Ухвала

від 28.12.2023 по справі 922/5393/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"28" грудня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/5393/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

розглянувши матеріали

позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116; код ЄДРПОУ: 42399676) до Фінансового управління Великобурлуцької селищної ради (вул.Паркова, буд. 2, смт Великий Бурлук, Куп`янський р-н, Харківська обл., 62602; код ЄДРПОУ: 44126009) про стягнення 5917,37 грн, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" 22.12.2023 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фінансового управління Великобурлуцької селищної ради про стягнення з відповідача боргу в загальній сумі 5917,37 грн, у тому числі: основного боргу в сумі 5259,39 грн, пені в сумі 610,85 грн, трьох процентів річних у сумі 36,86 грн, інфляційних втрат у сумі 10,27 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов Договору про постачання природного газу від 19.12.2022 № 19-2072/22-БО-Т та приписів чинного законодавства, оплату за переданий газ здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у строк визначений Договором.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.12.2023 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" залишити без руху.

Надати позивачу строк 10 днів з дня вручення йому даної ухвали для усунення недоліків, а саме: надання до суду доказів направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача.

27.12.2023 позивач подав до суду заяву про усунення недоліків (вх.№ 35686), у якій позивач зазначив про помилковість позиції суду стосовно того, що положення ч.1 ст. 172 ГПК України мають імперативний характер та обов`язковість надсилання позовної заяви з додатками до моменту звернення до суду з позовом чи то через електронний кабінет, чи то засобами поштового зв`язку у випадку відсутності такого кабінету.

Посилаючись на приписи абз.1 ч. 7 ст. 42 ГПК України, позивач вказує, що такий обов`язок у нього відсутній. Відповідно до ст. 14 ЦК України, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковими для неї. Порушення, або невиконання відповідачем норм процесуального законодавства, на думку позивача, не може призводити до негативних наслідків для позивача та виникнення у нього будь яких інших процесуальних зобов`язань, в тому числі на вимогу суду. Повну відповідальність в даному випадку повинен нести саме відповідач.

Суд не погоджується з твердження позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2ст. 2 Господарського процесуального кодексу України,суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частина 1статті 5 ГПК Українивизначає, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 ч. 1ст. 164 ГПК Українивизначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положеньстатті 42 цього Кодексу.

В ч. 1ст. 172 ГПК Українизакріплено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положеньстатті 42 цього Кодексу.

З аналізу вищевикладеного слідує, щоГосподарським процесуальним кодексом Українивизначено чіткий перелік дій та подання документів у разі звернення із позовною заявою до господарського суду.

При цьому, положення ч. 1ст. 172 ГПК Українимають імперативний характер, що відповідно свідчить про обов`язковість надсилання позовної заяви з додатками до моменту звернення до суду з позовом чи то через електронний кабінет, чи то засобами поштового зв`язку у випадку відсутності такого кабінету.

З аналізу вищевикладеного слідує, що відповідно до вимогст. 172 ГПК Українинадіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами іншим учасникам справи листом з описом вкладення є обов`язком позивача.

При цьому, неповідомлення сторони у справі про звернення з позовною заявою до суду порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені ч. 3ст. 2 ГПК України.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 17.12.2020 зі справи № 911/4670/13, чинне господарське процесуальне законодавство чітко визначає коло випадків, коли копії заяви, скарги чи клопотання разом з копіями доданих до них документів мають надсилатися учасникам справи саме листом з описом вкладення і наразі такі випадки, зокрема, стосуються виключно позовної заяви.

Згідно з ч. 4ст. 11 ГПК України,суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно достатті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання позовної заяви певних дій, у тому числі щодо направлення позовної заяви з доданими до неї документами іншій стороні, такі дії мають бути вчинені; суд позбавлений права прийняти позовну заяву до розгляду, а потім зобов`язувати позивача усувати вказані недоліки.

Проте, позивачем відповідні вимогиГосподарського процесуального кодексуУкраїни були проігноровані, чим порушено положення п. 7 ч. 2ст. 42 ГПК Українищодо виконання процесуальних обов`язків, визначених судом, та у визначені ухвалою суду від 25.12.2023 строки не усунуто недоліків позовної заяви та не надано до суду належних та допустимих доказів щодо направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів.

При цьому, суд наголошує, що національним законодавством України (ст. 172 ГПК України) передбачено забезпечення права відповідача на інформацію про подану позовну заяву та ознайомлення з її змістом і доданими документами, а також передбачено механізм реалізації такого права - шляхом встановлення обов`язку позивача, особи яка звертається з позовом в інтересах іншої особи надіслати учасникам справи відповідні копії позовної заяви та доданих до неї документів до відкриття провадження у справі.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (Рішення ЄСПЛ у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

За приписом ч. 1ст. 43 ГПК України,учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Тобто, посилаючись на положення абз. 2 ч. 7ст. 42 ГПК України,позивач залишає поза увагою положення абз. 1 ч. 7ст. 42 ГПК України, якою також закріплено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншому учаснику у паперовій формі листом з описом вкладення у випадку відсутності у такого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у такого учасника справи електронного кабінету, та ч. 1ст. 172 ГПК України, яка має імперативний характер.

Статтею 129 Конституції Українивизначено, що основними засадами судочинства є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

Доступ до правосуддя, в контексті пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта прецедентної практики Європейського суду з прав людини, не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема, й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбаченийГосподарським процесуальним кодексом України.

Частиною 3статті 2 ГПК Українивизначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.

Згідно з ч. 3ст. 3 ГПК України,судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (п. 6 ч. 2ст. 42 ГПК України).

Самі лише посилання позивача у наданій до суду заяві про усунення недоліків, на те, що відповідач не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, у зв`язку із чим, позивач на підставі абз. 2 ч. 7ст. 42 ГПК Українизвільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи, без урахування позивачем вимог положення ч. 1ст. 172 ГПК України, які мають імперативний характер, що відповідно свідчить про обов`язковість надсилання позовної заяви з додатками до моменту звернення до суду з позовом чи то через електронний кабінет, чи то засобами поштового зв`язку у випадку відсутності такого кабінету, не може бути підставою для невиконання вимог ухвали суду від 25.12.2023 щодо надання до суду доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів поштовим зв`язком з описом вкладення.

Крім того, суд приймає до уваги, що неповідомлення відповідача про звернення із позовною заявою до суду порушує процесуальні права останнього, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені у ст. 2 ГПК України, адже ненадсилання позивачем копії позовної заяви відповідачу, позбавляє останнього, за відсутності її тексту, можливості надати свої заперечення, відзив, пояснення тощо.

Частинами 1, 2статті 18 ГПК Українивизначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

З аналізу вищевикладених норм слідує, що ухвала суду від 25.12.2023 про залишення позовної заяви без руху, якою було встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви у даній справі, є обов`язковою до виконання.

Проте, позивачем було проігноровано вимогиГосподарського процесуального кодексу Українищодо обов`язковості виконання ухвали суду, що стало наслідком ненадання до суду доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Суд також звертає увагу, що позивачу було надано достатньо часу для усунення обставин, що стали підставною для залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 4, 6ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене та те, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, а саме, не виконано вимог ухвали суду від 25.12.2023, суд дійшов висновку, що позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та додані до неї документи слід повернути позивачу.

Також суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 8ст. 174 ГПК України,повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись ч. 4, 6, 8 ст.174, ст.234,235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг".

Суд роз`яснює позивачу, що оскільки позовна заява (вх. № 5393) та додані до неї документи були подані до Господарського суду Харківської області в електронному вигляді, суд не здійснює повернення роздрукованих документів у паперовому вигляді позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку, передбаченомуст. 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 28.12.2023.

Суддя Кухар Н.М.