином: - до 09 числа поточного місяця - 25 % вартості заявленого обсягу споживання електроенергії на розрахунковий місяць; - до 15 числа поточного місяця - 15 % вартості заявленого обсягу споживання електроенергії на розрахунковий місяць; - до 25 числа поточного місяця - 30 % вартості заявленого обсягу споживання електроенергії на розрахунковий місяць; - до 01 числа наступного за розрахунковим періодом місяця - 30 % вартості заявленого обсягу споживання електроенергії на розрахунковий місяць. У випадку співпадіння дати оплати з вихідним чи святковим днями, споживач здійснює оплату у найближчий робочий день, що передує вихідному чи святковому дню.

За умовами комерційної пропозиції, постачальник до 7 числа (включно) наступного за розрахунковим місяця надає споживачу рахунок на оплату за фактично спожиту електроенергію у попередньому місяці. Платіжні документи на оплату надаються споживачу електронною поштою, факсимільним зв?язком, поштовим зв?язком, кур?єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором. Якщо фактичне споживання електричної енергії виявиться більшим ніж очікуване, різниця між сумою здійснених платежів та вартісто фактично спожитої електроенергії має бути сплачена протягом 5 операційних днів з дня формування/отримання рахунків за фактично використану у розрахунковому періоді електричну енергію. Якщо вартість фактичного споживання електричної енергії виявиться меншим ніж очікуване, надлишкові кошти зараховуються як оплата наступних платежів.

Комерційною пропозицією погоджено, що договір про постачання електричної енергії споживачу набирає чинності з дати підписання споживачем заяви - приєднання до договору і укладається на строк до 31 грудня 2020 року (включно), а в частині розрахунків договір діє до повного їх завершення. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 142-144, т.2), відповідачу послуги з розподілу електричної енергії надаються оператором системи розподілу - АТ «Херсонобленерго» на підставі відповідного договору. Так, відповідно до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 № 37491972, споживач, що не є побутовим, зобов`язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надавати постачальнику послуг комерційного обліку (оператору системи) звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць згідно додатку 9 до цього договору. При обладнанні комерційних засобів обліку засобами дистанційного передачі даних, інформація про покази засобів обліку за розрахунковий місяць формується через канали дистанційного зв`язку. Перевірка достовірності даних комерційних засобів обліку безпосередньо на місці їх встановлення забезпечується сторонами за необхідності, але не рідше ніж один раз на шість місяців, про що складається відповідний акт контрольного огляду засобу комерційного обліку. У разі ненадання споживачем звіту про дані комерційних засобів обліку протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця та за відсутності переданої (зчитаної) з них інформації засобами дистанційної передачі спожитої (розподіленої) електричної даних, а також за відсутності контрольного огляду засобу комерційного обліку протягом розрахункового місяця, обсяг енергії за розрахунковий місяць визначається розрахунковим шляхом за значенням середньодобового споживання попереднього розрахункового місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з електронної адреси llc_mpc@ukr.net на електронну адресу відповідача - office@ekobiotek.com направляв рахунки та акти для здійснення оплати вартості спожитої електричної енергії у період листопад 2021 року - жовтень 2022 року, а саме:

- рахунок від 07.12.2021 № 1-196/11/1 та акт приймання-передавання товарної продукції за листопад 2021 року на суму 761894,56 грн з ПДВ за спожитий обсяг електричної енергії 181200 кВт*год (а.с. 19-20, т.1);

- рахунок від 09.01.2022 № 1-196/12/1 та акт приймання-передавання товарної продукції за грудень 2021 року на суму 632421,35 грн з ПДВ за спожитий обсяг електричної енергії 152137 кВт*год (а.с. 23-24, т.1);

- рахунок від 08.02.2022 № 1-196/1/1 та акт приймання-передавання товарної продукції за січень 2022 року на суму 327658,09 грн з ПДВ за спожитий обсяг електричної енергії 85043 кВт*год (а.с. 21-22, т.1);

- рахунок від 09.03.2022 № 1-196/2/1 та акт приймання-передавання товарної продукції за лютий 2022 року на суму 314034,38 грн з ПДВ за спожитий обсяг електричної енергії 88541 кВт*год (а.с. 25-26, т.1);

- рахунок від 12.04.2022 № 1-196/3/1 та акт приймання-передавання товарної продукції за березень 2022 року на суму 40136,18 грн з ПДВ за спожитий обсяг електричної енергії 11511 кВт*год (а.с. 27-28, т.1);

- рахунок від 11.05.2022 № 1-196/4/1 та акт приймання-передавання товарної продукції за квітень 2022 року на суму 17339,45 грн з ПДВ за спожитий обсяг електричної енергії 5060 кВт*год (а.с. 29-30, т.1);

- рахунок від 10.06.2022 № 1-196/5/1 та акт приймання-передавання товарної продукції за травень 2022 року на суму 14896,43 грн з ПДВ за спожитий обсяг електричної енергії 4200 кВт*год (а.с31-32, т.1);

- рахунок від 11.07.2022 № 1-196/6/1 та акт приймання-передавання товарної продукції за червень 2022 року на суму 13871,09 грн з ПДВ за спожитий обсяг електричної енергії 4120 кВт*год (а.с. 33-34, т.1);

- рахунок від 09.08.2022 № 1-196/7/1 та акт приймання-передавання товарної продукції за липень 2022 року на суму 18186,62 грн з ПДВ за спожитий обсяг електричної енергії 4880 кВт*год (а.с. 35, 37, т.1);

- рахунок від 11.09.2022 № 1-196/8/1 та акт приймання-передавання товарної продукції за серпень 2022 року на суму 33107,52 грн з ПДВ за спожитий обсяг електричної енергії 8000 кВт*год (а.с. 36, 38, т.1);

- рахунок від 10.10.2022 № 1-196/9/1 та акт приймання-передавання товарної продукції за вересень 2022 року на суму 28969,08 грн з ПДВ за спожитий обсяг електричної енергії 7000 кВт*год (а.с. 39-40, т.1);

- рахунок від 10.11.2022 № 1-196/10/1 та акт приймання-передавання товарної продукції за жовтень 2022 року на суму 460702,32 грн з ПДВ за спожитий обсяг електричної енергії 97056 кВт*год (а.с. 41-42, т.1).

Всього за період листопад 2021 року - жовтень 2022 року позивач виставив відповідачу до сплати за спожиту електричну енергію рахунки на суму 2663217,07 грн.

Відповідно до даних акту звірки, складеного позивачем (а.с. 56-57, т.1), протягом січня-лютого 2022 року відповідачем було сплачено позивачу грошові кошти за споживання електричної енергії в загальному розмірі 861894,57 грн. Здійснення оплати на вказану суму також підтвердив відповідач, подавши суду відповідні платіжні доручення (а.с. 164-173, т. 1; а.с. 123, т.2).

При зверненні до суду позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 1801322,50 грн (а.с. 58, т.1).

Під час розгляду справи позивачем додатково було долучено до матеріалів справи звіти АТ «Херсонобленерго» щодо фактичного відпустку електричної енергії у спірному періоді, зокрема, відповідачу (а.с. 9-68, т.2).

Третьою особою було подано скріншоти з програмного комплексу щодо споживання електричної енергії на об`єкті відповідача (а.с. 145-146, т.2). Ці дані свідчать про те, що починаючи з травня по жовтень 2022 року (у спірному періоді) розрахунок обсягів спожитої відповідачем електричної енергії здійснювався розрахунковим шляхом за значенням середньодобового споживання попереднього розрахункового місяця, а до цього - через систему АСКОЕ.

15.05.2023, тобто під час розгляду справи в суді, відповідач звернувся до АТ «Херсонобленерго» із заявою про проведення перевірки правильності показів засобів вимірювальної техніки та обсягів споживання електричної енергії на об`єкті відповідача (а.с. 85-86, т.2). Відповідна перевірка була проведена 05.07.2023, про що складено акт контрольного огляду вузлів обліку (а.с. 161-163, т.2).

25.07.2023 АТ «Херсонобленерго» на адвокатський запит позивача надало пояснення (а.с. 38-40, т.3), в яких вказано, що на підприємстві відповідача встановлено лічильник АСКОЕ (автоматична система комерційного обліку електроенергії), який сам дистанційно передає показники, зокрема, дистанційно було подано покази: у грудні 2021 року - 152137 кВт; у січні 2022 року - 85043 кВт; у лютому 2022 року - 88541 кВт; у березні 2022 року - 11511 кВт; у квітні 2022 року - 5060 кВт. З травня 2022 року по жовтень 2022 року нарахування здійснювалось відповідно до наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022 № 148 «Про врегулювання питання щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану». Станом на 31.03.2023 електролічильник дистанційно передав показники, які склали 30940 кВт, у зв`язку з чим було проведено коригування обсягів споживання відповідачем наступним чином: у травні 2022 року - 2863 кВт; у червні 2022 року - 2771 кВт; у липні 2022 року - 2863 кВт; у серпні 2022 року - 2863 кВт; у вересні 2022 року - 2771 кВт; у жовтні 2022 року - 2863 кВт. На підтвердження цих даних АТ «Херсонобленерго» надало скріншоти з особового рахунку відповідача (а.с. 41-47, т.3).

У зв`язку з проведенням вищевказаних корегувань позивач сформував та направив відповідачу рахунок від 01.08.2023 № 1-196/7/1 з актом (а.с. 48-50, т.1), згідно з яким вартість спожитої відповідачем у травні 2022 року - жовтні 2022 року скориговано у бік зменшення на 502673,63 грн. Вказане стало підставою для зменшення позивачем розміру заявлених вимог до відповідача на суму 502673,63 грн (а.с. 33-35, 66, т.3). Відповідно до поданої позивачем та прийнятої судом до розгляду заяви про уточнення позовних вимог, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1298648,87 грн.

Далі, під час розгляду справи на стадії підготовчого провадження, АТ «Херсонобленерго» 31.07.2023 було проведено додаткове коригування обсягів фактично спожитої відповідачем електричної енергії (а.с. 138-142, т.3), згідно з яким встановлено, що відповідачем спожито: у грудні 2021 року - 152137 кВт; у січні 2022 року - 85043 кВт; у лютому 2022 року - 88541 кВт; у березні 2022 року - 11511 кВт; у квітні 2022 року - 5060 кВт; у травні 2022 року - 4835 кВт; у червні 2022 року - 4822 кВт; у липні 2022 року - 4982 кВт; у серпні 2022 року - 4982 кВт; у вересні 2022 року - 4822 кВт; у жовтні 2022 року - 4982 кВт. За даними АТ «Херсонобленерго» у період грудень 2021 року - березень 2022 року покази приладу обліку були передані самим споживачем (відповідачем), у квітні 2002 року дані обсягів зчитувались автоматизованої системою зчитування показів АСКОЕ, а з травня 2022 року покази розраховано розрахунковим шляхом за зазначенням середньодобового обсягу споживання.

30.11.2023, тобто вже під час розгляду справи по суті, позивач на електронну адресу відповідача направив відкориговані рахунки та акти, з урахуванням останніх коригувань, проведених АТ «Херсонобленерго». Враховуючи проведення таких коригувань, за даними позивача, заборгованість відповідача за спожиту електричну енергію становить 1347761,06 грн. З урахуванням вказаного позивач просив суд повернутись на стадію підготовчого провадження та вважати вірними вимоги позивача у сумі 1347761,06 грн, проте в цій частині заява позивача судом залишена без задоволення.

В цей же час, відповідач визнав вимоги позивача в частині нарахованої до сплати суми у спірному періоді до 24.02.2022, наголошуючи, що з цього часу відповідач фактично не споживав електричну енергію на своєму об`єкті, оскільки він був захоплений збройними формуваннями РФ. На підтвердження цих обставин відповідач до матеріалів справи, зокрема, долучив:

- лист Херсонської окружної прокуратури Херсонської області від 13.10.2022 № 55-7547вих-22 (а.с. 91, т.1) щодо надання відповідачу інформації про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального порушення за заявою відповідача від 26.08.2022 та витяг з реєстру досудових розслідувань (а.с. 92, т.1);

- постанову Херсонської окружної прокуратури Херсонської області від 28.12.2022 (а.с. 93, т.1) про визнання ТОВ «Екобіотек-Україна» потерпілим у кримінальному провадженні за фактом спричинення відповідачу матеріальної шкоди, у зв`язку з захопленням та пошкодженням майна товариства військовими РФ. Заява відповідачем була подана 09.09.2022;

- акт перевірки об`єкта відповідача на наявність вибухових матеріалів від 22.02.2023 № б/н (а.с. 95, т.1), за результатом проведення якої вибухових матеріалів не виявлено;

- лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 (а.с. 141, т1), яким ТПП засвідчила форс-мажорними обставинами військову агресію РФ проти України, яка має місце з 24.02.2022;

- заяву менеджера з оптової торгівлі ТОВ «Екобіотек-Україна» Погорілого В.О. від 26.08.2022, подану до Офісу Генерального прокурора України про факт вчинення кримінального правопорушення (а.с. 143-145, т.1), в якому заявник, зокрема повідомив, що 20.08.2022 на територію виробничої бази ТОВ «Екобіотек-Україна» зайшли невідомі особи, які, імовірно, є представниками незаконної влади в місті Херсон, та фактично захопили підприємство;

- відповідь Офісу Генерального прокурора України від 02.11.2023 № 18/2-24884-23, з якої вбачається, що звернення ОСОБА_1 зареєстровано 28.08.2022 та за цим зверненням 10.09.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення;

- накази відповідача про призупинення діяльності підприємства з 24.02.2022 (а.с. 54-56, т.3).

Між цим, як вбачається з матеріалів справи (а.с. 150, т.1), 28.06.2022 на сайті АТ «Херсонобленерго» було розміщено повідомлення, яким оголошено до мешканців Херсонської області, що починаючи з 27.06.2022 АТ «Херсонобленерго» частково втратило контроль над обслуговуванням електричних мереж Херсонської області, окупаційними органами чиниться тиск на представників підприємства, з метою примушення до співпраці.

29.08.2022 відповідач направив електронний лист оператору розподілу - АТ «Херсонобленерго» (а.с. 151, т.1), в якому повідомив, що з 20.08.2022 територія виробничої бази відповідача захоплена невідомими особами, у зв`язку з чим відповідач просив зупинити надання послуг з розподілу електричної енергії та її постачання на об`єкт відповідача, за адресою: вул. Ракетна, 110-А, м. Херсон, про що направив відповідну заяву (а.с. 152, т.1).

У відповіді на вищевказану заяву (а.с. 153-154, т.1) АТ «Херсонобленерго» відзначило, що для припинення постачання електричної енергії на об`єкт відповідача, останній повинен оформити заявку на послугу відключення через особистий кабінет або шляхом направлення заявки на електронну пошту оператора системи розподілу або самостійно обмежити споживання електричної енергії.

Далі відповідач направив на електронну адресу третьої особи лист (а.с. 155-157, т.1), в якому наголосив, що виробнича база знаходися на окупованій території, а відповідно до вимог Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого наказом Міненергетики від 13.04.2022 № 148, додаткового порядку дій споживачів, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, для відключення, не передбачено.

У листі від 09.09.2022 за вих. № 20/07-1881 (а.с. 159, т.1) АТ «Херсонобленерго», зокрема, наголосило про право відмовляти споживачу та відповідній військовій адміністрації у здійсненні робіт з припинення постачання електричної енергії, у випадку відсутності забезпечення безпеки виконання таких робіт.

Відповідач також наголошує на тому, що заяву про припинення постачання електричної енергії ним було направлено представнику позивача через застосунок Viber (а.с. 160, т.1), проте позивач ведення цієї переписки не підтвердив.

22.03.2023 відповідач направив, зокрема, на електронну адресу позивача llc_mpc@ukr.net повідомлення щодо неможливості споживання електричної енергії на об`єкті відповідача з початку військової агресії РФ та окупації міста Херсон (а.с. 174-175, т.1).

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до ч. 1-2 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно до п. 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 за №312 (далі ПРРЕЕ; тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами. Електропостачальники зобов`язані повідомляти оператора системи розподілу (передачі) про укладення та припинення договору із споживачем в установленому цими Правилами порядку. При переході права власності (користування) на об`єкт до нового власника (користувача) переходять права та обов`язки за договорами, укладеними відповідно до цих Правил.

Відповідно до п.3.1.1. ПРРЕЕ постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку.

За змістом п.п.3.1.7., 3.1.8., 3.1.9. ПРРЕЕ договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції. Споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.

Відповідно до п. 4.7. ПРРЕЕ оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі: 1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку.

Згідно з п.4.12. ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Пунктом 4.13. ПРРЕЕ передбачено, що для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Згідно з п. 4.21. ПРРЕЕ оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу.

За змістом п. 4.27. ПРРЕЕ у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

Відповідно до підп. 5.2.1. п.5.2. ПРРЕЕ електропостачальник має право, зокрема, на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів.

Згідно з п. 8 Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства енергетики України від 13.03.2022 № 148 (визнаний таким, що втратив чинність наказом Міністерства енергетики України від 10.10.2023 № 307), відключення певних категорій споживачів здійснюється з урахуванням таких особливостей: об`єкти, які перебувають на території (області, району, об`єднаної територіальної громади), на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих територіях України мають бути відключені оператором системи за зверненням споживача та/або відповідної військової адміністрації на адміністративній території розташування об`єкта споживача у разі ризиків використання такого об`єкта державою-агресором. Операторам системи дозволяється обґрунтовано відмовляти електропостачальнику, споживачу та відповідній військовій адміністрації у здійсненні робіт з припинення електропостачання у випадку відсутності забезпечення безпеки виконання таких робіт.

Відповідно до п. 9 вказаного Положення обсяги споживання електричної енергії визначаються з урахуванням таких особливостей: 1) обсяги споживання електричної енергії на об`єктах споживачів визначаються відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 311 (у редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 20 березня 2020 року № 716) (далі - Кодекс комерційного обліку електричної енергії), крім об`єктів споживачів, розташованих на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях; 2) обсяги споживання електричної енергії на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях визначаються: з урахуванням фактичних показів лічильника(ів) у разі отримання таких показів за допомогою засобів дистанційної передачі даних (АСКОЕ) або переданих споживачем чи персоналом оператора системи, або постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або постачальником електричної енергії (для населення); приймаються рівними нулю за період(и) відсутності електропостачання тривалістю більше ніж 24 години в розрахунковому періоді для споживачів, об`єкти яких заживлені від певного вузла/району/області електричних мереж оператора системи, з яких був відсутній відпуск електричної енергії споживачам; приймаються рівними нулю - з дня пошкодження/руйнування електроустановки споживача до непридатного для споживання стану відповідно до підтвердженої оператором системи або Держенергонаглядом заяви споживача; у порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, для кожної категорії споживачів (побутові, малі непобутові, інші непобутові) за їх середньодобовим споживанням в аналогічному періоді попереднього року із застосуванням коефіцієнта приросту/зниження споживання електричної енергії, розрахованого для відповідного періоду та території ліцензованої діяльності оператора системи, що здійснюють розподіл електричної енергії відповідному споживачу. Коефіцієнт приросту/зниження споживання електричної енергії розраховується у відносних одиницях з точністю до чотирьох цифр після коми, як співвідношення величин обсягу відпуску електричної енергії споживачам у розрахунковому місяці за наявними у оператора системи фактичними даними станом на перше число календарного місяця, наступного за розрахунковим, до величини обсягу відпуску електричної енергії споживачам в аналогічному розрахунковому місяці попереднього року у відповідному вузлі/районі/області електричних мереж оператора системи; 3) оператор системи з урахуванням підстав, зазначених в абзацах третьому та четвертому підпункту 2 цього пункту, має перерахувати обсяги електричної енергії на підставі заяви споживача із дати підтвердженого виникнення підстав. Після отримання оператором системи або постачальником послуг комерційного обліку електричної енергії документально підтверджених фактичних показів лічильника(ів), у тому числі після припинення чи скасування воєнного стану, щомісячні обсяги спожитої електричної енергії споживачем визначаються за середньодобовим обсягом споживання, який розраховується на основі зафіксованих двох останніх послідовно зчитаних показів лічильника(ів) та кількості днів між цими зчитуваннями (без урахування днів, коли відбувались перерви в електропостачанні споживача).

Частиною 1 статті 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За змістом ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" ТПП засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Згідно з частини першої статті 14-1 вказаного Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" ТПП та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Відповідно до п. 6.2. Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії ТПП України від 15.07.2014 № 40(3), форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов`язаннях/обов`язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 77 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позиція суду

Як встановлено судом, позивач, на підставі укладеного з відповідачем договору, здійснює постачання електричної енергії на об`єкт відповідача, що знаходиться за адресою: вул. Ракетна, 110-А, м. Херсон. Послуги розподілу електричної енергії надаються відповідачу оператором системи розподілу - АТ «Херсонобленерго» на підставі відповідного договору.

Так, в редакції позовних вимог позивача, які прийняті судом до розгляду, позивач заявив до стягнення з відповідача заборгованість за договором про постачання електричної енергії споживачу від 02.12.2019 № 1-196 в сумі 1298648,87 грн, яка рахується позивачем за спірний період грудень 2021 року - жовтень 2022 року.

Суд відзначає, що звернення особи до суду з позовною заявою полягає у реалізації права заявника на захист своїх вже порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів, а позивач, як особа яка звертається до суду, має довести, що станом на час такого звернення, його права у конкретних спірних правовідносинах були порушені, не визнані чи оспорювані.

Матеріалами справи підтверджується, що на час подання позову позивач сформував та направив відповідачу для здійснення оплати рахунки із визначенням, зокрема, обсягів споживання електричної енергії відповідачем у кожному місці окремо та на підставі цих обсягів позивач визначив її вартість.

Так, за умовами ПРРЕЕ постачальник електричної енергії формує та виставляє споживачу платіжний документ для оплати спожитої у розрахунковому місяці електричної енергії на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, яким, у спірних відносинах, є АТ «Херсонобленерго».

Дослідивши зміст сформованих позивачем рахунків за період грудень 2021 року - квітень 2022 року, суд встановив, що застосовані позивачем при розрахунку обсяги спожитої відповідачем електричної енергії у цей період відповідають даним, наданим оператором системи розподілу.

Разом з цим, як встановлено судом, дані обсягів у рахунках, сформованих за період травень-жовтень 2022 року, не відповідають даним фактичного споживання електричної енергії, наданих третьою особою, при цьому відповідачем ці обсяги не визнаються. Так, згідно з умовами договору та положень ПРРЕЕ строки оплати вартості спожитої електричної енергії не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу, натомість, відкориговані позивачем рахунки за період травень-жовтень 2022 року позивачем були направлені відповідачу вже під час розгляду справи по суті судом, відповідно, на час звернення позивача до суду з позовом, строки оплати відповідачем відкоригованих рахунків з даними обсягів, повідомлених ОСР, не настав, що також не заперечується і позивачем. За цих обставин суд дійшов висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами обставину прострочення відповідачем оплати вартості поставленої на об`єкт відповідача електричної енергії у період травень-жовтень 2022 року.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за поставлену на об`єкт відповідача електричну енергію у період грудень 2021 року - квітень 2022 року, яка, з урахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати, становить 1231589,45 грн. При цьому судом не приймаються заперечення відповідача, які зводяться до того, що відповідач фактично не споживав електричну енергію з 24.02.2022, оскільки, по-перше, за даними оператора системи розподілу безпосередньо відповідач подавав дані обсягів у лютому та березні 2022 року, а у квітні 2022 року дані були зчитані автоматизованою системою, а по-друге, подані відповідачем докази на підтвердження обставини захоплення об`єкту окупантами свідчать про те, що ці події могли мати місце у періоді, який не охоплює період грудень 2021 року - квітень 2022 року.

Між цим, з урахуванням заявлених відповідачем доводів щодо наявності у спірних відносинах непереборної сили (форс-мажору), суд зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Водночас сторона, яка посилається на форс-мажор, з урахуванням умов договору у даній справі, має довести причинно-наслідковий зв`язок між форс-можором та неможливістю виконати конкретне зобов`язання.

Посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов`язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання / неналежне договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору (постанови Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17,від 30.11.2021 у справі №913/785/17).

Сертифікат ТПП не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставини форс-мажору мають оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі №908/2287/17, від 21.07.2021 у справі №912/3323/20, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21).

Отже, суд зазначає, що для звільнення від відповідальності або для відкладення строку виконання зобов`язання згідно з п. 12.3 договору від 02.12.2019 № 1-196 внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідач міг надати не лише лист Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), яким засвідчені загальні відомості, що мають місце на території України, а й довести, що такі обставини об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань відповідачем конкретно у спірних правовідносинах.

Між цим, аналізуючи питання обсягу щодо надання оцінки кожному з аргументів доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд керується висновками, викладеними Європейським судом з прав людини, який у справі "Серявін та інші проти України", які зводяться до того, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІМК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобіотек Україна» слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача борг в сумі 1231589,45 грн (вартість обсягів електричної енергії за грудень 2021 року - квітень 2022 року), а в решті позову (вартість обсягів електричної енергії за травень - жовтень 2022 року) - слід відмовити.

Розподіл судових витрат

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Приймаючи до уваги часткове визнання позову відповідачем, а також те, що позов позивача задоволено частково, судовий збір слід покласти на відповідача в сумі 10160,91 грн. При цьому судом наразі не вирішується питання щодо повернення позивачу з бюджету частини сплаченого судового збору, враховуючи відсутність в матеріалах справи відповідного клопотання позивача.

Керуючись ст. 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобіотек-Україна» (вул. Ракетна, 110-А, м. Херсон, 73000, код ЄДРПОУ 32125693) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІМК» (вул. Мала Морська, 108/5, офіс 526, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 42719687) борг в сумі 1231589 /один мільйон двісті тридцять одну тисячу п`ятсот вісімдесят дев`ять/грн 45 коп та судовий збір в сумі 10160 /десять тисяч сто шістдесят/грн 91 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 28 грудня 2023 р.

Суддя Д.О. Бездоля