Рішення

від 29.12.2023 по справі 922/4505/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" грудня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/4505/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради, м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакі Траст", м.Харків про стягнення 43 057,38грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада (надалі - позивач) звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакі Траст" (надалі - відповідач) про стягнення 43057,38грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач у період з 19.07.2021 по 28.02.2022 не сплачував грошові кошти за користування земельною ділянкою площею 0,0400га, розташованою за адресою: м.Харків, Бурсацький узвіз, 6, яка належать територіальній громаді м.Харкова, і відповідно до статей 1212-1214 ЦК України зобов`язаний відшкодувати безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати.

Ухвалою від 30.10.2023 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Зокрема, частиною 5 статті 252 ГПК України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

У даному випадку клопотань про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи до суду не надходило.

Згідно з частиною 8 статті 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Частиною 1 статті 251 ГПК України визначено, що відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі була направлена судом за адресою місцезнаходження відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 61003, м.Харків, вул.Короленка, буд.4. Однак, дана ухвала була повернута до суду з довідкою поштової установи від 09.11.2023 про відсутність адресата за вказаною адресою.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи наведені приписи чинного законодавства, копія ухвали про відкриття провадження у справі є врученою відповідачу 09.11.2023, а тому він мав право подати відзив не пізніше 24.11.2023. Однак відповідач своє право на подання відзиву не реалізував.

У зв`язку з цим суд зазначає, що згідно з частиною 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 2 статті 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (частина 1 статті 248 ГПК України).

Відповідно до частини 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.03.2015 № НВ-6301646852015 площа земельної ділянки по узвозу Бурсацькому, 6 у м. Харкові з кадастровим номером 6310136300:01:012:0017 складає 0.0400 га, сформована земельна ділянка 12.03.2015. Вищевказана земельна ділянка належить до земель житлової та громадської забудови. Вид використання - для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-2" (офісна будівля).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 18.10.2023 №350860090 право власності на вищевказану земельну ділянку зареєстровано з 14.12.2015 за Харківською міською радою.

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек. Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 18.10.2023 №350780440 право приватної власності на нежитлову будівлю літ. "А-2" загальною площею 659,8кв.м. по узвозу Бурсацькому, 6 у м. Харкові зареєстровано:

- з 12.08.2013 по 01.07.2021 за ПрАТ "Страхова Компанія "Дніпро" (змінено на ПрАТ "Компанія "Дніпро") на підставі свідоцтва про право власності від 16.12.2008 №б/н;

- з 02.07.2021 по 18.07.2021 за Легким Олегом Володимировичем (РНОКПП відсутній у зв`язку з релігійними переконаннями, паспорт громадянина України серія та номер: НОМЕР_1 , виданий 28.08.1996 Ленінським PB ХМУ УМВС України в Харківській області) на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 02.07.2021 № 3477;

- з 19.07.2021 по теперішній час за ТОВ "Лакі-Траст" на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна від 19.07.2021 № 2554, 2555 та рішення №2 учасника ТОВ "Лакі-Траст" від 19.07.2021 № 2549.

18 жовтня 2023 року головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту земельних відносин Харківської міської ради Чайкою О.В. у порядку ч.2. ст. 83 Земельного кодексу України проведено комплекс перевірочних заходів щодо вищезазначеної земельної ділянки по узвозу Бурсацькому, 6 у м. Харкові.

За результатами проведеного обстеження встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6310136300:01:012:0017 площею 0,0400 га по узвозу Бурсацькому, 6 у м. Харкові частково огороджена, на її території знаходиться нежитлова будівля літ "А-2" право власності на яку зареєстроване за ТОВ "Лакі-Траст".

Суд зауважує, що в матеріалах справи наявний договір оренди землі від 14.12.2015 № б/н, укладений між Харківською міською радою, як орендодавцем, та ПрАТ "Страхова Компанія "Дніпро", як орендарем, за яким вищевказана земельна ділянка (кадастровий номер 6310136300:01:012:0017) була надана в оренду ПрАТ "Страхова Компанія "Дніпро" для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-2" (офісна будівля).

Згідно з абз. 5 п. 37 договору оренди землі №б/н від 14.12.20215 дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 8 договору оренди землі №б/н від 14.12.20215 визначено, що його укладено строком: до 01.07.2020 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію листом-повідомленням.

Докази продовження строку дії договору оренди землі №б/н від 14.12.20215 землі в матеріалах справи відсутні, а тому він припинив свою дію 01.07.2020.

Після закінчення строку дії даного договору оренди землі, на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 02.07.2021 № 3477 право власності на вказану будівлю літ "А-2" перейшло до громадянина ОСОБА_1 .

При цьому право користування земельною ділянкою по узвозу Бурсацькому, 6 у м.Харкові за договором оренди землі від 14.12.2015 у відповідності до вимог ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не було переоформлено, оскільки станом на момент відчуження даного нерухомого майна, строку дії договору оренди закінчився.

З 19.07.2021 право власності на нежитлову будівлю літ. "А-2" перейшло від гр. ОСОБА_1 до ТОВ "Лакі-Траст".

Таким чином, до відповідача не перейшло право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310136300:01:012:0017 площею 0,0400га по узвозу Бурсацькому, 6 у м. Харкові на умовах договору оренди землі від 14.12.2015 № б/н.

Інші договори оренди вищевказаної ділянки, у тому числі які б укладалися між Харківською міською радою та відповідачем після придбання останнім нежитлової будівлі літ. "А-2" за адресою м.Харків, Бурсацький узвіз, 6, у матеріалах справи відсутні.

У своєму позові Харківська міська рада вказує, що відповідач, набувши право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці (кадастровий номер 6310136300:01:012:0017) у період з 19.07.2021 по 28.02.2022 не сплачував за користування даною земельною ділянкою, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради, як власника земельної ділянки, майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

Зазначена обставина підтверджується листом Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 17.08.2023 № 15161/5/20-40-04-02-12, згідно з яким ТОВ "Лакі Траст" не значиться платником плати за земельну ділянку загальною площею 0,0400 га з кадастровим 6310136300:01:012:0017.

У зв`язку з цим, Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом, в якому на підставі статей 1212-1214 ЦК України просить стягнути з ТОВ "Лакі Траст" 43057,38грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач не є власником або постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Таким чином, набувач земельної ділянки фактично зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою, за відсутності укладеного договору, тим самим збільшуючи вартість власного майна, а власник землі (потерпілий) втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати).

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно статті 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

За таких обставин, відповідач повинен відшкодувати позивачу безпідставно збережені кошти.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 1212 ЦК України положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, у даному випадку обов`язок відповідача сплатити суму безпідставно збережених коштів виникає в силу самого користування ним спірною земельною ділянкою без сплати орендної плати, і не залежить від того чи сталося це внаслідок поведінки набувача, потерпілого чи інших осіб, або сталось поза їх волею.

При цьому суд зазначає, що відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.

Навіть за умови правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, в обраний позивачем спосіб захисту відбувається відновлення справедливої рівноваги між правами та обов`язками сторін спору, встановлення якої ґрунтується на визначеній нормами земельного законодавства умові платності використання земельної ділянки.

Суд також зазначає, що за змістом визначення, наведеного у частині першій статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Як встановлено положеннями частин першої, третьої, четвертої, дев`ятої статті 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Спірна земельна ділянка (кадастровий номер 6310136300:01:012:0017) зареєстрована в державному земельному кадастрі 12.03.2015, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.03.2015 №НВ-6301646852015. Датою державної реєстрації права власності на цю земельну ділянку є 14.12.2015, про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 18.10.2023 №350860090.

Таким чином дана земельна ділянка є об`єктом цивільних прав.

Правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Як вбачається із положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Судом встановлено, що відповідач з 19.07.2021 правомірно володіє об`єктом нерухомості - нежитловою будівлею літ."А-2" загальною площею 659,8 кв.м., розташованою на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136300:01:012:0017 площею 0,0400га по узвозу Бурсацькому, 6 у м.Харкові.

Частиною 4 статті 334 ЦК України визначено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Отже, з 19.07.2021 у відповідача виникло право власності на вказаний об`єкт нерухомості.

В той же час, у період з 19.07.2021 по 28.02.2022 відповідач використовував земельну ділянку під належним йому нерухомим майном за відсутності відповідного договору оренди з Харківською міською радою.

Розмір збережених відповідачем коштів у період з 19.07.2021 по 28.02.2022 в сумі 43057,38грн. було позивачем розраховано як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Розрахунок розміру безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:01:012:0017 загальною площею 0,0400 га по узвозу Бурсацькому, бум. Харкові від 08.08.2023 № НВ-9925700562023.

Вищевказаний розрахунок виконано на підставі Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м.Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради № 41/08 від 27.02.2008.

Суд погоджується із методом визначення позивачем розміру позовних вимог, оскільки він ґрунтується на нормах Земельного кодексу України; Податкового кодексу України; Положення про порядок визначення розміру орендної плати при укладенні договорів оренди землі в м.Харкові", затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08 (із змінами та доповненнями).

При цьому, як вбачається з листа Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 17.08.2023 № 15161/5/20-40-04-02-12 ТОВ "Лакі Траст" не сплачувало кошти за використання вищезазначеної земельної ділянки.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте відповідач доказів сплати вказаних у позові грошових коштів суду не надав.

У зв`язку з цим, позовні вимоги про стягнення 43057,38грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є змагальність сторін.

Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували наведені у позові обставини, судом здійснено розгляд справи з урахуванням наявних у ній матеріалів, які підтверджують правомірність вимог позивача.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакі Траст" (61003, м.Харків, вул.Короленка, буд.4, код 41866591) на користь Харківської міської ради (61003, м.Харків, майдан Конституції, буд.7, код 04059243) 43057,38грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, 2684,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "29" грудня 2023 р.

СуддяМ.В. Калантай