Рішення

від 19.12.2023 по справі 925/1417/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2023 року

м. Черкаси

Справа № 925/1417/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "РОПА УКРАЇНА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЗАРТ-ПЛЮС"

про розірвання договору поставки нафтопродуктів від 19.04.2021 №ДП-948 та стягнення 248395,82 грн

Представники учасників справи:

Позивач - не з`явився;

Відповідач - не з`явився.

Секретар судового засідання Гармаш Д.Д.

Суддя Гладун А.І.

1.Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників справи.

1.1.17.10.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "РОПА УКРАЇНА" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЗАРТ-ПЛЮС".

1.2.Змістом позову є немайнова вимога позивача про розірвання договору поставки нафтопродуктів від 19.04.2021 №ДП-948, укладеного між ТОВ "ДІЗАРТ-ПЛЮС" та ТОВ з іноземними інвестиціями "РОПА УКРАЇНА" та майнова вимога про стягнення з відповідача 248395,82 грн, зокрема 148102,28 грн заборгованості за непоставлений товар за договором поставки нафтопродуктів від 19.04.2021 №ДП-949, 12677,86 грн інфляційних втрат, 5100,40 грн 3% річних та 82515,28 грн пені.

1.3.19.10.2023 позивач подав до суду клопотання (а.с. 110), у якому зазначив, що у тексті позовної заяви допустив помилку у написанні номеру договору, вказавши №ДП-949 від 19.04.2021 замість вірного №ДП-948 від 19.04.2021, просив приєднати до матеріалів справи позовну заяву про стягнення заборгованості за договором поставки нафтопродуктів від 19.04.2021 №ДП-948 (а.с. 112-115).

1.4.Цього ж дня - 19.10.2023 позивач подав до суду клопотання (а.с. 118) про приєднання до матеріалів справи доказу доплати судового збору у розмірі 94 коп (а.с. 120).

1.5.Суд встановив, що клопотання позивача про допущену помилку у тексті позовної заяви у написанні номеру договору не змінює предмет та підстави позовних вимог.

1.6.Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач неналежно виконав зобов`язання щодо поставки нафтопродуктів за договором, у зв`язку з чим позивач втратив комерційний інтерес у поставці оплаченого товару, що є підставою для розірвання договору та стягнення 148102,28 грн заборгованості за непоставлений товар за договором поставки нафтопродуктів від 19.04.2021 №ДП-948, 12677,86 грн інфляційних втрат, 5100,40 грн 3% річних та 82515,28 грн пені за прострочення виконання грошового зобов`язання.

1.7.23.10.2023 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №925/1417/23, справу ухвалив розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив 20.11.2023 о 15 год. 00 хв.

1.8.Ухвалу суду від 23.10.2023 про відкриття провадження у справі суд надіслав позивачу на електронну адресу, яку 23.10.2023 доставлено до електронної скриньки позивача (а.с. 127 на звороті) та його представнику адвокату Романішіну Є.В. - на офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, яку 23.10.2023 доставлено до електронного кабінету (а.с. 127), відповідачу - на офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, яку 23.10.2023 доставлено до електронного кабінету (а.с. 128).

1.9.09.11.2023 позивач подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності його представника. Позовні вимоги підтримав повністю (а.с. 129).

1.10.У підготовче засідання 20.11.2023 представники позивача та відповідача не з`явилися.

1.11.20.11.2023 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті 05.12.2023 о 12 год. 30 хв.

1.12.У судове засідання 05.12.2023 представники позивача та відповідача не з`явилися.

1.13.05.12.2023 суд ухвалив відкласти розгляд справи до 19.12.2023 до 11 год. 00 хв.

1.14.Відповідно до частини 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

1.15.Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

1.16.Днем вручення ухвал суду від 23.10.2023, 20.11.2023 та 05.12.2023 відповідачу є 23.10.2023, 22.11.2023 та 07.12.2023 - дні отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи (а. с. 120, 135, 139).

1.17.Відповідно до частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

1.18.Інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 3 статті 9 Господарського процесуального кодексу України).

1.19.Суд вжив усіх передбачених законом засобів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи за його участю.

1.20.Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.

1.21.У судове засідання 19.12.2023 представники позивача та відповідача не з`явилися.

1.22.Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

1.23.Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки ( пункт 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

1.24.Застосовуючи згідно з статтею 3 Господарського процесуального кодексу України, статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (AlimentariaSanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).

1.25.Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України).

1.26.Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

1.27.Судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні.

1.28.Явка учасників судового провадження в судове засідання судом обов`язковою не визнавалась.

1.29.Оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

1.30.19.12.2023 суд завершив розгляд справи по суті та видалився до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

1.31.Керуючись частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд підписав та приєднав вступну та резолютивну частини рішення суду до матеріалів справи №925/1417/23.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

2.Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

2.1.Предметом позову є немайнова вимога позивача про розірвання договору поставки та майнова вимога про стягнення з відповідача попередньої оплати за непоставлений товар за договором поставки з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних та пені за порушення строку поставки товару.

2.2. Підставами позову є обставини, якими позивач доводить виникнення між сторонами зобов`язання на підставі договору поставки; неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо поставки оплаченого товару.

2.3. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

2.4. Предметом доказування у даній справі є виникнення між сторонами майнового господарського зобов`язання на підставі договору поставки; виконання позивачем свого зобов`язання з оплати товару; невиконання відповідачем зобов`язання щодо поставки оплаченого; розмір грошового зобов`язання відповідача; строк виконання грошового зобов`язання; нарахування позивачем 3% річних, інфляційних втрат та пені за неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором; дотримання позивачем порядку розірвання господарського договору; порушення суб`єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.

3.Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

3.1.На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:

3.1.1.19.04.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "РОПА УКРАЇНА" (покупець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІЗАРТ-ПЛЮС" (постачальник) уклали поставки нафтопродуктів №ДП-948 (а.с. 12-18).

Відповідно до істотних умов договору сторони передбачили:

п. 1.1 - постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити нафтопродукти, у подальшому - товар у відповідності до умов Договору;

п. 1.2 - поставка товару здійснюється окремими партіями. Найменування, кількість та вартість товару вказується у видаткових накладних, які підписуються сторонами. Загальна кількість товару, який поставляється по цьому договору, визначається як сума кількості окремих партій товару, вказаних у видаткових накладних;

п. 2.1.1 - постачальник зобов`язується на підставі зроблених покупцем заявок та попередньої оплати передати у власність покупця товар відповідно до умов цього Договору з оформленням видаткових накладних та інших документів;

п. 2.2.1 - покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату повної вартості товару, а також, якщо це передбачено відповідними умовами поставки - витрати, пов`язані з перевезенням товару;

п.2.2.3 - покупець зобов`язаний протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання видаткових накладних на товар, підписати їх та відправити 1 (один) примірник постачальнику або підписати два примірники видаткової накладної та передати один з них постачальнику в момент поставки товару;

п. 4.1 - відвантаження товару здійснюється на підставі заявки покупця, зробленої у телефонному режимі та прийнятої уповноваженою особою постачальника, засобами зв`язку, вказаними у реквізитах до договору;

п. 4.3 - у разі якщо покупець (вантажоодержувач) не є платником акцизного податку, при здійсненні заявки на поставку товару ним вказується адреса місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб`єкт господарювання-неплатник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки (Код КОАТУУ, індекс, область, район, населений пункт, вулиця, номер будинку, тощо);

п. 4.5 - про прийняття заявки покупця на поставку товару відповідного виду та кількості свідчить направлення постачальником на електронну адресу покупця, вказану в реквізитах до даного договору рахунку на оплату товару;

п. 4.6 - товар поставляється покупцю партіями, у кількості та по ціні, що визначається у видаткових накладних;

п. 4.10 - постачальник забезпечує відвантаження товару протягом 1-го робочого дня після отримання попередньої оплати, у робочий час складу, якщо інші строки відвантаження не погоджені сторонами у додаткових угодах;

п. 4.12 - датою поставки товару вважається дата підписання сторонами видаткової накладної;

п. 5.1 - покупець здійснює 100% попередню оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, якщо інше не передбачено додатковою угодою;

п. 5.2 - покупець здійснює оплату товару на підставі виставленого постачальником рахунку протягом поточного банківського дня, що відповідає даті рахунку, якщо інший строк не визначено в додатковій угоді до договору. У призначенні платежу при попередній оплаті товару покупцем вказується дата та номер рахунку;

п. 7.1 - за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України;

п. 7.3 - у разі порушення строків відвантаження оплаченого товару, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення від вартості не відвантаженого в строк, але оплаченого товару. Оплата пені не звільняє постачальника від виконання зобов`язань за цим договором;

п. 11.1 - цей договір є чинним з моменту його укладання і діє до 31 грудня 2021 року, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення. Закінчення строку дії договору не звільняє винну сторону від відповідальності за його невиконання. Якщо жодна із сторін не заявить про свої наміри припинити дію цього договору за 30 (тридцять) днів до закінчення строку його дії, то строк дії цього договору автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік.

3.1.2.На виконання умов договору за період з 19.04.2021 по 24.08.2022 позивач сплатив відповідачу за поставку дизельного палива на підставі платіжних доручень (а.с. 21, 25, 29, 33, 41-42, 50, 61, 64, 69, 71), виставлених відповідачем позивачу рахунків-фактур (а.с. 22, 26, 30, 34, 38, 43, 51, 65, 67) 5618533,30 грн.

3.1.3.Відповідач виконав свої зобов`язання за договором частково та поставив позивачу товар загальною вартістю 1967424,00 грн на підставі підписаних видаткових накладних (а.с. 23, 27, 31, 39, 52, 54, 56, 58, 66, 68) та товарно-транспортних накладних (а.с. 24, 28, 32, 40, 53, 55, 57, 59, 70).

3.1.4.Відповідач повернув позивачу за не поставлений товар 3503007,02 грн (а.с. 35-37, 44-49, 60, 62-63).

3.1.5.23.05.2023 позивач надіслав відповідачу вимогу №88 (а.с. 85) з описом вкладення (а.с. 86), у якій повідомив, що втратив комерційний інтерес у поставці оплаченого товару, вимагав повернути у семиденний строк 148102,28 грн за непоставлений товар за договором поставки нафтопродуктів від 19.04.2021 №ДП-948.

3.1.6.Звертаючись із позовом, позивач просив суд розірвати договір поставки та стягнути з відповідача 148102,28 грн заборгованості за непоставлений товару за договором поставки, 82515,28 грн пені за 419 днів прострочення за період з 24.08.2022 по 16.10.2023 на підставі п. 7.3 договору за прострочення виконання грошового зобов`язання, на підставі ст. 625 ЦК України 12677,86 грн інфляційних втрат за період з 01.09.2022 по 31.08.2023 (148102,28 грн (сума боргу) х 108,56 (індекс інфляції) -148102,28) та 5100,40 грн 3% річних за період з 24.08.2022 по 16.10.2023 (148102,28 (сума боргу) х 3% х 419 днів прострочення : 365 :100).

3.2.Відповідач доказів на спростування доводів позивача не подав.

3.3.Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

3.4.Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

3.5.На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані позивачем докази суд визнає належними.

3.6.Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").

3.7.На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, позивач подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані позивачем отримані з порушенням закону. Докази подані позивачем суд визнає допустимими.

3.8.Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи

3.9.Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані позивачем, суд визнає достовірними.

3.10.Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

3.11.Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

3.12.Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів у суду не виникло.

4.Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.1.Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

4.2.Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

4.3.З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.4.Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

4.5.Враховуючи, обставини, що не підлягають доказуванню, належність, допустимість та достовірність доказів, поданих сторонами, суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та визнає встановленими наступні обставини:

4.5.1.між сторонами виникло майнове господарське зобов`язання на підставі договору поставки;

4.5.2.позивач виконав свій обов`язок у зобов`язанні та сплатив відповідачу 5618533,30 грн за поставку дизельного пального на умовах попередньої оплати;

4.5.3.у відповідача виник обов`язок поставити позивачу оплачений товар;

4.5.4.відповідач свій обов`язок виконав частково та поставив позивачу товар вартістю 1967424,00 грн та повернув позивачу 3503007,02 грн за не поставлений товар;

4.5.5.товар вартістю 148102,28 грн відповідач позивачу не поставив та не повернув його вартість;

4.5.6.розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача за договором поставки становить 148102,28 грн;

4.5.7.23.05.2023 позивач надіслав відповідачу вимогу про повернення 148102,28 грн попередньої оплати.

5.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

5.1.Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

5.2.Згідно з частиною першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

5.3.Наведеними вище нормами господарського законодавства врегульовано правові підстави виникнення господарських зобов`язань, до яких, зокрема, належить господарський договір.

5.4.Дослідивши зміст та характер зобов`язань, що виникли між сторонами, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли майново-господарські зобов`язання.

5.5.Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

5.6.Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

5.7.Зобов`язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки.

5.8.Відповідно до частини першої статті 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб`єктів господарювання, здійснюються суб`єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

5.9.Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

5.10.Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

5.11.До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

5.12.Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

5.13.Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

5.14.Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві ціну проданого товару, а продавець зобов`язаний передати у власність покупця оплачений товар.

5.15.Відповідно до частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

5.16.Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина 2 статті 693 Цивільного кодексу України).

5.17.На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця (частина 3 статті 693 Цивільного кодексу України).

5.18.Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

5.19.Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

5.20.Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

5.21.Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

5.22. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

5.23.Відповідно частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

5.24.Відповідно до частини 1 статті 526 зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

5.25.Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

5.26.При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права (статті 625 ЦК України), викладені в постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.07.2019 у справі №756/3966/17, Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №643/21744/19, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

5.27.Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

5.28.Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

5.29.Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

5.30.Згідно з частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

5.31.Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, останній не поставив позивачу оплачений товар.

5.32.Відповідно до статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

5.33.Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

6.Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

6.1.Передумовою спору є виникнення між сторонами майнового-господарського зобов`язання на підставі договору поставки.

6.2.Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем зобов`язання з поставки оплаченого товару, внаслідок чого у позивач відмовився від отримання оплаченого товару та просив розірвати договір поставки та стягнути з відповідача 148102,28 грн боргу за непоставлений товар.

6.3.Звертаючись з позовом, позивач прагне захистити своє майнове право та повернути плату за непоставлений товар та розірвати договір у зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язання з поставки товару.

6.4.Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права. Зобов`язання, що виникли між сторонами, за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки.

6.5.За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

6.6.Покупець здійснює 100% попередню оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, якщо інше не передбачено додатковою угодою (пункт 5.1 договору).

6.7.Відповідно до п. 5.2 договору покупець здійснює оплату товару на підставі виставленого постачальником рахунку протягом поточного банківського дня, що відповідає даті рахунку, якщо інший строк не визначено в додатковій угоді до договору. У призначенні платежу при попередній оплаті товару покупцем вказується дата та номер рахунку.

6.8.Позивач з 19.04.2021 по 24.08.2022 сплатив відповідачу за поставку дизельного палива 5618533,30 на умовах попередньої оплати.

6.9.Згідно з пунктом 4.10 договору Постачальник забезпечує відвантаження товару протягом 1-го робочого дня після отримання попередньої оплати, в робочий час складу, якщо інші строки відвантаження не погоджені Сторонами в додаткових угодах.

6.10.Датою поставки товару вважається дата підписання Сторонами видаткової накладної (п. 4.12 договору).

6.11.Відповідач свій обов`язок виконав частково та поставив позивачу товар вартістю 1967424,00 грн.

6.12.За товар, що не був поставлений відповідач повернув позивачу 3503007,02 грн.

6.13.Товар вартістю 148102,28 грн відповідач позивачу не поставив та не повернув його

6.14.Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина 2 статті 693 Цивільного кодексу України).

6.15.Вимогу позивача про повернення попередньої оплати відповідач не виконав.

6.16.Розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача за договором поставки становить 148102,28 грн;

6.17.Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

6.18.Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

6.19.Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

6.20.Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

6.21.Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

6.22.Невиконання відповідачем своїх обов`язків у зобов`язанні порушує право позивача на належне виконання зобов`язаною стороною свого обов`язку у зобов`язанні та повернення попередньої оплати, за товар, що не був поставлений.

6.23.Вимогу позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати за товар, що не був поставлений, у розмірі 148102,28 грн суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належний та ефективний, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.

6.24.Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

6.25.23.05.2023 позивач надіслав відповідачу, у якій повідомив, що втратив комерційний інтерес у поставці оплаченого товару, вимагав повернути у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги 148102,28 грн сплачених коштів за непоставлений товар за договором поставки нафтопродуктів від 19.04.2021 №ДП-948.

6.26.Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

6.27. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

6.28.Позивач звернувся до відповідача із вимогою 23.05.2023. Строк виконання відповідачем грошового зобов`язання з повернення попередньої оплати настав 30.05.2023 на сьомий день з дня надіслання вимоги про повернення попередньої оплати.

6.29.З 01.06.2023 розпочався відлік строку прострочення виконання зобов`язання відповідачем з повернення попередньої оплати.

6.30.Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

6.31.Позивач при здійсненні розрахунків 3% річних та інфляційних втрат неправильно визначив початок та період прострочення та нарахував 12677,86 грн інфляційних втрат за період з 01.09.2022 по 31.08.2023 (148102,28 грн (сума боргу) х 108,56 (індекс інфляції) -148102,28) та 5100,40 грн 3% річних за період з 24.08.2022 по 16.10.2023 (148102,28 (сума боргу) х 3% х 419 днів прострочення : 365 :100).

6.32.За розрахунком суду розмір інфляційних втрат за період з 01.06.2023 по 31.08.2023 становить від`ємне значення: - 1788,38 грн (148102,28 x 0.98792467 - 148 102,28). Отже, розмір інфляційних втрат за період з 01.06.2023 по 31.08.2023 становить 0,00 грн.

6.33.За розрахунком суду розмір 3% річних за період з 01.06.2023 по 16.10.2023 становить 1679,85 грн (148102,28 (сума боргу) x 3 % x 138 днів прострочення : 365 : 100).

6.34.Вимогу позивача про стягнення з відповідача 3% річних суд визнає обґрунтованою частково, спосіб захисту обраний позивачем є належним та ефективним, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову частково у розмірі 1679,85 грн за період з 01.06.2023 по 16.10.2023.

6.35.Вимогу позивача про стягнення з відповідача інфляційні втрати суд визнає необґрунтованою та доходить висновку про відмову у позові у цій частині.

6.36.Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

6.37.У разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).

6.38.Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (стаття 216 Господарського кодексу України).

6.39.Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 Господарського кодексу України).

6.40.Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

6.41.Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у виді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

6.42.Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

6.43.Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

6.44.Відповідно до пункту 7.3 договору у разі порушення строків відвантаження оплаченого товару, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення від вартості не відвантаженого в строк, але оплаченого товару. Оплата пені не звільняє постачальника від виконання зобов`язань за цим договором.

6.45.За порушення строку поставки товару позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення від вартості не відвантаженого в строк, але оплаченого товару.

6.46.За розрахунком позивача розмір пені становить 82515,28 грн за період з 24.08.2022 по 16.10.2022 за 419 днів (148102,28 (сума боргу) х 2 x розмір облікової ставки у відповідний період : 365) x 419 днів (прострочення) : 100).

6.47.Позивач неправильно визначив початок відліку строку прострочення виконання зобов`язання з поставки товару та його тривалість, здійснивши розрахунок пені з 24.08.2022 по 16.10.2023, без урахування вимог частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

6.48.Згідно з пунктом 4.10 договору Постачальник забезпечує відвантаження товару протягом 1-го робочого дня після отримання попередньої оплати, в робочий час складу, якщо інші строки відвантаження не погоджені Сторонами в додаткових угодах.

6.49.Відповідно до умов укладеного сторонами договору початок перебігу строку прострочення виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару розпочався з наступного дня після здійснення позивачем попередньої оплати 11.09.2021.

6.50.Після початку перебігу строку прострочення виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару у позивача виникло право нарахувати відповідачу пеню за порушення строку поставки товару на підставі пункту 7.3. договору поставки.

6.51.За розрахунком суду розмір пені за період з 11.09.2021 по 23.09.2021 включно становить 6872,04 грн (1134974,28 (сума боргу) x (2 x 8,50 : 365) x 13 днів (прострочення) : 100).

6.52.24.09.2021 відповідач сплатив позивачу 234960,00 грн боргу.

6.53.Станом на 25.09.2021 борг відповідача перед позивачем становить 900014,28 грн.

6.54.За розрахунком суду розмір пені за період з 25.09.2021 по 07.10.2021 включно становить 5449,40 грн (900014,28 (сума боргу) x (2 x 8,50 : 365) x 13 днів (прострочення) : 100).

6.55.08.10.2021 відповідач сплатив позивачу 117480,00 грн боргу.

6.56.Станом на 09.10.2021 борг відповідача перед позивачем становить 782534,28 грн.

6.57.За розрахунком суду розмір пені за період з 09.10.2021 по 16.11.2021 включно становить 14 214,25 грн (782534,28 (сума боргу) x (2 x 8,50 : 365) x 39 днів (прострочення) : 100).

6.58.17.11.2021 відповідач сплатив позивачу 234960,00 грн боргу.

6.59.Станом на 18.11.2021 борг відповідача перед позивачем становить 547574,28 грн.

6.60.18.11.2021 відповідач сплатив позивачу 235000,00 грн.

6.61.Станом на 19.11.2021 борг відповідача перед позивачем становить 312574,28 грн.

6.62.За розрахунком суду розмір пені за період з 19.11.2021 по 19.01.2022 включно становить 9377,23 грн (3057,23 грн за період з 19.11.2021 по 09.12.2021 (312574,28 (cума боргу) x (2 x 8,50 : 365) x 21 день (прострочення) : 100) + 6 320,00 грн за період з 10.12.2021 по 19.01.2022 (312574,28 (cума боргу) x (2 x 9,00 : 365) x 41 день (прострочення) : 100).

6.63.20.01.2022 відповідач сплатив позивачу 164472,00 грн.

6.64.Станом на 21.01.2022 борг відповідача перед позивачем становить 148102,28 грн.

6.65.За розрахунком суду розмір пені за період з 21.01.2022 по 11.03.2022 становить 4 057,60 грн (148102,28 (cума боргу) x (2 x 10,00 : 365) x 50 днів (прострочення) : 100).

6.66.Загальний розмір пені за період з 11.09.2021 по 11.03.2022 за 182 дні прострочення становить 39970,52 грн (6872,04+5449,40+14214,25+9377,23+4057,60).

6.67.Стягнення пені за період з 11.09.2021 по 11.03.2022 не є предметом позову позивача до відповідача.

6.68.Відповідно до статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

6.69.Враховуючи принцип диспозитивності господарського процесу суд розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог.

6.70.Позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача пеню за період з 24.08.2022 по 16.10.2023.

6.71.Нарахування пені за період з 24.08.2022 по 16.10.2023 не відповідає сумі боргу та періоду прострочення.

6.72.Вимогу позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 82515,28 грн за період з 24.08.2022 по 16.10.2023, суд визнає необґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є неналежним та не ефективним, та доходить до висновку про відмову у задоволенні позову у цій частині.

6.73.Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (стаття 651 Цивільного кодексу України).

6.74.Згідно з частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

6.75.Відповідач не виконав свого обов`язку у зобов`язанні та не поставив позивачу оплачений товар. У зв`язку з простроченням виконання зобов`язання з поставки товару позивач відмовився від отримання товару та вимагав повернення попередньої оплати.

6.76.Враховуючи зміст зобов`язання сторін, умови укладеного сторонами договору та погоджені строки поставки товару, невиконання відповідачем свого обов`язку з поставки товару є істотним порушенням договору.

6.77.Вимогу позивача про розірвання договору поставки нафтопродуктів від 19.04.2021 №ДП-948 суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належний та ефективний, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.

7.Розподіл судових витрат.

7.1.Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

7.2.За подання позовної заяви до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 6409,94 грн на підставі платіжних інструкцій від 12.10.2023 №5784 на суму 2684,00 грн (а. с. 10), №5785 на суму 3725,00 грн (а.с. 11) та квитанції від 19.10.2023 №5854-7674-9864-4719 на суму 0,94 грн (а.с. 120).

7.3.Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

7.4.Оскільки, позовні вимоги позивача задоволенні частково судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 4930,74 грн (2684,00 грн за немайновою вимогою про розірвання договору (100%) + 2246,74 грн за майновою вимогою стягнення коштів (60,30%)).

7.5.У позові позивач вказав орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн та просив стягнути витрати з відповідача.

7.6.До позовної заяви позивач додав договір про надання правової допомоги від 01.10.2023 №3 (а.с. 98), додаток №1 від 01.10.2023 до договору про надання правової допомоги від 01.10.2023 №3 (а.с. 99-100), акт приймання-передачі послуг (детальний опис робіт) від 11.10.2023 №1 (а.с. 101), копію свідоцтва адвоката Романішіна Євгенія Володимировича про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 102), дослідивши які, суд встановив.

7.7.01.10.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "РОПА УКРАЇНА" (клієнт) та адвокат Романішін Євгеній Володимирович уклали договір про надання правової допомоги №3 (а.с. 98), згідно з п.1 якого сторони домовились:

п. 1.1 - адвокат зобов`язується надати правову допомогу із стягнення заборгованості за договором поставки нафтопродуктів від 19.04.2021 №ДП-948 з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЗАРТ-ПЛЮС" (місцезнаходження юридичної особи - 18008, Черкаська область, місто Черкаси, вулиця Смілянська, будинок 168, код ЄДРПОУ 37610015);

7.8.У додатку №1 від 01.10.2023 до договору про надання правової допомоги від 01.10.2023 №3 (а.с. 99-100) сторони погодили:

п.1.1 - ціна договору складається з фіксованої суми. За виконану роботу клієнт сплачує адвокату гонорар, у вигляді фіксованої суми, розмір якої складає 40000,00 (сорок тисяч гривень). Клієнт зобов`язується оплатити вказані послуги в повному обсязі до 15.12.2024.

7.9.11.10.2023 сторони склали та підписали акт приймання-передачі послуг (детальний опис робіт) від 11.10.2023 №1 (а.с. 101) у якому погодили:

Послуги адвоката:

1)зустріч з клієнтом та усна правова консультація щодо способів та порядку вирішення справи, узгодженої правової позиції тривалістю 1 година вартістю 2000,00 грн;

2)збір документів необхідних для підтвердження правової позиції, узгодженої з клієнтом тривалістю 2 години вартістю 4000,00 грн;

3)підготовка проекту позовної заяви (заяви) з детальним розрахунком заборгованості тривалістю 12 годин вартістю 24000,00 грн;

4)зустріч з клієнтом з метою остаточного погодження стратегії та правової позиції, викладеної у проекті позовного тривалістю 2 години вартістю 4000,00 грн;

5)підготовка копій, необхідних документів, які додаються до позовної заяви (заяви), подання позовної заяви та всіх документів до суду тривалістю 3 години вартістю 6000,00 грн. Всього 40000,00 грн.

п. 1 загальна вартість надання правової допомоги за цим актом складає 40000,00 грн. Клієнт зобов`язується оплатити вказані послуги у повному обсязі до 15.12.2024.

7.10.За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

7.11.Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

7.12.Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18, справах №923/560/17, №329/766/18, №178/1522/18.

7.13.Частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

7.14.У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на не співмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19.

7.15.Суд враховує висновок Європейського суду з прав людини, відповідно до якого заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа Гімайдуліна і інші проти України від 10.12.2009, справа Баришевський проти України" від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: "East/West Alliance Limited проти України" від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; Лавентс проти Латвії від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

7.16.При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

7.17.Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

7.18.На предмет відповідності зазначеним критеріям суд оцінює поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

7.19.Суд визнає обґрунтованими витрати позивача на правову допомогу у вигляді підготовки проекту позовної заяви (заяви) з детальним розрахунком заборгованості тривалістю 12 годин вартістю 24000,00 грн;

7.20.Суд не визнає обґрунтованими витрати позивача на правову допомогу у вигляді: зустрічі з клієнтом та усної правової консультації щодо способів та порядку вирішення справи, узгодженої правової позиції тривалістю 1 година та вартістю 2000,00 грн; збір документів необхідних для підтвердження правової позиції, узгодженої з клієнтом тривалістю 2 години вартістю 4000,00 грн; зустріч з клієнтом з метою остаточного погодження стратегії та правової позиції, викладеної у проекті позовного тривалістю 2 години вартістю 4000,00 грн; підготовка копій, необхідних документів, які додаються до позовної заяви (заяви), подання позовної заяви та всіх документів до суду тривалістю 3 години вартістю 6000,00 грн. Такі витрати охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду, а тому вказані витрати є необґрунтованими і такими, що не підлягають до відшкодування.

7.21.Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.04.2021 у справі №922/2321/20, у якій Верховний Суд дійшов висновку, що зазначення окремо у акті прийому-передачі наданих послуг таких послуг, як надання усних/письмових юридичних консультацій, вивчення судової практики та складання, оформлення позовної заяви з додатками охоплюються послугою зі здійснення підготовки позовної заяви. Вказаний перелік по суті є складовою підготовкою та поданням позову у справі до суду.

7.22.Встановлений судом розмір понесених позивачем витрат на правову допомогу, які підлягають розподілу, становить 24000,00 грн.

7.23.Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

7.24.Керуючись частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката, що підлягають стягненню на його користь з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог становлять 14472,00 грн (60,30% від 24000,00 грн).

Керуючись статтями 14, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір поставки нафтопродуктів від 19.04.2021 №ДП-948, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІЗАРТ-ПЛЮС" (ідентифікаційний код 37610015, адреса місцезнаходження: 18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 168) та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "РОПА УКРАЇНА" (ідентифікаційний код 32710583, адреса місцезнаходження: 09431, Київська область, Ставищенський район, с. Полковниче, вул. Поповича, 35).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЗАРТ-ПЛЮС" (ідентифікаційний код 37610015, адреса місцезнаходження: 18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 168) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "РОПА УКРАЇНА" (ідентифікаційний код 32710583, адреса місцезнаходження: 09431, Київська область, Ставищенський район, с. Полковниче, вул. Поповича, 35) 148102,28 грн (сто сорок вісім тисяч сто дві гривні 28 копійок) заборгованості, 1679,85 грн (тисячу шістсот сімдесят дев`ять гривень 85 копійок) 3% річних, 4930,74 грн (чотири тисячі дев`ятсот тридцять гривень 74 копійки) витрат зі сплати судового збору, 14472,00 грн (чотирнадцять тисяч чотириста сімдесят дві гривні 00 копійок) витрат на правничу допомогу.

У решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене 28.12.2023.

Суддя А.І. Гладун