Рішення

від 27.12.2023 по справі 918/1022/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" грудня 2023 р. м. РівнеСправа № 918/1022/23

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Войтюка В.Р., при секретарі судового засідання Мамчур А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазпетролеум"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-Західна Торгівельна Група"

про стягнення заборгованості в сумі 166 595 грн. 87 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

28 вересня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укргазпетролеум" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-Західна Торгівельна Група" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 166 595 грн. 87 коп.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 13 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укргазпетролеум" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Північно-Західна Торгівельна Група" укладено договір № 13/12/21-1 поставки товару, на виконання умов якого позивач передав у власність відповідачу товар на загальну суму 640 000 грн. 00 коп.

Позивач зазначає, що відповідач несвоєчасно виконав свої зобов`язання по оплаті за поставлений товар у визначений договором строк, чим порушив умови господарського зобов`язання.

За твердженням позивача, за несвоєчасне виконання зобов`язань з оплати поставленого товару у відповідача виник перед позивачем борг в сумі 55 000 грн. 00 коп., який останній просить суд стягнути на його користь з відповідача. Окрім того, позивачем нараховано для відповідача 98 914 грн. 50 коп. інфляційних втрат та 12 681 грн. 37 коп. 3% річних.

Відповідач у свою чергу заперечує позовні вимоги та подав до суду відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог.

У відзиві на позовну заяву відповідача не заперечує проти факту укладення договору поставки та виникнення заборгованості у зв`язку із неналежним виконанням умов останнього. Відповідач зазначає, що визнає основний борг в сумі 55 000 грн. 00 коп. та 12 681 грн. 37 коп. 3% річних. Однак, відповідач не погоджується з розрахунком інфляційних втрат у розмірі 98 914 грн. 50 коп.

В судове засідання 27 грудня 2023 року учасники процесу не з`явилися.

Заяви та клопотання у справі.

17 листопада 2023 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача надійшли пояснення.

22 листопада 2023 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від позивача надійшли заперечення на пояснення відповідача.

01 грудня 2023 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача надійшли пояснення.

13 грудня 2023 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26 вересня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 918/1022/23 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазпетролеум" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-Західна Торгівельна Група" про стягнення заборгованості в сумі 166 595 грн. 87 коп., визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 30 жовтня 2023 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30 жовтня 2023 року відкладено розгляд справи 918/1022/23 по суті в межах встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на 13 листопада 2023 року.

В судовому засіданні 13 листопада 2023 року оголошено перерву до 27 листопада 2023 року.

В судовому засіданні 27 листопада 2023 року оголошено перерву до 06 грудня 2023 року.

В судовому засіданні 06 грудня 2023 року оголошено перерву до 18 грудня 2023 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18 грудня 2023 року відкладено розгляд справи 918/1022/23 по суті в межах встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на 27 грудня 2023 року.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укргазпетролеум" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Північно-Західна Торгівельна Група" (далі - покупець) 13 грудня 2021 року укладено договір поставки товару № 13/12/21-1 (далі - договір).

У відповідності з умовами договору, позивач зобов`язався поставити відповідачу Желатин харчовий (тип А 160 bloom, тип А 180 bloom, тип А 200 bloom) (далі - товар), в порядку та на умовах, визначених договором, - найменування, артикул, кількість, одиниця виміру, ціна кожної одиниці та загальна ціна товару визначається у спеціфікацй до цього договору, згідно якої здійснюється поставка цього товару, а відповідач - прийняти товар та оплатити його вартість у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором та специфікаціями до договору. Найменування та кількість поставленого в натурі Товару вказується у видаткових накладних (встановлено у п. 1 договору).

Ціна Товару визначається Сторонами у Специфікаціях до Договору, які є невід`ємною частиною Договору (п. 2 договору).

Факт прийому-передачі товару оформлюється і підтверджується видатковою накладною, підписаною уповноваженими на це представниками сторін.

На виконання своїх зобов`язань, позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар відповідно до видаткових накладних на загальну суму 640 000 грн. 00 коп., який частково сплачено відповідачем в розмірі 585 000 грн. 00 коп.

У відповідності до п. 1 специфікацій № 1,2,3,4,5,6 оплата за поставлений товар здійснюється протягом 21 дня з дати поставки. Датою поставки вважається дата видаткової накладної. Отже, день оплати за поставлений товар є таким, що настав.

Загальна вартість не сплаченого відповідачем товару складає 55 000 коп. 00 коп. У зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання, позивачем на суму основного боргу нараховані інфляційні втрати у розмірі 98 914 грн. 50 коп. та 3% річних у розмірі 12 681 грн. 37 коп.

Враховуючи викладені обставини та прострочення у розрахунках за договором, позивач просить стягнути з відповідача основний борг та відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за порушення строків проведення оплати за поставлений товар.

Наведені обставини стали причиною звернення позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі

Джерела права й акти їх застосування.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України, судом враховано законодавство що встановлює та регулює договірні зобов`язання, які виникають на підставі договору поставки.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України)

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У силу вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76-78 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Мотивована оцінка аргументів сторін, підстави їх відхилення і висновок суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Аргументуючи позовні вимоги позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки від 13 грудня 2021 року № 13/12/21-1.

В якості доказів вказаних обставини суду надано наступні докази, а саме: копію договору поставки товару № 13/12/21-1 від 13 грудня 2021 року; копію рахунку № 492 від 09 грудня 2021 року; копію видаткової накладної № 486 від 09 грудня 2021 року; копію специфікації № 1 від 13 грудня 2021 року; копію рахунку № 502 від 14 грудня 2021 року; копію видаткової накладної № 487 від 14 грудня 2021 року; копію специфікації № 2 від 22 грудня 2021 року; копію рахунку № 506 від 22 грудня 2021 року; копію видаткової накладної № 491 від 22 грудня 2021 року; копію специфікації № 3 від 05 січня 2022 року; копію рахунку № 2 від 05 січня 2022 року; копію видаткової накладної № 3 від 05 січня 2022 року; копію специфікації № 4 від 12 січня 2022 року; копію рахунку № 4 від 12 січня 2022 року; копію видаткової накладної № 5 від 12 січня 2022 року; копію специфікації № 5 від 19 січня 2022 року; копію рахунку № 9 від 19 січня 2022 року; копію видаткової накладної № 9 від 19 січня 2022 року; копію специфікації № 6 від 26 січня 2022 року; копію рахунку № 14 від 26 січня 2022 року; копію видаткової накладної № 10 від 26 січня 2022 року; копії виписок по рахункам.

На підставі вказаних доказів судом встановлено, а саме: факт виникнення між сторонами договірних відносин по поставці товару; факт поставки позивачем, передачі та прийняття у власність відповідача поставленого товару; факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань по оплаті за договором поставки товару; факт виникнення основної заборгованості.

Згідно до досліджених судом вище доказів, встановлено, що станом час звернення позивачем з позовом до суду заборгованість відповідача перед останнім за поставлені товари становить 55 000 грн. 00 коп.

Вказані обставини відповідачем не заперечено. Окрім того, відповідачем позов у даній частині визнано.

Щодо нарахованої позивачем відповідальності за невчасне виконання грошового зобов`язання, а саме 98 914 грн. 50 коп. інфляційних втрат та 12 681 грн. 37 коп. 3% річних, суд зазначає наступне.

Суд здійснивши власний розрахунок за допомогою системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА: ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що позивачем вірно нараховано суму інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідачем не наведено аргументів неправомірності нарахування позивачем вказаної вище грошової відповідальності належними та допустимими доказами.

Отже, зважаючи на викладене, до стягнення з відповідача підлягає наступна грошова відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, а саме 98 914 грн. 50 коп. інфляційних втрат та 12 681 грн. 37 коп. 3% річних.

На думку суду, встановлені обставини щодо прострочення відповідачем договірних зобов`язань з поставки товару, свідчать про порушення відповідачем прав позивача.

З правовою позицією позивача, суд погоджується.

Щодо правової позиції відповідача, суд зазначає, що остання врахована судом, а саме позиція відповідача щодо визнання позову в частині. Щодо решти позовних вимог, аргументи відповідача не приймаються судом оскільки останні не підтверджено матеріалами справи.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Суд, за результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача, тому, позов слід задоволити у повному обсязі.

Порушені права та інтереси позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Дана справа, яка пов`язана з виконанням правочинів в господарській діяльності відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України відноситься до юрисдикції господарського суду.

Невиконання відповідачем зобов`язання в укладених з позивачем правочину порушило інтереси останнього, які полягають у несвоєчасному отриманні оплати за поставлений товар та обумовлює настання передбачених цим правочином та законом правових наслідків у вигляді стягнення з відповідача суми основної заборгованості та грошової відповідальності.

Судові витрати.

Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем по справі у якості судових витрат заявлено сплату судового збору в розмірі 2 684 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що у поясненнях (відзиві) на позовну заяву відповідач визнав суму основного боргу на суму 55 000 грн. 00 коп. та 12 681 грн. 37 коп. 3% річних.

В силу ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічні норми містить ч. 1 ст. 130 ГПК України, а саме, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Отже, суд роз`яснює позивачу, що сума судового збору в сумі 545 грн. 20 коп., може повернена останньому на підставі відповідного клопотання, решта 50 відсотків судового збору в розмірі 545 грн. 20 коп. підлягає стягненню з відповідача.

Зважаючи на вищевказані обставини, у зв`язку із задоволенням позову, та враховуючи, що в результаті неправильних дій відповідача, який не сплатив відповідачу обумовлені договором кошти у встановлений строк, що призвело до необхідності позивачу звертатись до суду та нести додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір в сумі 2 138 грн. 80 коп. покладається на відповідача.

Керуючись ст. 123, 129, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-Західна Торгівельна Група" (35400, Рівненська обл., смт. Гоща, вул. Рівненська, 33Д, код ЄДРПОУ 38302895) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазпетролеум" (03150, м. Київ, вул. Предславинська 43/2, оф. 9 код ЄДРПОУ 39450145) 55 000 (п`ятдесят п`ять тисяч) грн. 00 коп., інфляційні втрати у сумі 98 914 (дев`яносто вісім тисяч дев`ятсот чотирнадцять) грн. 50 коп., 3 % річних у сумі 12 681 (дванадцять тисяч шістсот вісімдесят одна) грн. 37 коп. та 2 138 (дві тисячі сто тридцять вісім) грн. 80 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набранням рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 29 грудня 2023 року.

Суддя Войтюк В.Р.