Ухвала

від 29.12.2023 по справі 916/5712/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"29" грудня 2023 р.м. Одеса № 916/5712/23

Суддя Господарського суду Одеської області Літвінов С.В. розглянувши матеріали позовної заяви за вх. № 6299/23

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідача: Садівничий кооператив "Буревестник" (смт Затока,Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н,67772)

про визнання недійсним та скасування рішення.

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернуся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Садівничого кооперативу "Буревестник" про визнання недійсним та скасування рішення.

Приписами пункту 2 частини 1 статті 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 р. у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 р. зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).

Відповідно до частини 1 та 2 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно зі частинами 1 та 2 статті 163 ГПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, загальною сумою всіх вимог. Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у 2023 році - 2684 грн..

Враховуючи те, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, останній повинен був сплати судовий збір в сумі 2684 грн.

Однак, позивачем до позовної заяви доказів сплати судового збору в установленому Законом України Про судовий збір розмірі не надано.

При зверненні до Господарського суду Одеської області із відповідною позовною заявою ОСОБА_1 заявлено про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви, мотивуючи тим, що позивач є пенсіонером за віком, у той же час, відповідно до довідки від 26.12.2023 р. № 3996479966594911, виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, розмір його пенсії за віком за період з липня 2023 р. по грудень 2023 р. склав 16560 грн., також відповідно до відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків станом на 21.02.2023 інформація про доходи з 1 кварталу 2022 по 4 квартал 2022 - відсутня.

Отже, позивач вважає, що є підстави для звільнення від сплати судового збору, оскільки сума судового збору у розмірі2684 грн становить більше ніж 5% від сукупного річного доходу.

Відповідно до підпункту 1 частини 1 та частини 2 статті 8 Закону України „Про судовий збір від 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік… Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу ст. 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ Kniat v. Poland від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ Jedamski and Jedamska v. Poland від 26 липня 2005 року, пункти 63, 64).

Приймаючи до уваги те, що відповідно до пункту 1 частини 1 та частини 2 статті 8 Закону України „Про судовий збір суд може звільнити позивача від сплати судового збору за подачу позову, враховуючи його майновий стан, те, що надана позивачем довідка від від 26.12.2023 р. № 3996479966594911, видана Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не підтверджують реальний майновий стан ОСОБА_1 , не свідчить про те, що останній не спроможний сплатити визначений законом судовий збір за подачу позовної заяви, те, що до суду не надано інформації з приводу наявності/відсутності коштів, рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, господарський суд відмовляє ОСОБА_1 в задоволенні заявленого в тексті позову клопотання про звільнення від сплати судового збору за подачу позову.

Відповідно до частини 1,2,3 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162,164,172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху… В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд залишає позов без руху за правилами статті 174 ГПК України, оскільки, ОСОБА_1 не надано: доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

Керуючись ст.ст.162, 164, 174,234,235 ГПК України, ст.ст.4,8 Закону України „Про судовий збір від 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами), суд постановив:

1. В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за звернення до суду із позовом - відмовити.

2.Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

3.Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

4.Роз`яснити ОСОБА_1 , що за змістом частини 4 статті 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набрала законної сили 29.12.2023 р. та оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Літвінов